Ухвала суду № 66059998, 20.04.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5252/17

Провадження № 1-кс/344/1463/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., за участю секретаря Максимів Н.С., прокурора Баландіної Ю.Ю., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, який підозрюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, в обгрунтування якого покликався на те, що 16.04.2017 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, що значно знижує реакцію і унеможливлює здатність належним чином реагувати на зміну дорожньої обстановки, керуючи автомобілем марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався проїзною частиною вул. Перемоги, що в с. Залуччя Долішнє Снятинського району Івано-Франківської обалсті, у напрямку с. Княже. У цей час, в попутному напрямку, правим узбіччям дороги, попереду автомобіля під керуванням ОСОБА_1, рухались пішоходи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Рухаючись прямою ділянкою дороги, при наближенні до пішоходів водій ОСОБА_1 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на праве узбіччя, де вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, після чого автомобілем з місця події скрився. При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.10., відповідно до якого узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней); п. 2.3. б), згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну; п. 2.9. а) відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; п. 10.1., який зобовязує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.1., в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.3., відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. У результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пішохід ОСОБА_3 від отриманих травм помер.

Як зазначається у клопотанні, ОСОБА_1 затриманий 17.04.2017 року о 09 год. 40 хв. у порядку ст. 208 КПК України та 17.04.2017 року йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, яка підтримала клопотання, підозрюваного та його захисника, які вказали на необгрунтованість наведених у клопотанні ризиків та просили застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, встановлено наступне.

Як встановлено матеріалами клопотання, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, розлучений, приватний підприємець, раніше не судимий.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності: протоколом огляду місця події; висновком щодо результатів медичного огляду, відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено алкогольне спяніння; протоколами допитів потерпілого та свідків.

Згідно зі змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

За ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Прокурором, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі; може незаконно впливати на потерпілого, свідків, так як досудове розслідування триває.

Разом із тим, відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Відповідно слідчий суддя приходить до переконання, що в засіданні доведено відсутність можливості застосування більш мякого запобіжного заходу, а тому клопотання підлягає задоволенню без визначення розміру застави.

Згідно з протоколом затримання, ОСОБА_1 фактично затримано 17.04.2017 року, а тому строк тримання під вартою належить обчислювати з цієї дати.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 197, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 15 червня 2017 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківськійустанові виконання покарань (№12).

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Т.М. Антоняк

Повний текст ухвали складено 20 квітня 2016 року.