Рішення № 66059933, 11.04.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10630/16-ц

Провадження № 2/344/660/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

11 квітня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, поділ спільного майна подружжя, стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, поділ спільного майна подружжя, стягнення судових витрат, мотивуючи тим, що 08.12.1993 між нею та відповідачем ОСОБА_3 міським відділом ЗАГС зареєстровано шлюб, актовий запис №1780. В шлюбі у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Спільне життя у сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння, у вихованні та утриманні дітей відповідач участі не приймає, спільного господарства не ведуть. З травня 2009 року проживають окремо. Намагання позивачки налагодити сімейні відносини не дали жодних результатів, між сторонами склалися неприязні стосунки, у звязку з чим позивачка вважає, що їхній шлюб існує формально і подальше його збереження є недоцільним. Крім цього, позивачка зазначила, що обоє батьків зобовязані утримувати неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття. Тому просила шлюб розірвати, сина ОСОБА_5 залишити на проживання з нею, прізвище при реєстрації розірвання шлюбу не змінювати, стягувати з відповідача аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн., до досягнення ним повноліття. За час шлюбу з відповідачем придбали за спільні кошти і володіють на праві спільної сумісної власності майном на загальну суму 368220,66 грн. Оскільки, відповідач забезпечений власним житлом, жодних осіб на утриманні у нього немає, а неповнолітній син знаходиться на обліку як хворий на бронхіальну астму, просила здійснити поділ спільного майна подружжя, відступивши від рівності часток, виділивши їй у власність однокімнатну квартиру №90 з коморою №L, в будинку №2А, загальною площею 39,5 кв.м., житловою площею 16,8 кв.м., комора №L площею 3,1 кв.м., яка знаходиться по вул.Галицька в с.Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області, вартістю 241841,00 грн.; виділити відповідачу у власність: колісний транспортний засіб марки ЛуАЗ, днз АТ 0476 АХ; ленточнопильний верстат HVBS-56 М; півавтомат Masterming 220/2; пральну машину SAMSUNG WF 6450 S7 W; посудомийну машину BOSH SGS 33E42EU; кухню; меблі вітальні; ноутбук TOSHIBA L 65OD-120; всього майна загальною вартістю 126379,66 грн.

Позивачка в судове засідання не зявилась, подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, не заперечила проти проведення заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с. 107).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився повторно, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про день та час судового слухання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 78-83, 91-94, 101-106, 108, 109).

З урахуванням положень ст.224 Цивільно-процесуального кодексу України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Всебічно, повно та обєктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу Серії І-НМ №374119 сторони 08.12.1993 року зареєстрували шлюб у ОСОБА_3 міському відділі ЗАГС, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 1780 (а.с. 6).

Від даного шлюбу у подружжя народилось двоє синів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7, 8).

Позивачка стверджує, що вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем, вони не підтримують сімейних відносин, не ведуть спільного господарства. На думку позивачки шлюб їх існує формально, миритися вона не бажає, збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам малолітнього сина. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя": проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 08.12.1993 року у ОСОБА_3 міському відділі ЗАГС, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 1780 слід розірвати, малолітноього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 залишити на проживання з матір`ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, прізвище позивачки ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу залишити без змін.

Що стосується вимоги позивачки про стягнення аліментів, то суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України і розяснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З урахуванням наведених положень, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів про отримання ним постійних доходів, суд дійшов висновку, що аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання сина слід визначити в твердій грошовій сумі.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує, що відповідач на даний час не працює, проте, він є працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання доньки.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про державний бюджет на 2016 рік у 2016 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2016 року - 1455 гривень, з 1 травня - 1531 гривня, з 1 грудня - 1637 гривень.

Щодо розміру аліментів, то суд вважає, що визначена позивачкою сума у 2000 грн. є завищеною, оскільки, двоє батьків зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, а тому суд вважає за доцільне визначити розмір аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_4 в розмірі по 1000 грн. щомісячно, що буде відповідати інтересам дитини та зможе забезпечити його належний фізичний та духовний розвиток.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Щодо поділу спільного майна подружжя, то судом встановлено, що перебуваючи у зареєстрованому шлюбі сторонами придбано наступне майно:

1) однокімнатна квартира №90 з коморою №L площею 3,1 кв.м., в будинку №2А, загальною площею 39,5 кв.м., житловою площею 16,8 кв.м., яка знаходиться по вул.Галицька в с.Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області, яка згідно договору купівлі-продажу квартири від 14.01.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за №59, придбана відповідачем ОСОБА_2І.), вартістю 247841,00 грн. згідно Звіту №0306-01 про оцінку майна субєкта оціночної діяльності ОСОБА_7 від 03.06.2016 року (а.с. 10, 13-39).

2) колісний транспортний засіб марки ЛУАЗ 967, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова 967М006349, 1986 року випуску, що належить відповідачу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА №549459 від 10.04.2010 року, вартістю 99407,62 грн. згідно Звіту №160606-1 про оцінку майна субєкта оціночної діяльності ОСОБА_7 від 06.06.2016 року (а.с. 40, 41-51);

3) ленточнопильний верстат HVBS-56 М, вартістю 3097,54 грн., що підтверджується гарантійним талоном серії В №ВЮ860122 від 16.04.2008 року та чеком №13535 (а.с. 52);

4) півавтомат Masterming 220/2, вартістю 6505,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №014679 від 14.04.2008 року (а.с. 53);

5) пральна машина (40 см.) SAMSUNG WF 6450 S7W вартістю 1 699,17 грн., що підтверджується видатковою накладною №PHIF1-000006024 від 22.12.2007 року (а.с.54);

6) посудомийна машина BOSH SGS 33E42EU вартістю 1 998,33 грн., що підтверджується видатковою накладною №PHIF1-000006024 від 22.12.2007 року (а.с.54);

7) кухня вартістю 5 600 грн., що підтверджується товарним чеком №050 від 20.08.2011 року (а.с. 55);

8) меблі вітальні вартістю 2 200,00 грн., що підтверджується замовленням від 28.01.2001 року (а.с. 56);

9) ноутбук TOSHIBA L 65OD-120 вартістю 5 872,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 21.12.2010 року (а.с. 57).

Питання поділу спільного майна подружжя регулюється наступними нормами чинного законодавства.

На підставі ч.1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

За змістом ст. ст. 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до п. 30постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"роз'яснено, що при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування).

Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки, коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 СК України).

Як вбачається з довідки алерголога ОСОБА_3 міської дитячої клінічної лікарні від 07.04.2016 року, неповнолітньому сину ОСОБА_4 встановлено діагноз: бронхіальна астма (а.с. 62), а згідно довідки №24/16-17 Національного університету Львівська політехніка від 15.08.2016 року поновлітній син ОСОБА_2 є студентом першого курсу стаціонарної форми навчання Інституту компютерних наук та інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка (а.с. 9).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта №65598176 від 11.08.2016 року відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 1/5 частини будинку загальною площею 171,32 кв.м., житловою площею 112,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський район, с.Великі Лучки, вул.Лісна, 21 (а.с. 58).

Оскільки відповідач не дбає про матеріальне забезпечення сімї, інших осіб на утриманні не має, неповнолітній син ОСОБА_5 хворіє, повнолітній син ОСОБА_8 навчається, суд вважає за можливе відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи зазначені обставини, що мають істотне значення для справи, виділивши:

- позивачці у власність: однокімнатну квартиру №90 з коморою №L площею 3,1 кв.м., в будинку №2А, загальною площею 39,5 кв.м., житловою площею 16,8 кв.м., яка знаходиться по вул.Галицька в с.Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області вартістю 247841,00 грн.;

- відповідачу у власність:

1) колісний транспортний засіб марки ЛУАЗ 967, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова 967М006349, 1986 року випуску, що належить відповідачу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА №549459 від 10.04.2010 року, вартістю 99407,62 грн.;

2) ленточнопильний верстат HVBS-56 М, вартістю 3097,54 грн.;

3) півавтомат Masterming 220/2, вартістю 6505,00 грн.;

4) пральну машину (40 см.) SAMSUNG WF 6450 S7W вартістю 1699,17 грн.;

5) посудомийну машину BOSH SGS 33E42EU вартістю 1998,33 грн.;

6) кухню вартістю 5600 грн.;

7) меблі вітальні вартістю 2200,00 грн.;

8) ноутбук TOSHIBA L 65OD-120 вартістю 5872,00 грн.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. А тому з відповідача слід стягнути на користь позивачки понесені нею судові витрати.

Згідно із ч. 3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

А тому з відповідача слід стягнути в дохід держави 551,20 гривень судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання малолітного сина.

На підставі наведеного, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", ст. ст. 60, 63, 68-70, 104, 110, 112, 180-182, 184, 191 СК України, ст.ст. 355, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 60, 11, 88 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, поділ спільного майна подружжя, стягнення судових витрат задоволити частково.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 08.12.1993 року у ОСОБА_3 міському відділі ЗАГС, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 1780 розірвати.

Малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 залишити на проживання з матір`ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3

Прізвище позивачки, ОСОБА_1, при реєстрації розірвання шлюбу на дошлюбне не змінювати.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 А, в/ч 21771, аліменти в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 щомісячно в розмірі по 1000 (одній тисячі) гривень до досягнення ним повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 22.08.2016 року.

Стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на:

- однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 39,5 кв.м., житловою площею 16,8 кв.м. із коморою №L площею 3,1 кв.м., вартістю 247 841,00 грн.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 А, в/ч 21771, в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на:

1) колісний транспортний засіб марки ЛУАЗ 967, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова 967М006349, 1986 року випуску, що належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА №549459 від 10.04.2010 року, вартістю 99 407,62 грн.;

2) ленточнопильний верстат HVBS-56 М, вартістю 3 097,54 грн.;

3) півавтомат Masterming 220/2, вартістю 6 505,00 грн.;

4) пральну машину (40 см.) SAMSUNG WF 6450 S7W вартістю 1 699,17 грн.;

5) посудомийну машину BOSH SGS 33E42EU вартістю 1 998,33 грн.;

6) кухню вартістю 5 600 грн.;

7) меблі вітальні вартістю 2 200,00 грн.;

8) ноутбук TOSHIBA L 65OD-120 вартістю 5 872,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 А, в/ч 21771 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 4233,42 грн. витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 А, в/ч 21771 - в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030101, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 551 грн. 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Пастернак І.А.