Ухвала суду № 66059713, 12.04.2017, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/205/14-ц

У Х В А Л А

12 квітня 2017 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Ковальчука М.В. з участю секретаря Дворак Г.П., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення за позовом Житомирського обласного управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ОСОБА_1 про визнання дій незаконними, зобовязання приведення земельної ділянки в придатний для використання стан шляхом знесення частини будинку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 03.03.2017 року звернулася до Олевського районного суду із вказаною заявою яку обґрунтовує тим, що кошти в сумі 5624 грн. були з неї стягнуті за рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 31.07.2013 року в цивільній справі №2/279/53/13 за позовом Житомирського обласного управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ОСОБА_1 про визнання дій незаконними, зобовязання приведення земельної ділянки в придатний для використання стан шляхом знесення частини будинку, на даний час дане рішення є скасованим тому просить суд, в порядку повороту виконання рішення, стягнути з Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності кошти в сумі 5624,00 грн..

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в судовому засіданні надав заперечення в якому просив суд відмовити в задоволенні заяви.

Суд, в судовому засіданні заслухавши пояснення представників, перевіривши заяву та долученими до неї документи і матеріалами справи, приходить до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що у провадженні Олевського районного суду знаходиться справа за позовом Житомирського обласного управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ОСОБА_1 про визнання дій незаконними, зобовязання приведення земельної ділянки в придатний для використання стан шляхом знесення частини будинку.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 31.07.2013 року в цивільній справі № 2/279/53/13 позов Житомирського обласного управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задоволено та постановлено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 120грн. витрат на 1ТЗ, 5504грн. за проведену експертизу і на користь держави судовий збір у сумі 114,70грн.

З постанови відділу ВДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції вбачається, що рішення Апеляційного суду виконано та стягнуто з ОСОБА_1 кошти в сумі 5624,00 грн. (т.5 а.с.95-96).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 11 грудня 2013 року рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області та рішення апеляційного суду Житомирської області від 31.07.2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Олевського районного суду від 17.11.2016 року в задоволені позову Житомирського обласного управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відмовлено (т.4 а.с. 249-254).

В результаті апеляційного перегляду вище зазначеного рішення Апеляційним судом Житомирської області ухвалено рішення, яким апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилено, а рішення Олевського районного суду Житомирської області від 17.11.2016 року залишено без змін ( т.5 а.с.84-86).

При цьому ОСОБА_1 просить здійснити поворот виконання скасованого рішення Апеляційного суду Житомирської області від 31.07.2013 року та стягнути на її користь 5624,00 грн. які складаються із 120 грн. витрат на 1ТЗ та 5504грн. за проведену експертизи.

В ч.2 ст. 380 ЦПК України передбачено, що якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд ухвалюючи рішення, повинен зобовязати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Тобто з даної норми випливає, що питання про поворот виконання рішення може бути здійснений якщо позовні вимоги мають майновий характер та стягнення яких було проведено безпідставно.

Пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна а тому відповідні позовні заяви мають майновий характер.

Беручу до уваги, що в справі за позовом Житомирського обласного управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ОСОБА_1 про визнання дій незаконними, зобовязання приведення земельної ділянки в придатний для використання стан шляхом знесення частини будинку, позовні вимоги мають немайновий характер і за скасованим рішенням Апеляційного суду були стягнуті кошти тільки за проведення експертизи та витрати на ІТЗ, які відповідно до ст.. 79 ЦПК України відносяться до судових витрат то такі витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст. 88 цього Кодексу.

Тому суд не може погодитись з твердженням заявника щодо здійснення повороту виконання рішення, оскільки кошти які він просить стягнути відносяться до судових витрат які повязані із розглядом справи в суді, а не до позовних вимог які мають майновий характер та які були безпідставно стягнуті як передбачено в ч.2 ст. 380 ЦПК України при повороті.

Дана правова позиція підтверджується рішенням Конституційного суду України від 2 листопада 2011 року у справі №1-25/2011.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується виключно ЦПК. Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися як збитки.

Крім того, відповідно до роз'яснень, які маються в постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 17.10.2014, № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.

Враховуючи вище наведене, суд вважає відмовити ОСОБА_1 в повороті виконання рішення оскільки стягнення судових витрат не було предметом спору, а лише реалізацією права позивача на відшкодування судових витрат в порядку ст.. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 210 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду, через Олевський районний суд Житомирської області протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_2