Ухвала суду № 66057396, 19.04.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/3517/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Наваляний Т.Д. Провадження № 22-ц/773/528/17 Категорія: 81 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Карпук А.К., Здрилюк О.І.,

секретар судового засідання Галицька І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Ковельської міської ради, третя особа на стороні позивача, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Гаражно-будівельний кооператив «Мотор-Ковель» про визнання незаконними рішень Ковельської міської ради №41/41 від 22.08.2013 року, №48/50 від 30.01.2014 року, №51/16 від 27.02.2014 року та визнання частково недійсним рішення Ковельської міської ради №61/30 від 25.09.2014 року за апеляційною скаргою представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.02.2017 року в задоволені позову ОСОБА_3 до Ковельської міської ради, третя особа на стороні позивача, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Гаражно-будівельний кооператив «Мотор-Ковель» про визнання незаконними рішень Ковельської міської ради №41/41 від 22.08.2013 року, №48/50 від 30.01.2014 року, №51/16 від 27.02.2014 року та визнання частково недійсним рішення Ковельської міської ради №61/30 від 25.09.2014 року відмовлено.

Представник третьої особи ОСОБА_1- ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі. Вказувала на те , що при ухваленні рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2017 року про відмову в задоволені позову, судом першої інстанції не було вирішено позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору ОСОБА_1.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2017 року відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в даній цивільній справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник третьої особи ОСОБА_1- ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати у звязку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, а питання про ухвалення додаткового рішення передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення у даній цивільній справі суд першої інстанції констатував про те, що всі позовні вимоги, що були заявлені як позивачем, так і третьою особою, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 були судом вирішенні, а тому відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення.

Такі висновки є законними та обґрунтованими, що є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали без змін.

Згідно з п.1 та п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_3 був заявлений позов, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про визнання незаконними рішень Ковельської міської ради №41/41 від 22.08.2013 року, №48/50 від 30.01.2014 року, №51/16 від 27.02.2014 року та визнання частково недійсним рішення Ковельської міської ради №61/30 від 25.09.2014 року.

11 жовтня 2016 року ОСОБА_1 з врахування заяви про збільшення позовних вимог був заявлений аналогічний позов, в якому останній просив визнати незаконними рішень Ковельської міської ради №41/41 від 22.08.2013 року, №48/50 від 30.01.2014 року, №51/16 від 27.02.2014 року та визнання частково недійсним рішення Ковельської міської ради №61/30 від 25.09.2014 року, як такі що прийняті з порушенням норм чинного законодавства та регламенту Ковельської міської ради та в свою чергу порушують права ОСОБА_1

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 жовтня 2016 року залучено ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору в даній цивільній справі.

Аналізуючи зміст позовних вимог заявлених ОСОБА_3 та ОСОБА_1, в позовних заявах та заявах про уточнення позовних вимог, слід дійти висновку, що підстави звернення до суду є ідентичними, правове обґрунтування - тотожним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом першої інстанції в ході розгляду даної цивільної справи надано правову оцінку оскаржуваним рішенням Ковельської міської ради №41/41 від 22.08.2013 року, №48/50 від 30.01.2014 року, №51/16 від 27.02.2014 року, №61/30 від 25.09.2014 року з огляду на їх відповідність вимогам чинного законодавства, про незаконність яких зазначено, як в позовних вимогах ОСОБА_3 так і - ОСОБА_1

Як вбачається з резолютивної частини рішення, суд ухвалив про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 та третьої особи на стороні позивача ОСОБА_1, що само по собі свідчить про вирішення судом усіх позовних вимог, які були заявлені при розгляді даної цивільної справи.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення.

Доводи апеляційної скарги є голослівним та безпідставними, не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, яка ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: