Ухвала суду № 66053611, 07.04.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1197/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 квітня 2017 року місто Київ

Суддя Подільського районного суду м.Києва Ларіонова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (надалі ПАТ «Київенерго») про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача провести перерахунок і надати розрахунок щомісячних платежів за спожиту електроенергію у період з 01.01.2015 р. по 01.11.2016 р.

Вказаний позов оплачений судовим збором у розмірі 551,2 грн.

Ухвалою від 27.01.2017 р. вищевказаний позов, як не підсудний Подільському районному суду м.Києва, був повернутий позивачеві для подачі до належного суду - за місцем знаходження відповідача.

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 21.03.2017 р. вищевказана ухвала скасована з направленням матеріалів позову для нового розгляду питання про відкриття провадження у справі.

Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний позов слід залишити без руху за таких підстав.

Скасовуючи ухвалу суду 1 інстанції про повернення позову, апеляційним судом вказано на те, що вищевказаний позов поданий у сфері правовідносин про захист прав споживачів, а відтак відповідно до ст.110 ч.5 ЦПК України може бути розглянутий Подільським районним судом м.Києва (за зареєстрованим місцем проживання позивача).

Відповідно до ст.3 ч.1 ЦПК України особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р. № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» звернуто увагу судів на те, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Як на правову підставу своїх позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що виконавець зобов'язаний проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разу їх ненадання або ненадання в повному обсязі.

Як вбачається з поданої позовної заяви, вона не відповідає вимогам ст.119 ч.2 п.3 ЦПК України щодо змісту позовних вимог (яким чином провести перерахунок: зарахувати сплачені суми (їх розмір та період сплати), тощо), а також що ст.119 ч.2 п.6 ЦПК України щодо зазначення доказів, що підтверджує кожну обставин, наявність підстав для звільнення від доказування (в позові взагалі відсутні посилання на будь-які докази викладенні обставин). Крім того, позивачем не обґрунтовано порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів позивача відповідачем по справі (відсутні посилання, що відповідач відмовляється зробити позивачу перерахунок та не надає розрахунок платежів, тощо).

Таким чином, позивач ОСОБА_1, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст.119 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», у позовній заяві, яка за формою та змістом відповідає вимогам ст.119 ЦПК України з наданням відповідно до ст.120 ЦПК України її копії та копій долучених документів для відповідача. При цьому зазначивши про те, яке його право як споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги про перерахунок, та обов'язково додавши відповідні документи (копію укладеного між сторонами договору про надання послуг), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Крім того, посилаючись на своє зареєстроване місце проживання в Подільському районі м.Києва, позивач не надав на підтвердження цього відповідного документу, при цьому відповідно до ст.110 ч.5 ЦПК України законодавець пов'язує розгляд судами справ про захист прав споживачів саме з реєстрацією місця проживання позивачів.

В зв'язку з чим, для розгляду Подільським районним судом м.Києва позовних вимог ОСОБА_1 позивачу необхідно подати до суду позовну заяву, яка за формою та змістом буде відповідати вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України, та подати до суду документ на підтвердження свого зареєстрованого місця проживання в Подільському районі м.Києва.

На підставі ст. 121 ч.1 ЦПК України вищевказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін вищевказана позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зобов'язання вчинити дії надавши позивачеві строк для усунення недоліків в 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали, в інакшому випадку позов вважати неподаним та повернути позивачеві.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

СуддяН. М. Ларіонова