Ухвала суду № 66053280, 12.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/12387/15-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/712/17 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є. М.Категорія 26 12.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

12 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Сержанюка А.С., Мережко М.В.,

за участю секретаря: Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» та ОСОБА_3 про визнання припиненим зобов»язання за договором поруки, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» та ОСОБА_3 про визнання припиненим зобов»язання за договором поруки, посилаючись на те, що 27.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 236/РП/65/2007-840.

В забезпечення виконання зобов»язання ОСОБА_3 за кредитним договором, 27.12.2007 р. між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» укладено договір поруки.

Відповідно до п.1.1. договору поруки поручитель поручається перед кредитором на належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов»язань, що витікають з кредитного договору.

Позивач вважає, що зобов'язання, передбачені вказаним договором поруки припинені в зв'язку зі зміною зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Просив суд визнати зобов»язання, що виникли за договором поруку від 27.12.2007 укладеним між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством Комерційного банку «Надра» припиненим.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Визнано зобов»язання, що виникли за договором поруку від 27.12.2007 укладеним між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» припиненими.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, апелянт подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення незаконне, ухвалене в результаті неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а також судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що 27.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 236/РП/65/2007-840.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В забезпечення виконання зобов»язання ОСОБА_3 за кредитним договором, 27.12.2007 р. між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» укладено договір поруки.

Відповідно до п 1.2. поручитель відповідає перед кредитором в повному обсязі.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручаєтсья перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст.559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов*язання не пред*явить вимоги до поручителя.

За змістом ст.ст.553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником, та, якщо інше не встановлено договором поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки відшкодування збитків.

Статтею 559 ЦК України встановлені підстави для припинення поруки а саме порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя.

Окрім того, позивач зазначав, що збільшення розміру відповідальності поручителя є підставою для припинення поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2012 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Кредитного договору.

Пунктом 1.1. Додаткового договору № 1 до Кредитного договору, встановлено новий кінцевий термін погашення кредиту - 27.12.2025 р. Тобто, кінцевий термін погашення кредиту збільшено на три роки.

Відповідно до п. 1.3. Додаткового договору № 1 до Кредитного договору, окрім зазначеної вище суми кредиту в розмірі 134 766,91 доларів США, в межах Кредитного договору ПАТ КБ «Надра» надав ОСОБА_3 додатковий кредит в розмірі 129 319,11 гривень з терміном погашення до 26.04.2017 року під фіксовану процентну ставку 15 % річних до 26.04.2013 р., а починаючи з 26.04.2013 р. під плаваючу процентну ставку, яка вираховується як Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб + 5 %. Тобто було збільшено розмір зобов'язань за Кредитним договором.

26.04.2012 року, між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 будо укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 до Кредитного договору сторони зафіксували розмір заборгованості по пені на рівні 4 167,10 доларів США. Цим було збільшено розмір відповідальності поручителя, оскільки останній поручався за сплату пені в гривні, а ніяк не в іноземній валюті. Фіксація пені в іноземній валюті призвела до того, що розмір пені в гриві, навіть порівняно з датою укладання Додаткової угоди № 2 до Кредитного договору, збільшився вдвічі внаслідок падіння національної валюти по відношенню до долара США. Отже, розмір відповідальності поручителя збільшився.

Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди № 2 до Кредитного договору збільшено строк позовної давності, як загальної, так і спеціальної, до 20 років.

Так, колегією суддів встановлено, що сторонами було збільшено розмір процентів за користування кредитом, що відповідно збільшило розмір відповідальності поручителя без його згоди.

Відповідно до Висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченого п.1 ч.1 ст.355 ЦК України, за 2 півріччя 2012 року» право поручителя підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору поруки відповідно до п.7 ч.2 ст.16 ЦК України, оскільки це суперечило б положенням ч.1 ст.559 цього Кодексу. (постанова Верховного Суду України від 21.11.2012 р. у справі №6-134цс12).

Зі змісту ст. ст. 559. 598 ЦК України вбачається, що припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати. Термін «порука», застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов'язального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки.

Таким чином, виходячи з вище викладеного, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції, та враховуючи загальні засади цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін та відповідно до ст. 559, 598 ЦК України порука ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Приватбанк» за ОСОБА_3 припинена на підставі зміни зобов'язання без згоди поручителя та збільшення розміру відповідальності поручителя.

Отже, колегія суддів погоджується з тим, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Нових доказів або обставин, які б могли призвести до скасування рішення суду, яке обґрунтоване, апелянт не навів, а колегія суддів їх не встановила.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: