Постанова № 66052503, 11.04.2017, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1679/16-а

Провадження № 2-а/368/12/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2017 Кагарлицький районний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Марчук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, треті особи без самостійних вимог: Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Національної поліції в Київській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просив визнати протиправною відмову Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області у призначенні та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому 2 групи інвалідності відповідно до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням йому 2 групи інвалідності відповідно до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме на 16.11.2016 року.

Мотивував тим, що в період з 15.08.1999 року проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений з посади старшого інспектора-криміналіста слідчого відділення Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Наказом №512 о/с від 31.08.2016 року.

07.11.2015 року наказом №1 був зарахований до Головного управління Національної поліції в Київській області на посаду старшого інспектора-криміналіста із присвоєнням спеціального звання підполковник поліції.

Згідно свідоцтва про хворобу від 30.08.2016 p. № 3О1/Зв військово- лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Київській області» визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час та встановлено мені захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

31.08.2016 року його було звільнено зі служби Національної поліції за ст. 77, п. 1, пп. 2 у запас (із постановкою на військовий облік), (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 16.11.2016 p., серії АВ №0214664 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, йому встановлена друга група інвалідності.

У зв'язку з цим, ним 17.11.2016 було подано Голові ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області заяву (рапорт) із усіма необхідними документами в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу згідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

28.11.2016 року він отримав відмову ГУМВС України в Київській області, в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оформлену листом від 28.11.2016 року за №29/с-814.

Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991р., № 4, ст. 20 із наступними змінами).

Разом з цим, пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Так, стаття ст. 23 Закону України «Про міліцію» встановлювала, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (надалі - Порядок №850).

Так, підпунктом 2 пункту 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико- соціальної експертної комісії.

За приписами пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акту розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку №850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Відповідно до пункту 9 згаданого Порядку, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз зазначених норм Порядку №850 дає підстави для висновку, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією МВС України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладено обов'язок з проведення окремих процедурних дій щодо оформлення відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС).

Таким чином, фактично відмовляючи у виплаті одноразової грошової допомоги мотивуючи тим, що виплата та призначення зазначеної допомоги проводиться за останнім місцем служби, відповідач ГУМВС України в Київській області, діяв не у межах та не у спосіб, що визначені чинним законодавством.

За таких обставин, відмову ГУМВС України в Київській області, оформлену листом від 28.11.2016 за №29/с-814 позивач вважає протиправною, та такою що порушує його права.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги і просив суд визнати протиправним рішення ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області від 28.11.2016 року щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України в 15 - денний строк з дня реєстрації заяви з доданими документами, висновку щодо виплати йому грошової допомоги. А також зобов'язати Головне управління МВС України в Київській області подати до Міністерства внутрішніх справ України документи щодо виплати йому грошової допомоги.

Після перерви в судове засідання не з'явився і розгляд справи закінчено у його відсутність.

Відповідач та третя сторона в судове засідання не з'явились, надіслали заяву про розгляд справи без участі їх представників, проти позову заперечують.

В запереченні ГУ МВС України вказано, що позивачу слід звернутися з заявою про призначення одноразової грошової допомоги за останнім місцем служби поліцейського.

Судом встановлено, що в період з 15.08.1999 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений з посади старшого інспектора-криміналіста слідчого відділення Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Наказом №512 о/с від 31.08.2016 року.

07.11.2015 року наказом №1 був зарахований до Головного управління Національної поліції в Київській області на посаду старшого інспектора-криміналіста із присвоєнням спеціального звання підполковник поліції.

Згідно свідоцтва про хворобу від 30.08.2016 p. № 3О1/Зв військово- лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Київській області» визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час та встановлено мені захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

31.08.2016 року його було звільнено зі служби Національної поліції за ст. 77, п. 1, пп. 2 у запас (із постановкою на військовий облік), (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 16.11.2016 p., серії АВ №0214664 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, йому встановлена друга група інвалідності.

У зв'язку з цим, ним 17.11.2016 було подано Голові ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області заяву (рапорт) із усіма необхідними документами в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу згідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850. 28.11.2016 року він отримав відмову ГУМВС України в Київській області, в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оформлену листом від 28.11.2016 року за №29/с-814.

Положеннями пункту 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Водночас відповідно до пункту 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Так, порядок виплати одноразової грошової допомоги до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок №850).

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Порядок №850) грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи (пункт 3 зазначеного Порядку).

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Водночас на момент виникнення спірних правовідносин, з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11.01.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №163/28293 від 29.01.2016 було затверджено «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського».

Згідно з пунктом 3 розділу III зазначеного вище Порядку заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку №4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Тобто як положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» так і наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11.01.2016 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» визначено, що для отримання одноразової грошової допомоги, у разі встановлення групи інвалідності заява про її отримання має бути подана працівником за останнім місцем служби і при відмові цього органу може бути оскаржена .

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи позивач заяву (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги та відповідні документи подав до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.

Згідно з записами в трудовій книжці позивача, останнім місцем роботи було Головне управління Національної поліції України у Київській області.

Разом з цим, аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що позивачем було порушено порядок подання заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності.

Крім того твердження позивача, що відповідно до Порядку №850 він правомірно звернувся з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, є помилковим, оскільки зазначений Порядок також передбачає подання такої заяви працівником за місцем служби. Також необхідно зазначити, що зазначений Порядок був прийнятий на виконання Закону України «Про міліцію», який втратив чинність.

А тому на підставі вище викладеного, слід відмовити в задоволенні позову.

Керуючись 49, 51 , 59, 162 КАС України, суд,-

постановив:

У задоволенні позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя В.І. Кириченко