Ухвала суду № 66049564, 18.04.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2450/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання Бота О.І.,

за участю:

прокурора - Дідик Н.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Рущак Ю.В.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Ужгород, кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120160700300003901 від 07.11.2016 р. про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Ужгородського міськрайонного суду знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120160700300003901 від 07.11.2016 р. про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Ухвалою суду від 17.03.2017 р. по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання .

Згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.02.2017 р. обвинуваченому ОСОБА_1, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, що полягає в забороні йому покидати, без дозволу слідчого, прокурора, або суду, місце проживання - житло, за адресою: АДРЕСА_1, у період доби з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв, на строк два місяці, без застосування електронних засобів контролю.

У зв'язку зі спливом строку з дня продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження строку домашнього арешту.

Відповідно до ст. 331 ч. 3 КПК України суд, незалежно від наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження домашнього арешту до спливу двомісячного строку з дня винесення ухвали.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження строку запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 2-ох місяців, оскільки підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не відпали, а також з метою запобігти спробам ухилитися від суду т а впливати на свідків.

Захисник Рущак Ю.В. та обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечили проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з мотивів відсутності ризиків передбачених КПК України.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, виходячи з вимог ст. 331 КПК України суд приходить до наступного.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні : перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії викладені вище.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків , зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_1, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Аналізуючи доцільність подальшого застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, у вигляді домашнього арешту, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорукі Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, тяжкістю покарання, яке йому загрожує - згідно санкції статті Кримінального кодексу України, за злочин, що йому інкримінується за ч. 2 ст. 185 КК України , може бути призначено покарання у виді позбавленням волі на строк до 5 років.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож суд приходить до висновку про доцільність продовження строку домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до двох місяців.

З урахуванням наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід обвинуваченому, буде недостатнім для забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 199, 331, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, із забороною йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, у період доби з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв до двох місяців, а саме датою закінчення домашнього арешту є 16.06.2017 року, зобов'язавши обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати обов'язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання вищезазначених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Контроль за виконанням запобіжного заходу доручити начальнику Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца