Ухвала суду № 66049340, 19.04.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/402/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клименко А. Я.Номер провадження 22-ц/788/724/17 Суддя-доповідач - Семеній Л. І. Категорія - 59

УХВАЛА

.

19 квітня 2017 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Хвостика С. Г.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 06 березня 2017 року за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_4 до правління Сумського міського громадського об'єднання автогаражного товариства «Автолюбитель» про скасування рішення правління,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 06 березня 2017 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено будь-кому здійснювати будь-які дії на підставі рішення правління Сумського міського громадського об'єднання автогаражного товариства «Автолюбитель» (код ЄДРПОУ 22590976, місцезнаходження юридичної особи: 40024, Сумська область, м. Суми, вул. Черепіна, 29), оформленого протоколом від 22.11.2016 року, в тому числі проводити державну реєстрацію, а також заборонено ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: 40034, АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) здійснювати повноваження тимчасово виконуючого обов'язки голови правління Сумського міського громадського об'єднання автогаражного товариства «Автолюбитель».

Вказану ухвалу ОСОБА_3 оскаржив в апеляційному порядку, просить її скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Вказує, що суд забезпечив позов до неналежного відповідача, оскільки правління товариства є органом управління товариства і не є юридичною особою. Оскаржуваною ухвалою фактично паралізована господарська діяльність товариства. Крім того, суд не навів мотивів забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 - адвоката Нестеренка М.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя місцевого суду виходила з наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у обраний заявником спосіб, оскільки воно спрямоване на забезпечення прав сторони в спорі, запобіганню негативних наслідків, можливому забезпеченню виконання рішення суду в майбутньому і є достатнім для забезпечення прав сторони.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Види забезпечення позову передбачені ч.1 ст.152 ЦПК України.

З поданої 03 березня 2017 року позивачем заяви вбачається, що заявник просить забезпечити позов шляхом заборони будь-кому будь-яким способом здійснювати будь-які дії на підставі рішення правління Сумського міського громадського об'єднання автогаражного товариства «Автолюбитель», оформленого протоколом від 22.11.2016 року, в тому числі проводити державну реєстрацію, а також шляхом заборони ОСОБА_3 здійснювати повноваження тимчасово виконуючого обов'язки голови правління Сумського міського громадського об'єднання автогаражного товариства «Автолюбитель».

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

З аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наведених норм закону не можна зробити висновок, що невжиття визначених позивачем заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про скасування рішення правління товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Проте позивачем не надано доказів того, яким чином поточна господарська діяльність товариства, зокрема, діяльність новообраного виконуючого обов'язки голови правління товариства може вплинути на можливе рішення суду, яким буде надана оцінка законності прийнятого 22 листопада 2016 року рішення правлінням товариства.

Крім того, обраний заявником спосіб забезпечення позову має наслідком втручання у діяльність товариства, оскільки ним встановлюються певні обмеження для виконавчого органу товариства, зокрема для його керівника - виконуючого обов'язки голови правління товариства.

Місцевим судом не перевірено, чи накладена заборона вчиняти дії на підставі оскаржуваного рішення правління товариства не призведе до неможливості здійснювати необхідні поточні фінансові операції, в тому числі виплату заробітної плати працівникам товариства та інших обов'язкових платежів, тощо.

Таким чином, викладені заявником причини та обґрунтування забезпечення позову колегія суддів не вважає достатніми для забезпечення позовних вимог.

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу судді першої інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України скасувати, а заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 06 березня 2017 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до правління Сумського міського громадського об'єднання автогаражного товариства «Автолюбитель» про скасування рішення правління, скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -