Ухвала суду № 66048733, 13.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15875/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/4149/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Малинников О.Ф. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.

при секретарі: Горбачовій І.В.

за участю: позивача ОСОБА_3

представника відповідача Ворожко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 7 грудня 2016 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_5 про зобов'язання зареєструвати народження дитини.

в с т а н о в и л а:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, та ставила питання про здійснення (проведення) реєстрації народження дитини жіночої статі, народженої 12.11.2015 року матір'ю ОСОБА_3, громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (медичне свідоцтво про народження № НОМЕР_1 від 12.11.2015 року), у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто, за прізвищем та громадянством матері дитини, а ім'я та по батькові батька дитини - за її вказівкою, не зазначаючи батьком дитини ОСОБА_5, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, який не є біологічним батьком цієї дитини

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 7 грудня 2016 року позов було задоволено.

Зобов'язано Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві здійснити (провести) реєстрацію народження дитини жіночої статі, народженої 12.11.2015 року ОСОБА_3, громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (медичне свідоцтво про народження № НОМЕР_1 від 12.11.2015 року), у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України (тобто, за прізвищем та громадянством матері дитини, а ім'я та по батькові батька дитини - за її вказівкою).

Не погоджуючись із рішенням суду Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського РУЮ у м. Києвіподав апеляційну скаргу. Де ставив питання про його скасування та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Вказуючи при цьому, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Крім іншого зазначали, що судом першої інстанції не було враховано надані відділом роз'яснення - лист № 158/02/04-31 від 02.08.2016 року, що призвело до неправильного вирішення справи.

А також те, що законодавчо закріплено інститут презумпції батьківства. Згідно якої, батьком дитини, що народилася в шлюбі або до спливу 10 місяців після його розірвання, є чоловік, який перебуває (перебував) з матір'ю дитини в зареєстрованому шлюбі. У випадку презумпції батьківства, чоловік дружини записується батьком дитини, незалежно від того бажає він того чи ні. Хоча закон не позбавляє його права оспорити своє батьківство в судовому порядку, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Поряд з тим, СК України встановлено норму, відповідно до якої, якщо мати дитини під час державної реєстрації народження заявляє, що її колишній чоловік не є батьком дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини, її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви чоловіка та дружини (колишнього подружжя) про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини, а також заяви матері та батька дитини про визнання батьківства.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала подану апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити.

Позивач не визнала апеляційну скаргу та заперечувала проти її задоволення.

Третя особа будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не з'явився у судове засідання, поважність причин своєї неявки суду не повідомив. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність в силу вимог ст. 305 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 до Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_3 про зобов'язання зареєструвати народження дитини, виходив з їх доведеності, обґрунтованості та законності.

Однак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні рішення не було взято до уваги те, що державна реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану, статтею 6 якого визначено компетенцію органів державної реєстрації актів цивільного стану, що включає зокрема, проведення державної реєстрації народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, формування Державного реєстру актів цивільного стану громадян, його ведення, збереження архівного фонду, здійснення відповідно до законодавства інших повноважень

Відтак, відповідач по справі - Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві є суб'єктом владних повноважень, який здійснює покладені на нього зазначені вище функції в тому числі і щодо реєстраціїнародження фізичної особи та її походження, які і були визначені позивачем як предмет спору.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було взято до уваги положення ч. 2 ст. 4 КАС України, за яким визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких встановлено інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже спір, що виник між сторонами, є публічно - правовим і відноситься до категорії адміністративної юрисдикції, а тому його розгляд судом першої інстанції повинен був здійснюватися за нормами КАС.

Відтак помилковим є висновок суду першої інстанції про наявність цивільно - правового спору та розгляду позовної заяви за правилами ЦПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст.ст. 205, 207 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що заочне рішення підлягає скасуванню з зазначених вище підстав з подальшим закриттям провадження у справі з підстав передбачених ч. 1 ст. 205 ЦПК України та роз'ясненням позивачу права звернення до суду за захистом порушених прав в порядку положень визначених КАС України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 310, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 7 грудня 2016 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_5 про зобов'язання зареєструвати народження дитини, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: