Рішення № 66048491, 10.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2017Справа № 910/13443/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Плюс»

до Комунального підприємства «Київблагоустрій»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «О.М.С.»

про стягнення 3 750,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Куценко О.В.- представник за довіреністю № 043-11 від 06.01.2017 р.

від третьої особи-1: Куценко О.В.- представник за довіреністю № 064-12666 від 27.12.2016 р.

від третьої особи-2: Лозинська С.П.- представник за довіреністю б/н від 23.03.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Естейт Плюс» (далі - ТОВ «Естейт Плюс», позивач) з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» (далі - КП «Київблагоустрій», відповідач) про стягнення 3 750,00 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «Естейт Плюс» обґрунтовує тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача, спрямованих на здійснення демонтажу капітальної будівлі, яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 136, та належить позивачу на праві власності, товариству були завдані збитки.

У позові ТОВ «Естейт Плюс» просить суд стягнути з КП «Київблагоустрій» відшкодування завданих збитків у сумі 3 750,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2016 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Департамент благоустрою, третя особа-1).

Також ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2016 р. до розгляду у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «О.М.С.» (далі - ТОВ «О.М.С.», третя особа-2).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2016 р. провадження у справі зупинялось до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у адміністративній справі № 826/10813/16.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У минулих судових засіданнях позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що КП «Київблагоустрій» не здійснювало демонтаж тимчасової споруди, розташованої за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 136, щодо якої був винесений припис № 1610202 від 21.06.2016 р. та доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 276/06-16 від 29.06.2016 р., оскільки ті не стосуються нерухомого майна позивача.

Представник третьої особи-1 вважав, що позов є необґрунтованим, просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи-2 - ТОВ «О.М.С.» позовні вимоги вважав такими, що підлягають задоволенню з підстав, указаних позивачем.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з урахуванням наступного.

За результатами проведення перевірки правомірності встановлення малих архітектурних форм (тимчасових споруд) за адресою: м. Київ, Святошинський район, просп. Пермоги, 136, КП «Київблагоустрій» був встановлений факт порушення ТОВ «О.М.С.» пункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, а саме - розміщення елементу благоустрою (тимчасової споруди) за відсутності відповідної проектно-дозвільної документації.

У зв'язку з цим, стосовно ТОВ «О.М.С.» був виданий припис № 1610202 від 21.06.2016 р., відповідно до якого останньому запропоновано усунути виявлені порушення у триденний термін шляхом: надання проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасових споруд (ТС), а в разі ненадання проектно-дозвільної документації - демонтажу тимчасової споруди власними силами, та попереджено, що в разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи, передбачені чинним законодавством.

Вищевикладені обставини були також встановлені у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2016 р. у справі № 826/10813/16, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 р. та на момент розгляду і вирішення даного спору набрала законної сили. Відтак, зазначені обставини справи додаткового доказування згідно з положеннями ст. 35 ГПК України не потребують.

Крім того, судом встановлено, що у відповідь на припис № 1610202 від 21.06.2016 р. ТОВ «О.М.С.» направило КП «Київблагоустрій» лист № 22/06-1 від 22.06.2016 р., яким повідомило відповідача про те, що будівля (літ. Г) загальною площею 302,60 кв.м. та будівля (літ. В) загальною площею 539,40 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 136, не являються тимчасовими спорудами, а є капітальними будівлями, власником яких є інша юридична особа - ТОВ «Естейт Плюс».

У подальшому, першим заступником директора Департаменту благоустрою відповідно до Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 94 від 27.01.2011 р. та Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.1998 р., було прийнято рішення у формі доручення № 276/06-16 (вих. № 064-5910 від 29.06.2016 р.), яким КП «Київблагоустрій» доручено вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме: торгівельного ряду з ролетів або кіосків, розташованих у Святошинському районі м. Києва за адресою: проспект Перемоги, 136, підприємство - ТОВ «О.М.С.», припис № 1610202 від 21.06.2016 р.

Як стверджує позивач, на підставі вказаного доручення КП «Київблагоустрій» була здійснена спроба вжиття заходів з демонтажу капітальної будівлі, яка належить позивачу на праві власності за договорами купівлі-продажу від 31.01.2014 р., посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П. Внаслідок вчинення вказаних дій майну позивача - ТОВ «Естейт Плюс» була завдана шкода, а позивач поніс витрати для відновлення стану свого майна у розмірі 3 750,00 грн., що полягали в оплаті ремонту дверей, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копії акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000023 та платіжного доручення № 127 від 01.07.2016 р.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Естейт Плюс» просить відшкодувати завдані йому збитки та стягнути з КП «Київблагоустрій» грошові кошти в розмірі 3 750,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України).

Як зазначено у постанові Верховного суду України від 18.03.2015 р. по справі № 3-18гс15, збитками є грошове вираження майнової шкоди.

Крім того, ч. 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин (постанова Верховного суду України від 18.03.2015 по справі № 3-18гс15).

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох загальних умов відповідальності (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини заподіювача шкоди - суб'єкта владних повноважень, тобто за наявності трьох елементів складу правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).

Разом з тим, одночасна наявність названих трьох елементів складу правопорушення є обов'язковою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків (аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 24.01.2012 по справі № 38/67, від 01.03.2011 по справі № 13/68-10 та абз. 3 п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994).

Судом встановлено, що ТОВ «Естейт Плюс» є власником будівлі (літ. Г) загальною площею 302,60 кв.м. та будівлі (літ. В) загальною площею 539,40 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 136, на земельній ділянці площею 0,6904 га кадастровий номер 8000 000 000:75:172:0054. Викладене підтверджується договорами купівлі-продажу від 31.01.2014 р., посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П., та зареєстрованих в реєстрі вчинення нотаріальних дій за №№ 531, 532, а також витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 17151337 та № 17149726 від 31.01.2014 р., копії яких надані суду.

При цьому, з матеріалів справи, а саме - з акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000023, вбачається, що позивачу були надані послуги з ремонту дверей в будівлі за адресою: проспект Перемоги, 136, будівля В.

Водночас, припис № 1610202 від 21.06.2016 р., а також доручення № 276/06-16 щодо демонтажу, на які вказував позивач, стосуються не об'єктів нерухомого майна, а елементів благоустрою, розташованих за адресою: проспект Перемоги, 136, що належать ТОВ «О.М.С.».

Відповідно до п. 2.3 Правил благоустрою міста Києва (додаток до рішення Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008 р.) елементами благоустрою є:

- покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;

- зелені насадження (у тому числі сніго-, шумозахисні та протиерозійні) вздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;

- будівлі та споруди збирання, накопичення та вивезення відходів;

- засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;

- технічні засоби регулювання дорожнього руху;

- будівлі і споруди системи інженерного захисту територій;

- комплекси та об'єкти монументального мистецтва;

- обладнання (елементи) дитячих, спортивних, господарчих, торговельних та інших майданчиків;

- малі архітектурні форми;

- бюветні комплекси водопостачання;

- телекомунікаційні мережі, телемережі та телекомунікації (електрозв'язок), антени рухомого (мобільного) зв'язку та супутникового зв'язку;

- інші елементи благоустрою, визначені відповідними нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 181 ЦК України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будівлі віднесено до об'єктів нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

З указаного суд робить висновок, що будівля, як нерухоме майно, не є об'єктом тотожним об'єктам - елементам благоустрою.

Отже, зважаючи на те, що припис № 1610202 від 21.06.2016 р. та доручення № 276/06-16 щодо демонтажу стосуються саме елементів благоустрою, розташованих за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 136, а позивач є власником об'єктів нерухомого майна, розташованих за іншою адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 136 літ. Г та літ. В, суд дійшов висновку, що позивачем в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами, той факт що шкода його майну завдана саме відповідачем внаслідок дій, спрямованих на демонтаж за вказаними приписом та дорученням.

Крім того, суд зазначає, що в межах адміністративної справи № 826/10813/16 було досліджене питання щодо правомірності (протиправності) видачі Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) доручення № 276/06-16 на демонтаж об'єктів благоустрою, але за результатами розгляду вказаної справи підстав для його скасування судом не встановлено.

Враховуючи викладене, можна зробити висновок про те, що ТОВ «Естейт Плюс» не доведено наявність таких елементів складу правопорушення, як: протиправна поведінка у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками. Відповідно, позивачем не доведено одночасну наявність трьох елементів складу правопорушення, що унеможливлює застосування такої міри відповідальності як збитки. За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог «Естейт Плюс».

Щодо клопотання позивача, поданого 20.03.2017 р., про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим адміністративним судом України адміністративної справи № 826/10813/16 пов'язаної з даною, то судом було відмовлено в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Водночас, провадження в даній справі вже зупинялось до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у адміністративній справі № 826/10813/16, в межах розгляду якої встановлювались преюдиціальні для даного спору факти.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 254 КАСУ постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Судом встановлено, що за результатами розгляду адміністративної справи № 826/10813/16 Окружним адміністративним судом міста Києва була винесена постанова від 11.11.2016 р. про відмову у позові, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 р., а відтак - набрала законної сили.

Отже, оскільки в розумінні ст. 35 ГПК преюдиціальними обставинами є обставини встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва у адміністративній справі № 826/10813/16 від 11.11.2016 р. набрала законної сили, підстави для зупинення провадження в даній справі у зв'язку з переглядом пов'язаної з нею адміністративної справи № 826/10813/16 у касаційному порядку - відсутні.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 35, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Плюс» до Комунального підприємства «Київблагоустрій» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «О.М.С.» про стягнення 3 750,00 грн.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10 квітня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 18 квітня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.