Рішення № 66047613, 11.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2017

Справа №910/3350/17

За позовом

Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк"

До

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит"

Про

стягнення 513 162,51 грн.

Суддя Спичак О.М.

Учасники судового процесу:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" про стягнення 513 162,51 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2017 було порушено провадження по справі № 910/3350/17 та призначено справу до розгляду на 17.03.2017.

17.03.2017 представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, проте 13.03.2017 подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 17.03.2017 представник позивача надав суду для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви, довідку для долучення до матеріалів справи, а також зазначив, що не заперечує проти задоволення поданого клопотання представника відповідача

У зв’язку із неявкою представника відповідача, а також враховуючи необхідність витребування додаткових доказів по справі суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи на 11.04.2017 року.

11.04.2017 представник позивача в судове засідання не з’явився, проте подав до канцелярії суду письмове клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали суду від 17.03.2017, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача 11.04.2017 в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, проте 04.04.2017 подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд, зазначає наступне.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Зазначені обставини та підстави оцінюються судом, який розглядає справу з метою реалізації наданого йому права на відкладення розгляду справи.

Неможливість бути присутнім в судовому засіданні представника відповідача не являється такими обставинами. При цьому, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість представника відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи відкладався). Проте, будь-яких посилань на можливість надання нових доказів по справі відповідачем у своєму клопотанні не наведено, заперечень по суті позову до суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що згідно із ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Однак, відповідачем двічі заявлялось клопотання про відкладення розгляду з аналогічних підстав.

Також судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.04.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2014 між Публічним акціонерним товариством "Радикал банк" (кредитодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" (позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір № К-6853/16-980 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надалі за текстом - кредит, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором, а також додатковими договорами(угодами) до нього, що складають невід’ємну частину договору. Кредит надається в сумі 325 200 (триста двадцять п’ять тисяч двісті) гривень 00 копійок(п. 1.1.1 договору).

Як стверджує позивач, на виконання умов договору останній надав відповідачу кредитні кошти у сумі 325 200,00 грн.

В свою чергу відповідач, свої зобов’язання щодо вчасного погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії та інших платежів, встановлених договором, виконував із порушенням строків.

Враховуючи вищезазначене позивач звернувся до відповідача із вимогою щодо дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, а також нарахованої пені.

Однак, як зазначає позивач, належного реагування на згадувану вимогу відповідачем здійснено не було.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості щодо повернення суми кредиту у розмірі 308 940,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитними коштами – 157 457,87 грн., заборгованості по комісії – 6 178,80 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту – 20 316,21 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитними коштами – 19 367,23 грн., а також пені за несвоєчасне погашення комісії – 902,40 грн., що загалом становить 513 162,51 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та зазначалось раніше, 29.05.2014 між Публічним акціонерним товариством "Радикал банк" (кредитодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" (позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір № К-6853/16-980 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надалі за текстом - кредит, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором, а також додатковими договорами(угодами) до нього, що складають невід’ємну частину договору. Кредит надається в сумі 325 200 (триста двадцять п’ять тисяч двісті) гривень 00 копійок(п. 1.1.1 договору).

Згідно із п. 1.1.1., 1.1.2 та 1.1.3 договору, кредит надається в сумі 325 200,00 грн. Термін остаточного повернення кредиту «28» травня 2019 року включно, якщо такий термін (строк) не наступить раніше з підстав, що передбачені умовами цього договору або законодавством Процентна ставка за користування кредитом 26.5 % річних.

Відповідно до п. 1.5. договору, позичальник сплачує щорічно на користь кредитодавця комісію за надання кредиту в розмірі 1 % (один процент) від суми кредиту, визначеної п. п. 1.1.1. за перший рік, яку сплачує в день укладення цього договору та за кожний наступний рік – в розмірі 1 % від суми залишку кредиту, станом на дату, що відповідає даті підписання кредитного договору. Сплата комісії здійснюється позичальником щорічно в дату, що відповідає даті підписання кредитного договору, разовими платежами на рахунок № 3739600100653, відкритий в Кредитодавця (МФО 319111).

Згідно із п. 2.4. договору, моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на рахунки, визначені відповідно до умов п.2.2 цього договору, в сумі кредиту, визначеної п.1.1.1. цього договору та підтверджується випискою з позичкового рахунку.

Пунктом 2.5 договору визначено, що моментом (днем) повернення кредиту/процентів/інших платежів відповідно до цього договору вважається день зарахування відповідних сум на позичковий та інші рахунки, зазначені в цьому договорі та підтверджується випискою з позичкового рахунку.

Відповідно до п. 2.6.1 договору, проценти за користування кредитом нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку до моменту фактичного повернення кредиту (в тому мислі і за період прострочення терміну остаточного погашення кредиту, зазначеного в п.1.1.2 цього договору).

Згідно із п. 2.6.3 договору, проценти за користування кредитом нараховуються не рідше одного разу в місяць та/або в останній робочий день місяця за період з дати першого перерахування коштів з позичкового рахунку по день, що передує даті нарахування (по останній календарний день поточного місяця), та надалі за період з дати попереднього нарахування (першого числа поточного місяця) по останній календарний день поточного місяця (по день, що передує даті нарахування), а також в день остаточного повернення кредиту. Якщо день нарахування процентів припадає на вихідний або святковий (неробочий) день, нарахування здійснюється у попередній перед таким днем банківський день.

Проценти за користування кредитом нараховуються на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту(п. 2.6.4, 2.6.6).

Сторони погодилися, що кредитодавець має право у разі невиконання позичальником будь - якого із зобов'язань, визначених цим договором, вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій та штрафних санкцій, інших належних платежів згідно з цим договором, а позичальник зобов'язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані кредитодавцем у письмовій вимозі. Після повного погашення заборгованості позичальника за договором дія договору припиняється (п. 4.4).

Згідно із п. 4.9. договору сторони, керуючись ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, погодили, що строк позовної давності, який застосовуватиметься до стягнення штрафних санкцій (неустойки, пені, штрафу) за цим договором, складатиме 3 (три) роки. Сторони дійшли згоди, що штрафні санкції за цим договором нараховуються без обмеження шестимісячним строком встановленим частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України та підлягають стягненню у межах строку, встановленого першим абзацом даного пункту цього договору.

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань (п. 7.9.).

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 325 200,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №3895 від 29.05.2014 та банківською випискою по особовим рахункам(копії наявні у матеріалах справи).

Внаслідок невиконання умов кредитного договору, позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою вих. № 2643/16 від 09.12.2016, відповідно до якої вимагав дострокового погашення заборгованості по кредитному договору(копія та докази надіслання відповідачу наявні у матеріалах справи).

Разом із тим, відповідачем дана вимога залишена без належного реагування, у зв’язку із чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із розглядуваним позовом.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Умовами п. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Як встановлено судом, банк взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 325 200,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №3895 від 29.05.2014 та банківською випискою по особовим рахункам(копії наявні у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В свою чергу відповідач, взяті на себе зобов’язання за кредитним договором щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів виконував із порушенням строків, передбачених умовами договору, що підтверджується матеріалами справи (банківськими виписками з рахунку позичальника).

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, суд встановив, що даний розрахунок є арифметично вірним та здійснений у відповідності до умов кредитного договору.

Також, у відповідності до пункту 1.5. кредитного договору, сторони передбачили, що відповідач сплачує, щорічно,на користь позивача комісію за надання кредиту у розмірі 1% від суми залишку тіла кредиту, який буде фіксуватися кожен рік станом на дату, що відповідає даті під підписання кредитного договору.

Судом встановлено, що розрахунок комісії у сумі 6 178,80 грн. нарахованої за період з 29.05.2014 по 31.05.2015 є арифметично вірним.

Відповідачем не було надано суду жодних допустимих та належних доказів в підтвердження відсутності заборгованості за кредитним договором та власного розрахунку заборгованості не наведено.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 308 940,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитними коштами у сумі 157 457,87 грн. та заборгованості по комісії у сумі 6 718,80 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2. кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3 цього договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем.

Позивач, на підставі п. 4.2 договору, за несвоєчасне погашення кредиту нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 20 316,21 грн., за несвоєчасне погашення процентів - пеню у сумі 19 367,23 грн. та за несплату комісії - пеню у сумі 902,40 грн.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте, законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Згідно із п. 4.9. договору сторони, керуючись ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, погодили, що строк позовної давності, який застосовуватиметься до стягнення штрафних санкцій (неустойки, пені, штрафу) за цим договором, складатиме 3 (три) роки. Сторони дійшли згоди, що штрафні санкції за цим договором нараховуються без обмеження шестимісячним строком встановленим частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України та підлягають стягненню у межах строку, встановленого першим абзацом даного пункту цього договору.

Отже, за умовами кредитного договору, сторони передбачили інший період нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Оскільки, період нарахування пені не обмежується шестимісячним строком, то суд вважає вірними визначені позивачем періоди нарахування пені за загальний період з 16.08.2016 по 14.02.2017.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору в межах розрахунку позивача, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту підлягають задоволенню повністю в сумі 20 316,21 грн., в частині пені за несвоєчасне погашення процентів підлягає задоволенню повністю в сумі 19 367,23 грн., а в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення комісії – частково в сумі 829,14 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 10, літ. А, оф. 296, код ЄДРПОУ 34349201) на користь Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" (юридична адреса: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавліська Борщагівка, вул. Леніна, 2в; місцезнаходження:02002, м. Київ, вул. Туманяна, 15-А, код ЄДРПОУ 36964568) 308 940(триста вісім тисяч дев’ятсот сорок) грн. 00 коп. – заборгованості по кредиту, 157 457(сто п’ятдесят сім тисяч чотириста п’ятдесят сім) грн. 87 коп. – заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 6 178(шість тисяч сто сімдесят вісім) грн. 80 коп. – комісії, 20 316(двадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 21 коп. – пені за кредитом, 19 367 (дев’ятнадцять тисяч триста шістдесят сім) грн. 23 коп. пені за процентами, 829 (вісімсот двадцять дев’ять) грн. 14 коп. пені за несплату комісії та 7 696(сім тисяч шістсот дев’яносто шість) грн. 34 коп. – судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

18.04.2017 року

Суддя Спичак О.М.