Постанова № 66046316, 18.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 876/9122/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення щодо порушення митних правил,

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_1 22.04.2016 року звернувся до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил від 08.04.2016 року №0994/20909/16, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500гривень. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що постанову, якою його визнано винним у порушенні митних правил винесено Львівською митницею з порушенням положень Митного кодексу України, крім того при розгляді справи не надано належної оцінки доказам, обставини справи не досліджені всебічно, повно та об'єктивно.

Оскаржуваною постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 року позовну заяву - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що на підставі протоколу Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області 13.04.2016 року винесено постанову № 60 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги припису від 27.03.2015 року позивачем не виконано, у зв'язку із чим винесено новий припис від 06.04.2016 року, а також постанову від 13.04.2016 року № 60, якою за змістом частини 1 статті 467 Митного кодексу України, якщо справі: про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Судом встановлено, що вчинене позивачем правопорушення, яке проявилося у перевищенні встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку транзитних перевезень більше ніж на десять діб, є, закінченим на одинадцятий день та не може розглядатися, як триваюче.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена поза межами строків, передбачених статтею 467 Митного кодексу України, так як строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності закінчився, що у свою чергу, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення.

З приводу порядку обрахунку шестимісячного строку на притягнення особи за порушення ч.3 ст.470 Митного кодексу України, суд бере до уваги правові висновки ВАСУ. викладені в постановах від 14.06.2016 року у справі №К\800\381\16 та від 09.06.2016 року \ справі №К\800\52748\15.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що після 05.11.2014 ОСОБА_1 неодноразово в'їжджав та виїжджав через пункти пропуску Львівської митниці ДФС. що підтверджується копією закордонного паспорта позивача, а тому посадовим особам цієї митниці ніщо не перешкоджало в межах шестимісячного строку з дати можливого вчинення правопорушення в цей момент встановити факт порушення, з'ясувати причини і обставини перевищення строку доставки автомобіля, встановити митницю призначення, тощо, - тобто розпочати повноцінну перевірку можливого факту вчинення правопорушення. Натомість уповноважені посадові особи Львівської митниці ДФС з часу можливого допущення ОСОБА_1 порушення не вживали жодних заходів на його фіксацію відповідно до вимог ст.494 МК України, що пояснюється звичайною бездіяльністю, а спромоглися лише через півтора року скласти протокол та винести постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Відповідно до ст.531 МК підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є в тому числі відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, давши належну оцінку доводам сторін, суд приходить до висновку про порушення права позивача на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, яке підлягає захисту шляхом скасування постанови від 08.04.2016 року №0994/20909/16.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

В оскаржуваній постанові вказано, що відповідно до інформації, отриманої із ЦБД ЄАІС ДМСУ та ПІК "Інспектор 2006" встановлено, що ОСОБА_1 25.10.2014 ввіз на митну територію України автомобіль "VOLKSWAGEN TRANSPORTER", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1 через митний пост "Мостиська" Львівської митниці ДФС по смузі руху "зелений коридор" у митному режимі "транзит", станом на 16.03.201 строку за межі митної території України вказаний автомобіль не вивіз та у інший митний режим не помістив.

Статтею 95 митного кодексу України" від 13.03.2012 № 4495-VI, в редакції станом на день винесення спірної постанови 98 (далі - МК України) встановлені строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). До строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

За порушення строків встановлених ст.95 МК України встановлена відповідальність, передбачена ст. 470 МК України.

У відповідності до ч.3 ст.470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом було встановлено, що відповідно до інформації, отриманої із ЦБД ЄАІС ДМСУ та ПІК "Інспектор 2006" , що ОСОБА_1 25.10.2014 ввіз на митну територію України автомобіль "VOLKSWAGEN TRANSPORTER", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1 через митний пост "Мостиська" Львівської митниці ДФС по смузі руху "зелений коридор" у митному режимі "транзит", станом на 16.03.2016 строку за межі митної території України вказаний автомобіль не вивіз та у інший митний режим не помістив.

Положеннями статті 467 МК України визначені строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил.

Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Листом Міндоходів України від 30.08.2013 №16666/7/99-99-24-03-09-17 було роз'яснено, що обґрунтованим є розгляд питання щодо накладення стягнення за порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст.470 МК України, за підстав віднесення його до категорії триваючих (зокрема, недоставляння до митниці у встановлений ст. 95 МК України строк) не пізніше, ніж через 6 місяців з дня виявлення.

Враховуючи наведені роз'яснення суд вважає, що порушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України є триваючим, у зв'язку із чим є формально закінченим з моменту його суб'єктивного офіційного виявлення під час здійснення митних процедур 25.01.2016 року, тобто з часу виявлення і фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, висновок суду в оскаржуваній постанові про те, що правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 є закінченим на одинадцятий день є необґрунтованим.

На одинадцятий день вказане правопорушення вчинено, проте, завершується воно на підставі передбачених ч.ч. 1, 4, 8 ст. 102 МК України, якими й передбачені підстави завершення митного режиму транзит, а саме:

1. Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

4. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

8. Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, перевищення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, не є підставою для завершення митного режиму «транзит», а предмети, після перевищення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу не можуть використовуватися для вільного обігу на митній території України, оскільки такі не поміщені в митний режим імпорту згідно глави 13 МК України. Після спливу зазначених строків такі продовжують перебувати на митній території України з порушенням умов митного режиму «транзит», тобто із порушенням законодавства, що свідчить про триваючий характер правопорушення.

Отже, днем виявлення такого правопорушення є фіксація в протоколі про порушення митних правил, а тому в силу ст. 467 МК України строк накладення адміністративного стягнення обчислюється саме з дня виявлення.

Так, частиною 1 ст. 470 МК України встановлено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого), митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби не більше ніж на одну добу, тобто зазначене порушення починається із 0 годин 11-ї (6-ї у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці) доби з дати ввезення транспортного засобу на митну територію України та закінчується 24 годиною цієї доби, тобто триває протягом зазначеного проміжку часу. Так, дане порушення є вчиненим як о 00.01 год цієї доби, Так і о 23.59 год. відповідної доби.

Аналогічно, порушення, передбачене ч. 2 ст.470 МК України (перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб) триває з початку 12-ї (7-ї у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці) доби з дати ввезення транспортного засобу на митну територію України та закінчується 20-ї доби.

Порушення ж, передбачене ч. 3 ст.470 МК України (перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб), починається із 21-ї доби з дати ввезення транспортного засобу на митну територію України та закінчується датою вивезення транспортного засобу за межі митної території України, поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим або конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили. Тобто, дане порушення є триваючим.

Частиною 1 ст. 546 МК України передбачено, що, митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 544 МК України одним із основних завдань органів доходів і зборів при здійсненні державної митної справи, визначено здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо.

Відповідно до ст.12 Закону України від 04.11.91 № 1777-ХІІ «Про державний кордон України», пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.

Згідно із Положенням про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби від 25.06.07 № 472, Державна прикордонна служба України веде автоматизований банк даних відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства, зареєстрованих у пунктах пропуску через державний кордон, та відповідно документів громадян України на право виїзду з України і в'їзду в Україну, у тому числі паспорта громадянина України, та паспортних документів іноземців та осіб без громадянства.

Отже, судом першої інстанції не враховано, що митниця здійснює в пунктах пропуску контроль за переміщенням товарів та транспортних засобів комерційного призначення, а прикордонники здійснюють пропуск осіб через митний кордон і відповідно, роблять про це відмітки у паспорті.

Окрім цього, судом першої інстанції проігноровано порушення позивачем ст. 192 МК України та розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657.

Так, нормами ч. 1 ст. 192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.

Пунктом 5 розділу VIII вищезазначеного Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657визначено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Всупереч наведеному, гр. ОСОБА_1 до найближчого митного органу до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій, у зв'язку з якими порушено ці строки, не звернувся, жодних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України не надав.

Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 31.03.2016 року у справі №К/800/52845/15 зазначив, що законодавством чітко визначені умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 не доставив транспортний засіб до органу доходів і зборів призначення, а саме: перевищив встановлений митним кодексом України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення, терміном більше ніж на десять діб.

А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС - задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 року у справі № 607/4392/16-а - скасувати та прийняти нову, якою в задоволення позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар