Ухвала суду № 66046200, 18.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2405/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року адміністративний позов Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу - задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг по земельному податку з фізичних осіб в сумі 4 703 (чотири тисячі сімсот три) грн. 87 коп. на р/р 33214815700002, код платежу: 18010900, код виду сплати 85, отримувач: Місцевий бюджет, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Чернігівській області, код 38054398, МФО 853592.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач ОСОБА_3 відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04 червня 2013 року внесено відповідний запис.

Відповідач перебуває на обліку як платник податків в Чернігівській ОДПІ (м. Чернігів) з 05 червня 2013 року та має непогашений податковий борг у сумі 4703,87 грн. по земельному податку з фізичних осіб.

Вказаний податковий борг виник у зв'язку із несплатою ОСОБА_3 податкових зобов'язань, визначених Чернігівською ОДПІ в податковому повідомленні-рішенні від 24 травня 2016 року № 242-1301 на суму 4703,87, отриманого відповідачем 18 червня 2016 року.

Враховуючи наявну заборгованість, податковий орган звернувся з даним поданням до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги податкового органу є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 67 та 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом та неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 п. 16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3 п. 16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи ( п.п. 16.1.4 п. 16.1).

Приписами статей 269, 270, 271 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п.п. 14.1.73 п. 14.1 ПК України землекористувачами є юридичні та фізичні особи, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. У фізичних осіб земельні ділянки державної та комунальної власності можуть знаходитись у користуванні лише на праві оренди (статті 93 Земельного кодексу України). Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до п. 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Відповідно до п.59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вищезазначених вимог, відповідачу було направлено податкову вимогу від 17 жовтня 2016 року № 3506-17, яка отримана ОСОБА_3 18 жовтня 2016 року.

В свою чергу, відповідачем не надано суду жодних доказів щодо сплати грошових зобов'язань та погашення податкового боргу, а також доказів щодо оскарження рішень контролюючого органу в адміністративному чи судовому порядку.

В своїй апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що нею оскаржено податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу. При цьому, долучила до скарги в якості доказів постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду про відкриття провадження.

Колегія суддів із загальнодоступного джерела інформації - Єдиного державного реєстру судових рішень дізналася, що у справі № 825/1952/16 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 24 травня 2016 року за № 242-1301, визнання протиправною і скасування податкової вимоги від 17 жовтня 2016 року за № 3506-17 - без змін.

Відтак, наразі податковий борг є узгодженим.

Відповідно до п. 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.