Постанова № 66046039, 19.04.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2017 року письмове провадження № 826/28252/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст Груп»

до Київської міської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування ППР

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Віст Груп» (далі також – ТОВ «Віст Груп», позивач) з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі також – митниця, відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про корегування митної вартості № 100000011/2015/000082/2 від 21.05.2015, № 100250003/2015/000059/2 від 15.09.2015, № 100250003/2015/000060/2 від 16.09.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було подано всі передбачені Митним кодексом України, документи, що підтверджують правомірність формування позивачем митної вартості за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, проте митним органом оскаржуваними рішеннями відкориговано митну вартість за іншим, а ніж основний методом. Просив суд розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. В письмовому запереченні проти позову відповідач вказав про відповідність оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, приписи ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.

З метою здійснення митного оформлення товару, поставленого на виконання контракту №64-UK, укладеного між позивачем і компанією Zhejlang Kexun Industry&Trade Co., Ltd (Китай), а саме виробів з алюмінію: стрем'янка і драбина- трансформер, позивачем до Київської міської митниці ДФС 21.05.2015 була подана вантажна митна декларація, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України (далі також - Кодекс).

При поданні ВМД позивачем було подано наступні документи:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами;

- акт про проведення огляду товарів;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR);

- коносамент (Bill of Lading);

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару;

- рахунок-фактура (інвойс);

- зовнішньоекономічний договір (контракт);

- договір на транспортно-експедиційне обслуговування;

- довідка про транспортні витрати;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;

- декларація про походження товару;

- екологічна декларація;

- копія митної декларації країни відправлення.

За наслідками опрацювання наданих ТОВ «Віст Груп» документів Київською міською митницею ДФС встановлено, що надані документи відповідно до вимог ст.53 Кодексу, містять розбіжності (номер коносаменту, зазначеного в експортній декларації країни відправлення від 20.03.2015 № 310420150549872810 відрізняється від наданого до митного оформлення коносаменту від 23.03.2015 № SZH2015030183A) та не містить всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв’язку з зазначеним, надана декларантом інформація щодо митної вартості товарів підлягає уточненню в достовірності, тому декларанту, шляхом відправлення електронного повідомлення, запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи відповідно до ст. 53 Кодексу, а саме :

- транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінювальних товарів (договір на перевезення; рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури);

- прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- переклад копії експортної декларації (відповідно до ст. 254 МКУ);

- інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).

Для підтвердження митної вартості в якості додаткових документів декларантом надано прайс-лист виробника товарів, договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 10.06.2014 № 06/02-2014 та рахунок-фактуру на транспортні витрати від 21.05.2015 № СФ-0000499.

Київською міською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.05.2015 №100000011/2015/000082/2.

З метою здійснення митного оформлення товару, поставленого на виконання контракту №36-UK, укладеного між позивачем і компанією Hangzhou Shunguang Import and Export Co., Ltd (Китай), а саме ручний інструмент (молотки, троси для прочищення труб, струбцини столярні), позивачем до Київської міської митниці ДФС 15.09.2015 була подана вантажна митна декларація, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Кодексу.

При поданні ВМД позивачем бую подано наступні документи:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR);

- коносамент (Bill of Lading);

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару;

- рахунок-фактура (інвойс);

- зовнішньоекономічний договір (контракт);

- договір на транспортно-експедиційне обслуговування;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;

- декларація про походження товару;

- екологічна декларація;

- прайс-лист від виробника;

- лист від Укртестстандарт;

- копія митної декларації країни відправлення.

При здійсненні аналізу документів, наданих при митному оформленні виявлено, що документи надані декларантом для підтвердження складових заявленої митної вартості містять неповні дані. Відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу, одними з документів які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідно до ст.53 Кодексу декларанту, шляхом надіслання електронного повідомлення, було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи :

- якщо рахунок сплачено : банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінювальних товарів (відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296);

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, прайс-листи виробника товару;

- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацією;

- інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).

Позивач на вимогу відповідача того ж дня, попри те, як зазначає позивач, що ці документи вже надавались з ВМД, надав частину витребуваних додатково документів, а саме:

- інвойс в якості банківського платіжною документу, що стосується оцінюваного товару;

- договір на транспортно-експедиційне обслуговування і довідку про транспортні витрати;

- прайс-листи виробника товару.

Київською міською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.09.2015 №100250003/2015/000059/2.

З метою здійснення митного оформлення товару, поставленого на виконання контракту №149-UK, укладеного між позивачем і компанією Huzhou Dhart New Packing Material Co., Ltd (Китай), а саме : тенти із сентетичних волокон, торгівельна марка Favorit, країна походження Китай, позивачем до Київської міської митниці ДФС 15.09.2015 була подана вантажна митна декларація №100250003/2015/081614, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Кодексу.

При поданні ВМД позивачем було подано наступні документи:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR);

- коносамент (Bill of Lading);

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару;

- рахунок-фактура (інвойс);

- зовнішньоекономічний договір (контракт);

- договір на транспортно-експедиційне обслуговування;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;

- сертифікат про походження товару;

- прайс-лист від виробника;

- лист від Укртестстандарт;

- копія митної декларації країни відправлення.

У зв'язку із сумнівами щодо заявленої митної вартості товару митним органом були витребувані додаткові документи, а саме:

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять, відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- виписки з бухгалтерської документації;

- каталоги, прайс-листи виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні хариктеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини;

- інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).

Позивач на вимогу відповідача, попри те, як вказує позивач, що ці документи вже надавались з ВМД, того ж дня надав частину з витребуваних документів, а саме:

- договір на транспортно-експедиційне обслуговування і довідку про транспортні витрати;

- прайс-лист від виробника товару;

- платіжне доручення в іноземній валюті №437 від 28.08.2015;

- рахунок-фактура (інвойс).

Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2015 №100250003/2015/000060/2.

Позивач не погоджуючись зі спірними рішеннями звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Порядок визначення митної вартості імпортованих через митний кордон України товарів встановлений Митним кодексом України.

Стаття 4 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Досліджуючи правомірність застосування позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, суд встановив, що немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідачем не доведено та не надано відповідних підтверджуючих доказів того, що використані позивачем, як декларантом, або уповноваженою ним особою відомості щодо митної вартості імпортованих товарів не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Згідно частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як підтверджують матеріали справи та про що зазначено вище, позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару; у свою чергу відповідачем не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, дослідивши передумови прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості 21.05.2015 №100000011/2015/000082/2, суд зазначає, що доводи митного органу про наявність розбіжностей в наданих до митною оформлення документах: номер коносаменту, зазначений в експортній декларації країни відправлення від 20.03.2015 №310420150549872810, відрізняється від наданого до митою оформлення коносаменту від 23.05.2015 №SZH2015030183А, є безпідставними, адже сам номер, про який йдеться, відповідач не зазначає. Також суд зазначає, що в експортній декларації країни відправлення номер коносаменту не зазначений взагалі, і відсутність його не є помилкою або неточністю. Варто звернути увагу і на той факт, що номер коносаменту не відноситься до відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Твердження митного органу, що при здійсненні аналізу документів, наданих при митному оформленні виявлено, що документи надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості містять неповні дані, у зв’язку з чим у позивача були витребувані додаткові документи та як наслідок прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № 100250003/2015/000059/2 від 15.09.2015, суд відхиляє, адже з усього списку документів додатково витребуваних відповідачем для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, разом з первинною ВМЛ подавались усі документи, які мали відношення до даного виду поставки. Ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів позивач не надав за відсутністю такого, оскільки роялті та ліцензійні платежі за умовами договору поставки не передбачались. Інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини не надано за відсутністю такої, оскільки ціна товару не визначалась за формулою і товар не реалізовувався в порядку біржової торгівлі.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивачем не надано висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями,та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, суд відхиляються, адже як вказав позивач інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини надати можливості не було за відсутністю такої, оскільки ціна товару не визначалась за формулою і товар не реалізовувався в порядку біржової торгівлі. Посилання митного органу на те, що декларантом позивача не було надано висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями є неприйнятним, оскільки вказані документи не входять в перелік обов’язкових документів, що визначені ч.1, 2 ст.53 Кодексу.

Згідно частини першої першій статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Водночас судом не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об’єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

Як вимагає частина друга статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Зі змісту оскаржуваних рішень Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що вони не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом; та не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що рішення Київської міської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від № 100000011/2015/000082/2 від 21.05.2015, № 100250003/2015/000059/2 від 15.09.2015, № 100250003/2015/000060/2 від 16.09.2015 є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Київською міською митницею не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Віст Груп» підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст Груп» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 100000011/2015/000082/2 від 21.05.2015, № 100250003/2015/000059/2 від 15.09.2015, № 100250003/2015/000060/2 від 16.09.2015.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст Груп» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій