Ухвала суду № 66046037, 18.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/36/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

18 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Файдюка В.В.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ч. 1 ст. 41 КАС України клопотання ОСОБА_2 про поновлення провадження у справі за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - Відповідач, Уповноважена особа), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа-1, Фонд), про:

- визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 19.02.2015 року №001-15610-190215, укладеного між Позивачем та ПАТ «Дельта Банк», та застосування наслідків недійсності правочину, оформленого наказом від 16.09.2015 року №813;

- зобов'язання Відповідача подати до Третьої особи-1 додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 19.02.2015 року №001-15610-190215 за рахунок Фонду (у межах гарантованої суми відшкодування - 200 000,00 грн.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - Третя особа-2, ПАТ «Дельта Банк»).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2016 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 року було відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.10.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 року зупинено апеляційне провадження у справі № 826/36/16 до моменту вирішення Вищим адміністративним судом України справи №826/9693/13-а.

На адресу Київського апеляційного адміністративного суду 27.03.2017 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про поновлення апеляційного провадження у справі. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що навіть за умови визнання Конституційним Судом України неконституційними окремих положень або у цілому Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», такі наслідки не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки останні виникли під час дії вказаного закону.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне заявлене клопотання задовольнити з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, апеляційне провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України справи №826/9693/13-а, у ході якої ініційовано питання про звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч. 5 ст. 156 КАС України провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.

Так, у випадку визнання неконституційним Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в цілому або окремих його норм, останні втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення. Проте, як випливає зі змісту Закону України «Про Конституційний Суд України», Конституційний Суд вправі визначити у своєму рішенні, порядок і строки його виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

При цьому судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку визнання неконституційними певних норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відповідності їх Основному Закону може призвести до порушення його логіки і структури, спричинити виникнення прогалин у ньому. У зв'язку із цим, може виникнути необхідність вжиття додаткових заходів щодо забезпечення виконання прийнятого рішення. Додаткові заходи, у свою чергу, можуть стосуватися внесення змін до чинного Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З огляду на викладене, твердження заявника про відсутність впливу рішення Конституційного Суду України на спірні правовідносини у випадку визнання неконституційним повністю або частково Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є помилковим.

Водночас, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 195-1 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Однак, межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи - наведений висновок випливає зі змісту постанови Верховного Суду України від 01.02.2017 року у справі №6-1957цс16.

Так, згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Як було встановлено раніше, підставою для зупинення провадження у справі став факт розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України, викладеного в постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 липня 2015 року №13 щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Водночас, станом на 18.04.2017 року судом конституційної юрисдикції подання Верховного Суду України не розглянуто, у той час як згідно даних офіційного Інтернет-сайту Конституційного Суду України справа розглядається з 26.04.2016 року. При цьому, у відповідь на запит Київського апеляційного адміністративного суду Конституційний Суд України листом від 01.03.2017 року №4-14-16/363 повідомив, що дата наступного пленарного засідання з розгляду справи щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не визначена.

З урахуванням наведеного, судова колегія приходить до висновку, що з метою забезпечення розгляду справи у межах розумного строку та реалізації права особи на доступ до правосуддя апеляційне провадження у справі підлягає поновленню з підстав, наведених вище.

Керуючись ст.ст. 41, 156, 160, 165, 196, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення провадження у справі - задовольнити.

Поновити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Призначити розгляд справи за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2016 року на 30 травня 2017 року на 09:50.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді І.Л. Желтобрюх

В.В. Файдюк