Постанова № 66045626, 13.04.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року справа № 823/463/17

11 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Попельнуха Ю.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Корнієнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 подав позов, в якому просить:

- визнати протиправною відмову у проведенні розслідування нещасного випадку, викладену в листі голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 15.02.2017 № 16/1-6;

- зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області призначити (вчинити дії по призначенню) і провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 та за результатом розслідування скласти акт розслідування нещасного випадку та акт, що свідчить про причини та обставини отримання травми ОСОБА_1, за формою, що затверджується МВС.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що всупереч вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, та за наявності необхідних для цього підстав, відповідач не забезпечив проведення розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 02 травня 2004 року під час виконання службових обов'язків.

Позивач зазначає, що починаючи з 2004 року він не звертався до УМВС України в Черкаській області щодо проведення службового розслідування, у зв'язку з тим, що стійкі залишкові явища перенесеної закритої черепно-мозкової травми почали турбувати його пізніше. Згідно свідоцтва про хворобу № 429 від 11.09.2015, виданого військово-лікарською комісією УМВС України в Черкаській області, захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Для отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності позивачу необхідно подати: акт розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що 06.11.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про перебування юридичної особи - УМВС України в Черкаській області в стані припинення.

Зі змісту ч. 3 ст. 105 Цивільного кодексу України вбачається, що з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. При цьому, ліквідаційна комісія не перебирає на себе функції органу, який ліквідується. Тобто, ліквідаційна комісія створена для завершення всіх справ УМВС та доведення до повної ліквідації.

З огляду на вищевикладене, ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області не може проводити службове розслідування, тобто виконувати функції УМВС, оскільки на це немає правових підстав.

Відповідач також зазначає, що оскільки травму позивач отримав 02.05.2004, а рапорт про отримані тілесні ушкодження та про проведення розслідування до безпосереднього керівника подав лише після звільнення (25.09.2015), то в ліквідаційної комісії УМВС немає правових підстав проводити розслідування нещасного випадку.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що наказом управління МВС України в Черкаській області від 25.09.2015 № 262 о/с підполковника міліції ОСОБА_1 (М-184292), першого заступника начальника Звенигородського районного відділу (обслуговування Звенигородського району та міста Ватутіне) - начальника слідчого відділення, 25 вересня 2015 року звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "б" Положення (через хворобу).

За результатами медичного огляду військово-лікарською комісією УМВС України в Черкаській області видано свідоцтво про хворобу № 429 від 11.09.2015, згідно з яким захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертної комісією серії 12 ААА № 197079, ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності з 30.11.2015 (безтерміново), у зв'язку із травмою, що пов'язана з проходженням служби в ОВС. У Довідці про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 10 ААА № 005253 від 30.11.2015 зазначається ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 75.

Позивач звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області із заявою від 24.01.2017, в якій просив провести розслідування нещасного випадку, що стався 02 травня 2004 року під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Листом голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 15.02.2017 № 16/1-6 позивача повідомлено про те, що ліквідаційна комісія не виконує функції УМВС України в Черкаській області, а лише згідно законодавства наділена повноваженнями управління його справами; інших обов'язків ліквідаційна комісія не має. За вказаних обставин, правових підстав для проведення ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області розслідування вказаного нещасного випадку не вбачається.

Вирішуючи спір по суті, з оглядну на аргументацію сторін, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком 2 (в т.ч. УМВС України в Черкаській області).

06.11.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про перебування юридичної особи - УМВС України в Черкаській області в стані припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Положеннями ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ч. 3 ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Посилання відповідача на те, що в силу приписів ч. 4 ст. 105 ЦК України ліквідаційна комісія не має повноважень УМВС в Черкаській області, у зв'язку з чим позбавлена можливості проводити розслідування нещасного випадку, суд оцінює критично, оскільки чинне законодавство не містить застережень щодо неможливості здійснити організацію проведення розслідування нещасного випадку головою ліквідаційної комісії органу МВС України, який в силу ч. 4 ст. 105 ЦК України наділений повноваженнями щодо управління справами юридичної особи, представляє її у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідні правові висновки суду узгоджуються позицією Міністерства внутрішніх справ України, викладеною в листі Департаменту державного майна та ресурсів від 20.02.2017 № 25/5-Ш-80. Згідно вказаного листа, проведення розслідувань нещасних випадків, що сталися з колишніми працівниками міліції здійснюється відповідними ліквідаційними комісіями ГУМВС, УМВС України в областях та ліквідаційними комісіями районних управлінь (відділів) ГУМВС, УМВС з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що юридична особа УМВС України в Черкаській області перебуває в стані припинення, розслідуванням нещасного випадку, що стався з позивачем, як колишнім працівником міліції, повинна займатися саме ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області.

З метою врегулювання питань, пов'язаних із розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі - Порядок № 1346).

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.

Згідно п. 2.2 Порядку № 1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Пункт 3.1 Порядку № 1346 визначає, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Приписи п. 3.5 Порядку № 1346 закріплюють, що керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).

Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію (п. 3.8 Порядку № 1346).

Зміст наведених положень Порядку № 1346 свідчить про те, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є: раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше; звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення); повідомлення про нещасний випадок.

Судом встановлено, що позивач під час проходження служби 02 травня 2004 року отримав тілесне ушкодження, що призвело до втрати працездатності більше ніж на один робочий день.

Згідно з листом Звенигородської центральної районної лікарні від 02.11.2016 № 286 гр. ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Звенигородської ЦРЛ з 01 год. 15 хв. 02.05.2004 по 13.05.2004 з приводу закритої черепно-мозкової травми, струсу та забою головного мозку, травматичного розриву лівої барабанної перетинки. Інформація надана згідно запису в "Журналі реєстрації поступлень хворих в Звенигородську ЦРЛ 2004 року" за № 3261; стосовно видачі довідки про звільнення від службових обов'язків надати не можливо у зв'язку з тим, що журнал реєстрації видачі довідок зберігається 3 роки.

В матеріалах адміністративної справи міститься також епікриз від 17.05.2004, виданий Звенигородською центральною районною лікарнею, згідно з яким ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у медичному закладі з 02 по 13 травня 2004 року.

Відповідно до пункту 3.19 Порядку № 1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для проведення розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 02 травня 2004 року під час виконання службових обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову у проведенні розслідування нещасного випадку, викладену в листі голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 15.02.2017 № 16/1-6.

Зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області призначити (вчинити дії по призначенню) і провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 та за результатом розслідування скласти акт розслідування нещасного випадку та акт, що свідчить про причини та обставини отримання травми ОСОБА_1, за формою, що затверджується МВС.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 18.04.2017.