Постанова № 66045252, 14.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1918/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницьктранс» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Літус Маріс», про визнання неправомірними дій, скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницьктранс» (далі - Позивач, або ТОВ «Хмельницьктранс») з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі - Відповідач, або Департамент ДАБІ в Одеській області), в якому Позивач просив: визнати неправомірними дії Департаменту ДАБІ в Одеській області при складані акту перевірки та винесенні постанови, скасувати постанову Департаменту ДАБІ в Одеській області в Одеській області № 95 від 12.04.2016 року про накладення на ТОВ «Хмельницьктранс» штрафу у сумі 124020 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що 19.04.2016 року ним було отримано рекомендованою поштою лист з Департаменту ДАБІ в Одеській області з оригіналом постанови № 95 від 12.04.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ «Хмельницьктранс» визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 124020 грн. Позивач вважає вказану постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому вона є незаконною та підлягає скасуванню. Позивач зазначив, що при складанні акту перевірки, протоколу про правопорушення та припису, на підставі яких винесено оскаржувану постанову, головним інспектором Каширіним Д.Ю. не вказано в присутності кого складені ці документи, не було встановлено складу правопорушення, не вказано ким конкретно здійснено правопорушення, чи винна юридична особа в здійсненні правопорушення, чи підлягає вона відповідальності, хто відмовився отримувати примірник акту перевірки, припису та протоколу, не вказано власника території. Посилання посадової особи Відповідача в акті перевірки на те, що директором бази відпочинку було надано рішення Виконавчого комітету Затоківської селищної ради, Позивач вважає, безпідставними, оскільки 06.04.2016 року директора на базі відпочинку «Залив» не було, отже будь-які матеріали, документи чи пояснення він не міг надати. Позивач вважає, що порушення, вказані в протоколі та акті перевірки не відповідають дійсності, а сам протокол є необґрунтованим і складеним з грубим порушенням чинного законодавства. Позивач вказав на те, що в акті перевірки та протоколі порушення описані загальними фразами та не підтверджено жодними доказами, не встановлено, який саме суб'єкт господарювання чи фізична особа були присутні при перевірці та складані протоколу. Також, Позивач послався на те, що Відповідачем безпідставно не було прийнято до увагу подану ним заяву про перенесення розгляду справи, що, на його думку, призвело до неповного дослідження обставин справи. Вищевикладене, на думку Позивача, підтверджує, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, є необґрунтованою, винесеною з порушенням процедури та прийнята без об'єктивного розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В судовому засіданні 06.04.2017 року представники Позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити позов з підстав, зазначених у адміністративному позові.

Відповідач, належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце слухання справи явку повноважного представника не забезпечив, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надав. У зв'язку з зазначеним неявка Відповідача в судове засідання була визнана судом неповажною та на підставі ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено рішення про розгляд справи у відсутність Відповідача. В тексті приєднаних до матеріалів справи письмових заперечень на адміністративний позов представника Відповідача (т.1 а.с.33-36), останній зазначив, що відповідно до наказу ДАБІ України від 08.09.2015 року № 976 та направлення від 04.04.2016 року № 634 щодо перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт власником бази відпочинку «Залів» з улаштування набережної на пляжі вздовж Чорного моря в рекреаційній зоні, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Хмельницьктранс». За результатами перевірки встановлено виконання будівельних робіт з улаштування стрічкового фундаменту під будівництво набережної вздовж берегової лінії Чорного моря в смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, власником бази відпочинку «Залів», бульвар Золотий беріг 83, Лиманський район, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, власник - ТОВ «Хмельницьктранс», проте проектна документація належним чином не погоджувалась, дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт не зареєстровано, у зв'язку із чим власником бази відпочинку «Залів» ТОВ «Хмельницьктранс» порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності». Відповідач зазначив, що за результатами перевірки було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 95 від 12.04.2016 року, якою на Позивача за вчинене ним правопорушення накладено штраф у сумі 124020 грн. Щодо нібито порушення процедури перевірки, Відповідач послався на те, що самі по собі такі порушення не можуть бути підставою для скасування прийнятої постанови про накладення на Позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 року, яка занесена до журналу судового засідання, до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Літус Маріс» (далі - Третя особа, або ТОВ «Літус Маріс») (т. 1 а.с. 153).

В судовому засіданні 06.04.2017 року представник Третьої особи просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.2 а.с.16-22), в яких зазначив, що ТОВ «Хмельницьктранс» не маючи ніяких законних підстав для організації капітального будівництва на земельній ділянці, яка належить за договором оренди ТОВ «Літус Маріс», порушує його законні права на використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Третя особа вважає, що Департаментом ДАБІ в Одеській області правомірно був винесений штраф, так як ТОВ «Хмельницьктранс» не мало ніяких підстав для здійснення будівництва.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства в України (далі - КАС України) передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку в судове засідання представника Відповідача, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі приписів ч.6 ст.128 КАС України ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідача та Третьої особи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

06.04.2016 року, на підставі звернення громадянина ОСОБА_2 від 22.03.2016 року № М-585 (т.1 а.с.38), наказу (розпорядження) ДАБІ України від 08.09.2015 року № 976 та направлення для проведення позапланової перевірки від 04.04.2016 року № 634 (т. 1 а.с.37), головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області Каширіним Д.Ю. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Хмельницьктранс» на об'єкті будівництва: виконання будівельних робіт з улаштування набережної на пляжі вздовж Чорного моря в рекреаційній зоні, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.04.2016 року (далі - Акт перевірки) (т.1 а.с.39-40).

У наведеному Акті перевірки зазначено, що під час виїзду встановлено, що на відстані приблизно 40 метрів від бази «Залів» власником ведуться будівельні роботи з улаштування стрічного фундаменту, проектна документація належним чином не погоджувалась, дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт не зареєстровано, у зв'язку із чим власником бази відпочинку «Залів» ТОВ «Хмельницьктранс» порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності».

Також, за результатами проведеної перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області Каширіним Д.Ю складено протокол про порушення у сфері містобудівельної діяльності від 06.04.2016 року та винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 06.04.2016 року (т.1 а.с.41-44).

Наведені Акт перевірки, протокол та припис від 06.04.2016 року направлені на адресу Позивача супровідним листом від 06.04.2016 року № 1015-05/1-5081 засобами поштового зв'язку 07.04.2016 року (т. а.с.45-46).

Також, вказаним листом від 06.04.2016 року № 1015-05/1-5081 Позивача повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 11 год. 00 хв. 12.04.2016 року.

12.04.2016 року, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівельної діяльності, а саме вказані Акт перевірки, протокол та припис від 06.04.2016 року, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектуру та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області Каширіним Д.Ю. було винесено постанову № 95, якою ТОВ «Хмельницьктранс» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності» та накладено штраф у сумі 124020 грн. (т.1 а.с.47-48).

Не погоджуючись із діями Відповідача при складені Акту перевірки та винесенні постанови, а також з самою постановою, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури.

Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Приписи ст. 41 вказаного Закону визначають державний архітектурно-будівельний контроль, як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, який здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З наведеного вбачається, що повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю реалізуються, зокрема, через проведення відповідних заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, визначено, що такий контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, підставами для проведення якої є, зокрема: виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.п. 9, 12, 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, та посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Крім того, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно із положеннями п.п. 16, 17, 18, 21 наведеного Порядку № 553 від 23.05.2011 року за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

В свою чергу, порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 року № 208/94-ВР (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)).

Так, згідно п.п. 9, 10, 12, 13, 15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року № 735) про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

У протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Згідно п.п. 16, 17 наведеного Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Відповідно до п.п. 20, 21 цього ж Порядку посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 22 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що підставою для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме позапланової перевірки, є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

В свою чергу, такий захід державного архітектурно-будівельного контролю повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом та отримати примірники цих документів, а також має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Також, обов'язковою умовою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесення за її результатами постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення суб'єкта містобудування про розгляд такої справи відносно нього не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Проте, судом встановлено, що оскаржувана позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Хмельницьктранс» була проведена за відсутності суб'єкта містобудування, що перевіряється, що є порушенням наведених положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року.

Обставини відсутності суб'єкта містобудування, що перевіряється, при проведенни оскаржуваної перевірки підтверджується самим актом такої перевірки, складеним посадовою особою Відповідача, в якому у графі «у присутності» не зазначено жодних відомостей про уповноважену особу суб'єкта містобудування у присутності якого було проведено цю перевірку (т.1 а.с.39).

Так, в Акті перевірки не зазначено посаду, прізвище, ім'я, по батькові керівника (уповноваженої ним особи) юридичної особи, фізичної особи/фізичної особи-підприємця, що перевіряється, та в присутності якої і була проведена така перевірки.

Також, Акт оскаржуваної перевірки не містить відмітки про отримання примірника такого акту відповідною уповноваженою особою Позивача (т.1 а.с.40).

Крім того, відсутність уповноваженої особи суб'єкта містобудування при проведенні перевірки щодо нього підтверджується і протоколом та приписом, які складені посадовою особою Відповідача за її результатами, в яких, у тому числі, у графах «у присутності (за наявності)», «другий примірник протоколу отримав», «примірник припису одержав» не міститься будь-якої інформації щодо уповноваженої особи ТОВ «Хмельницьктранс» за присутності якої вони складені та відомостей про суб'єкта містобудування, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові, що отримав примірники цих документів (т.1 а.с.41-44).

Наведені обставини підтверджуються також і фактом направлення Позивачу Акта перевірки, протоколу та припису, що складені відносно нього, посадовою особою Відповідача на адресу ТОВ «Хмельницьктранс» 07.04.2016 року засобами поштового зв'язку супровідним листом від 06.04.2016 року (т.1 а.с.45).

Здійсненні посадовою особою Відповідача відмітки в Акті перевірки, протоколі та приписі про відмову ознайомлення з ними та отримання їх примірників, за відсутності наведеної вище інформації про присутність уповноваженої особи Позивача при проведенні перевірки відносно нього та відповідної інформації щодо такої особи, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові, суд вважає такими, що не можуть підтверджувати факт присутності уповноваженої особи суб'єкта містобудування, що перевіряється, та свідчити про дотримання Відповідачем Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, та, як наслідок, надавати йому право на складання за результатами позапланової перевірки Акт перевірки, припис та протокол, направляти поштою суб'єкту містобудування.

Крім того, судом встановлено, що Акт позапланової перевірки Позивача, протокол та припис, складені відносно нього, були направлені Відповідачем на адресу ТОВ «Хмельницьктранс» 07.04.2016 року та отримані останнім 12.04.2016 року, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень Відповідача зі штампом Укрпошти, а також штампом вхідної кореспонденції ТОВ «Хмельницьктранс» на супровідному листі Департаменту ДАБІ в Одеській області про направлення цих документів (т.1 а.с.15, 46).

В той же час, розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Позивача був призначений на 11 год. 00 хв. 12.04.2016 року та в цей же день Відповідачем і винесено оскаржувану постанову про накладення на ТОВ «Хмельницьктранс» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Тобто, з наведеного вбачається, що Відповідачем був здійснений розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Позивача до отримання ним протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також без повідомлення суб'єкта містобудування про розгляд такої справи відносно нього не пізніше як за три доби до дня розгляду справи, що є порушенням п.п. 16, 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Прийнявши оскаржувану постанову Відповідач не перевірив чи сповіщено суб'єкта містобудування щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності про час і місце розгляду справи, що не відповідає п.п. 20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Також, суд погоджується з доводами Позивача, що Акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі яких винесено оскаржувану постанову, не містять конкретних обставин встановлення Відповідачем, що саме за роботи виконуються за перевіряємим ним місцем, в чому саме вони полягають та, найголовніше, хто саме їх виконує.

Відповідач в ході розгляду справи не надав жодного доказу підтвердження того, що Позивачем взагалі виконуються будь-які будівельні роботи за перевіряємим ним місцем.

Зазначені обставини свідчать, що при прийнятті оскаржуваної постанови Відповідач не повно з'ясував обставини встановленого порушення, його склад та суб'єкт такого порушення.

За викладених обставин у сукупності, враховуючи встановлені порушення з боку Відповідача, як вимог порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, так і Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також відсутність будь-яких доказів, що підтверджують виконання Позивачем будь-яких будівельних робіт за перевіряємим місцем, суд вважає, що оскаржувана постанова про накладення на Позивача штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності є протиправною та підлягає скасуванню, а вимоги Позивача у цій частині підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог Позивача про визнання неправомірними дій Департаменту ДАБІ в Одеській області при складані Акту перевірки та винесенні постанови, оскільки по-перше Позивачем не визначено, які саме дії він просить визнати протиправними. По-друге вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки несе акт індивідуальної дії постанова про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності. Саме вона має вплив на права та інтереси особи вона прийнята. Також, суд зазначає, що Акт перевірки Департаменту ДАБІ в Одеській області не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні КАС України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі та дії по його складанню не тягнуть для Позивача ніяких правових наслідків. Таким чином, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у спірному випадку є саме визнання протиправною та скасування постанови про накладення на Позивача штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що Відповідач не довів законності та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницьктранс» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Літус Маріс», про визнання неправомірними дій, скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 95 від 12.04.2016 року про накладення на ТОВ «Хмельницьктранс» штрафу у сумі 124020 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.