Постанова № 66044971, 06.04.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2017 року 810/3723/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доКиєво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2016 №0002641701.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки, на його думку, прощення кредитором боргу не утворює об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб. До того ж, позивач вважає, що податковий орган невірно визначив базу і об'єкт оподаткування.

В ході підготовчого провадження представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача під час проведення підготовчого провадження позов не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

У судове засідання, призначене на 05.04.2017, з'явились представник сторін.

До початку розгляду справи по суті представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №892 Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС перейменована на Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне здійснити заміну відповідача у справі ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.

У грудні 2015 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області відповідно до п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.2 п. 78.1 ст.71, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 25.11.2015 №1115 проведено позапланову документальну невиїзну перевірку громадянина ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт від 18.12.2015 №403/17-1/НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки), за висновками якого встановлені наступні порушення:

- абзацу "д" п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, в результаті чого не задекларовано дохід та податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2013 рік в розмірі 100981,54 грн.;

- п. 179.1 ст. 179, п.п.49.18.4, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України не подано за 2013 рік декларації про майновий стан і доходи.

На підставі висновків Акта перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2016 №0002641701, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 126396,92 грн., з яких за основним платежем на суму 100981,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 25415,38 грн.

З Акта перевірки вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на те, що позивачем не подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік і не сплачено податок з доходів фізичних осіб за 2013 рік у розмірі 100981,54 грн. за отримання платником податків додаткового блага у вигляді суми боргу в сумі 595358,45 грн., анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням.

Не погоджуючись із такими висновками податкового органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Водночас, виникненню спірних правовідносин передувало те, що 25.10.2007 між позивачем (Позичальником) та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Кредитором) було укладено договір про надання споживчого кредиту №11241085000.

Згідно з п. 1.1. вказаного договору банк взяв на себе зобов'язання надати, а позичальник прийняти кредитні кошти у сумі 130000,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 656500,00 грн. за курсом НБУ на день укладання договору.

Відповідно п. 1.2.2. договору датою остаточного погашення кредиту є 25.10.2028.

Листом від 29.10.2013 вих. №31-4-4/600 "Повідомлення про анулювання боргу" АТ "УкрСиббанк" повідомив позивача про те, що анульовано кредитну заборгованість у сумі 74484,98 доларів США, що складає 595358,45 грн. по курсу НБУ станом на 29.10.2013.

В даному листі АТ "УкрСиббанк" також звернув увагу позивача на те, що відповідно до п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, та про необхідність самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Вказаний лист був отриманий позивачем 29.10.2013, що підтверджується підписом останнього на вказаному повідомленні.

При цьому, зі змісту Акта перевірки вбачається, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів гр. ОСОБА_1 у 4-му кварталі 2013 року отримав дохід у вигляді додаткового блага, а саме: суму боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням (ознака доходу 126) від АТ "УкрСиббанк" в розмірі 595358,45 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Згідно з абз. "д" п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до п.п.14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з п.п.14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до п.п.14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Таким чином, об'єктом оподаткування на доходи фізичних осіб є також дохід, одержаний платником податку на доходи фізичних осіб як додаткове благо.

Виходячи з приписів Податкового кодексу України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Тобто, законодавець передбачає сплату податку у випадку саме отримання додаткового блага, яке залишилось у платника податку після списання боргу установою банку, у вигляді отриманих раніше коштів чи користування майном.

Згідно із частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.п.165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 07.05.2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Судом встановлено, що податок на доходи фізичних осіб нарахований ОСОБА_1 за 2013 рік, однак відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 визначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Положення статті 58 Конституції України слід застосувати в даному випадку, тому що це спрямовано на поліпшення правового становища фізичної особи, оскільки основними засадами Конституції України є людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека, що визнаються найвищою цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави. У зв'язку з цим, суд до даних правовідносин застосовує п.п.165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, чинний з 07.05.2015 року.

Як вже було зазначено вище, перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 порушено абзац "д" п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та п. 179.1 ст. 179, п.п.49.18.4, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим на підставі п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України, штрафні санкції на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України, згідно якої, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування та штрафної санкції на підставі п. 120.1 ст. 120 Податкового Кодексу України, згідно якої неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Так, ПAT "УкрСиббанк" листом від 10.03.2017 "На виконання вимог ухвали суду №810/3723/16 від 09.02.2017" повідомив суд про те, що за кредитним договором №11241085000 від 25.10.2007 позичальника ОСОБА_1 загальна суму прощеного боргу складає 74484,98 доларів США, що за курсом НБУ становить 595358,45 грн., з яких 73064,87 доларів США - основний борг та 1420,11 доларів США - проценти.

Отже, з наведеного слідує, що ПAT "УкрСиббанк" було прощено позивачу борг на загальну суму 595358,45 грн., з яких основна сума прощеного боргу (неповернутого кредиту) становить 584007,51 грн., а сума прощених (анульованих) процентів - 11350,94 грн.

Враховуючи п.п.165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що проценти, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню, тому сума нарахованих процентів в розмірі 11350,94 грн. (1420,11 доларів США) не включається до суми доходу під час нарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

Зазначене також узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.10.2016 року у справі №809/4380/15 та постанові Верховного суду України від 16.09.2015 року у справі №822/4487/14.

У той же час, враховуючи порушення гр. ОСОБА_1 вимог абзацу "д" п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, то розрахунок штрафних санкції здійснюється з урахуванням вимог п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати становив 1147 грн. з 01.01.2013 по 30.11.2013 (враховуючи той факт, що гр. ОСОБА_1 порушення було в 2013 році, то ставка мінімальної заробітної плати становила 1147 грн.).

Таким чином, розрахунок штрафних санкції за 2013 рік становить:

1. Оподатковуваний дохід даними перевірки за 2013 рік - 595358,45 грн.

2. Оподатковуваний дохід згідно декларації за 2013 рік - 0 грн.

3. Оподатковуваний дохід згідно повідомлення банка за 2013 рік складає 584007,51 грн. (595358,45 грн. "основна сума прощення" - 11350,94 "сума процентів" = 584007,51 грн.)

4. Розрахунок донарахованої суми податку з доходів фізичних осіб:

1147 грн. х 10 = 11470 грн. (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати за 2013 рік);

584007,51 грн. - 11470 грн. = 572537,51 грн. (оподатковується за ставкою 17 % згідно п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України);

572537,51 грн. х 17 % = 97331,38 грн.

11470 грн. х 15 % = 1720,50 грн.

97331,38 грн. + 1720,50 грн. = 99051,88 грн.

5. Донараховано податку з доходів фізичних осіб: 99051,88 грн.

6. Штрафна санкція в розмірі 25 % - 24762,97 грн.

7. За неподання платником податкової декларації самостійно за 2013 рік нараховано штрафна санкція в сумі 170,00 грн.

8. Всього: 99051,88 грн. + 24762,97 грн. + 170,00 грн. = 123984,85 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини та лист банку про прощення суми кредиту, беручи до уваги зміни в Податковому кодексі України, загальна сума до сплати ОСОБА_1 становить 123984,85 грн.

У той же час суд не погоджується із доводами позивача про те, що анульована (прощена) банком заборгованість є штрафними санкціями та неустойкою, нарахованими за не несвоєчасне виконання позичальником боргових зобов'язань, оскільки, як вбачається з аналізу положень абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що анулювання кредитором суми боргу платника податку законодавець прямо ототожнив з додатковим благом для цілей оподаткування, і не передбачив жодних виключень чи особливостей для визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб щодо анульованого боргу в залежності від природи боргового зобов'язання.

Отже, з огляду на зазначене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 2412,07 грн., з яких за основним платежем на суму 1929,66 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 482,41 грн.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду суб'єкт владних повноважень доказав суду належними, допустимими та достатніми доказами факт вчинення позивачем правопорушення.

Водночас позивач, всупереч наведеним вимогам, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ч. 1 ст. 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки сторони не звертались до суду з клопотанням про відшкодування судових витрат, вони стягненню на їх користь не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14, 69-71, 97, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 03.02.2016 №0002641701 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 2412,07 грн., з яких за основним платежем на суму 1929,66 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 482,41 грн.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.