Постанова № 66044967, 16.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року № 810/5955/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі також - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.01.2015 №0001291702 та №0001321702 Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області;

- визнати протиправними та скасувати вимогу Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001351702 від 30.01.2015 та рішення №0001361702 від 30.01.2015 про застосування штрафних санкцій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2016 визнано поважними причини пропуску фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом до Вишгородської ОПДІ ГУ ДФС у Київській області в частині визнання протиправною та скасування вимоги Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001351702 від 30.01.2015.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті №2357/17-3/НОМЕР_1 від 18.11.2014 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 реєстраційний номер НОМЕР_1 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013».

Так, позивач зазначає, що відповідачем не доведено факт нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Брокбудкепітал» та ТОВ «Шинна компанія», як наслідок і не сплати позивачем податку з доходів фізичних осіб та суми єдиного соціального внеску за результатами вказаних господарських операцій.

Позивач зазначає, що відповідач дійшов до висновків щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Продмаркет 2012» лише на підставі акту, отриманого з іншого податкового органу, про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Продмаркет 2012» щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.03.2014, в той час як оцінки господарським операціям між позивачем та вказаним контрагентом відповідачем не надано, як і не досліджено первинних документів, а тому обґрунтування нереальності господарських операцій з посиланням на вказаний акт є припущенням відповідача, а висновок про нереальність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Шинна компанія» зроблено на підставі того, що придбання запасних частин до автотранспортних засобів та автомобільні шини не пов'язані з провадженням господарської діяльності платника податку та не підтверджені первинними документами, хоча всі документи первинного бухгалтерського обліку були надані до перевірки.

Позивач стверджує, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Шинна компанія» відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані позивача, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторонами підтверджується належними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що фінансово-господарські операції між позивачем та ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Шинна компанія» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків та не мають на меті настання реальних наслідків, які обумовлювались цим правочином, а тому такі господарські відносини слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що посадові особи Вишгородської ОДПІ при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а прийняті податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій є законними.

В судовому засіданні по справі 16.06.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні по справі 16.06.2016 представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні по справі представником позивача подано письмове клопотання про розгляду справи в порядку в письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами, представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Згідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а представник відповідач проти вказаного клопотання не заперечував, протокольною ухвалою суду від 16.06.2016 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №810/5955/15 в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання фізичної особи-підприємця АДРЕСА_1, зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 13.12.2006 про що внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №23340000000002124, що підтверджується випискою х Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААВ №236814 від 02.08.2012 (т.1, а.с.10).

15.12.2006 позивача взято на облік як платника податків за №4923, що підтверджується довідкою форми №4-ОПП про взяття на облік платника податків від 08.11.2011 № 663 (т.1, а.с.11) та 03.01.2012 зареєстровано як платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200016395 серії НБ №411296 від 03.01.2012 (т.1, а.с.12).

В період з 22.10.2014 по 11.11.2014 посадовими особами Вишгородської ОДПІ на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст.77 Податкового кодексу України, Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідно до направлення від 22.10.2014 №457/17-03, виданого Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, наказу Вишгородської ОДПІ ГУ Міндозодів у Київській області від 10.10.2014 №581 проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Результати перевірки оформлені актом перевірки від 18.11.2014 №2357/17-3/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с.14-33).

Так , в пункті 1.20 акту перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не займався з наданням транспортних послуг та транспортуванням товарно-матеріальних цінностей.

В п. 2.2.1 (сторінка 11 акту перевірки) зазначено, що перевіркою правильності визначення витрат відображених у деклараціях про майновий стан і доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтвердженими з даними про суми витрат визначеними за 2013 рік встановлено розбіжність на загальну суму 8930435,35 грн., але згідно з ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, на підставі договорів, укладених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Продмаркет 2012», акт від 25.06.2015 №1502/26-59-22-01/37881509 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Продмаркет 2012» щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з платника податків за період з 01.01.2013 п 31.03.2014, а саме договір від 02.04.2012 №ПМ020412/1 на експедиторське обслуговування на загальну суму 2423758,80 грн. (без ПДВ).

Також в п. 2.2.1 акту перевірки (сторінка 12 акту перевірки) зазначено, що ФОП ОСОБА_1 відповідно до виписок банку про рух коштів по розрахунковому рахунку віднесено безпідставно до складу валових витрат придбання запасних частин та автомобільні шини у ТОВ «Брокбудкепітал» на загальну суму 2569656,20 грн. (без ПДВ) та ТОВ «Шинна Компанія» на суму 49256,45 грн. (без ПДВ). ФОП ОСОБА_1 надані для перевірки лише договори поставки по ТОВ «Брокбудкепітал» №02-09/13 від 02.09.2013, договір №010112-1 від 01.01.2012 та ТОВ «Шинна компанія» договір поставки №9912 ЗЕ від 11.07.2012. Первинні бухгалтерські та податкові накладні про підтвердження вартості придбаних товарів для перевірки не надано.

Таким чином під час перевірки відповідач дійшов висновку, що витрати, понесені на придбання запасних частин до автотранспортних засобів та автомобільні шини не пов'язані з провадженням господарської діяльності платника податку та не підтвердженні первинними документами.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на порушення вимог п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України завищено суму валових витрат за 2013 рік на загальну суму 5042671,45 грн. (без ПДВ).

В пункт 2.2.3 акту перевірки (сторінка 13 акту перевірки) зазначено, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що підприємцем занижено чистий оподатковуваний дохід на суму 5042671,45 грн., з якого підприємцем не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб з чистого доходу в сумі 856978,87 грн., чим порушено пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 2.5.3 акту перевірки (сторінки 15-16 акту перевірки) вбачається, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7 % встановлено порушення вимог підпункті 1, 2 пункту 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та встановлено заниження суми ЄСВ на загальну суму 1773017,98 грн. за 2013 рік.

Також у ході перевірки відповідачем проаналізовано акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва №1502/26-59-22-01/37881509 від 25.06.2014 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Продмаркет 2012» щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.03.2014, в якому, зокрема, зазначено, що враховуючи об'єми задекларованих операцій, відсутність необхідних трудових ресурсів вбачається можливим зробити висновок про неможливість здійснення господарських операцій ТОВ «Продмаркет 2012», що задекларовані у податковій звітності.

Також у вищевказаному акті перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києві зазначено, що операції між ТОВ «Продмаркет 2012» та контрагентами здійснені про людське око (вчинення дій з перерахування постачальнику коштів за товар без фактичного отримання останнього та переходу права власності на нього), тобто без наміру викликати юридичні наслідки та з метою надання податкової вигоди третім особам.

Також в акті перевірки зазначено (сторінка 34 акту перевірки), що операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг) ТОВ «Продмаркет 2012» порушують ст. 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання ТОВ «Продмаркет 2012» з ФОП ОСОБА_1

Також в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 враховано придбання запчастин (автобуси та вантажний автомобільний транспорт) до транспортних засобів, які безпосередньо використовувались у підприємницькій діяльності на загальну суму 523908,30 грн.

У висновках акту перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1:

- п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1008776,50 грн., в т.ч. за січень 2013 року в сумі 89099,52 грн., за лютий 2013 року в сумі 57380,34 грн.; за березень 2013 року в сумі 81897,48 грн.; за квітень 2013 року в сумі 72586,51 грн.; за травень 2013 року в сумі 119527,62 грн.; за червень 2013 року в сумі 110331,18 грн.; за липень 2013 року в сумі 114269,16 грн.; за серпень 2013 року в сумі 90810,64 грн.; за вересень 2013 року в сумі 101029,53 грн.; за жовтень 2013 року в сумі 77288,34 грн.; за листопад 2013 року в сумі 36236,33 грн.; за грудень 2013 року в сумі 58319,85 грн.;

- пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України в результаті заниження чистого (оподатковуваного) доходу за 2013 рік на суму 5042671,45 грн. внаслідок чого занижено ПДФО в сумі 856978,87 грн.;

- пп.1.2 п. 2 ст.6, п.2 частини 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, в результаті заниження чистового (оподатковуваного) доходу за 2013 рік в сумі 5042671,45 грн. внаслідок чого підприємцем занижено єдиний соціальний внесок в сумі 1749806,99 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивач звернувся із письмовими запереченнями на акту перевірки №2357/17-3/НОМЕР_1 від 18.11.2014 до ДПІ у Вишгородському районі ГУ ДФС у Київській області (т.1, а.с.34-38), до вищевказаних заперечень позивачем було додано належним чином завірені копії первинних документів ФОП ОСОБА_1 на 1316 аркушах, оригінали банківських виписок ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 по 12.12.2013 суцільним полотном на 283 аркушах, оригінали банківських виписок ФОП ОСОБА_1 за період з 13.12.2013 по 03.01.2014 суцільним полотном на 16 аркушах.

Листом Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №59/14/10-08-17-03/166 від 31.12.2014 «Про надання відповіді» висновки ату перевірки №2357/17-3/НОМЕР_1 від 18.11.2014 залишила без змін (т.1, а.с.39-41).

Акт перевірки від 18.11.2014 №2357/17-3/НОМЕР_1 було покладено Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області в основу:

- податкового повідомлення-рішення №0001291702 від 30.01.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1260970,63 грн., в тому числі за основним платежем 1008776,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 252194,13 грн. (т.1, а.с.43);

- податкового повідомлення-рішення №0001321702 від 30.10.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 1071223,59 грн., в тому числі за основним платежем 856978,87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 214244,72 грн. (т.1, а.с.43-зворотній бік);

- рішення №0001361702 від 30.01.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції у розмірі 174980,70 грн. (т.1, а.с.43-зворотній бік).

Крім того відповідачем відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» виставлено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу №Ф-0001351702 від 30.01.2015 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1749806,99 грн. (т.1, а.с.44).

Скориставшись право адміністративного оскарження рішень контролюючого органу позивач звернувся зі скаргою вищевказані податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу до Головного управління ДФС у Київській області (т.1, а.с.60-65).

Рішенням Головного управління ДФС у Київській області №759/14/10-36-10-01-04 від 24.04.2015 податкові повідомлення-рішення від 30.01.2015 №0001291702 та №0001321702, рішення про застосування штрафних санкцій №0001361702 від 30.01.2015 та вимогу про сплату боргу №Ф-0001351702 від 30.01.2015 залишено без змін, а первинну скаргу позивача без задоволення (т.1, а.с.66-69).

Позивачем подано повторну скаргу до Державної фіскальної служби України на податкові повідомлення-рішення від 30.01.2015 №0001291702 та №0001321702, рішення про застосування штрафних санкцій №0001361702 від 30.01.2015 та вимогу про сплату боргу №Ф-0001351702 від 30.01.2015 та Рішення ГУ ДФС у Київській області про результати розгляду первинної скарги (т.1, а.с.74-79).

Рішенням Державної фіскальної служби України №6892/Тн/99-99-10-01-03-14 від 16.07.2015 податкові повідомлення-рішення від 30.01.2015 №0001291702 та №0001321702 та рішення за результатами розгляду первинної скарги в цій частині залишено без змін, а скаргу позивача в частині скасування вказаних податкових повідомлень-рішень - без задоволення (т.1, а.с.80-83).

Також Рішенням Державної фіскальної служби України №6435/т/99-99-10-01-07-15 від 03.07.2015 скаргу ОСОБА_1 в частині скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0001361702 від 30.01.2015 та вимогу про сплату боргу №Ф-0001351702 від 30.01.2015 направлено на новий розгляд до Головного управління ДФС у Київській області (т.1, а.с.163).

Рішенням Головного управління ДФС у Київській області №1306/14/10-36-10-01-04 від 04.08.2015 рішення про застосування штрафних санкцій №0001361702 від 30.01.2015 та вимогу про сплату боргу №Ф-0001351702 від 30.01.2015 залишено без змін, а скаргу позивача в цій частині - без задоволення (т.1, а.с.70-73).

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленням-рішеннями, рішенням про застосування штрафних санкцій та вимогою про сплату боргу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам між сторонами суд виходив з наступного.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регламентується положеннями статті 177 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла в період, що перевірявся).

За змістом пункту 177.2 статті 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У силу підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - це витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пункту 201.10 вказаної статті, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зі змісту зазначених положень слідує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум до податкового кредиту та витрат є факт придбання робіт (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків податкового кредиту та показників витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок витрат та податкового кредиту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання товарів (робіт, послуг) мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

З огляду на викладене, надані платником податків на підтвердження свого права на податковий кредит докази підлягають оцінці у зазначеному аспекті.

Такі висновки відповідають позиції Вищого адміністративного суду України, висловленій у листі № 742/11/13-11 від 2 червня 2011 року.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу судом встановлено, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Шинна компанія», які на переконання відповідача вчинені без мети настання реальних наслідків, з приводу чого суд зазначає наступне.

Так, 02.04.2012 між ТОВ «Продмаркет-2012» (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) укладено договір на експедиторське обслуговування №ПМ020412/1 від 02.04.2012 (т.1, а.с.152-154), відповідно до п.1.1 виконавець за дорученням та за рахунок замовника надає послуги по організації перевезення вантажів замовника у міському, приміському й міжміському сполученні відповідно до чинного законодавства України.

Згідно письмових пояснень позивача, ТОВ «Продмаркет-2012» надавало позивачу виключно послуги з організації та забезпечення перевезення вантажу (експедирування), що підтверджується відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку (т.36, а.с.165-169).

Судом встановлено, що на виконання вимог договору №ПМ020412/1 від 02.04.2012 ТОВ «Продмаркет-2012» надано позивачу експедиторські послуги в підтвердження чого позивачем надані до суду відомості надання послуг з організації та забезпечення перевезення вантажу (акти наданих послуг) за січень 2013 року (т.2, а.с.2-4) за лютий 2013 року (т.2, а.с.5-7), за березень 2013 (т.2, а.с.8а-8), за квітень 2013 року (т.2, а.с.9-11), за травень 2013 року (т.2, а.с.12-14), за червень 2013 року (т.2, а.с.15-17), за липень 2013 року (т.2, а.с.18-20), за серпень 2013 року (т.2, а.с.21-22), за вересень 2013 року (т.2, а.с.23-25), за жовтень 2013 року (т.2, а.с.26-28), за листопад 2013 року (т.2, а.с.29-30) та копії рахунків фактур №ПМ-0108 від 08.01.2013, №ПМ-0114 від 14.01.2013, №ПМ-0116 від 16.01.2013, №ПМ-0118 від 18.01.2013, №ПМ-0118-1 від 18.01.2013, №ПМ-0119 від 19.01.2013, №ПМ-0121 від 21.01.2013, №ПМ-0122 від 22.01.2013, №ПМ-0124 від 24.01.2013, №ПМ-0126 від 26.01.2013, №ПМ-0126-1 від 26.01.2013, №ПМ-0128 від 28.01.2013, №ПМ-0128-1 від 28.01.2013, №ПМ-0129 від 29.01.2013, №ПМ-0129-1 від 29.01.2013, №ПМ-0131 від 31.01.2013, №ПМ-0131-1 від 31.01.2013, №ПМ-0204 від 04.02.2013, №ПМ-0206 від 06.02.2013, №ПМ-0209 від 09.02.2013, №ПМ-0211 від 11.02.2013, №ПМ-0213 від 13.02.2013, №ПМ-0214 від 15.02.2013, №ПМ-0216 від 16.02.2013, №ПМ-0216-1 від 16.02.2013, №ПМ-0218 від 18.02.2013, №ПМ-0219 від 19.02.2013, №ПМ-0220 від 20.02.2013, №ПМ-0220-1 від 20.02.2013, №ПМ-0221 від 21.02.2013, №ПМ-0222 від 22.02.2013, №ПМ-0225 від 25.02.2013, №ПМ-0227 від 27.02.2013, №ПМ-0228 від 28.02.2013, №ПМ-0303 від 03.03.2013, №ПМ-0307 від 07.03.2013, №ПМ-0311 від 11.03.2013, №ПМ-0312 від 12.03.2013, №ПМ-0314 від 14.03.2013, №ПМ-0315 від 15.03.2013, №ПМ-0318 від 18.03.2013, №ПМ-0320 від 20.03.2013, №ПМ-0321 від 21.03.2013, №ПМ-0323 від 23.03.2013, №ПМ-0325 від 25.03.2013, №М-0326 від 26.03.2013, №ПМ-0327-1 від 27.03.2013, №ПМ-0327 від 27.03.2013, №ПМ-0328 від 28.03.2013, №ПМ-0329 від 29.03.2013, №ПМ-0329-1 від 29.03.2013, №ПМ-0330 від 30.03.2013, №ПМ-0401 від 01.04.2013, №ПМ-0402 від 02.04.2013, №ПМ-0405 від 05.04.2013, №ПМ-0406 від 06.04.2013, №ПМ-0408 від 08.04.2013, №ПМ-0409 від 09.04.2013, №ПМ-0411 від 11.04.2013№ПМ-0413 від 13.04.2013, №ПМ-0415 від 15.04.2013, №ПМ-0416 від 16.04.2013, №ПМ-0417 від 17.04.2013, №ПМ-0418 від 18.04.2013, №ПМ-0420 від 20.04.2013, №ПМ-0422 від 22.04.2013, №ПМ-0422-1 від 22.04.2013, №ПМ-0423 від 23.04.2013, №ПМ-0423-1 від 23.04.2013, №ПМ-0425 від 25.04.2013, №ПМ0426 від 26.04.2013, №ПМ-0427 від 27.04.2013, №ПМ-0429 від 29.04.2013, №ПМ-0430 від 30.04.2013, №ПМ-0503 від 03.05.2013, №ПМ-0506 від 06.05.2013, №ПМ-0507 від 07.05.2013, №ПМ-0508 від 08.05.2013, №ПМ-0510 від 10.05.2013, №ПМ-0501-1 від 10.05.2013, №ПМ-0511 від 11.05.2013, №ПМ-0511-1 від 11.05.2013, №ПМ-0513 від 13.05.2013, №ПМ-0513-1 від 13.05.2013, №ПМ-0514 від 14.05.2013, №ПМ-0516 від 16.05.2013, №ПМ-0516-1 від 16.05.2013, №ПМ-0517 від 17.05.2013, №ПМ-0518 від 18.05.2013, №ПМ-0518-1 від 18.05.2013, №ПМ-0520 від 20.05.2013, №ПМ-0521 від 21.05.2013, №ПМ-0522 від 22.05.2013, №ПМ-0522-1 від 22.05.2013, №ПМ-0523 від 23.05.2013, №ПМ-0523-1 від 23.05.2013, №ПМ-0524 від 24.05.2013, №ПМ-0524-1 від 24.05.2013, №ПМ-0525 від 25.05.2013, №ПМ-0527 від 27.05.2013, №ПМ-0528 від 28.05.2013, №ПМ-0529 від 29.05.2013, №ПМ-0530 від 30.05.2013, №ПМ-0531 від 31.05.2013, №ПМ-0603 від 03.06.2013, №ПМ-0604 від 04.06.2013, №ПМ-0605 від 05.06.2013, №ПМ-0605-1 від 05.06.2013, №ПМ-0606 від 06.06.2013, №ПМ-0607 від 07.06.2013, №ПМ-0608 від 08.06.2013, №ПМ-0608-1 від 08.06.2013, №ПМ-0610 від 10.06.2013, №ПМ-0611 від 11.06.2013, №ПМ-0612 від 12.06.2013, №ПМ-0615 від 15.06.2013, №ПМ-0615-1 від 15.06.2013, №ПМ-0617 від 17.06.2013, №ПМ-0618 від 18.06.2013, №ПМ-0618-1 від 18.06.2013, №ПМ-0619 від 19.06.2013, №ПМ-0619-1 від 19.06.2013, №ПМ-0620 від 20.06.2013, №ПМ-0621 від 21.06.2013, №ПМ-0622 від 22.06.2013, №ПМ-0625 від 25.06.2013, №ПМ-0626 від 26.06.2013, №ПМ-0626-1 від 26.06.2013, №ПМ-0626-2 від 26.06.2013, №ПМ-0627 від 27.06.2013, №ПМ-0628 від 28.06.2013, №ПМ-0629 від 29.06.2013, №ПМ-0701 від 01.07.2013, №ПМ-0702 від 02.07.2013, №ПМ-0703 від 03.07.2013, №ПМ-0704 від 04.07.2013, №ПМ-0705 від 05.07.2013, №ПМ-0706 від 06.07.2013, №ПМ-0708 від 08.07.2013№ПМ-0709 від 09.07.2013, №ПМ-0710 від 10.07.2013, №ПМ-0711 від 11.07.2013, №ПМ-0712 від 12.07.2013, №ПМ-0713 від 13.07.2013, №ПМ-0715 від 15.07.2013, №ПМ-0716 від 16.07.2013, №ПМ-0717 від 17.07.2013, №ПМ-0718 від 18.07.2013, №ПМ-0719 від 19.07.2013, №ПМ-0719-1 від 19.07.2013, №ПМ-0720 від 20.07.2013, №ПМ-0722 від 22.07.2013, №ПМ-0723 від 23.07.2013, №ПМ-0724 від 24.07.2013, №ПМ-0725 від 25.07.2013, №ПМ-0726 від 26.07.2013, №ПМ-0727 від 27.07.2013, №ПМ-0729 від 29.07.2013, №ПМ-0730 від 30.07.2013, №ПМ-0731 від 31.07.2013, №ПМ-0801 від 01.08.2013, №ПМ-0802 від 02.08.2013, №ПМ-0803 від 03.08.2013, №ПМ-0805 від 05.08.2013, №ПМ-0806 від 06.08.2013, №ПМ-0807 від 07.08.2013, №ПМ-0808 від 08.08.2013, №ПМ-0809 від 09.08.2013, №ПМ-0810 від 10.08.2013, №ПМ-0812 від 12.08.2013, №ПМ-0813 від 13.08.2013, №ПМ-0814 від 14.08.2013, №ПМ-0815 від 15.08.2013, №ПМ-0816 від 16.08.2013, №ПМ-0817 від 17.08.2013, №ПМ-0819 від 19.08.2013, №ПМ-0820 від 20.08.2013, №ПМ-0821 від 21.08.2013, №ПМ-0822 від 22.08.2013, №ПМ-0823 від 23.08.2013, №ПМ-0827 від 27.08.2013, №ПМ-0828 від 28.08.2013, №ПМ-0829 від 29.08.2013, №ПМ-0830 від 30.08.2013, №ПМ-0831 від 31.08.2013, №ПМ-0902 від 02.09.2013, №ПМ-0903 від 03.09.2013, №ПМ-0904 від 04.09.2013, №ПМ-0905 від 05.09.2013, №ПМ-0906 від 06.09.2013, №ПМ-0906-1 від 06.09.2013, №ПМ-0907 від 07.09.2013, №ПМ-0908 від 08.09.2013, №ПМ-0909 від 09.09.2013, №ПМ-0910 від 10.09.2013, №ПМ-0911 від 11.09.2013, №ПМ-0912 від 12.09.2013, №ПМ-0913 від 13.09.2013, №ПМ-0914 від 14.09.2013, №ПМ-0916 від 16.09.2013, №ПМ-0917 від 17.09.2013, №ПМ-0918 від 18.09.2013, №ПМ-0918-1 від 18.09.2013, №ПМ-0919 від 19.09.2013, №ПМ-0920 від 20.09.2013, №ПМ-0921 від 21.09.2013, №ПМ-0923 від 23.09.2013, №ПМ-0924 від 24.09.2013, №ПМ-0925 від 25.09.2013, №ПМ-0926 від 26.09.2013, №ПМ-0927 від 27.09.2013, №ПМ-0928 від 28.09.2013, №ПМ-0928-1 від 28.09.2013, №ПМ-0929 від 29.09.2013, №ПМ-1001 від 01.10.2013, №ПМ-1002 від 02.10.2013, №ПМ-1003 від 03.10.2013 (т.2, а.с.31-249), №ПМ-1004 від 04.10.2013, №ПМ-1005 від 05.10.2013, №ПМ-1007 від 07.102.13, №ПМ-1008 від 08.10.2013, №ПМ-1009 від 09.10.2013, №ПМ-1010 від 10.10.2013, №ПМ-1011 від 11.10.2013, №ПМ-1012 від 12.10.2013, №ПМ-1410 від 14.10.2013, №ПМ-1015 від 15.10.2013, №ПМ-1016-1 від 16.10.2013, №ПМ-1016 від 16.10.2013, №ПМ-1017 від 17.10.2013, №ПМ-1018 від 18.10.2013, №ПМ-1019 від 19.10.2013, №ПМ-1021 від 21.10.2013, №ПМ-1021-1 від 21.10.2013, №ПМ-1022-1 від 22.10.2013, №ПМ-1022-2 від 22.10.2013, №ПМ-1022 від 22.10.2013, №ПМ-1023 від 23.10.2013, №ПМ-1024 від 24.10.2013, №ПМ-1025 від 25.10.2013, №ПМ-1026 від 26.10.2013, №ПМ-1028 від 28.10.2013, №ПМ-1029 від 29.10.2013, №ПМ-1030 від 30.10.2013, №ПМ-1031 від 31.10.2013, №ПМ-1101 від 01.11.2013, №ПМ-1101-1 від 01.11.2013, №ПМ-1102 від 02.11.2013, №ПМ-1104 від 04.11.2013, №ПМ-1105 від 05.11.2013, №ПМ-1107 від 07.11.2013, №ПМ-1109 від 09.11.2013, №ПМ-1109-1 від 09.11.2013, №ПМ-1111-1 від 11.01.2013, №ПМ-1112 від 12.11.2013, №ПМ-1113 від 13.11.2013, №ПМ-1114 від 14.11.2013, №ПМ-1114-1 від 14.11.2013, №ПМ-1115 від 15.11.2013, №ПМ-1118 від 18.11.2013, №ПМ-1119 від 19.11.2013, №ПМ-1202 від 02.12.2013, №ПМ-1203 від 03.12.2013, №ПМ-1204 від 04.12.2013, №ПМ-1205 від 05.12.2013, №ПМ-1206 від 06.12.2013Ю №ПМ-1212 від 12.12.2013, №ПМ-1219 від 19.12.2013, №ПМ-1220 від 20.12.2013, №ПМ-1223 від 23.12.2013, №ПМ-1226 від 26.12.2013, №ПМ-1230 від 30.12.2013 (т.3, а.с.2-57).

Також на підтвердження реальності наданих послуг згідно договору №ПМ020412/1 від 02.04.2012 позивачем надано до суду копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг), оформлених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Продмаркет-2012», а саме №ПМ-78 від 08.01.2013, №ПМ-79 від 14.01.2013, №ПМ-80 від 16.01.2013, №ПМ-81 від 18.01.2013, №ПМ-82 від 18.01.2013, №ПМ-83 від 19.01.2013, №ПМ-84 від 21.01.2013, №ПМ-85 від 22.01.2013, №ПМ-86 від 24.01.2013, №ПМ-87 від 26.01.2013, №ПМ-88 від 26.01.2013, №ПМ-89 від 28.01.2013, №ПМ-90 від 28.01.2013, №ПМ-91 від 29.01.2013, №ПМ-92 від 29.01.2013, №ПМ-93 від 31.01.2013, №ПМ-94 від 31.01.2013, №ПМ-112 від 04.02.2013, №ПМ-113 від 06.02.2013, №ПМ-114 від 09.02.2013, №ПМ-115 від 11.02.2013, №ПМ-116 від 13.02.2013, №ПМ-117 від 15.02.2013, №ПМ-118 від 16.02.2013, №ПМ-119 від 18.02.2013, №ПМ-120 від 19.02.2013, №ПМ-121 від 20.02.2013, №ПМ-122 від 20.02.2013, №ПМ-123 від 21.02.2013, №ПМ-124 від 22.02.2013, №ПМ-125 від 23.02.2013, №ПМ-126 від 25.02.2013, №ПМ-127 від 27.02.2013, №ПМ-128 від 28.02.2013, №ПМ-177 від 03.03.2013, №ПМ-178 від 07.03.2013, №ПМ-179 від 11.03.2013, №ПМ-180 від 12.03.2013, №ПМ-181 від 14.03.2013, №ПМ-182 від 15.03.2013, №ПМ-183 від 18.03.2013, №ПМ-184 від 20.03.2013, №ПМ-185 від 21.03.2013, №ПМ-186 від 23.03.2013, №ПМ-187 від 25.03.2013, №ПМ-188 від 26.03.2013, №ПМ-189 від 27.03.2013, №ПМ-190 від 27.03.2013, №ПМ-191 від 28.03.2013, №ПМ-192 від 29.03.2013, №ПМ-193 від 29.03.2013, №ПМ-194 від 30.03.2013, №ПМ-191 від 03.04.2013, №ПМ-192 від 05.04.2013, №ПМ-193 від 06.04.2013, №ПМ-194 від 08.04.2013, №ПМ-195 від 09.04.2013, №ПМ-196 від 11.04.2013. №ПМ-197 від 13.04.2013, №ПМ-190 від 02.04.2013, №ПМ-198 від 15.04.2013, №ПМ-199 від 16.04.2013, №ПМ-201 від 18.04.2013, №ПМ-202 від 20.04.2013, №ПМ-203 від 22.04.2013, №ПМ-204 від 22.04.2013, №ПМ-205 від 23.04.2013, №ПМ-206 від 23.04.2013, №ПМ-207 від 25.04.2013, №ПМ-208 від 26.04.2013, №ПМ-209 від 27.04.2013, №ПМ-210 від 29.04.2013, №ПМ-211 від 30.04.2013, №ПМ-295 від 03.05.2013, №ПМ-296 від 06.05.2013, №ПМ-297 від 07.05.2013, №ПМ-298 від 08.05.2013, №ПМ-299 від 10.05.2013 №ПМ-300 від 10.05.2013, №ПМ-301 від 11.05.2013, №ПМ-302 від 11.05.2013, №ПМ-303 від 13.05.2013, №ПМ-304 від 13.05.2013, №ПМ-305 від 14.05.2013, №ПМ-306 від 16.05.2013, №ПМ-307 від 16.05.2013, №ПМ-308 від 17.05.2013, №ПМ-309 від 18.05.2013, №ПМ-310 від 18.05.2013, №ПМ-311 від 20.05.2013, №ПМ-312 від 21.05.2013, №ПМ-313 від 22.05.2013, №ПМ-314 від 22.05.2013, №ПМ-315 від 23.05.2013, №ПМ-316 від 23.05.2013, №ПМ-317 від 24.05.2013, №ПМ-318 від 24.05.2013, №ПМ-319 від 25.05.2013, №ПМ-320 від 27.05.2013, №ПМ-321 від 28.05.2013, №ПМ-322 від 29.05.2013, №ПМ-323 від 30.05.2013, №ПМ-324 від 31.05.2013, №ПМ-261 від 03.06.2013, №ПМ-262 від 04.06.2013, №ПМ-263 від 05.06.2013, №ПМ-264 від 05.06.2013, №ПМ-265 від 06.06.2013, №ПМ-266 від 07.06.2013, №ПМ-267 від 08.06.2013, №ПМ-268 від 08.06.2013, №ПМ-269 від 10.06.2013, №ПМ-270 від 11.06.2013, №ПМ-271 від 12.06.2013, №ПМ-272 від 15.06.2013, №ПМ-273 від 15.06.2013, №ПМ-274 від 17.06.2013, №ПМ-275 від 18.06.2013, №ПМ-276 від 18.06.2013, №ПМ-277 від 19.06.2013, №ПМ-278 від 19.06.2013, №ПМ-279 від 20.06.2013, №ПМ-280 від 21.06.2013, №ПМ-281 від 22.06.2013, №ПМ-282 від 25.06.2013, №ПМ-283 від 26.06.2013, №ПМ-284 від 26.06.2013, №ПМ-285 від 26.06.2013, №ПМ-286 від 27.06.2013, №ПМ-287 від 28.06.2013, №ПМ-288 від 29.06.2013, №ПМ-198 від 01.07.2013, №ПМ-199 від 02.07.2013, №ПМ-200 від 03.07.2013, №ПМ-201 від 04.07.2013, №ПМ-202 від 04.07.2013, №ПМ-203 від 06.07.2013, №ПМ-204 від 08.07.2013, №ПМ-205 від 09.07.2013, №ПМ-206 від 10.07.2013, №ПМ-207 від 10.07.2013, №ПМ-208 від 12.07.2013, №ПМ-209 від 13.07.2013, №ПМ-210 від 15.07.2013, №ПМ-211 від 16.07.2013, №ПМ-212 від 17.07.2013, №ПМ-213 від 18.07.2013, №ПМ-214 від 19.07.2013, №ПМ-215 від 19.07.2013, №ПМ-216 від 20.07.2013, №ПМ-217 від 22.07.2013, №ПМ-218 від 23.07.2013, №ПМ-219 від 24.07.2013, №ПМ-220 від 25.07.2013, №ПМ-221 від 26.07.2013, №ПМ-222 від 27.07.2013, №ПМ-223 від 29.07.2013, №ПМ-224 від 30.07.2013, №ПМ-225 від 31.07.2013, №ПМ-299 від 01.08.2013, №ПМ-300 від 02.08.2013, №ПМ-301 від 03.08.2013, №ПМ-302 від 05.08.2013, №ПМ-303 від 06.08.2013, №ПМ-304 від 07.08.2013, №ПМ-305 від 08.08.2013, №ПМ-306 від 09.08.2013, №ПМ-307 від 10.08.2013, №ПМ-308 від 12.08.2013, №ПМ-309 від 13.08.2013, №ПМ-310 від 14.08.2013, №ПМ-311 від 15.08.2013, №ПМ-312 від 16.08.2013, №ПМ-313 від 17.08.2013, №ПМ-314 від 19.08.2013, №ПМ-315 від 20.08.2013, №ПМ-316 від 21.08.2013, №ПМ-317 від 22.08.2013, №ПМ-318 від 23.08.2013, №ПМ-319 від 27.08.2013, №ПМ-320 від 28.08.2013, №ПМ-321 від 29.08.2013, №ПМ-322 від 30.08.2013, №ПМ-323 від 31.08.2013, №ПМ-356 від 02.09.2013, №ПМ-357 від 03.09.2013, №ПМ-358 від 04.09.2013, №ПМ-359 від 05.09.2013, №ПМ-360 від 06.09.2013, №ПМ-362від 07.09.2013, №ПМ-361 від 06.09.2013, №ПМ-363 від 08.09.2013, №ПМ-364 від 09.09.2013 (т.3, а.с.58-250), №ПМ-365 від 10.09.2013, №ПМ-366 від 11.09.2013, №ПМ-367 від 12.09.2013, №ПМ-368 від 13.09.2013, №ПМ-369 від 14.09.2013, №ПМ-370 від 16.09.2013, №ПМ-371 від 17.09.2013, №ПМ-372 від 18.09.2013, №ПМ-373 від 18.09.2013, №ПМ-374 від 19.09.2013, №ПМ-375 від 20.09.2013, №ПМ-376 від 21.09.2013, №ПМ-377 від 23.09.2013, №ПМ-378 від 24.09.2013, №ПМ-379 від 25.09.2013, №ПМ-380 від 26.09.2013, №ПМ-381 від 27.09.2013, №ПМ-382 від 28.09.2013, №ПМ-383 від 28.09.2013, №ПМ-384 від 29.09.2013, №ПМ-331 від 01.10.2013, №ПМ-332 від 02.10.2013, №ПМ-333 від 03.10.2013, №ПМ-334 від 04.10.2013, №ПМ-335 від 05.10.2013, №ПМ-336 від 07.10.2013, №ПМ-337 від 08.10.2013, №ПМ-338 від 09.10.2013, №ПМ-339 від 10.10.2013, №ПМ-340 від 11.10.2013, №ПМ-341 від 12.10.2013, №ПМ-342 від 14.10.2013, №ПМ-343 від 15.10.2013, №ПМ-344 від 16.10.2013, №ПМ-345 від 17.10.2013, №ПМ-346 від 18.10.2013, №ПМ-348 від 21.10.2013, №ПМ-349 від 21.10.2013, №ПМ-350 від 22.10.2013, №ПМ-351 від 22.10.2013, №ПМ-352 від 22.10.2013, №ПМ-353 від 23.10.2013, №ПМ-354 від 24.10.2013, №ПМ-355 від 25.10.2013, №ПМ-356 від 26.10.2013, №ПМ-357 від 28.10.2013, №ПМ-359 від 30.10.2013, №ПМ-358 від 29.10.2013, №ПМ-360 від 31.10.2013, №ПМ-347 від 19.10.2013, №ПМ-286 від 01.11.2013, №ПМ-287 від 01.11.2013, №ПМ-288 від 02.11.2013, №ПМ-289 від 04.11.2013, №ПМ-290 від 05.11.2013, №ПМ-291 від 07.11.2013, №ПМ-292 від 09.11.2013, №ПМ-293 від 09.11.2013, №ПМ-294 від 11.11.2013, №ПМ-295 від 11.11.2013, №ПМ-296 від 12.11.2013, №ПМ-297 від 13.11.2013, №ПМ-298 від 14.11.2013, №ПМ-299 від 14.11.2013, №ПМ-300 від 15.11.2013, №ПМ-301 від 18.11.2013, №ПМ-302 від 19.11.2013, №ПМ-305 від 02.12.2013, №ПМ-306 від 03.12.2013, №ПМ-307 від 04.12.2013, №ПМ-308 від 05.12.2013, №ПМ-309 від 06.12.2013, №ПМ-310 від 12.12.2013, №ПМ-311 від 19.12.2013, №ПМ-312 від 20.12.2013, №ПМ-313 від 23.12.2013, №ПМ-314 від 26.12.2013, №ПМ-315 від 30.12.2013 (т.4, а.с.2-79).

В підтвердження оплати за надані послуги позивачем надано до суду виписки по особовому рахунку позивача за період, що підлягав перевірці (т.30, а.с.1-250, т.31, а.с.1-51).

За фактом настання першої з подій, а саме надання послуг ТОВ «Продмаркет-2012» були виписані на ім'я позивача наступні податкові накладні: №78 від 08.01.2013 на загальну суму 19510,00 грн., в т.ч. ПДВ 3251,67 грн., №79 від 14.01.2013 на загальну суму 20106,00 грн., в т.ч. ПДВ 3351,00 грн., №80 від 16.01.2013 на загальну суму 14065,00 грн., в т.ч. ПДВ 2344,17 грн., №81 від 18.01.2013 на загальну суму 16500,00 грн., в т.ч. ПДВ 2750,00 грн., №82 від 18.01.2013 на загальну суму 8200,00 грн., в т.ч. ПДВ 1366,67 грн., №83 від 19.01.2013 на загальну суму 12100,00 грн., в т.ч. ПДВ 2016,67 грн., №84 від 21.01.2013 на загальну суму 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ 1700,00 грн., №85 від 22.01.2013 на загальну суму 12900,00 грн., в т.ч. ПДВ 2150,00 грн., №86 від 24.01.2013 на загальну суму 12300,00 грн., в т.ч. ПДВ 2050,00 грн., №87 від 26.01.2013 на загальну суму 12100,00 грн., в т.ч. ПДВ 2016,67 грн., №88 від 26.01.2013 на загальну суму 12100,00 грн., в т.ч. ПДВ 2016,67 грн., №89 від 28.01.2013 на загальну суму 13200,00 грн., в т.ч. ПДВ 2200,00 грн., №90 від 28.01.2013 на загальну суму 9900,00 грн., в т.ч. ПДВ 1650,00 грн., №91 від 29.01.2013 на загальну суму 7508,00 грн., в т.ч. ПДВ 1251,33 грн., №92 від 29.01.2013 на загальну суму 8100,00 грн., в т.ч. ПДВ 1350,00 грн., №93 від 31.01.2013 на загальну суму 11100,00 грн., в т.ч. ПДВ 1850,00 грн., №94 від 31.01.2013 на загальну суму 7700,00 грн., в т.ч. ПДВ 1283,33 грн., №112 від 04.02.2013 на загальну суму 11322,00 грн., в т.ч. ПДВ 1887,00 грн., №113 від 06.02.2013 на загальну суму 8550,00 грн., в т.ч. ПДВ 1425,00 грн., №114 від 09.02.2013 на загальну суму 10600,00 грн., в т.ч. ПДВ 1766,67 грн., №115 від 11.02.2013 на загальну суму 9852,00 грн., в т.ч. ПДВ 1642,00 грн., №116 від 13.02.2013 на загальну суму 14200,00 грн., в т.ч. ПДВ 2366,67 грн., №117 від 15.02.2013 на загальну суму 17800,00 грн., в т.ч. ПДВ 2966,67 грн., №118 від 16.02.2013 на загальну суму 9920,00 грн., в т.ч. ПДВ 1653,33 грн., №119 від 18.02.2013 на загальну суму 10570,00 грн., в т.ч. ПДВ 1761,67 грн., №120 від 19.02.2013 на загальну суму 9790,00 грн., в т.ч. ПДВ 1631,67 грн., №121 від 20.02.2013 на загальну суму 6580,00 грн., в т.ч. ПДВ 1096,67 грн., №122 від 20.02.2013 на загальну суму 7630,00 грн., в т.ч. ПДВ 1271,67 грн., №123 від 21.02.2013 на загальну суму 25780,00 грн., в т.ч. ПДВ 4296,67 грн., №124 від 22.02.2013 на загальну суму 6020,00 грн., в т.ч. ПДВ 1003,33 грн., №125 від 23.02.2013 на загальну суму 9200,00 грн., в т.ч. ПДВ 1533,33 грн., №126 від 25.02.2013 на загальну суму 22380,00 грн., в т.ч. ПДВ 3730,00 грн., №127 від 27.02.2013 на загальну суму 8000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1333,33 грн., №128 від 28.02.2013 на загальну суму 18000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3000,00 грн., №177 від 03.03.2013 на загальну суму 9700,00 грн., в т.ч. ПДВ 1616,67 грн., №178 від 07.03.2013 на загальну суму 6100,00 грн., в т.ч. ПДВ 1016,67 грн., №179 від 11.03.2013 на загальну суму 7998,00 грн., в т.ч. ПДВ 1333,00 грн., №180 від 12.03.2013 на загальну суму 12300,00 грн., в т.ч. ПДВ 2050,00 грн., №181 від 14.03.2013 на загальну суму 8600,00 грн., в т.ч. ПДВ 1433,33 грн., №182 від 15.03.2013 на загальну суму 7020,00 грн., в т.ч. ПДВ 1170,00 грн., №183 від 18.03.2013 на загальну суму 5032,00 грн., в т.ч. ПДВ 838,67 грн., №184 від 20.03.2013 на загальну суму 6180,00 грн., в т.ч. ПДВ 1030,00 грн., № 185 від 21.03.2013 на загальну суму 6800,00 грн., в т.ч. ПДВ 1133,33 грн., №186 від 23.03.2013 на загальну суму 8700,00 грн., в т.ч. ПДВ 1450,00 грн., №187 від 25.03.2013 на загальну суму 3500,00 грн., в т.ч. ПДВ 583,33 грн., №188 від 26.03.2013 на загальну суму 9850,00 грн., в т.ч. ПДВ 1641,67 грн., №189 від 27.03.2013 на загальну суму 13501,00 грн., в т.ч. ПДВ 2250,17 грн., №190 від 27.03.2013 на загальну суму 14100,00 грн., в т.ч. ПДВ 2350,00 грн., №191 від 28.03.2013 на загальну суму 8752,00 грн., в т.ч. ПДВ 1458,67 грн., №192 від 29.03.2013 на загальну суму 18480,00 грн., в т.ч. ПДВ 3080,00 грн., №193 від 29.03.2013 на загальну суму 11970,00 грн., в т.ч. ПДВ 1995,00 грн., №194 від 30.03.2013 на загальну суму 15152,00 грн., в т.ч. ПДВ 2525,33 грн., №189 від 01.04.2013 на загальну суму 7600,00 грн., в т.ч. ПДВ 1256,67 грн., №190 від 02.04.2013 на загальну суму 5862,00 грн., в т.ч. ПДВ 977,00 грн., №191 від 03.04.2013 на загальну суму 8200,00 грн., в т.ч. ПДВ 1366,67 грн., №192 від 05.04.2013 на загальну суму 10042,00 грн., в т.ч. ПДВ 1673,67 грн., №193 від 06.04.2013 на загальну суму 6288,00 грн., в т.ч. ПДВ 1048,00 грн., №194 від 08.04.2013 на загальну суму 5340,00 грн., в т.ч. ПДВ 890,00 грн., №195 від 09.04.2013 на загальну суму 3080,00 грн., в т.ч. ПДВ 513,33 грн., №196 від 11.04.2013 на загальну суму 10280,00 грн., в т.ч. ПДВ 1713,33 грн., №197 від 13.04.2013 на загальну суму 5108,00 грн., в т.ч. ПДВ 851,33 грн., №198 від 15.04.2013 на загальну суму 3800,00 грн., в т.ч. ПДВ 633,33 грн., №199 від 16.04.2013 на загальну суму 9100,00 грн., в т.ч. ПДВ 1516,67 грн., №200 від 17.04.2013 на загальну суму 10034,00 грн., в т.ч. ПДВ 1672,33 грн., №201 від 18.04.2013 на загальну суму 11800,00 грн., в т.ч. ПДВ 1966,67 грн., №202 від 20.04.2013 на загальну суму 8024,00 грн., в т.ч. ПДВ 1337,33 грн., №203 від 22.04.2013 на загальну суму 5022,00 грн., в т.ч. ПДВ 837,00 грн., №204 від 22.04.2013 на загальну суму 3504,00 грн., в т.ч. ПДВ 584,00 грн., №205 від 23.04.2013 на загальну суму 9400,00 грн., в т.ч. ПДВ 1566,67 грн., №206 від 23.04.2013 на загальну суму 4660,00 грн., в т.ч. ПДВ 776,67 грн., №207 від 25.04.2013 на загальну суму 7400,00 грн., в т.ч. ПДВ 1233,33 грн., №208 від 26.04.2013 на загальну суму 9160,00 грн., в т.ч. ПДВ 1526,67 грн., №209 від 27.04.2013 на загальну суму 11840,00 грн., в т.ч. ПДВ 1973,33 грн., №210 від 29.04.2013 на загальну суму 8400,00 грн., в т.ч. ПДВ 1400,00 грн., №211 від 30.04.2013 на загальну суму 10050,00 грн., в т.ч. ПДВ 1675,00 грн., №320 від 27.05.2013 на загальну суму 8100,00 грн., в т.ч. ПДВ 1350,00 грн., №321 від 28.05.2013 на загальну суму 20700,00 грн. в т.ч. ПДВ 3450,00 грн., №322 від 29.05.2013 на загальну суму 16350,00 грн., в т.ч. ПДВ 2725,00 грн., №323 від 30.05.2013 на загальну суму 20729,00 грн., в т.ч. ПДВ 3454,83 грн., №324 від 31.05.2016 на загальну суму 19830,00 грн., в т.ч. ПДВ 3305,00 грн., №261 від 03.06.2013 на загальну суму 11006,00 грн., в т.ч. ПДВ 1834,33 грн., №262 від 04.06.2013 на загальну суму 8790,00 грн., в т.ч. ПДВ 1465,00 грн., №263 від 05.06.2013 на загальну суму 5850,00 грн., в т.ч. ПДВ 975,00 грн., №264 від 05.06.2013 на загальну суму 12900,00 грн., в т.ч. ПДВ 2150,00 грн., №265 від 06.06.2013 на загальну суму 9110,00 грн., в т.ч. ПДВ 1518,33 грн., №266 від 07.06.2013 на загальну суму 5900,00 грн., в т.ч. ПДВ 983,33 грн., №267 від 08.06.2013 на загальну суму 4080,00 грн., в т.ч. ПДВ 680,00 грн., №268 від 08.06.2013 на загальну суму 2430,00 грн., в т.ч. ПДВ 405,00 грн., №269 від 10.06.2013 на загальну суму 5160,00 грн., в т.ч. ПДВ 860,00 грн., №270 від 11.06.2013 на загальну суму 6516,00 грн., в т.ч. ПДВ 1086,00 грн., №271 від 12.06.2013 на загальну суму 7840,00 грн., в т.ч. ПДВ 1306,67 грн., №272 від 15.06.2013 на загальну суму 8740,00 грн., в т.ч. ПДВ 1456,67 грн., №273 від 15.06.2013 на загальну суму 6240,00 грн., в т.ч. ПДВ 1040,00 грн., №274 від 17.06.2013 на загальну суму 6950,00 грн., в т.ч. ПДВ 1158,33 грн., №275 від 18.06.2013 на загальну суму 15420,00 грн., в т.ч. ПДВ 2570,00 грн., №276 від 18.06.2013 на загальну суму 4200,00 грн., в т.ч. ПДВ 700,00 грн., №277 від 19.06.2013 на загальну суму 7970,00 грн., в т.ч. ПДВ 1328,33 грн., №278 від 19.06.2013 на загальну суму 5320,00 грн., в т.ч. ПДВ 886,67 грн., №279 від 20.06.2013 на загальну суму 15300,00 грн., в т.ч. ПДВ 2550,00 грн., №280 від 21.06.2013 на загальну суму 11950,00 грн., в т.ч. ПДВ 1991,67 грн., №281 від 22.06.2013 на загальну суму 11280,00 грн., в т.ч. ПДВ 1880,00 грн., №282 від 25.06.2013 на загальну суму 9800,00 грн., в т.ч. ПДВ 1633,33 грн., №283 від 26.06.2013 на загальну суму 10326,00 грн., в т.ч. ПДВ 1721,00 грн., №284 від 26.06.2013 на загальну суму 10078,00 грн., в т.ч. ПДВ 1679,67 грн., №285 від 26.06.2013 на загальну суму 19976,00 грн., в т.ч. ПДВ 3329,33 грн., №286 від 27.06.2013 на загальну суму 19800,00 грн., в т.ч. ПДВ 3300,00 грн., №287 від 28.06.2013 на загальну суму 17500,00 грн., в т.ч. ПДВ 2916,67 грн., №288 від 29.06.2013 на загальну суму 9650,00 грн., в т.ч. ПДВ 1608,33 грн., №198 від 01.07.2013 на загальну суму 6850,00 грн., в т.ч. ПДВ 1141,67 грн., №199 від 02.07.2013 на загальну суму 13740,00 грн., в т.ч. ПДВ 2290,00 грн., №200 від 03.07.2013 на загальну суму 14980,00 грн., в т.ч. ПДВ 2496,67 грн., №201 від 04.07.2013 на загальну суму 9560,00 грн., в т.ч. ПДВ 1593,33 грн., №202 від 04.07.2013 на загальну суму 8890,00 грн., в т.ч. ПДВ 1481,67 грн., №203 від 06.07.2013 на загальну суму 5950,00 грн., в т.ч. ПДВ 991,67 грн., №204 від 08.07.2013 на загальну суму 13402,00 грн., в т.ч. ПДВ 2233,67 грн., №205 від 09.07.2013 на загальну суму 6370,00 грн., в т.ч. ПДВ 1061,67 грн., №206 від 10.07.2013 на загальну суму 4756,00 грн., в т.ч. ПДВ 792,67 грн., №207 від 10.07.2013 на загальну суму 13820,00 грн., в т.ч. ПДВ 2303,33 грн., №208 від 12.07.2013 на загальну суму 11870,00 грн., в т.ч. ПДВ 1978,33 грн., №209 від 13.07.2013 на загальну суму 6300,00 грн., в т.ч. ПДВ 1050,00 грн., №210 від 15.07.2013 на загальну суму 12188,00 грн., в т.ч. ПДВ 2031,33 грн., №211 від 16.07.2013 на загальну суму 23930,00 грн., в т.ч. ПДВ 3988,33 грн., №212 від 17.07.2013 на загальну суму 12985,00 грн., в т.ч. ПДВ 2164,17 грн., №213 від 18.07.2013 на загальну суму 11658,00 грн., в т.ч. ПДВ 1943,00 грн., №214 від 19.07.2013 на загальну суму 7231,00 грн., в т.ч. ПДВ 1205,17 грн., №215 від 19.07.2013 на загальну суму 15890,00 грн., в т.ч. ПДВ 2648,33 грн., №216 від 20.07.2013 на загальну суму 9608,00 грн., в т.ч. ПДВ 1601,33 грн., №217 від 22.07.2013 на загальну суму 9960,00 грн., в т.ч. ПДВ 1660,00 грн., №218 від 23.07.2013 на загальну суму 12650,00 грн., в т.ч. ПДВ 2108,33 грн., №219 від 24.07.2013 на загальну суму 7380,00 грн., в т.ч. ПДВ 1230,00 грн., №220 від 25.07.2013 на загальну суму 15310,00 грн., в т.ч. ПДВ 2551,67 грн., №221 від 26.07.2013 на загальну суму 12780,00 грн., в т.ч. ПДВ 2130,00 грн., №222 від 27.07.2013 на загальну суму 8800,00 грн., в т.ч. ПДВ 1466,67 грн., №223 від 29.07.2013 на загальну суму 13940,00 грн., в т.ч. ПДВ 2323,33 грн., №224 від 30.07.2013 на загальну суму 11500,00 грн., в т.ч. ПДВ 1916,67 грн., №225 від 31.07.2013 на загальну суму 25670,00 грн., в т.ч. ПДВ 4278,33 грн., №299 від 01.08.2013 на загальну суму 9780,00 грн., в т.ч. ПДВ 1630,00 грн., №300 від 02.08.2013 на загальну суму 11975,00 грн., в т.ч. ПДВ 1995,83 грн., №301 від 03.08.2013 на загальну суму 6360,00 грн., в т.ч. ПДВ 1060,00 грн., №302 від 05.08.2013 на загальну суму 8962,00 грн., в т.ч. ПДВ 1493,67 грн., №303 від 06.08.2013 на загальну суму 20945,00 грн., в т.ч. ПДВ 3490,83 грн., №304 від 07.08.2013 на загальну суму 7740,00 грн., в т.ч. ПДВ 1290,00 грн., №305 від 08.08.2013 на загальну суму 11937,00 грн., в т.ч. ПДВ 1989,50 грн., №306 від 09.08.2013 на загальну суму 11987,00 грн., в т.ч. ПДВ 1997,83 грн., №307 від 10.08.2013 на загальну суму 6083,00 грн., в т.ч. ПДВ 1013,83 грн., №308 від 12.08.2013 на загальну суму 9623,00 грн., в т.ч. ПДВ 1603,83 грн., №309 від 13.08.2013 на загальну суму 7598,00 грн., в т.ч. ПДВ 1266,33 грн., №310 від 14.08.2013 на загальну суму 8628,00 грн., в т.ч. ПДВ 1438,00 грн., №311 від 15.08.2013 на загальну суму 14850,00 грн., в т.ч. ПДВ 2475,00 грн., №312 від 16.08.2013 на загальну суму 12986,00 грн., в т.ч. ПДВ 2164,33 грн., №313 від 17.08.2013 на загальну суму 5480,00 грн., в т.ч. ПДВ 913,33 грн., №314 від 19.08.2013 на загальну суму 11760,00 грн., в т.ч. ПДВ 1960,00 грн., №315 від 20.08.2013 на загальну суму 5340,00 грн., в т.ч. ПДВ 890,00 грн., №316 від 21.08.2013 на загальну суму 15369,00 грн., в т.ч. ПДВ 2561,50 грн., №317 від 22.08.2013 на загальну суму 12541,00 грн., в т.ч. ПДВ 2090,17 грн., №318 від 23.08.2013 на загальну суму 14756,00 грн., в т.ч. ПДВ 2459,33 грн., №319 від 27.08.2013 на загальну суму 8420,00 грн., в т.ч. ПДВ 1403,33 грн., №320 від 28.08.2013 на загальну суму 10655,00 грн., в т.ч. ПДВ 1775,83 грн., №321 від 29.08.2013 на загальну суму 14569,00 грн., в т.ч. ПДВ 2428,17 грн., №322 від 30.08.2013 на загальну суму 15328,00 грн., в т.ч. ПДВ 2554,67 грн., №323 від 31.08.2013 на загальну суму 10891,00 грн., в т.ч. ПДВ 1815,17 грн., №356 від 02.09.2013 на загальну суму 10945,00 грн., в т.ч. ПДВ 1824,17 грн., №357 від 03.09.2013 на загальну суму 16898,00 грн., в т.ч. ПДВ 2816,33 грн., №358 від 04.09.2013 на загальну суму 11638,00 грн., в т.ч. ПДВ 1939,67 грн., №359 від 05.09.2013 на загальну суму 7354,00 грн., в т.ч. ПДВ 1225,67 грн., №360 від 06.09.2013 на загальну суму 3562,00 грн., в т.ч. ПДВ 593,67 грн., №361 від 06.09.2016 на загальну суму 7780,00 грн., в т.ч. ПДВ 1296,67 грн., №362 від 07.09.2013 на загальну суму 4250,00 грн., в т.ч. ПДВ 708,33 грн., №363 від 08.09.2013 на загальну суму 11080,00 грн., в т.ч. ПДВ 1846,67 грн., №364 від 09.09.2013 на загальну суму 9680,00 грн., в т.ч. ПДВ 1613,33 грн., №365 від 10.09.2013 на загальну суму 13584,00 грн., в т.ч. ПДВ 2264,00 грн., №366 від 11.09.2013 на загальну суму 15350,00 грн., в т.ч. ПДВ 2558,33 грн., №367 від 12.09.2013 на загальну суму 17638,00 грн., в т.ч. ПДВ 2939,67 грн., №368 від 13.09.2013 на загальну суму 13800,00 грн., в т.ч. ПДВ 2300,00 грн., №369 від 14.09.2013 на загальну суму 7880,00 грн., в т.ч. ПДВ 1313,33 грн., №370 від 16.09.2013 на загальну суму 12067,00 грн., в т.ч. ПДВ 2011,17 грн., №371 від 17.09.2013 на загальну суму 18345,00 грн., в т.ч. ПДВ 3057,50 грн., №372 від 18.09.2013 на загальну суму 13890,00 грн., в т.ч. ПДВ 2315,00 грн., №373 від 18.09.2013 на загальну суму 11793,00 грн., в т.ч. ПДВ 1965,50 грн., №374 від 19.09.2013 на загальну суму 16870,00 грн., в т.ч. ПДВ 2811,67 грн., №375 від 20.09.2013 на загальну суму 12450,00 грн., в т.ч. ПДВ 2075,00 грн., №376 від 21.09.2013 на загальну суму 8980,00 грн., в т.ч. ПДВ 1496,67 грн., №377 від 23.09.2013 на загальну суму 30702,00 грн., в т.ч. ПДВ 5117,00 грн., №378 від 24.09.2013 на загальну суму 19854,00 грн., в т.ч. ПДВ 3309,00 грн., №379 від 25.09.2013 на загальну суму 9158,00 грн., в т.ч. ПДВ 1526,33 грн., №380 від 26.09.2013 на загальну суму 18380,00 грн., в т.ч. ПДВ 3063,33 грн., №381 від 27.09.2013 на загальну суму 14680,00 грн., в т.ч. ПДВ 2446,67 грн., №382 від 28.09.2013 на загальну суму 8530,00 грн., в т.ч. ПДВ 1421,67 грн., №383 від 28.09.2013 на загальну суму 7560,00 грн., в т.ч. ПДВ 1260,00 грн., №384 від 29.09.2013 на загальну суму 17950,00 грн., в т.ч. ПДВ 2991,67 грн., №331 від 01.10.2013 на загальну суму 14820,00 грн., в т.ч. ПДВ 2470,00 грн., №332 від 02.10.2013 на загальну суму 9960,00 грн., в т.ч. ПДВ 1660,00 грн., №333 від 03.10.2013 на загальну суму 11840,00 грн., в т.ч. ПДВ 1973,33 грн., №334 від 04.10.2013 на загальну суму 12760,00 грн., в т.ч. ПДВ 2126,67 грн., №335 від 05.10.2013 на загальну суму 9304,00 грн., в т.ч. ПДВ 1550,67 грн., №336 від 07.10.2013 на загальну суму 7268,00 грн., в т.ч. ПДВ 1211,33 грн., №337 від 08.10.2013 на загальну суму 12350,00 грн., в т.ч. ПДВ 2058,33 грн., №338 від 09.10.2013 на загальну суму 10700,00 грн., в т.ч. ПДВ 1783,33 грн., №339 від 10.10.2013 на загальну суму 12897,00 грн., в т.ч. ПДВ 2149,50 грн., №340 від 11.10.2013 на загальну суму 9570,00 грн., в т.ч. ПДВ 1595,00 грн., №341 від 12.10.2013 на загальну суму 8654,00 грн., в т.ч. ПДВ 1442,33 грн., №342 від 14.10.2013 на загальну суму 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн., №343 від 15.10.2013 на загальну суму 13850,00 грн., в т.ч. ПДВ 2308,33 грн., №344 від 16.10.2013 на загальну суму 14800,00 грн., в т.ч. ПДВ 2466,67 грн., №345 від 17.10.2013 на загальну суму 14340,00 грн., в т.ч. ПДВ 2390,00 грн., №346 від 18.10.2013 на загальну суму 12580,00 грн., в т.ч. ПДВ 2096,67 грн., №347 від 19.10.2013 на загальну суму 8760,00 грн., в т.ч. ПДВ 1460,00 грн., №348 від 21.10.2013 на загальну суму 15480,00 грн., в т.ч. ПДВ 2580,00 грн., №349 від 21.10.2013 на загальну суму 9654,00 грн., в т.ч. ПДВ 1609,00 грн., №350 від 22.10.2013 на загальну суму 10860,00 грн., в т.ч. ПДВ 1810,00 грн., №351 від 22.10.2013 на загальну суму 7088,00 грн., в т.ч. ПДВ 1181,33 грн., №352 від 22.10.2013 на загальну суму 8807,00 грн., в т.ч. ПДВ 1467,83 грн., №353 від 23.10.2013 на загальну суму 9340,00 грн., в т.ч. ПДВ 1556,67 грн., №354 від 24.10.2013 на загальну суму 11650,00 грн., в т.ч. ПДВ 1941,67 грн., №355 від 25.10.2013 на загальну суму 19788,00 грн., в т.ч. ПДВ 3298,00 грн., №356 від 26.10.2013 на загальну суму 10980,00 грн., в т.ч. ПДВ 1830,00 грн., №357 від 28.10.2013 на загальну суму 12540,00 грн., в т.ч. ПДВ 2090,00 грн., №359 від 30.10.2013 на загальну суму 9370,00 грн., в т.ч. ПДВ 1561,67 грн., №358 від 29.10.2013 на загальну суму 11760,00 грн., в т.ч. ПДВ 1960,00 грн., №360 від 31.10.2013 на загальну суму 17370,00 грн., в т.ч. ПДВ 2895,00 грн., №286 від 01.11.2013 на загальну суму 6950,00 грн., в т.ч. ПДВ 1158,33 грн., №287 від 01.11.2013 на загальну суму 2257,00 грн., в т.ч. ПДВ 376,17грн., №288 від 02.11.2013 на загальну суму 4380,00 грн., в т.ч. ПДВ 730,00 грн., №289 від 04.11.2013 на загальну суму 7460,00 грн., в т.ч. ПДВ 1243,33 грн., №290 від 05.11.2013 на загальну суму 7165,00 грн., в т.ч. ПДВ 1194,17 грн., №291 від 07.11.2013 на загальну суму 9550,00 грн., в т.ч. ПДВ 1591,67 грн., №292 від 09.11.2013 на загальну суму 9330,00 грн., в т.ч. ПДВ 1555,00 грн., №293 від 09.11.2013 на загальну суму 9680,00 грн., в т.ч. ПДВ 1613,33 грн., №294 від 11.11.2013 на загальну суму 8250,00 грн., в т.ч. ПДВ 1375,00 грн., №295 від 11.11.2013 на загальну суму 11200,00 грн., в т.ч. ПДВ 1866,67 грн., №296 від 12.11.2013 на загальну суму 12300,00 грн., в т.ч. ПДВ 2050,00 грн., №297 від 13.11.2013 на загальну суму 8560,00 грн., в т.ч. ПДВ 1426,67 грн., №298 від 14.11.2013 на загальну суму 9878,00 грн., в т.ч. ПДВ 1646,33 грн., №299 від 14.11.2013 на загальну суму 9564,00 грн., в т.ч. ПДВ 1594,00 грн., №300 від 15.11.2013 на загальну суму 8136,00 грн., в т.ч. ПДВ 1356,00 грн., №301 від 18.11.2013 на загальну суму 11235,00 грн., в т.ч. ПДВ 1872,50 грн., №302 від 19.11.2013 на загальну суму 9876,00 грн., в т.ч. ПДВ 1646,00 грн., №305 від 02.12.2013 на загальну суму 9560,00 грн., в т.ч. ПДВ 1593,33 грн., №306 від 03.12.2013 на загальну суму 11240,00 грн., в т.ч. ПДВ 1878,33 грн., №307 від 04.12.2013 на загальну суму 12520,00 грн., в т.ч. ПДВ 2086,67 грн., №308 від 05.12.2013 на загальну суму 7960,00 грн., в т.ч. ПДВ 1326,67 грн., №309 від 06.12.2013 на загальну суму 8340,00 грн., в т.ч. ПДВ 1390,00 грн., №310 від 12.12.2013 на загальну суму 8313,00 грн., в т.ч. ПДВ 1385,50 грн., №311 від 19.12.2013 на загальну суму 10850,00 грн., в т.ч. ПДВ 1808,33 грн., №312 від 20.12.2013 на загальну суму 5436,00 грн., в т.ч. ПДВ 906,00 грн., №313 від 23.12.2013 на загальну суму 12306,00 грн., в т.ч. ПДВ 2051,00 грн., №314 від 26.12.2013 на загальну суму 8758,00 грн., в т.ч. ПДВ 1459,67 грн., №315 від 30.12.2013 на загальну суму 11142,00 грн., в т.ч. ПДВ 1857,00 грн. (т.4, а.с.80-250, т.5, а.с.2-81).

Суми сплаченого податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Продмаркет-2012» були включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідні періоди, що підтверджується додатками №5 до податкових декларації з податку на додану вартість та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (т.5, а.с.175-245).

Господарські відносини між позивачем та ТОВ «Продмаркет-2012» відображені в бухгалтерському обліку позивача по рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (т.36, а.с.1-5). Також позивачем надано до суду реєстри документів по взаємовідносинах з ТОВ «Продмаркет-2012» за січень 2013 року - грудень 2013 року (т.36, а.с.8-19).

Також між ТОВ «Шинна компанія» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 укладено договір поставки №9912ЗЕ відповідно до п.1.1, 1.2 якого постачальник на умовах, передбачених цим договором, зобов'язується передавати (поставляти) у власність покупцю, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати в порядку в порядку встановленому цим договором автошини, диски та інші автомобільні аксесуари, конкретні кількість, ціна (вартість), асортимент, номенклатура товару, його часткове співвідношення за видами, марками визначаються згідно з замовленням покупця (т.1, а.с.142-146).

Відповідно до письмових пояснень позивача ТОВ «Шинна компанія» постачала позивачу автомобільні шини, диски та автомобільні аксесуари та також послуги з балансування, підкачки та ремонту автомобільних шин.

Так, на підтвердження реальності господарських відносин між позивачем та ТОВ «Шинна компанія» і на підтвердження факту постачання товарів на загальну суму до суду надано копії рахунків на оплату замовлення №9597 від 28.05.2013, №9598 від 28.05.2013, №9761 від 29.05.2013, №11240 від 18.06.2013, №12960 від 12.07.2013, №14206 від 29.07.2013, №16119 від 23.08.2013, №16120 від 23.08.2013, №16719 від 02.09.2013, №17129 від 07.09.2013, №17794 від 16.09.2013, №19407 від 07.10.2013,№22799 від 16.11.2013, №24569 від 10.12.2013, №24925 від 14.12.2013, №25060 від 17.12.2013 (т.7, а.с.2-17), копії видаткових накладних №10618 від 28.05.2013, №10761 від 29.05.2013, №11115 від 01.06.2013, №11171 від 03.06.2013, №10761 від 29.05.2013, №14488 від 15.07.2013, №15677 від 29.07.2013, №17784 від 23.08.2013, №17788 від 23.08.2013, №17787 від 02.09.2013, №18445 від 02.09.2013, №18928 від 07.09.2013, №К000006121 від 08.10.2013, №К000009873 від 16.11.2013, №К000011813 від 10.12.2013, №К000012355 від 16.12.2013, акти надання послуг №12433 від 18.06.2013, №18475 від 02.09.2013, №19588 від 16.09.2013,№К000012419 від 17.12.2013 (т.7, а.с.39-58) гарантійні талони на поставлені товари (т.7, а.с.35-38).

В підтвердження оплати за поставлені товари позивачем надано до суду виписки по особовому рахунку позивача за період, що підлягав перевірці (т.30, а.с.1-250, т.31, а.с.1-51).

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни податку на додану вартість ТОВ «Шинна Компанія» були виписані на адресу позивача наступні податкові накладні: №944 від 28.05.2013 на загальну суму 6000,00 грн., в тому числі ПДВ 1000,00 грн., №1038 від 29.05.2013 на загальну суму 3000,00 грн., в тому числі ПДВ 500,00 грн., №5 від 01.06.2013 на загальну суму 2200,00 грн., в тому числі ПДВ 366,67 грн., №28 від 03.06.2013 на загальну суму 3000,00 грн., в тому числі ПДВ 500,00 грн., №741 від 18.06.2013 на загальну суму 265,00 грн., в тому числі ПДВ 44,17 грн., №687 від 15.07.2013 на загальну суму 4080,00 грн., в тому числі ПДВ 680,00 грн., №1411 від 29.07.2013 на загальну суму 3000,00 грн., в тому числі ПДВ 500,00 грн., №942 від 23.08.2013 на загальну суму 5400,00 грн., в тому числі ПДВ 900,00 грн., №944 від 23.08.2013 на загальну суму 6000,00 грн., в тому числі ПДВ 1000,00 грн., №21 від 02.09.2013 на загальну суму 1900,00 грн., в тому числі ПДВ 316,67 грн., №33 від 02.09.2013 на загальну суму 423,00 грн., в тому числі ПДВ 70,50 грн., №286 від 07.09.2013 на загальну суму 2700,00 грн., в тому числі ПДВ 450,00 грн., №654 від 16.09.2013 на загальну суму 315,00 грн., в тому числі ПДВ 52,50 грн., №462 від 08.10.2013 на загальну суму 5800,00 грн., в тому числі ПДВ 966,67 грн., №789 від 16.12.2013 на загальну суму 3000,00 грн., в тому числі ПДВ 500,00 грн., №355 від 10.12.2013 на загальну суму 12500,00 грн., в тому числі ПДВ 2083,33 грн., №711 від 17.12.2013 на загальну суму 227,00 грн., в тому числі ПДВ 37,83 грн. (т.7 а.с.18-34).

Суми сплаченого податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Шинна компанія» були включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідні періоди, що підтверджується додатками №5 до податкових декларації з податку на додану вартість та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (т.5, а.с.175-245).

Господарські відносини між позивачем та ТОВ «Шинна компанія» відображені в бухгалтерському обліку позивача по рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (т.36, а.с.6).

Також позивачем надано до суду реєстри документів по взаємовідносинах з ТОВ «Брокбудкепітал» за травень 2013 року - грудень 2013 року (т.36, а.с.20-31).

Крім того, між ТОВ «Брокбудкепітал» (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) укладено договір про надання послуг по обслуговування та ремонту автомобілів №010113 від 01.01.2013, відповідно до п.1.1, 1.2. якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується протягом всього терміну дії даного договору якісно та в обумовлені з замовником строк виконати з власних матеріалів та матеріалів замовника роботи з ремонту та технічного обслуговування автомобілів замовника; види робіт, а також терміни їх виконання узгоджуються сторонами та вказуються в конкретних замовленнях-нарядах (рахунках-фактурах) на виконання того чи іншого виду робіт за даним договором (т.1, а.с.147-148).

Також між ТОВ «Брокбудкепітал» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки №010112-1 від 01.01.2012 відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого постачальник на умовах, передбачених цим договором, зобов'язуються передавати (поставляти) у власність покупцю, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати в порядку встановленому цим договором товар (товари) - запчастини та інші автомобільні аксесуари; конкретні кількість, ціна (вартість), асортимент, номенклатура товару, його часткове співвідношення за видами, марками узгоджується сторонами та зазначається в рахунках-фактурах та товарних накладних, що є невід'ємними частинами даного договору згідно з замовленнями покупця (т.1, а.с.149-151).

В письмових поясненнях до позову позивач зазначає, що ТОВ «Брокбудкепітал» постачало позивачу товар, зокрема, комплектуючі або паливно-мастильні матеріали для транспортних засобів позивача, які використовувались у господарській діяльності позивача (здійснення перевезень), також ТОВ «Брокбудкепітал» надавало послуги з обслуговування та ремонту вказаних автотранспортних засобів.

На підтвердження реальності господарських відносин між ТОВ «Брокбудкепітал» та позивача та реальності постачання товарів/надання послуг до суду надано копії рахунків-фактур по вищевказаним договорам: №ПММ-010413 від 04.01.2013, №ПММ-0401 від 04.01.2013, №ПММ-1801 від 18.01.2013, №ОЛИ-1801-1 від 18.01.2013, №ЗПЧ-1802 від 18.01.2013, №ОЛИ-3101 від 31.01.2013,№ТО-РЕ-3101 від 31.01.2013, №ПММ-3101-5 від 31.01.2015, №ЗПЧ-3101-1 від 31.01.2013, №ОЛИ-3101-2 від 31.01.2013, №ЗПЧ-3101-3 від 31.01.2013, №ТО-0131 від 31.01.2013, №ОЛИ-3101-6 від 31.01.2016, №ЗПЧ-3101-8 від 31.01.2013, №ТО-1202 від 12.02.2013, №ТО-1802 від 18.02.2013, №ПММ-2002 від 20.02.2013, №ЗПЧ-2002-1 від 20.02.2013, №ПММ-2802 від 28.02.2013, №ОЛИ-2802-1 від 28.02.2013, №ПММ-0306 від 06.03.2013, №ЗПЧ-0306-1 від 06.03.2013, №ТО-0306-2 від 06.03.2013. №ТО-0306-2 від 06.03.2013, №ЗПЧ-0320 від 20.03.2013, №ТО-0320-1 від 20.03.2013, №ПММ-0320-2 від 20.03.2013, №ОЛИ-0320-3 від 20.03.2013, №ОЛИ-0320-3 від 20.03.2013, №ТО-0326 від 26.03.2013, №ТО-0327-1 від 27.03.2013, №ЗПЧ-0327-2 від 27.03.2013, №ПММ-0327 від 27.03.2013, №ТО-0328 від 28.03.2013, №ТО-0328-1 від 28.03.2013, №ТО-0328-2 від 28.03.2013, №ОЛИ-0329 від 29.03.2013, №ЗПЧ-0329-1 від 29.03.2013, №ПММ-0330 від 30.03.2013, №ТО-0403 від 03.04.2013, №ПММ-0403-1 від 03.04.2013, №ЗПЧ-0412 від 12.04.2013, №ТО-0412-1 від 12.04.2013, №ТО-1504 від 15.04.2013, №ПММ-0426 від 26.04.2013, №ОЛИ-0426-1 від 26.04.2013, №ТО-0705 від 07.05.2013, №ТО-0705-1 від 07.05.2013, №ПММ-1505 від 15.05.2013, №ЗПЧ-1505-1 від 15.05.2013, №ЗПЧ-1506-1 від 16.05.2013, №ТО-0518 від 18.05.2013, №ТО-0520 від 20.05.2013, №ТО-0521 від 21.05.2013, №ПММ-0522 від 22.05.2013, №ЗПЧ-0522-1 від 22.05.2013, №ОЛИ-0522-2 від 22.05.2013, №ЗПЧ-0523 від 23.05.2013, №ОЛИ-0523-1 від 23.05.2013, №ТО-0525 від 25.05.2013, №ТО-0525-1 від 25.05.2013, №ЗПЧ-0527 від 27.05.2013, №ТО-0527 від 27.05.2013, №ПММ-0528 від 28.05.2013, №ОЛИ-0529 від 29.05.2013, №ЗПЧ-0529-1 від 29.05.2013, №ПММ-0531 від 31.05.2013, №ЗПЧ-0531-1 від 31.05.2013, №ТО-0610 від 10.06.2013, №ПММ-0611 від 11.06.2013, №ЗПЧ-0612 від 12.06.2013, №ОЛИ-0612-1 від 12.06.2013, №ЗПЧ-0617 від 17.06.2013, №ПММ-0618 від 18.06.2013, №ЗПЧ-0618-1 від 18.06.2013, №ЗПЧ-0618-2 від 18.06.2013, №ТО-0618-3 від 18.06.2013, №ЗПЧ-0625 від 25.06.2013, №ЗПЧ-0628 від 28.06.2013, №ОЛИ-0628-1 від 28.06.2013, №ТО-0629 від 29.06.2013, №ЗПЧ-0629-1 від 29.06.2013, №ПММ-0630 від 30.06.2013, №ПММ-0712 від 12.07.2013, №ПММ-0716 від 16.07.2013, №ОЛИ-0717 від 17.07.2013, №ТО-0717 від 17.07.2013, №ЗПЧ-0717 від 17.07.2013, №ПММ-0717 від 17.07.2013, №ТО-0729 від 29.07.2013, №ЗПЧ-0730 від 30.07.2013, №ПММ-0730 від 30.07.2013, №ЗПЧ-0731 від 31.07.2013, №ОЛИ-0731 від 31.07.2013, №ПММ-0731 від 31.07.2013, №ПММ-208 від 12.07.2013, №ПММ-209 від 16.07.2013, №ПММ-210 від 17.07.2013, №ЗПЧ-213 від 17.07.2013, №ПММ892 від 30.07.2013, №ЗПЧ-894 від 31.07.2013, №ЗПЧ-895 від 31.07.2013, №ОЛИ-896 від 31.07.2013, №ПММ-893 від 31.07.2013. №ПММ-0828 від 28.08.2013, №ЗПЧ-0828 від 28.08.2013, №ПММ-0831 від 31.08.2013, №ЗПЧ-0831-1 від 31.08.2013, №ОЛИ-0831-2 від 31.08.2013, №ТО-0831-3 від 31.08.2013, №ОЛИ-0930 від 30.09.2013, №ЗПЧ-0930-1 від 30.09.2013, №ТО-0930-2 від 30.09.2013, №ТО-0930-3 від 30.09.2013, №ТО-0930-5 від 30.09.2013, №ЗПЧ-1010-1 від 10.10.2013, №ЗПЧ-1017 від 17.10.2013, №ОЛИ-1018 від 18.10.2013, №ТО-1810 від 18.10.2013, №ТО-1018-1 від 18.10.2013, №ТО-1018-2 від 18.10.2013, №ЗПЧ-1024 від 24.10.2013, №ОЛИ-1024-1 від 24.10.2013, №ТО-1024-2 від 24.10.2013, №ЗПЧ-1031 від 31.10.2013, №ЗПЧ-1031-1 від 31.10.2013, №ЗПЧ-1031-2 від 31.10.2013, №ОЛИ-1031-3 від 31.10.2013, №ТО-1031-4 від 31.10.2013, №ЗПЧ-1031-5 від 31.10.2013, №ЗПЧ-1111 від 11.11.2013, №ОЛИ-1111-1 від 11.11.2013, №ОЛИ-1112 від 12.11.2013, №ЗПЧ-1112-1 від 12.11.2013, №ТО-1112-3 від 12.11.2013, №ОЛИ-1120 від 20.11.2013, №ЗПЧ-1121 від 21.11.2013, №ЗПЧ-1121-1 від 21.11.2013, №ТО-1121-2 від 21.11.2013, №ТО-1121-3 від 21.11.2013, №ТО-1129 від 29.11.2013, №ОЛИ-1203 від 03.12.2013, №ОЛИ-239 від 03.12.2013, №ЗПЧ-1211 від 11.12.2013, №ПЧ-1211-1 від 11.12.2013, №ЗПЧ-241 від 11.12.2013, №ЗПЧ-242 від 11.12.2013, №ПММ-1212 від 12.12.2013, №ПММ-1223 від 23.12.2013 (т.5, а.с.83-231).

Також на підтвердження факту постання ТОВ «Брокбудкепітал» позивачу товарів до суду надано видаткові накладні №ОЛИ-1801-1 від 18.01.2013, №ЗПЧ-1801-2 від 18.01.2013, №ОЛИ-3101 від 31.01.2013, №ЗПЧ-3101 від 31.01.2013, №ОЛИ-3102-2 від 31.01.2013, №ОЛИ-3101-2 від 31.01.2013, №ЗПЧ-3101-3 від 31.01.2013, №ПММ-3101-5 від 31.01.2013, №ОЛИ-3101-6 від 31.01.2013, №ЗПЧ-3101-8 від 31.01.2013, №ПММ-2002 від 20.02.2013, №ЗПЧ-2002-1 від 20.02.2013, №ПММ-2802 від 28.02.2013, №ОЛИ-2802-1 від 28.02.2013, №ОЛИ-2802-1 від 28.02.2013, №ПММ-24 від 06.03.2013, №ЗПЧ-25 від 06.03.2013, №ПММ-228 від 20.03.2013, №ОЛИ-229 від 20.03.2013, №ЗПЧ-230 від 20.03.2013, №ПММ-232 від 27.03.2013, №ЗПЧ-234 від 27.03.2013, №ОЛИ-550т від 29.03.2013, №ПММ-551 від 30.03.2013, №ЗПЧ-552 від 30.03.2013, №ПММ-77 від 03.04.2013, №ЗПЧ-79 від 12.04.2013, №РН-396 від 26.04.2013, №РН-397 від 26.04.2013, №ПММ-73 від 15.04.2013, №ЗПЧ-74 від 15.05.2013, №ЗПЧ-75 від 16.05.2013, №ПММ-267 від 22.05.2013, №ЗПЧ-268 від 22.05.2013, №РН-269 від 22.05.2013, №РН-270 від 23.05.2013, №РН-271 від 23.05.2013, №ПММ-272 від 28.05.2013, №ЗПЧ-402 від 31.05.2013, №ОЛИ-403 від 31.05.2013, №ЗПЧ-404 від 31.05.2013, №ЗПЧ-405 від 31.05.2013, №ПММ-406 від 31.05.2013, №ПММ-85 від 11.06.2013, №ЗПЧ-86 від 12.06.2013, №ОЛИ-88 від 12.06.2013, №ЗПЧ-185 від 17.06.2013, №ЗПЧ-187 від 18.06.2013, №ПММ-186 від 18.06.2013, №ЗПЧ-188 від 18.06.2013, №ЗПЧ-777 від 30.06.2013, №ОЛИ-778 від 30.06.2013, №ЗПЧ-779 від 30.06.2013, №ЗПЧ-78/0 від 30.06.2013, №ПММ-781 від 30.06.2013, №ОЛИ-212 від 17.07.2013, №ПММ-885 від 31.08.2013, №ЗПЧ-886 від 31.08.2013, №ЗПЧ-888 від 31.08.2013, №ОЛИ-889 від 31.08.2013, №ПММ-976 від 31.08.2013, №ПММ-977 від 31.08.2013, №ОЛИ-1188 від 30.09.2013, №ЗПЧ-1189 від 30.09.2013, №РН-656 від 10.10.2013, №ЗПЧ-658 від 17.10.2013, №РН-40 від 18.10.2013, №ОЛИ-662 від 18.10.2013, №ЗПЧ-664 від 24.10.2013, №ОЛИ-665 від 24.10.2013, №ЗПЧ-666 від 31.10.2013, №ЗПЧ667 від 31.10.2013, №ЗПЧ-668 від 31.10.2013, №ОЛИ-669 від 31.10.2013, №ЗПЧ-1022 від 31.10.2013, №РН-213 від 31.10.2013, №ЗПЧ-610 від 11.11.2013, №ОЛИ-611 від 11.11.2013, №ОЛИ-612 від 12.11.2013, №ЗПЧ-613 від 12.11.2013, №ОЛИ-615 від 20.11.2013, №ЗПЧ-616 від 21.11.2013, №ЗПЧ-618 від 21.11.2013, №РН-243 від 19.12.2013, №РН-244 від 23.12.2013 (т.6, а.с.119-205) та акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №ТО-366 від 31.01.2013, №ТО-380 від 12.02.2013, №ТО-382 від 18.02.2013, №ТО-26 від 06.03.2013, №ТО-231 від 20.03.2013, №ТО-233 від 27.03.2013, №ТО-548 від 28.03.2013, №ТО-549 від 28.03.2013, №ТО-553 від 31.03.2013, №ТО-554 від 31.03.2013, №ТО-78 від 03.04.2013, №ТО-80 від 12.04.2013, №ТО-81 від 15.04.2013, №ТО-72 від 07.05.2013, №ТО-71 від 07.05.2013, №ТО-76 від 21.05.2013, №ТО-265 від 22.05.2013, №ТО-266 від22.05.2013, №ТО-273 твід 30.05.2013, №ТО-274 від 30.05.2013, №ТО-275 від 30.05.2013, №ТО-87 від 12.06.2013, №ТО-189 від 18.06.2013, №ТО-782 від 30.06.2013, №ТО-211 від 17.07.2013, №ТО-897 від 31.07.2013, №ТО-887 від 31.08.2013, №ТО-1190 від 30.09.2013, №ТО-1191 від 30.09.2013, №ТО-1192 від 30.09.2013, №ТО-657 від 10.10.2013, №ТО-659 від 18.10.2013, №ТО-660 від 18.10.2013, №ТО-661 від 18.10.2013, №ТО-663 від 24.10.2013, №670 від 31.10.2013, №ТО-614 від 12.11.2013, №ТО-619 від 21.11.2013, №ТО-620 від 29.11.2013 (т.6, а.с.206-249).

В підтвердження оплати за надані послуги та поставлені товари позивачем надано до суду виписки по особовому рахунку позивача за період, що підлягав перевірці (т.30, а.с.1-250, т.31, а.с.1-51).

На підтвердження розрахунків та сплаті у ціни за поставлені товари/отримані послуги податку на додану вартість ТОВ «Брокбудкепітал» були виписані на адресу позивача наступні податкові накладні №21 від 04.01.2013 на загальну суму 62900,00 грн.,в т.ч. ПДВ 10483,33 грн., №37 від 18.01.2013 на загальну суму 49500,00 грн.,в т.ч. ПДВ 8250,00 грн., №38 від 18.01.2013 на загальну суму 12600,00 грн.,в т.ч. ПДВ 2100,00 грн., №39 від 18.01.2013 на загальну суму 11300,00 грн.,в т.ч. ПДВ 1883,33 грн., №358 від 31.01.2013, на загальну суму 85000,00 грн.,в т.ч. ПДВ 14166,67 грн., №359 від 31.01.2013 на загальну суму 20200,00 грн.,в т.ч. ПДВ 3366,67 грн., №360 від 31.01.2013 на загальну суму 22090,00 грн., в т.ч. ПДВ 3681,67 грн., №361 від 31.01.2013 на загальну суму 8800,00 грн.,в т.ч. ПДВ 1466,67 грн., №362 від 31.01.2013 на загальну суму 8800,00 грн.,в т.ч. ПДВ 1466,67 грн., №363 від 31.01.2013 на загальну суму 16508,00 грн.,в т.ч. ПДВ 2751,33 грн., №364 від 31.01.2013 на загальну суму 13250,00 грн.,в т.ч. ПДВ 2208,33 грн., №365 від 31.01.2013 на загальну суму 2608,32 грн., в т.ч. ПДВ 434,72 грн., №366 від 31.01.2013 на загальну суму 6200,00 грн.,в т.ч. ПДВ 1033,33 грн., №380 від 12.02.2013 на загальну суму 8540,00 грн.,в т.ч. ПДВ 1423,33 грн., №382 від 18.02.2013 на загальну суму 12506,00 грн.,в т.ч. ПДВ 2084,33 грн., №383 від 20.02.2013 на загальну суму 12972,00 грн.,в т.ч. ПДВ 2162,00 грн.№384 від 20.02.2013 на загальну суму 69000,00 грн.,в т.ч. ПДВ 11500,00 грн., №385 від 28.02.2013 на загальну суму 30900,00 грн.,в т.ч. ПДВ 5150,00 грн., №386 від 28.02.2013 на загальну суму 9850,00 грн.,в т.ч. ПДВ 1641,67 грн. (т.5, а.с.232-250), №24 від 06.03.2013 на загальну суму 58000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9666,67 грн., №25 від 06.03.2013 на загальну суму 10601,00 грн., в т.ч. ПДВ 1766,83 грн., №228 від 20.03.2013 на загальну суму 59000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9833,33 грн., №229 від 20.03.2013 на загальну суму 17303,00 грн., в т.ч. ПДВ 2883,83 грн., №230 від 20.03.2013 на загальну суму 5900,00 грн., в т.ч. ПДВ 983,33 грн., №231 від 20.03.2013 на загальну суму 6150,00 грн., в т.ч. ПДВ 1025,00 грн., №232 від 27.03.2013 на загальну суму 26000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4333,33 грн., №233 від 27.03.2013 на загальну суму 8600,00 грн., в т.ч. ПДВ 1433,33 грн., №234 від 27.03.2013 на загальну суму 12344,00 грн., в т.ч. ПДВ 2057,33 грн., №548 від 28.03.2013 на загальну суму 2778,00 грн., в т.ч. ПДВ 463,00 грн., №549 від 28.03.2013 на загальну суму 6336,00 грн., в т.ч. ПДВ 1056,00 грн., №550 від 29.03.2013 на загальну суму 12840,00 грн., в т.ч. ПДВ 2140,00 грн., №551 від 30.03.2013 на загальну суму 48000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8000,00 грн., №552 від 30.03.2013 на загальну суму 8900,00 грн., в т.ч. ПДВ 1483,33 грн., №553 від 31.03.2013 на загальну суму 16020,00 грн., в т.ч. ПДВ 2670,00 грн., №554 від 31.03.2013 на загальну суму 11078,00 грн., в т.ч. ПДВ 1846,33 грн., №77 від 30.04.2013 на загальну суму 32500,00 грн., в т.ч. ПДВ 5416,67 грн., №78 від 03.04.2013 на загальну суму 13069,00 грн., в т.ч. ПДВ 2178,17 грн., №81 від 15.04.2013 на загальну суму 3100,00 грн., в т.ч. ПДВ 516,67 грн., №396 від 26.04.2013 на загальну суму 19800,00 грн., в т.ч. ПДВ 3300,00 грн., №397 від 26.04.2013 на загальну суму 9372,00 грн., в т.ч. ПДВ 1562,00 грн., №73 від 15.05.2013 на загальну суму 35000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5833,33 грн., №74 від 15.05.2013 на загальну суму 12700,00 грн., в т.ч. ПДВ 2116,67 грн., №75 від 16.05.2013 на загальну суму 3730,00 грн., в т.ч. ПДВ 621,67 грн., №76 від 21.05.2013 на загальну суму 8700,00 грн., в т.ч. ПДВ 1450,00 грн., №265 від 22.05.2013 на загальну суму 7560,00 грн., в т.ч. ПДВ 1260,00 грн., №266 від 22.05.2013 на загальну суму 5190,00 грн., в т.ч. ПДВ 865,00 грн., №267 від 22.05.2013 на загальну суму 75000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12500,00 грн., №268 від 22.05.2013 на загальну суму 6072,00 грн., в т.ч. ПДВ 1012,00 грн., №269 від 22.05.2013 на загальну суму 6508,00 грн., в т.ч. ПДВ 1084,67 грн., №270 від 23.05.2013 на загальну суму 5264,00 грн., в т.ч. ПДВ 877,33 грн., №271 від 23.05.2013 на загальну суму 3800,00 грн., в т.ч. ПДВ 633,33 грн., №272 від 28.05.2013 на загальну суму 36000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6000,00 грн., №273 від 30.05.2013 на загальну суму 8400,00 грн., в т.ч. ПДВ 1400,00 грн., №274 від 30.05.2013 на загальну суму 9504,00 грн., в т.ч. ПДВ 1584,00 грн., №275 від 30.05.2013 на загальну суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн., №402 від 31.05.2013 на загальну суму 8280,20 грн., в т.ч. ПДВ 1380,03 грн., №403 від 31.05.2013 на загальну суму 16345,00 грн., в т.ч. ПДВ 2724,17 грн., №404 від 31.05.2013 на загальну суму 3860,60 грн., в т.ч. ПДВ 643,43 грн., №405 від 31.05.2013 на загальну суму 4530,00 грн., в т.ч. ПДВ 755,00 грн., №406 від 31.05.2013 на загальну суму 130000,00 грн., в т.ч. ПДВ 21666,67 грн., №85 від 11.06.2013 на загальну суму 46500,00 грн., в т.ч. ПДВ 7750,00 грн., №86 від 12.06.2013 на загальну суму 8396,00 грн., в т.ч. ПДВ 1399,33 грн., №87 від 12.06.2013 на загальну суму 4592,00 грн., в т.ч. ПДВ 765,33 грн., №88 від 12.06.2013 на загальну суму 3012,00 грн., в т.ч. ПДВ 502,00 грн., №185 від 17.06.2013 на загальну суму 3044,00 грн., в т.ч. ПДВ 507,33 грн., №186 від 18.06.2013 на загальну суму 105000,00 грн., в т.ч. ПДВ 17500,00 грн., №187 від 18.06.2013 на загальну суму 14500,00 грн., в т.ч. ПДВ 2416,67 грн., №188 від 18.06.2013 на загальну суму 8500,00 грн., в т.ч. ПДВ 1416,67 грн., №189 від 18.06.2013 на загальну суму 11250,00 грн., в т.ч. ПДВ 1875,00 грн., №777 від 30.06.2013 на загальну суму 14500,00 грн., в т.ч. ПДВ 2416,67 грн., №778 від 30.06.2013 на загальну суму 9600,00 грн., в т.ч. ПДВ 1600,00 грн., №779 від 30.06.2013 на загальну суму 10180,00 грн., в т.ч. ПДВ 1696,67 грн., №780 від 30.06.2013 на загальну суму 15820,00 грн., в т.ч. ПДВ 2636,67 грн., №781 від 30.06.2013 на загальну суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн., №782 від 30.05.2013 на загальну суму 12600,00 грн., в т.ч. ПДВ 2100,00 грн., №208 від 12.07.2013 на загальну суму 32000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5333,33 грн., №209 від 16.07.2013 на загальну суму 16000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2666,67 грн., №210 від 17.07.2013 на загальну суму 65000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10833,33 грн., №211 від 17.07.2013 на загальну суму 10890,00 грн., в т.ч. ПДВ 1815,00 грн., №212 від 17.07.2013 на загальну суму 6890,00 грн., в т.ч. ПДВ 1148,33 грн., №213 від 17.07.2013 на загальну суму 11882,00 грн., в т.ч. ПДВ 1980,33 грн., №893 від 31.07.2013 на загальну суму 110000,00 грн., в т.ч. ПДВ 18333,33 грн., №894 від 31.07.2013 на загальну суму 9692,00 грн., в т.ч. ПДВ 1615,33 грн., №895 від 31.07.2013 на загальну суму 14280,00 грн., в т.ч. ПДВ 2380,00 грн., №896 від 31.07.2013 на загальну суму 18858,00 грн., в т.ч. ПДВ 3143,00 грн., №897 від 31.07.2013 на загальну суму 16975,00 грн., в т.ч. ПДВ 2829,17 грн., №182 від 09.08.2013 на загальну суму 9865,00 грн., в т.ч. ПДВ 1644,17 грн., №183 від 20.08.2013 на загальну суму 26000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4333,33 грн., №184 від 20.08.2013 на загальну суму 7914,00 грн., в т.ч. ПДВ 1319,00 грн., №185 від 20.08.2013 на загальну суму 4868,00 грн., в т.ч. ПДВ 811,33 грн., №186 від 21.08.2013 на загальну суму 58000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9666,67 грн., №187 від 21.08.2013 на загальну суму 12980,00 грн., в т.ч. ПДВ 2163,33 грн., №885 від 31.08.2013 на загальну суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3333,33 грн., №886 від 31.08.2013 на загальну суму 6034,00 грн., в т.ч. ПДВ 1005,67 грн., №887 від 31.08.2013 на загальну суму 12350,00 грн., в т.ч. ПДВ 2058,22 грн., №888 від 31.08.2013 на загальну суму 12890,00 грн., в т.ч. ПДВ 2148,33 грн., №889 від 31.08.2016 на загальну суму 9870,00 грн., в т.ч. ПДВ 1645,00 грн., №976 від 31.08.2013 на загальну суму 54000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9000,00 грн., №977 від 31.08.2013 на загальну суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №1188 від 30.09.2013 на загальну суму 12840,00 грн., в т.ч. ПДВ 2140,00 грн. (т.6, а.с.1-81), №1189 від 30.09.2013 на загальну суму 15680,00 грн., в т.ч. ПДВ 2613,33 грн., №1190 від 30.09.2013 на загальну суму 9750,00 грн., в т.ч. ПДВ 1625,00 грн.,№1191 від 30.09.2013 на загальну суму 10120,00 грн., в т.ч. ПДВ 1686,67 грн., №1192 від 30.09.2013 на загальну суму 9917,00 грн., в т.ч. ПДВ 1652,33 грн., №656 від 10.10.2013 на загальну суму 14310,00 грн., в т.ч. ПДВ 2385,00 грн., №657 від 10.10.2013 на загальну суму 10380,00 грн., в т.ч. ПДВ 1730,00 грн., №658 від 17.10.2013 на загальну суму 3042,00 грн., в т.ч. ПДВ 507,00 грн., №659 від 18.10.2013 на загальну суму 3640,00 грн., в т.ч. ПДВ 606,67 грн., №659 від 18.10.2013 на загальну суму 3640,00 грн., в т.ч. ПДВ 606,67 грн., №660 від 18.10.2013 на загальну суму 5370,00 грн., в т.ч. ПДВ 895,67 грн., №№661 від 18.10.2013 на загальну суму 5400,22 грн., в т.ч. ПДВ 900,04 грн., №662 від 18.10.2013 на загальну суму 8507,00 грн., в т.ч. ПДВ 1417,83 грн., №663 від 24.10.2013 на загальну суму 8092,00 грн., в т.ч. ПДВ 1348,67 грн., №664 від 24.10.2013 на загальну суму 6520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1086,67 грн., №665 від 24.10.2013 на загальну суму 8540,00 грн., в т.ч. ПДВ 1423,33 грн., №666 від 31.10.2013 на загальну суму 3660,00 грн., в т.ч. ПДВ 610,00 грн., №667 від 31.10.2013 на загальну суму 6795,00 грн., в т.ч. ПДВ 1132,50 грн., №668 від 31.10.2013 на загальну суму 5680,00 грн., в т.ч. ПДВ 946,67 грн., №669 від 31.10.2013 на загальну суму 8840,00 грн., в т.ч. ПДВ 1473,33 грн., №670 від 31.10.2013 на загальну суму 7458,00 грн., в т.ч. ПДВ 1243,00 грн., №1022 від 31.10.2013 на загальну суму 15916,00 грн., в т.ч. ПДВ 2652,67 грн., №610 від 11.11.2013 на загальну суму 6824,00 грн., в т.ч. ПДВ 1137,33 грн., №611 від 11.11.2013 на загальну суму 4858,00 грн., в т.ч. ПДВ 809,67 грн., №612 від 12.11.2013 на загальну суму 6890,00 грн., в т.ч. ПДВ 1148,33 грн., №613 від 12.11.2013 на загальну суму 4986,00 грн., в т.ч. ПДВ 831,00 грн., №614 від 12.11.2013 на загальну суму 8358,00 грн., в т.ч. ПДВ 1393,00 грн., №615 від 20.11.2013 на загальну суму 6535,00 грн., в т.ч. ПДВ 1089,17 грн., №616 від 21.11.2013 на загальну суму 6860,00 грн., в т.ч. ПДВ 1143,33 грн., №617 від 21.11.2013 на загальну суму 5526,00 грн., в т.ч. ПДВ 921,00 грн., №618 від 21.11.2013 на загальну суму 6564,00 грн., в т.ч. ПДВ 1094,00 грн., №619 від 21.11.2013 на загальну суму 4896,00 грн., в т.ч. ПДВ 816,00 грн., №620 від 29.11.2013 на загальну суму 6350,00 грн., в т.ч. ПДВ 1058,33 грн., №239 від 03.12.2013 на загальну суму 5526,00 грн., в т.ч. ПДВ 921,00 грн., №241 від 11.12.2013 на загальну суму 6632,00 грн., в т.ч. ПДВ 1105,33 грн., №242 від 11.12.2013 на загальну суму 5890,00 грн., в т.ч. ПДВ 981,67 грн., №243 від 19.12.2013 на загальну суму 32000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5333,33 грн., №244 від 23.12.2013 на загальну суму 48000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8000,00 грн. (т.6, а.с.83-118).

Суми сплаченого податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Брокбудкепітла» були включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідні періоди, що підтверджується додатками №5 до податкових декларації з податку на додану вартість та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (т.5, а.с.175-245).

Господарські відносини між позивачем та ТОВ «Брокбудкепітал» відображені в бухгалтерському обліку позивача по рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (т.36, а.с.7). Також позивачем надано до суду реєстри документів по взаємовідносинах з ТОВ «Брокбудкепітал» за січень 2013 року - грудень 2013 року (т.36, а.с.20-31).

Матеріали справи свідчать, що витрати фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Шинна компанія» були сформовані позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства та правомірно включено до оподатковуваного доходу у 2013 році.

Судом встановлено, що фактично податковий орган дійшов до висновку про порушення п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України та відсутності документального підтвердження витрат, пов'язаних з господарською діяльністю позивача на підставі тверджень про фіктивність господарських операцій позивача з ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Шинна компанія», непідтвердження їх первинними документами, з приводу чого суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо;

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Така правова позиція викладена, зокрема, в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином, законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податку на доходи фізичних осіб або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Проте, суд зазначає, що у розглядуваній справі наведені обставини не досліджувалися податковим органом під час проведення перевірки, оскільки фактично висновок про відсутність господарських операцій був зроблений на підставі неповного аналізу документів первинного бухгалтерського обліку та податкової звітності позивача.

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до статті 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Звідси випливає, що правильність визначення чистого оподатковуваного доходу позивача вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток, податком на доходи фізичних осіб і податком на додану вартість за рахунок витрат та податкового кредиту.

З адміністративного позову та письмових пояснень позивача, наданих в ході розгляду справи слідує, що всі отримані у ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Шинна компанія» товари та послуги позивачем були використані у господарській діяльності.

Перевіряючи зазначені обставини та досліджуючи рух активів, наявність господарської мети при вчиненні позивачем угод з ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Шинна компанія», судом встановлено, що основними видами господарської діяльності позивача у 2013 році були: 49.39 інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., 49.41 вантажний автомобільний транспорт, 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автомобільних транспортів, про що зазначено в 1.6 акту перевірки та відомостей Єдиного державного реєстру підприємств України.

Відповідно до пункту 1.8 акту перевірки у власності 29 транспортних засобів. На підтвердження наявності на праві приватної власності транспортних засобів для здійснення власної господарської діяльності, зокрема, для здійснення перевезень до суду надано копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу та тимчасових реєстраційних талонів (т.36, а.с.61-93).

В підтвердження наявності трудових ресурсів для здійснення власної господарської діяльності позивачем надано до суду копії трудових договорів між працівником і фізичною особо, яка використовує найману працю (т.36, а.с.40-59).

На підтвердження спеціальної правосуб'єктності щодо здійснення перевезень до суду надано копію ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України Серії АВ №616060 на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом (т.36, а.с.60)

Позивач стверджує, що отримані від «Продмаркет 2012», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Шинна компанія» послуги та товари були використані у власній господарській діяльності, зокрема, для ремонту, технічного обслуговування належних позивачу вантажних автомобілів та здійснення перевезень на вказаних автомобілях для виконання власних договірних зобов'язань позивача перед ТОВ «Сандора», згідно договору № S-11-103 від 25.01.2013 про надання послуг з перевезення пасажирів (т.36, а.с.116-121) договору S-11-104 про перевезення вантажів та транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2013 (т.36, а.с.122-128), ТОВ «ЦЕНТРУС» згідно договору №ВП-03/01/12-2 від 03.01.2011 про перевезення вантажу (т.36, а.с.129-132), договору про надання послуг з перевезення пасажирів №ПП-03/01/12-1 від 03.01.2012 (т.36, а.с.133-135), ТОВ «Новус Україна» згідно договору про надання послуг з перевезення пасажирів №НУПП-010712/2 від 01.07.2012 (т.36, а.с.136-138), договору №ВП-010712/1 від 01.07.2012 про надання послуг з перевезення вантажу (т.36, а.с.139-140).

В підтвердження здійснення перевезень за допомогою вантажних автомобілів, що належать позивачу до суду були надані оригінали документів по замовленнях, а саме талони замовника, подорожні листи вантажного автомобіля, маршрутні листи, товарно-транспортні-накладні, фіскальні чеки про оплату заправки вантажних автомобілів на заправочних станціях за період, що підлягав перевірці (т.7, а.с.59 -25, т.8, а.с.1-250, т.9, а.с.1-250, т.10, а.с.1-250, т.11, а.с.1-250, т.12, а.с.1-250, т.13, а.с.1-250, т.14, а.с.1-250, т.15, а.с.1-250, т.16, а.с.1-250, т.17, а.с.1-250, т. 18, а.с.1-250, т.19, а.с.1-250, т.20, а.с.1-250, т.21, а.с.1-250, т.22, а.с.1-250, т.23, а.с.1-250, т.24, а.с.1-250, т.25, а.с.1-250, т.26, а.с.1-250, т.27, а.с.1-250, т.28, а.с.1-250, т.29, а.с.1-224).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що всі товари та послуги, отримані від ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Шинна компанія», були використані у власній господарській діяльності позивача, а саме для обслуговування транспортних засобів, які знаходяться у власності позивача та використовуються для здійснення перевезень на замовлення контрагентів позивача .

Крім того, слід зауважити, що в даній справі необхідною умовою є встановлення статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для формування витрат при визначенні об'єкта оподаткування з податку на доходи фізичних осіб. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому, для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Шинна компанія», останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість, відомості стосовно зазначених підприємств та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначених контрагентів у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.

Крім того, в підтвердження вказаних обставин надано до суду копії свідоцтв про державну реєстрацію платника податку на додану вартість, виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідок органів статистики з ЄДРПОУ на ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Шинна компанія» (т.36, а.с.94-115).

Крім того, суд зазначає, що отримання відповідачем акту перевірки, в якому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк акт перевірки не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини господарської діяльності платника податків.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду будь-яких належних доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених позивачем з контрагентами, а також факту суперечності відповідних правочинів фіскальним інтересам держави.

Так, ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентами податкової дисципліни у спірних правовідносинах (відсутній аналіз первинних документів), а встановлені порушення податкового законодавства ґрунтуються виключно на припущеннях щодо протиправної діяльності контрагентів позивача, як і не враховано документів, що були надані позивачем на вимогу контролюючого органу та додатково подані разом із запереченнями на акт перевірки.

Таким чином, в основу збільшення позивачу грошових зобов'язань не може бути покладено висновки актів перевірок його контрагентів без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 ("Булвес" АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону " Про ПДВ " стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, рух активів, установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Шинна компанія», їх реальність безпосередньо підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а тому за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що підстави для висновків про порушення позивачем пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України та заниження чистого (оподатковуваного) доходу за 2013 рік на суму 5042671,45 грн., заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 856978,87 та порушення та порушення п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України і заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 1008776,50 грн. - відсутні.

З урахуванням цього, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 30.01.2015 №0001291702 та №0001321702 є протиправним та підлягають скасуванню.

Перевіряючи правомірність прийняття рішення №0001361702 від 30.01.2015 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимоги №Ф-0001351702 від 30.01.2015 про сплату боргу (недоїмки), суд зазначає таке.

Пунктом 4 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держане страхування» (далі - Закон 2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пп. 1 та 2 пункту 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до пп.2 п. 1 ст. 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з ч.11 ст. 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Абзацом 3 пункту 8 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено пп.1.2 п. 2 ст.6, п.2 частини 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, в результаті заниження чистового (оподатковуваного) доходу за 2013 рік в сумі 5042671,45 грн. внаслідок чого підприємцем занижено єдиний соціальний внесок в сумі 1749806,99 грн.

Судом встановлено, що позивачем правомірно включено до витрат, пов'язаних з господарською діяльністю у 2013 році, витрати, здійснені позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Продмаркет 2012», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Шинна компанія», а відповідачем неправомірно донараховано суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 856978,87 грн. за основним платежем та 214244,72 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, згідно податкового повідомлення-рішення №0001321702 від 30.01.2015.

Таким чином, у зв'язку з тим, що суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 1071223,59 грн., визначеного згідно податкового повідомлення-рішення №0001321702 від 30.01.2015 нараховано відповідачем неправомірно, то й підстав для донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1749806,99 грн. та застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів не нарахованого єдиного внеску у сумі 174980,70 грн. не має, а тому рішення №0001361702 від 30.01.2015 про застосування штрафних фінансових санкцій та вимога №Ф-0001351702 від 30.01.2015 про сплату боргу (недоїмки) є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача не надав.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 7308,00 грн. згідно квитанцій №502/з6 від 11.12.2015 на суму 6090,00 грн. та №502/з8 від 11.12.2015 на суму 1218,00 грн., оригінали яких знаходяться в матеріалах адміністративної справи (т.1, а.с.2,3).

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 7308,00 грн. підлягають стягненню з Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до положень статті 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 30.01.2015 №0001291702 та №0001321702.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області №0001361702 від 30.01.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальними органами доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

4. Визнати протиправною та скасувати вимогу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001351702 від 30.01.2015.

5. Стягнути судовий збір у розмірі 7308,00 грн. (сім тисяч триста вісім грн. 00 коп.) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання фізичної особи-підприємця АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39466569, місцезнаходження 07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, проспект Шевченка, будинок 1-А).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.