Постанова № 66044577, 12.04.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 803/206/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру 0741 Регіонального сервісного центру МВС України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Територіального сервісного центру 0741 Регіонального сервісного центру МВС України у Волинській області (далі - ТСЦ 0741) про визнання дій щодо відмови в реєстрації автомобіля марки BMW 318i, 1993 року випуску, легковий, купе, синій, номер кузова НОМЕР_2 протиправними та зобов'язання зареєструвати за ОСОБА_1 автомобіль марки BMW 318i, 1993 року випуску, легковий, купе, синій, номер кузова НОМЕР_2.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України (далі - ДП «СЕТАМ») (а. с. 24-25).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.12.2016 ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги рухомого майна, яке конфісковано в дохід держави у ОСОБА_3, а саме, автомобіля BMW 318i, 1993 року випуску, легковий, купе, синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2. Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 222774 від 23.12.2016 переможцем аукціону визнано ОСОБА_1 Позивачем 26.12.2016 було перераховано на депозитний рахунок Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Любомльський РВ ДВС) 49685,00 грн. в рахунок повної оплати за придбаний на аукціоні автомобіль. Зазначена інформація підтверджується актом про проведення електронних торгів від 29.12.2016.

19.01.2017 позивач звернувся до ТСЦ 0741 для проведення реєстрації придбаного на електронних торгах автомобіля.

Проте, листом від 20.01.2017 позивачу було відмовлено в реєстрації вказаного автомобіля з тих підстав, що ТСЦ 8045 реєстрацію спірного автомобіля не підтверджено, в зв'язку з тим, що за даним номером зареєстрований автомобіль марки BMW 3181i, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3, 1993 року випуску.

Позивач вказує, що електронні торги № 222774 від 23.12.2016, на яких позивачем придбано автомобіль BMW 318i, 1993 року випуску, легковий, купе, синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, недійсними чи незаконними в судовому порядку не визнавалися, а відтак рухоме майно у вигляді транспортного засобу набуте у відповідності до чинного законодавства. Позивач, також вважає, що він, як власник транспортного засобу BMW 318i, 1993 року випуску, легковий, купе, синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, вжив заходи та надав усі необхідні документи для проведення реєстрації автомобіля, проте відповідач відмовив у проведені реєстрації купленого на електронних торгах автомобіля.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що у листі-відмові від 20.01.2017 № 31/3/1/126 відповідач не навів будь-якої норми закону, яку порушив позивач, що слугувало б підставою для відмови в проведені реєстрації належного позивачу автомобіля.

Позивач просить визнати дії ТСЦ 0741 щодо відмови в реєстрації автомобіля марки BMW 318i, 1993 року випуску, легковий, купе, синій, номер кузова НОМЕР_2 протиправними та зобов'язати відповідача зареєструвати за ОСОБА_1 автомобіль марки BMW 318i, 1993 року випуску, легковий, купе, синій, номер кузова НОМЕР_2.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 24.03.2017 № 31/3-728 (а. с. 75-79) представник відповідача Гичак В.Е. адміністративний позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з таких підстав.

19.01.2017 громадянин ОСОБА_1 звернувся до ТСЦ 0741 для проведення реєстрації придбаного на електронних торгах транспортного засобу марки BMW 318i, д. н. з. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_2, 1993 року випуску.

Працівниками ТСЦ 0741 було відмовлено у здійсненні вище вказаної операції, у зв'язку з невідповідністю відомостей про транспортний засіб в документах, наданих ОСОБА_1, з відомостями в базі даних НАІС, окрім цього в запиті по факту підтвердження реєстрації транспортного засобу та відсутності обмежень та арешту, який направлений працівниками ТСЦ 0741, у ТСЦ 8045 не підтверджений.

Крім того, згідно бази даних НАІС за номерним знаком д. н. з. НОМЕР_1 зареєстровано автомобіль марки BMW 318i, номер кузова НОМЕР_3, а відомості про автомобіль марки BMW 318i з номером кузова НОМЕР_2 в базі даних «НАІС ДДАІ» МВС України (що реалізовувався ДВС) відсутні.

З огляду на вищезазначені факти вважає, що працівниками ТСЦ 0741 було відмовлено у реєстрації вказаного вище автомобіля правомірно, з таких підстав:

відсутність будь-яких відомостей про автомобіль марки BMW 318i з номером кузова НОМЕР_2 в базі даних «НАІС ДДАІ» МВС України;

ТСЦ 8045 (раніше - МРЕВ - 11 м. Києва УДАІ ГУМВС України) не підтверджена реєстрація автомобіля;

згідно бази даних НАІС державним номерним знаком НОМЕР_1 зареєстровано автомобіль з іншим номером кузова НОМЕР_3.

Таким чином, працівники ТСЦ 0741діяли виключно в межах чинного законодавства, а також їх дії щодо відмови в реєстрації автомобіля марки BMW 318i, 1993 року випуску, з номером кузова НОМЕР_2 є правомірними.

Представник третьої особи ДП «СЕТАМ» Конепуд Д.В. у поясненнях від 29.03.2017 № 2798/18-18-17 (а. с. 103-107) зазначив, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, підлягають до задоволення, оскільки спірний транспортний засіб переданий органами державної влади на реалізацію шляхом проведення електронних торгів, з урахуванням норм чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини держава, яка реалізувала автомобіль з прилюдних торгів позивачу, взяла на себе зобов'язання і щодо реалізації такою особою права власності в подальшому, тому відповідач зобов'язаний зареєструвати спірний транспортний засіб за ОСОБА_1

В судових засіданнях, які відбулися в даній справі, позивач та його представник ОСОБА_6 адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просять позов задовольнити.

Представник відповідача Гичак В.В. у тих ж судових засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просить у його задоволенні відмовити повністю.

В подальшому, 12.04.2017 за вх. № 3967/17 позивач до початку судового засідання, призначеного на 16:30 12.04.2017, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності (а. с. 131).

Згідно із частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Відповідно до частини першої статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, виходячи із приписів частини першої статті 41, частини шостої статті 128 КАС України, у зв'язку із поданням позивачем клопотання про розгляд справи без його участі, заслуховуванням у попередніх судових засіданнях пояснень осіб, які беруть участь у справі, та одержанням додаткових доказів, за відсутності потреби додатково заслухати інших учасників процесу, судом в судовому засіданні 12.04.2017 ухвалено вирішення справи проводити у письмовому провадженні, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що постановою Апеляційного суду Волинської області від 18.04.2016 у справі № 163/423/16-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - 4594,25 грн. з конфіскацією 391 пачки цигарок, належний ОСОБА_3 автомобіль БМВ, д. н. з. НОМЕР_1, 1993 р. в., вартістю 108238,00 грн. та технічний паспорт на нього серії НОМЕР_4 конфісковано (а. с. 42-44).

23.05.2016 заступник начальника Любомльського РВ ДВС Сарапін В.І. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51205422 з виконання постанови № 163/423/16-п про конфіскацію автомобіля БМВ-318, 1993 р. в., д/н НОМЕР_1, де стягувачем зазначена держава (а. с. 47).

14.07.2016 Любомльський РВ ДВС склав та скерував Волинській філії ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна, згідно із якою передано на реалізацію транспортний засіб BMW 318i, 1993 року випуску, легковий, купе, синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 (а. с. 60-62).

Згідно із протоколом № 222774 від 23.12.2016 проведення електронних торгів переможцем торгів з реалізації транспортного засобу BMW 318i, 1993 р. в., реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано ОСОБА_1 (а. с. 67).

26.12.2016 квитанцією № ПН2266 позивач сплатив кошти в сумі 49685,00 грн. за придбання майна на електронних торгах згідно із протоколом № 222774 від 23.12.2016 (а. с. 14).

Актом Любомльського РВ ДВС від 29.12.2016 про проведення електронних торгів встановлено переможця аукціону з реалізації транспортного засобу BMW 318i, 1993 р. в., реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1, проведення позивачем повного розрахунку за придбане майно в сумі 49685,00 грн. (а. с. 71).

29.12.2016 заступник начальника Любомльського РВ ДВС Сарапін В.І. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 51205422 з виконання постанови Апеляційного суду Волинської області № 163/423/16-п від 18.04.2016 про конфіскацію автомобіля БМВ-318, 1993 р. в., д/н НОМЕР_1, у зв'язку із реалізацією конфіскованого майна та перерахуванням в дохід держави коштів в повному обсязі (а. с. 73).

Судом також встановлено, що 19.01.2017 позивач звернувся до ТСЦ 0741 для проведення реєстрації придбаного на електронних торгах автомобіля, що підтверджується записом у журналі реєстрації звернень громадян (а. с. 112).

Листом від 20.01.2017 № 31/3/1-126 позивачу було відмовлено в реєстрації вказаного автомобіля з тих підстав, що ТСЦ 8045 реєстрацію автомобіля не підтверджено, в зв'язку з тим, що за даним номерним знаком зареєстрований автомобіль марки BMW 3181i, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3, 1993 року випуску (а. с. 9).

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі дій щодо відмови у реєстрації транспортного засобу, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої - третьої статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 1404-VІІІ) виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 985 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок № 985), реалізація майна, конфіскованого за рішенням суду і переданого органам державної виконавчої служби (далі - майно), здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

За приписами пунктів 30-32 розділу VIII (Порядок звернення стягнення на майно боржника) Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (в редакції наказу від 29.09.2016 № 2832/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1302/29432), виконання рішення про конфіскацію майна, якщо таке майно підлягає реалізації, здійснюється державним виконавцем. Під час пред'явлення виконавчого документа про конфіскацію майна до виконання подаються: у разі виконання рішення про конфіскацію майна у кримінальному провадженні - копії опису майна і відповідного судового рішення. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився; у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна. Майно, що підлягає конфіскації, вилучається державним виконавцем (крім нерухомого майна, або такого, що не може бути вилучено з об'єктивних причин). Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, визначеному Законом. Порядок розпорядження конфіскованим майном, не реалізованим у порядку, визначеному Законом, та майном, яке не підлягає реалізації, встановлено Порядком розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985.

Як передбачено частинами першою, другою статті 61 Закону № 1404-VІІІ, реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

Відповідно до пунктів 4, 8, 9 розділу Х (Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності) Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1301/29431), після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди Організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Як вбачається із матеріалів справи, транспортний засіб BMW 318i, 1993 року випуску, легковий, купе, синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 був конфіскований за рішенням суду (постанова Апеляційного суду Волинської області від 18.04.2016 у справі № 163/423/16-п) та переданий на реалізацію до Любомльського РВ ДВС.

При цьому, реалізація вказаного рухомого майна здійснена у встановленому законодавством порядку шляхом електронних торгів, у позивача виникло право власності на зазначений транспортний засіб на підставі акту Любомльського РВ ДВС про проведення електронних торгів від 29.12.2016.

Згідно із частинами першою, четвертою, дев'ятою статті 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 3353-ХІІ) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Відповідно до пункту 1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок № 1388), цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Пунктом 3 Порядку № 1388 визначено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Згідно із пунктом 7 зазначеного Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Як передбачено пунктом 8 Порядку № 1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є, зокрема, акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

За приписами пункту 11 Порядку № 1388 державна реєстрація конфіскованих транспортних засобів або транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, проводиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких засобів, а також реєстраційних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (далі - свідоцтво про реєстрацію) або технічного паспорта (у разі їх наявності). До реєстраційних документів додається договір купівлі-продажу, інший документ, що встановлює право власності, або рішення Кабінету Міністрів України чи комісії, утвореної відповідно до Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1371), про передачу цих транспортних засобів у разі конфіскації у власність держави.

Як передбачено пунктом 15 Порядку № 1388, під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів у зв'язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, імені чи по батькові, місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду. Експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів на транспортний засіб (інших документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу) проводиться за заявою власника з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів. Експертне дослідження проводиться фахівцями експертної служби МВС або судовими експертами державних спеціалізованих установ, які мають присвоєну в установленому Законом України «Про судову експертизу» порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями. За результатами дослідження складається висновок експертного дослідження, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації. Установлення відповідності конструкції, перевірка за Єдиним державним реєстром МВС, автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, банком даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірка відомостей про обмеження відчуження за Державним реєстром обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром проводяться уповноваженими особами сервісного центру МВС. Після проведення перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться запис щодо наявності або відсутності відомостей про розшук, арешт, заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію, відомостей про обмеження відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, імені, по батькові і дати. У разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні. Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається. Перша державна реєстрація таких засобів, а також ввезених на митну територію України транспортних засобів, що розшукуються правоохоронними органами інших держав, не проводиться.

Отже, акт про проведені електронні торги, виданий органом державної виконавчої служби, є в розумінні Порядку № 1388 документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, та підставою для його державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 20.01.2017 № 31/3/1-126 відповідач відмовив позивачу в реєстрації вказаного вище автомобіля з тих підстав, що ТСЦ 8045 реєстрацію автомобіля не підтвердив, за даним номерним знаком зареєстрований інший автомобіль марки BMW 3181i, д. н. з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3, 1993 р. в. (а. с. 88). Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що за ОСОБА_3 (у якого було конфісковано автомобіль за постановою Апеляційного суду Волинської області від 18.04.2016 у справі № 163/423/16-п та який є боржником у виконавчому провадженні ВП № 51205422) не зареєстровані транспортні засоби марки BMW 3181i, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (яке конфісковане за постановою Апеляційного суду Волинської області від 18.04.2016 у справі № 163/423/16-п) має статус такого, що здане в архів 19.03.2016 працівником ТСЦ 8046 (а. с. 89-93).

Разом з тим, при вирішенні даного спору суд враховує, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, ні Закон № 3353-ХІІ, ні Порядок № 1388 (який є спеціальним нормативно-правовим актом, що встановлює єдину на території України процедуру державної реєстрації транспортних засобів) не містять правових норм, які передбачають право сервісних центрів МВС відмовити громадянину у реєстрації конфіскованого за рішенням суду транспортного засобу, який ним правомірно придбано на електронних торгах в порядку виконання рішення суду про конфіскацію автомобіля на користь держави.

Крім того, згідно із частиною другою статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, а частиною першою статті 1 цього ж Закону визначено значення термінів: Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; Суд - Європейський суд з прав людини; практика Суду - практика Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У пунктах 38, 39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) вказано, що Суд повторює, що стаття 1 Першого протоколу, по суті, гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном. Однак ці три норми не можна розглядати як «окремі», тобто не пов'язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства» від 8 липня 1986 року, п. 106, серія A, № 102). Будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (див. рішення у справі «Беєлер проти Італії» [GC], N 33202/96, п. 107, ECHR 2000-I).

На думку суду, виходячи із правил застосування норм статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закладених у судовій практиці Європейського суду з прав людини, у спірних правовідносинах мало місце втручання у право власності позивача на спірний транспортний засіб шляхом обмеження такого права, при цьому, «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав позивача дотримано не було, оскільки добросовісно та у встановленому законом порядку набувши право власності на транспортний засіб, який попередньо був конфіскований на користь держави за рішенням суду, позивач був обмежений у реалізації такого права шляхом відмови у державній реєстрації автомобіля без відповідної правової підстави, без будь-якого відшкодування та поніс непропорційний тягар.

Суд також вважає, що держава, реалізувавши конфіскований за рішенням суду на її користь автомобіль на електронних торгах позивачу, взяла на себе зобов'язання і щодо реалізації права власності на такий автомобіль в подальшому, а відмова відповідача у державній реєстрації транспортного засобу обмежує позивача у реалізації такого права та є протиправною.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практики Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у державній реєстрації належного йому транспортного засобу, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України, відтак, з наведених вище підстав та виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправними дій ТСЦ 0741 щодо відмови у реєстрації транспортного засобу підлягають до задоволення.

Крім того, враховуючи, що відповідач не заперечує правомірність придбання позивачем транспортного засобу, тому суд погоджується із обраним позивачем способом захисту його порушених прав та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати за позивачем вказаний автомобіль.

Керуючись статтями 41, 122, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про дорожній рух», Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (з наступними змінами та доповненнями), суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Територіального сервісного центру 0741 Регіонального сервісного центру МВС України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні державної реєстрації транспортного засобу BMW 318i, 1993 року випуску, легковий, купе, синій, номер кузова НОМЕР_2.

Зобов'язати Територіальний сервісний центр 0741 Регіонального сервісного центру МВС України у Волинській області зареєструвати за ОСОБА_1 транспортний засіб BMW 318i, 1993 року випуску, легковий, купе, синій, номер кузова НОМЕР_2.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.М.Валюх