Ухвала суду № 66042421, 19.04.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/2000/17

Пр. №1-кп/336/240/2017

У Х В А Л А

19 квітня 2017 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Артемової Л.Г., при секретарі судового засідання: Аксьоновій О.А.,

за участю сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора Кошолапа С.В., з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5, захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6; перекладача обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5 ОСОБА_7,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080080000273 від 20.01.2017 року, надійшло з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 Гививича, ОСОБА_3 Анзорієвича, ОСОБА_5 Созарія Марселовича за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2017 року прокурор Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з обвинувальним актом за матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_1 Гививича, ОСОБА_3 Анзорієвича, ОСОБА_5 Созарія Марселовича за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Ухвалою судді від 11.04.2017 року за матеріалами кримінального провадження призначено підготовче судове засідання.

Прокурор Кошолап С.В. в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою із визначенням застави відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, оскільки строк дії відповідних ухвал слідчого судді від 21.03.2017 року закінчується 20.04.2017 року. Пояснив, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, яке кримінальним законодавством віднесено до тяжких. Прокурор зазначає про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачені можуть вчинити інші кримінальне правопорушення, переховуватися від суду. На думку сторони обвинувачення жодний з інших запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, враховуючи відомості щодо особи обвинувачених, крім того, обставини, що характеризують особу кожного з них не змінилися. Тому просить продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 строком на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_3, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_5, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечували, вважають, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, враховуючи дані, що характеризують обвинувачених, їх соціальні звязки, той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 раніше не засуджені.

Адвокат ОСОБА_4 наголосив на недотриманні прокурором письмової форми клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 зауважив, що в іншому кримінальному провадженні відносно нього було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, він дотримувався всіх процесуальних обовязків у звязку із обраним запобіжним заходом, крім того, сприяв проведенню досудового розслідування даного кримінального провадження.

Адвокат ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_5 перебуває у фактичних шлюбних відносинах, його цивільна дружина чекає на дитину, втім, письмових доказів не надала.

Розглянувши клопотання прокурора, суд вирішує питання про доцільність його продовження у відповідності до глави 18 КПК України. Заслухавши думки учасників процесу, суд дійшов висновку про те, що воно підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 11.04.2013 у справі "Вєренцов проти України" ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його усталеної практики, яка відображає принцип, пов'язаний з належним відправленням правосуддя, у рішенні судів мають адекватно зазначатися підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь застосування цього обов'язку наводити підстави може змінюватися залежно від характеру рішення та повинен визначатися з огляду на обставини справи (див. п. 26 рішення ЄСПЛ у справі "ОСОБА_9 проти Іспанії").

У відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд приймає рішення із врахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 23.01.2017 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 160000,00 грн. до 23.03.2017 року. Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Запорізької області від 13.02.2017 року за результатами розгляду апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_2 ухвалу слідчого судді скасовано в частині визначення розміру застави та постановлено в цій частині нову ухвалу, якою визначено заставу у 50 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 80000,00 грн. В іншій частині ухвала слідчого судді залишена без змін. Строк дії зазначеного запобіжного заходу продовжено ухвалою слідчого судді від 21.03.2017 року до 20.04.2017 року до 10-45 години із визначенням застави в розмірі 80000,00 грн.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.01.2017 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 160000,00 грн. до 22.03.2017 року. Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Запорізької області від 03.02.2017 року апеляційну скаргу з доповненням до неї захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 задоволено частково, ухвалу слідчого судді скасовано в частині розміру застави, визначено підозрюваному ОСОБА_3 заставу в розмірі 80000,00 гривень. В решті ухвалу залишено без змін. Строк дії зазначеного запобіжного заходу продовжено ухвалою слідчого судді від 21.03.2017 року до 20.04.2017 року до 18-45 години із визначенням застави в розмірі 80000,00 грн.

Крім того, встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.01.2017 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 160000,00 грн. до 22.03.2017 року. Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Запорізької області від 31.01.2017 року ухвалу слідчого судді скасовано в частині визначення розміру застави, та постановлено в цій частині нову ухвалу, якою визначено до ОСОБА_5 заставу у розмірі 56000,00 грн. В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін. Строк дії зазначеного запобіжного заходу продовжено ухвалою слідчого судді від 21.03.2017 року до 20.04.2017 року до 16-45 години із визначенням застави в розмірі 56000,00 грн. Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Запорізької області від 28.03.2017 року апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 21.03.2017 року без змін.

Суд не приймає доводи сторони захисту стосовно форми клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених, оскільки відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. Крім того, в цьому випадку, суд не може вважати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовженим, як це передбачено ч.3 ст. 315 КПК України, оскільки до спливу строку його дії суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.

За результатами розгляду клопотання суд дійшов висновку про наявність суттєвих ризиків та достатніх підстав, які свідчать про необхідність продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, що відповідає ч.1 ст. 197 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 є обвинуваченими у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, який віднесений до тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України.

ОСОБА_1 засуджений 06.07.2016 року Святошинським районним судом м. Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі, вирок за результатами розгляду справи Апеляційним судом м.Києва залишений без змін, тобто на даний час обвинувачений фактично відбуває покарання за вчинення злочину. Крім того, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні іншого аналогічного за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення (ч.3 ст. 185 КК України). Обвинувачений до затримання не мав постійного та офіційного джерела доходів, місця проживання, не доведно наявності у нього стійких соціальних звязків, що свідчить про наявність обґрунтованої підозри у можливості продовження кримінальної поведінки. Зазначений ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, не втратив своєї актуальності.

Обвинуваченого ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, що підтверджено обвинувальним актом. Суд враховує, що він раніше не засуджений, до затримання не мав офіційного джерела доходів, оскільки не був працевлаштований. Наявність постійного місця проживання до затримання (без відповідної реєстрації у передбаченому законом порядку) та стійких соціальних звязків цивільної дружини та дітей, батьківство щодо яких не доведено, не зменшує встановленого судом ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3, на думку суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Стосовно даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5, судом встановлено наступне. Так, обвинуваченого також повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, що видно з обвинувального акту. ОСОБА_5 раніше не засуджений, при цьому, офіційного працевлаштування до затримання не мав, відповідно, постійне джерело доходів у обвинуваченого відсутнє. ОСОБА_5 не зареєстрований за постійним місцем проживання. Суд, дослідивши дані про особу обвинуваченого, дійшов висновку про те, що встановлений під час обрання запобіжного заходу ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, наразі не зменшився, наявність відносин із цивільною дружиною не зменшує його актуальності та не гарантує належну процесуальну поведінку особи в подальшому. Вагітність цивільної дружини обвинуваченого не підтверджена належними письмовими доказами на час проведення засідання.

Як встановлено судом, за станом здоровя обвинувачені можуть утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі.

Суд виходить з того, що продовження строку дії запобіжного заходу забезпечить можливість особистої участі обвинувачених під час судового провадження кримінального провадження, встановлені судом обставини повністю виключають застосування іншого запобіжного заходу.

Крім того, враховуючи, що всі обвинувачені повідомлені про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення у сфері проти власності, суд дійшов висновку й про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності вони можуть переховуватися від суду.

Тому судом визнано правомірним та доцільним продовжити подальше утримання обвинувачених під вартою, оскільки встановлені ризики є реальними, виправдовують обмеження волі обвинувачених.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обовязки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Як передбачено ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України та враховує розмір застав, що вже був обраний слідчими суддями. Так, обвинувачені не надали належних доказів на підтвердження свого тяжкого матеріального становища. Співставивши існуючі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом виконання процесуальних обовязків, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2017 року складає 1600,00 грн., суд вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3, та у вигляді 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відносно ОСОБА_5

Слід визначити, що на обвинувачених у разі внесення застави покладаються наступні обов'язки: прибувати до суду, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження, за першою вимогою; повідомляти процесуального прокурора та суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і вїзд в Україну. Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, слід визначити два місяці з моменту внесення застави.

Крім того, необхідно роз'яснити порядок звільнення особи, яка внесла заставу, з-під варти.

Керуючись ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 183, 197, 199, 314, 331, 336, 350, 369-372, 392 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 Гививича, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 Анзорієвича, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5 Созарія Марселовича, ІНФОРМАЦІЯ_3, - на 60 днів, - з 19 квітня 2017 року по 17 червня 2017 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 Гививичем, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 Анзорієвичем, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5 Созарієм Марселовичем, ІНФОРМАЦІЯ_3, обов'язків, визначених КПК України.

Визначити ОСОБА_1 Гививичу заставу у розмірі 80000,00 грн. (вісімдесят тисяч гривень 00 копійок), що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2017 року (1600,00 грн.), у національній грошовій одиниці.

Визначити ОСОБА_3 Анзорієвичу заставу у розмірі 80000,00 грн. (вісімдесят тисяч гривень 00 копійок), що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2017 року (1600,00 грн.), у національній грошовій одиниці.

Визначити ОСОБА_5 Созарію Марселовичу заставу у розмірі 56000,00 грн. (пятдесят шість тисяч гривень 00 копійок), що становить 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2017 року (1600,00 грн.), у національній грошовій одиниці.

Розяснити, що застава може бути внесена як кожним обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: рахунок № 37319085001205, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу із зазначенням прізвища, імені та по батькові обвинуваченого, номера справи, Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинувачених ОСОБА_1 Гививича, ОСОБА_3 Анзорієвича, ОСОБА_5 Созарія Марселовича у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до суду, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження, за першою вимогою;

- повідомляти процесуального прокурора та суд, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і вїзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави

Роз'яснити, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Запорізького слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Запоріжжя та Запорізької області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Запорізького слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Запоріжжя та Запорізької області негайно має здійснити розпорядження про звільнення особи з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_8 та головуючого суддю Артемову Л.Г.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого, який її вніс, з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений, який її вніс, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали надіслати Запорізькому слідчому ізолятору, вручити сторонам кримінального провадження.

Ухвала суду не оскаржується та підлягає негайному виконанню.

Суддя: Л.Г.Артемова