Вирок № 66041321, 19.04.2017, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/417/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого Ільтьо І. І.,

при секретарі Куні О.І.,

з участю прокурора Михайліченко Г. А., обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегово кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 із середньою освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого, громадянина України

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

встановив:

В ніч з 20 листопада на 21 листопада 2016 року, близько 02 години 00 хвилин, в нічний час доби, ОСОБА_1, керуючи легковим автомобілем марки «Фольксваген Пасат Варіант», реєстраційний номер Чеської Республіки 1SP8802, рухаючись по вул. Головна в с. Оросієво, Берегівського району,, в напрямку с. Пушкіно, Виноградівського району, перевищивши допустиму швидкість в межах населеного пункту, не справившись з керуванням, на повороті дороги вправо, виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка рухалася автомобілю на зустріч по узбіччю дороги. В результаті наїзду, ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забою нирок та сечового міхура, закритого нестабільного багатоуламкового перелому кісток тазу зліва з центральним вивихом голівки стегнової кістки, закритої травми грудної клітки, множинні переломи ребер, двобічного великого гемотораксу, забою легень та серця, які по степені тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 12 від 31.01.2017 року.

Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 23 від 12.01.2017 року, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, стали дії водія ОСОБА_1, який на заокруглення дороги праворуч, вдвічі перевищив допустиму швидкість руху, що привело до виїзду керованого ним транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де на краю проїзної частини дороги від допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 та порушення водієм наступних пунктів Правил дорожнього руху:

п.1.2 в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів

п.12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним

п.1.10 «безпечна швидкість» - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах

п.12.4 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км\год.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю та пояснив, що в ту ніч близько 2 год. ранку він разом з ще двума товаришами поїхали на автомобілі в с. Пушкіно. Рухаючись по головній дорозі с. Оросієво, вони увійшли у правосторонній поворот, на якому він відчув, що втрачає керованість автомобіля від швидкості руху. Всі його намагання вирівняти автомобіль були невдалими, після чого він пересік зустрічну смугу руху та виїхав на зустрічну смугу, де він скоїв наїзд на потерпілу, яка рухалась в зустрічному йому напрямку по узбіччю дороги.

В скоєному щиро розкаявся та просив його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, згідно поданої заяви претензій матеріального таморального характеру до обвинуваченого не має.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, які заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_1 характеризується позитивно (а.с.111).

Обставинами, які помякшують покарання для обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання для обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, однак щиро розкаюється, позитивно характеризується по місцю проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності (а. с. 110,111), має на утриманні малолітню дитину (а.с. 165), а також злочин хоча відноситься до категорії тяжких, однак вчинений з необережності, потерпіла до обвинуваченого ОСОБА_1 претензій будь-якого характеру не має, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тому на підставі ст. 75 КК України, слід прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням та покладенням обовязків відповідно до ст. 76 ч. 1 п.п. 3, 4 КК України, періодично зявлятися для реєстрації в відділі пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

Крім того, суд приходить до висновку про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 додаткового покарання за ст. 286 ч.2 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Закарпатської обласної клінічної лікарні імені ОСОБА_4 до ОСОБА_5 Бейловичп про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення підлягає повному задоволенню.

Долю речових доказів суд вважає вирішити в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1, від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 ч. 1 п. 1, 2 КК України, обовязку періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробаці таповідомляти цей орган про зміну місця проживання.

Речові докази: автомобіль марки Вольцваген Пасат Варіант» державний реєстраційний номерний знак Чеської республіки 1 SP8802, який зберігається на штраф майданчику Берегівського ВП ГУНП України в Закарпатській області - повернути ОСОБА_1 як власнику.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави в особі Закарпатської обласної клінічної лікарні імені ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ 01992156, рах. №35410001352554 в ГУДКС України у Закарпатській області, МФО 812016) 15397грн. 61 коп. грошових коштів, витрачених на лікування ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ільтьо І. І.