Справа №265/940/17
Провадження №2-а/265/88/17
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2017 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Ковтуненко О.В.,
за участю секретаря Монтач А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, діючої від імені та в інтересах ОСОБА_2, до Лівобережного відділу у місті Маріуполі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану та зобов'язання внести до актового запису відповідні зміни, -
В С Т А Н О В И В:
13 лютого 2017 року ОСОБА_1, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2, звернулася до суду із адміністративним позовом до Лівобережного відділу у місті Маріуполі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану та зобов'язання внести до актового запису відповідні зміни. В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, про що Орджонікідзевським відділом РАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області було вчинено актовий запис № 924 від 21.06.2000 року. В актовому записі про смерть прізвище померлої українською мовою було зазначено як «ОСОБА_6». На підставі даного актового запису було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 21.06.2000 року, у якому прізвище померлої вказано як «ОСОБА_6». Спадкоємцем майна померлої за заповітом була її рідна сестра - ОСОБА_5, яка є матір'ю позивача ОСОБА_2 Згідно даного заповіту прізвище померлої вказано як «ОСОБА_6». Після її смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла, подавши 23.06.2000 року заяву про прийняття спадщини, однак належним чином оформити свої права не встигла та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла її донька - позивач ОСОБА_2, подавши відповідну заяву від 31.01.2002 року, однак належним чином не оформила свої спадкові права до сьогодення. Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 19.11.2012 року спадщина після смерті ОСОБА_6 було визнано відумерлою. З метою скасування даного судового рішення позивач звернулася до відділу РАЦС із заявою від 03.03.2016 року про видачу їй повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та внесення змін до актового запису про її смерть. Відділом РАЦС їй було відмовлено, оскільки право позивача на звернення із такою заявою нібито не було підтверджено. Вважаючи дії відповідача неправомірними, просить встановити неправильність запису в акті цивільного стану про смерть ОСОБА_3 та зобов'язати внести відповідні зміни до актового запису.
Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 у судове засідання не прибули, просили вирішувати справу у їх відсутність, вимоги адміністративного позову підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача також у судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, якою вирішення справи покладав на розсуд суду. Разом із тим, даною заявою представник відповідача пояснив, що 21.06.2000 року до відділу РАЦС звернулася ОСОБА_2 з питань державної реєстрації смерті громадянки ОСОБА_6, надавши остаточне лікарське свідоцтво про смерть. Відділом РАЦС було складено відповідний актовий запис про смерть на ім'я ОСОБА_6 та зазначено, що остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Маріуполі Донецької області та померла у віці 65 років. На підтвердження реєстрації смерті ОСОБА_6 заявниці ОСОБА_2 було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1. У графі «для відміток» актового запису зазначено, що національність померлої документами не підтверджено. Відмітка про не здачу паспорту померлої під час державної реєстрації смерті відсутні. Усі графи актового запису заповнені. Реєстрації смерті ОСОБА_6 проведена на підставі паспорту та остаточного лікарського свідоцтва. Відомості щодо прізвища померлої ОСОБА_6 в актовий запис про смерть внесені відповідно до наданих заявником документів. Акцентує увагу, що ОСОБА_2 була заявником при реєстрації смерті ОСОБА_6, актовий запис складався у її присутності. Таким чином, вважає, що помилок в актовому записі про смерть ОСОБА_6 працівниками відділу допущено не було.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість пред'явленого адміністративного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення ст. ст. 122 та 128 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу без участі сторін у порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» від 07.07.1995 року № 12 суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ч.3, 4 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану").
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано згаданим Законом та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 (далі - Правила).
Пунктом 2.13.2. вказаних Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.
Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого Орджонікідзевським відділом реєстрації актів громадянського стану міста Маріуполя Донецької області від 21.06.2000 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що вчинено актовий запис № 924.
Натомість, з копії відповідного вказаному свідоцтву про смерть запису акта про смерть № 924 від 21.06.2000 року (для службового користування) вбачається, що померлу громадянку зазначено як «ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Маріуполя Донецької області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 65 років». У графі «Для відміток» записи про не здачу паспорту померлої відсутні. Факт смерті підтверджено остаточним лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 від 20.06.2000 року.
В книзі видачі свідоцтв реєстрації актів про смерть Орджонікідзевського ВРАЦС, заведеній від 25 лютого 2000 року, зроблено запис від 21.06.2000 року про видачу свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 за актовим записом № 924, при цьому померлу зазначено як «ОСОБА_6».
Письмовими поясненнями представника відповідача встановлено, що факт смерті вказаної особи був у встановленому порядку задокументований на підставі її особистого паспорту та остаточного лікарського свідоцтва про смерть № НОМЕР_2 від 20.06.2000 року. При цьому від пояснень з приводу невідповідності запису прізвища померлої особи в оскаржуваному актовому записі про смерть і в самому свідоцтві про смерть, а також у книзі видачі свідоцтв про смерть, представник відповідача утримався.
Разом із цим, як вбачається з картки за Формою № 1, наданої Лівобережним РВ у місті Маріуполі ГУДМС України в Донецькій області, вказану померлу особу зазначено саме як «ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Маріуполя Донецької області». Особу було задокументовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 від 30.07.1999 року.
Таким чином у суду не викликає сумніву той факт, що дійсним прізвищем померлої особи є прізвище «ОСОБА_6», а тому зазначення її прізвища у актовому записі про смерть як «ОСОБА_6» є помилковим.
Крім того, встановлено, що за свого життя ОСОБА_3 своїм заповітом від 15.06.2000 року зробила розпорядження та усе своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, заповіла своїй сестрі ОСОБА_5.
Згідно із довідкою, наданою Четвертою маріупольською державною нотаріальною конторою від 04.03.2016 року за № 307/02-14, ОСОБА_5 спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла на підставі її заяви від 23.06.2000 року за № 722.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим відділом РАГС Приморського РУЮ міста Маріуполя Донецької області від 17.04.2001 року, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що вчинено актовий запис № 325. При цьому встановлено, що до дня свої смерті ОСОБА_5 належним чином не оформила своїх прав на нерухоме спадкове майно після померлої ОСОБА_3, зокрема, домоволодіння АДРЕСА_1.
Низкою витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та свідоцтвом про одруження у судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_2 є донькою померлої ОСОБА_5, спадщину після її смерті своєчасно прийняла, подавши до нотаріальних органів відповідну заяву від 31.01.2002 року.
03 березня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Лівобережного відділу у місті Маріуполі ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області із заявою щодо внесення змін до актового запису про смерть № 924 від 21.06.2000 року на померлу ОСОБА_3
Листом № 391/4.4-01-17 від 05.03.2016 року Лівобережний відділ у місті Маріуполі ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області відмовив заявникові у внесенні відповідних змін до актового запису про смерть. Відмова вмотивована тим, що право ОСОБА_2 на подання відповідної заяви документами не підтверджуються.
Відповідно до п. 1.14 глави І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за законом або заповітом, згідно із чинним законодавством України.
З урахуванням тих обставин, що відповідачем не спростовуються посилання позивача ОСОБА_2 щодо надання нею при зверненні до відділу ДРАЦС усіх необхідних документів на підтвердження своїх спадкових прав, зокрема, тих, що досліджені в ході розгляду справи, суд приходить до висновку про неправомірність відмови їй з цих підстав у внесенні відповідних змін до актового запису про смерть ОСОБА_3
Таким чином пред'явлений адміністративний позов є цілком обґрунтованим, а тому суд задовольняє його у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 11, 71, 122, 128, 159-163, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1, діючої від імені та в інтересах ОСОБА_2, до Лівобережного відділу у місті Маріуполі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану та зобов'язання внести до актового запису відповідні зміни - задовольнити.
Зобов'язати Лівобережний відділ у місті Маріуполі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області внести зміни в актовий запис про смерть № 924 від 21.06.2000 року, складений на громадянку ОСОБА_6, а саме запис у графі 1. Прізвище «ОСОБА_6» виправити на «ОСОБА_6».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення постанови, а учасниками процесу, що не були присутні при проголошенні, - протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. У разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини цієї постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови складеної у повному обсязі.
Суддя ______
Судове рішення № 66040605, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 11.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 265/940/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: