Ухвала суду № 66040170, 14.04.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16710/13-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2017 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Карабаня В.М.,

при секретарі Каранда С.Г.,

за участю прокурора Піяк К.Л.,

захисника Падалки С.М.,

та обвинуваченого ОСОБА_2

провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013110020000106 від 27.06.2013 року за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

16.03.2017 року в провадження судді Карабань В.М., після повторного автоматизованого розподілу надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013110020000106 від 27.06.2013 року за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 1 ст. 205 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Адвокат Падалка С.М. та обвинувачений ОСОБА_2 не заперечували, щодо призначення справи до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Проте, під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, так як не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, оскільки в даному обвинувальному акті викладено лише фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та наявна вказівка на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, який йому інкримінується, а саме ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України.

Таким чином, прокурором у відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваному фактично не висунуто обвинувачення у вчиненні відповідного злочину та не викладено деталі вчинення злочину, які в подальшому можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження, у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316, 369 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1ст. 205 КК України - повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 2.

Ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали буде проголошено 19.04.2017 року о 09.00 год.

Суддя В.М.Карабань