Рішення № 66039845, 18.04.2017, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/4689/16-ц

2/264/95/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кузнецова Д. В. , при секретарі Костіні К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченої державної допомоги,

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2016 року позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 зайво виплачену щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у розмірі 8554 грн. 84 коп. Також просив стягнути судовий збір в сумі 1378,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що з 06.10.2015 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в УСЗН Іллічівського району м.Маріуполя та отримує щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово комунальних послуг на себе та на дружину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1768,00 грн. За період з 06.10.2015 року по 29.02.2016 року ОСОБА_1 було виплачено державну адресну допомогу в розмірі 8554,84 грн.

Однак в ході проведеної перевірки за даними з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач має у власності двокімнатну квартиру в місті Слов'янськ, Донецької області.

Посилаючись на положення пункту 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505, наявне у відповідача житло в місті Слов'янськ позбавляє відповідача права на грошову допомогу від держави, оскільки не відноситься до тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО.

У зв'язку із цим виникла переплата бюджетних коштів за період з 06.10.2015 року по 29.02.2016 року в розмірі 8554,84 грн., що змусило позивача звернутися до суду із даним позовом.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив проводити розгляд справи за його відсутності, про що надав відповідну заяву.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Зазначив, що оскільки місто Слов'янськ згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053 від 31.10.2014 року є територією проведення АТО, тому відповідачем були надані достовірні відомості про свій майновий стан. Крім того не погоджувався із сумою позову, так як фактично ним було отримано державну допомогу лише в розмірі 2536,00 грн., що може бути підтверджено випискою із Ощадбанку.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 зареєстровані в АДРЕСА_1.

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради від 08.09.2015 року №1412020513 ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення та постановлений на облік в місті Маріуполі за адресою: АДРЕСА_2.

06 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради Донецької області із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 9).

В заяві ОСОБА_1 надав письмову інформацію про відсутність у нього та членів сім'ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Рішенням Управління соціального захисту населення Іллічівського (в теперішній час Кальміуського району) Маріупольської міської ради Донецької області від 16 жовтня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено щомісячну допомогу на проживання, як переміщенім особам, з 06 жовтня 2015 року по 05 квітня 2016 року в розмірі 1768,00 грн. (а.с. 12).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.03.2016 року №54551286 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить двокімнатна квартира в місті Слов'янськ.

Відповідно до п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженої, постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (надалі Порядок від 1 жовтня 2014 р. № 505 ) , грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до пункту 6 Порядку від 1 жовтня 2014 р. № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Аналізуючи положення пункту 6 Порядку, суд відзначає, що умовою для відмови у виплаті грошової допомоги є наявність у особи на праві власності житла в регіонах, які не відносяться до тимчасово окупованої території України, районів проведення АТО та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

При цьому конструкція наведеної норми законодавства окремо перелічує вид регіонів, які не є тотожні та можуть відрізнятися між собою. Водночас перелік таких регіонів законодавець приводить почергово та вони можуть існувати як одночасно так і окремо один від одного, тобто регіон може бути районом проведення АТО, проте бути підконтрольним державній владі України та не бути на лінії зіткнення, але підпадати під категорію тих районів, які прямо визначені в розпорядженні КМУ.

На думку суду при казуальному тлумаченні норми пункту 6 не є визначальним в зазначеному Порядку факт здійснення чи нездійснення органами державної влади своїх повноважень, а вже наявність такого житла в зазначеному регіоні є безумовною підставою для переселення та отримання держаної допомоги відповідачем.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, за весь період її проведення визначаються двома розпорядженнями Кабінету міністрів України: розпорядженням КМУ № 1053-р від 30.10.2014року та розпорядження КМУ № 1275-р від 02.12.2015року.

Згідно обох розпоряджень Кабінету міністрів України місто Слов'янськ було віднесено до населених пунктів, де здійснювалася антитерористична операція.

Питання визначення районів проведення Антитерористичної операції, відповідно до ст.1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом», визначається керівництвом антитерористичної операції, а саме район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Але, саме керівництвом антитерористичної операції і були визначенні райони проведення антитерористичної операції, які повністю знайшли своє відображення у розпорядженнях КМУ з цього питання щодо визначення переліку населених пунктів цих районів.

Так, наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», були визначені районами проведення антитерористичної операції Донецька та Луганська області ( без виключень).

Це означає, що усі населенні пункти Донецької та Луганської областей є районами проведення АТО, а останнім розпорядженням КМУ № 1275-р від 02.12.2015року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», затверджено саме перелік населених пунктів Донецької і Луганської областей, в яких проводилась АТО, до якого входить місто Слов'янськ.

Крім того наказом Антитерористичного центру Служби безпеки України №33/6/а від 7 жовтня 2014 року "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та терміни дії її проведення" чітко визначено, що районами проведення антитерористичної операцiї є вся без винятку Луганська та Донецька області.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявне у ОСОБА_1 на праві власності житло в місті Слов'янськ розташоване на території проведення АТО, що дає йому право згідно пункту 6 Порядку на отримання адресної допомоги та у зв'язку із цим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, Постановою КМУ № 505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», розпорядженням КМУ № 1275-р від 02.12.2015року суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченої державної допомоги відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д. В. Кузнецов