Постанова № 66038117, 13.04.2017, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/133/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2017 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії МЮ №307228 виданий 16.10.2012 року Дубровицьким РС УДМС в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2017 року о 21-00 год. по вулиці Крива в м.Дубровиця Рівненської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки "ВАЗ 21063" з номерним знаком 63375 РВ, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі у присутності двох свідків відмовився.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від дачі пояснень та підпису у протоколі у присутності двох свідків відмовився.

На розгляді справи в суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що 18 січня 2017 року на вулиці Крива в м.Дубровиця Рівненської області його зупинили працівники поліції і попросили пред'явити документи, проте документів у ОСОБА_1 при собі не було. Тоді працівники поліції посадили ОСОБА_1 у свій службовий автомобіль і повезли. На той час, ОСОБА_1 вважав, що працівники поліції його везуть у відділ поліції або ж у лікарню на медичне освідування. Проте, працівники поліції завезли ОСОБА_1 на АЗС, що по вулиці Воробинська в м.Дубровиця Рівненської області. Знаходячись на АЗС ОСОБА_1 зателефонував своєму товаришу ОСОБА_2, щоб той зачинив автомобіль. На АЗС працівники поліції тримали ОСОБА_1 близько 10-15 хв., після чого відвезли його назад до автомобіля. Тоді ОСОБА_1 думав, що працівники поліції його затримали через керування автомобілем без відповідних документів. Про те, що працівники поліції склали того дня відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а не за керувавання автомобілем без документів ОСОБА_1 довідався тільки після виклику його до суду. Також додав, що із протоколом його ніхто не ознайомлював, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння йому не пропонували і свідків, які зазначені у протоколі він тоді не бачив.

Заслуханий в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1 свідок ОСОБА_2 пояснив, що 18 січня 2017 року до нього зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що його забрали поліцейські, а тому попросив зачинити його автомобіль. Коли він знаходився поряд з автомобілем, приїхали працівники поліції і дали підписати протокол, що ОСОБА_1 не буде керувати транспортним засобом, на що він і погодився.

В судовому засіданні інспектор Калюш Олександр Миколайович пояснив, що 18 січня 2017 року по вулиці Крива в м.Дубровиця Рівненської області ним було помічено автомобіль, у якого не горіла ліва фара та яким керував ОСОБА_1 Зупинивши автомобіль у водія були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а тому йому на місці було запропоновано пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора. Проте, пройти на місці зупинки транспортного засобу відповідний огляд ОСОБА_1 відмовився, повідомивши, що бажає пройти такий огляд в медичному закладі. По дорозі до лікарні ОСОБА_1 відмовився їхати в лікарню, а тому працівники поліції для підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння, вирішили заїхати на АЗС, оскільки поблизу не було інших людей, де було залучено свідків, які у протоколі та у своїх поясненнях підтвердили таку відмову. Після цього працівники поліції повезли ОСОБА_1 назад до його автомобіля на вулицю Крива в м.Дубровиця Рівненської області, проте автомобіля на місці вже не було. Згодом стало відомо, що автомобіль загнав додому ОСОБА_2, яким у протоколі про адміністративне правопорушення і було поставлено підпис про передачу йому автомобіля. Після цього працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.

Ст.245 КУпАП, передбачається, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

При оцінці доказів при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, уповноважені особи повинні з'ясувати, чи припустиме використання отриманих відомостей як доказів у цій справі, чи стосуються отримані фактичні дані до конкретної справи, чи вірогідний цей доказ і як він взаємопов'язаний з іншими доказами у справі, чи є достатньою вся сукупність отриманих фактичних даних для того, щоб прийняти законне, об'єктивне й обґрунтоване рішення з адміністративної справи.

Посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Із оглянутого в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №185330 від 18.01.2017 року встановлено, що він був складений відносно ОСОБА_1 саме за відмову особою, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

За клопотанням ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово викликались зазначені в протоколі свідки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, проте вони не з'являлись, хоча були повідомлені належним чином (а.с.20, 21, 23, 24).

Як вбачається із долучених до матеріалів адміністративної справи пояснень свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вони були свідками, як у їх присутності 18 січня 2017 року о 21-10 год., ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі (а.с.5).

Відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, свідка, інспектора поліції та всебічно, повно та об'єктивно дослідивши обставини вчиненого адміністративного правопорушення та матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а його вину доведено повністю.

Твердження ОСОБА_1, про те, що працівники поліції не пропонували йому 18 січня 2017 року, пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, а протокол у його присутності не складався, а про існування такого протоколу ОСОБА_1 дізнався лише, після виклику його до суду є способом захисту для уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки, в судовому засіданні інспектором Калюшем О.М. було спростовано пояснення ОСОБА_1 Також матеріали справи містять письмові пояснення двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, якими підтверджено факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду. Крім того, ОСОБА_1 у своїх поясненнях, в судовому засіданні вказав, що коли його працівники поліції посадили у службовий автомобіль і поїхали, то він вважав, що вони їдуть або у відділ поліції, або ж для проведення медичного освідчення. А тому вищезазначені обставини в своїй сукупності доводять факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.

При накладенні адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення суд не вбачає.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст.23, 33 КУпАП, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, і враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який не працює, та те, що він скоїв правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім буде призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП України, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.

Керуючись ст.ст. 40-1, 287, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті гривень) грн. з позбавленням права керування транспортним засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 20400 (двадцять тисяч чотириста гривень) грн.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя:підпис

З оригіналом згідно

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_5