Постанова № 66037798, 18.04.2017, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

Справа № 541/534/17

№ провадження 2-а/541/34/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,

при секретарі - Калініченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

10 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на порушення відповідачем - суб'єктом владних повноважень, її прав в частині необґрунтованої відмови у перерахунку пенсії відповідно до закону.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що 03.02.2014 року звільнена з посади головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку, фінансово-кредитного забезпечення та економічного аналізу Управління агропромислового розвитку Миргородської райдержадміністрації у зв'язку з виходом на пенсію, яка була їй призначена відповідачем, у відповідності зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» без урахування інших виплат, а саме: матеріальної допомога на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати.

Вказані доплати та виплати входили в її заробітну плату, як державного службовця, на них були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, але для обрахунку пенсії ці виплати не були враховані, що є порушенням та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Просила суд визнати неправомірним дії Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області в частині відмови їй в перерахунку пенсії, як колишньому головному спеціалісту відділу бухгалтерського обліку, фінансово-кредитного забезпечення та економічного аналізу Управління агропромислового розвитку Миргородської райдержадміністрації Полтавської області з врахуванням індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які були їй нараховані і отримані, та на які були нараховані і сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі довідки Управління агропромислового розвитку Миргородської райдержадміністрації № 02-19/19 від 03.02.2014 року ( аналогічні довідки : № 17 від 22.05.2015 року; № 14 від 02.02.2017 року); зобов'язати Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок пенсії, як колишньому головному спеціалісту відділу бухгалтерського обліку, фінансово-кредитного забезпечення та економічного аналізу Управління агропромислового розвитку Миргородської райдержадміністрації Полтавської області з урахуванням 80% заробітної плати, включаючи індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу для вирішення соціально-побутових питань, які були їй нараховані і отримані, та на які були нараховані і сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виплатити їй, ОСОБА_1, недоплачену пенсію з 03 лютого 2014 року.

Розгляд справи просила провести у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2, що діє на підставі відповідної довіреності (а.с.37), заявлений позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, пояснивши, що за матеріалами пенсійної справи позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» (№3723-XII від 16.12.1993р.), починаючи з 04.02.2014р.

З 01 червня 2015 року, відповідно пункту 4 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесень змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015р. Згідно статті 90 вказаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015р. не передбачено перерахунок пенсії особам, яким призначено пенсію згідно цього Закону. Пунктом 2 «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону скасовано статтю 371 Закону України «Про державну службу» №3723- XII від 16.12.1993р., щодо порядку та умов перерахунку пенсій державним службовцям.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про державну службу» №3723- XII від 16.12.1993р..

Враховуючи те, що ЗУ «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015р. не передбачає проведення перерахунку пенсій в тому числі призначених згідно із Законом «Про державну службу» №3723- XII від 16.12.1993р., постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, а отже, підстави для видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій, який був передбачений статтею 371 ЗУ «Про державну службу» №3723- XII від 16.12.1993р. відсутні.

Таким чином, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 18.04.2017 року вищезазначену позовну заяву в частині вимог, що стосуються періоду з 03.02.2014 року по 09.09.2016 року, залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Миргородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію за віком згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч.1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року, в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачці, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року, в редакції, що діє на даний час, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з заявою про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, виходячи із сум заробітної плати, з урахуванням інших виплат, тобто: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з моменту первинного звернення за призначенням пенсії ( а.с.16-17), додавши до заяв довідки про заробітну плату аналогічного змісту датовані 22.05.2015 року та 02.02.2017 року (а.с.9-15).

Відповідно до довідки № 14 від 02.02.2017 року виданої Відділом агропромислового розвитку Миргородської районної державної адміністрації (а.с.14) за період з 01.02.2012 року по 31.01.2014 року ОСОБА_1 нараховані інші виплати заробітної плати, до яких входять індексація заробітної плати - 1431грн. 79 коп. та матеріальна допомога на оздоровлення - 5740 грн. 62 коп..

Вищезазначена довідка за формою та змістом відповідає вимогам, встановленим Постановою правління Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року, яка була чинна на день виникнення спірних правовідносин.

Відповідачем листом від 10.02.2017 року №1061/02-24 ОСОБА_1 роз'яснено, що позивачці призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» (№3723-ХІІ від 16.12.1993р.), починаючи з 04.02.2014р..

З 01 червня 2015 року, відповідно пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015р. згідно статті 90 вказаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р..

Законом України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015р. не передбачено перерахунок пенсії особам, яким призначено пенсію згідно цього Закону. Пунктом 2 «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону скасовано статтю 371 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993р., щодо порядку та умов перерахунку пенсій державним службовцям. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії», яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993р..

Враховуючи скасування норм законодавства, щодо пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про державну службу» (№3723-ХІІ від 16.12.1993р.), провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 не є можливим. (а.с.18).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995р. заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» , в структуру заробітної плати входить додаткова заробітна плата, а це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Також до заробітної плати відносяться інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно ч. 2 ст.33 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці державного службовця.

Згідно з ч.6, 7 ст. 33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть встановлюватись надбавки за високі досягнення в праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про державну службу» державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

З огляду на вищевикладене, виплата матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання визначена законом, а повноваження щодо встановлення конкретних розмірів посадових окладів, матеріальної допомоги, доплат делеговані Кабінету Міністрів України.

Відповідно до форми довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1, до складу «Інших виплат» входять - індексація, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових умов та матеріальна допомога на оздоровлення, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, що свідчить про необхідність врахування відповідачем цих виплат під час перерахунку пенсії позивачу.

Відповідно абз. 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», індексації підлягає оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер. Індексація заробітної плати являє собою дохід, з якого відповідно до статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів відповідно до чинного законодавства, що діяло на день одержання заробітку (виплат, доходу).

За змістом частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року , в редакції, яка діяла на час призначення позивачці пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Обґрунтованість вимог щодо включення до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги та індексації доходів, з метою проведення перерахунку пенсії, підтверджується також правовою позицію Верховного Суду України, що викладена у постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а-11. Зокрема у цій постанові Верховний Суд України звертає увагу на перевагу в застосуванні норм права спеціальних норм, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії: ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зокрема, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991р. передбачає включення до заробітку для обчислення пенсії всіх видів оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) зареєстрованої особи для обчислення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 21-350а-13, зокрема:

У судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 18 травня та 20 грудня 2012 року (справи №№ К-10879/09, К/9991/59887/12 відповідно) касаційний суд у подібних правовідносинах дійшов висновку про те, що матеріальна допомога, на яку нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування,враховується до заробітку для обчислення пенсії державного службовця.

Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 33, 37 Закону № 3723-XII і в постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13 відповідно) зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Згідно з ч.1 ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому, слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії.

Таким чином, пенсія ОСОБА_1 повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій Миргородського ОУПФУ Полтавської області щодо не включення до розрахунку її пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, є законними та обґрунтованими.

Враховуючи, що відповідач відмовив позивачу лише у врахуванні в пенсійні виплати матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, а відсоткова ставка сторонами не оспорюється, тому підстав для її визначення суд не вбачає, оскільки це не є предметом позову.

При розгляді питання щодо встановлення дати з якої необхідно провести відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1, то судом прийнято до уваги, що згідно ч.4 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться в разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Оскільки позивачка звернулася до Миргородського ОУПФУ Полтавської області з заявою про перерахунок пенсії та надала відповідну довідку 02 лютого 2017 року, то пенсія підлягає перерахунку з 01 лютого 2017 року, а отже її позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Зважаючи на те, що позивачка, як інвалід II групи звільнена від сплати судового збору, суд дійшов висновку про необхідність стягнення судового збору з відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 94, 122, 158 -163, 256 КАС України, Законом України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року, Законом України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995р., ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991р., Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, суд,

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 неправомірними.

Зобов'язати Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, врахувавши раніше проведені виплати, з 01 лютого 2017 року та здійснити відповідні виплати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області судовий збір у розмірі 640 грн. (шістсот сорок) гривень на спеціальний рахунок Державного бюджету України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя С. В. Андрущенко-Луценко