Постанова № 66035044, 11.04.2017, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/377/17

Провадження № 2-а/715/17/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2017 смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:

Судді Цуркана В.В.

секретаря судового засідання Затолошної Р.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Орловської Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернівецької митниці ДФС, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування постанов Чернівецької митниці ДФС та Державної фіскальної служби України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23 грудня 2016 року Чернівецькою митницею ДФС було розглянуто по суті справу про порушення митних правил № 1623/40802/16, яку порушено відносно нього за ознаками ст. 485 Митного кодексу України. Відповідно до даної постанови позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, з накладенням штрафу в розмірі 612 251,94 грн. Вважаючи дану постанову передчасною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з скаргою до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду його скарги ДФС України було прийнято постанову від 01 лютого 2017 року, якою було відмовлено у задоволенні його скарги, при цьому пстанову він отримав 11.02.2017 року.

Вважає вищевказані постанови Чернівецької митниці ДФС та Державної фіскальної служби України протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Посилається на те, що отримані ДФС України документи від митних органів Туреччини не можуть бути доказом у справі про порушення митних правил, оскільки не отримані у встановленому Законом порядку, а саме не були легалізовані, для надання їм статусу доказів у справі. Крім цього, вказує на те, що Чернівецька митниця ДФС при винесення постанови не провела жодних процесуальних дій, не були опитані водії транспортних засобів, які доставили партії вантажів, які б могли надати певні відомості, щодо встановлення факту, причетності позивача до поданих митниці документів. Вказує на те, що взагалі не доведений факт, що він міг знати про те, що документи містять неправдиві відомості, що є визначальним для доведення наявності в його діях суб'єктивної сторони, як складової частини адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України. Крім цього, вказує на те, що в даному випадку, вірогідно, є в наявності факт переміщення через митний кордон України товарів з поданням митному органу документів, що містять неправдиві відомості, що відповідно є кваліфікуючою ознакою правопорушення передбаченого ст.483 МК України. Також зазначає, що в митному органі є в наявності попередні повідомлення, оформлені позивачем для направлення партій вантажу в м. Чернівці, і до цих попередніх повідомлень додані, отримані від вантажовідправника інвойси, в яких вартість відповідає задекларованій вартості, а тому вважає, що під час розгляду справи про порушення митних правил необхідно було опитати посадових осіб, фірм відправника з метою встановлення факту оформлення документів, поданих позивачем під час декларування вантажів в 2014 році.

На підставі викладеного просить суд скасувати постанову Чернівецької митниці ДФС від 23.12.2016 року у справі № 1623/40802/16 та постанову державної фіскальної служби України від 01.02.2017 року у даній справі та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 485 Митного кодексу України.

На поданий адміністративний позов відповідачі Чернівецька митниця ДФС та Державна фіскальна служба України подали свої заперечення в яких просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позво задовольнити.

Представник відповідачів Орловська Ю.М. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, які викладені у запереченнях.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно вимог ст.129 Конституції України, ст.11 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з положень ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а якщо особа без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів, суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника Чернівецької митниці ДФС у справі про порушення митних правил №1623/40802/16 від 23 грудня 2016 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, згідно зі ст. 485 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 612251,94 гривень.

Зі змісту вказаної постанови убачається, що 17.10.2014 року приватне унітарне підприємство (далі - ПУП) І.В.ЕКСІМ» (код ЄДРПОУ 32866800, 60499, Чернівецька область, Глибоцький район, село Слобідка), в особі керівника, позивача по справі, ОСОБА_3, уклало контракт №2210 UA з фірмою «SIREC1 DIS TICARET LTD. STI.» (Incilipinar Mah., Gazimuhtarpasa Buly., Hali Sarayi, kat: 2, No. 181, Sehitkamil, Gaziantep,. Туреччина) на поставку товару згідно товаросупровідних документів «Пряжа».

На підставі вищезазначеного контракту 13.11.2014 року ПУП «І.В.ЕКСІМ» у Чернівецьку митницю ДФС було подано до митного оформлення:

- вантажну митну декларацію (далі МД) типу ІМ40ТД №408040001/2014/016513 (додаткова декларація на тимчасову митну декларацію типу ІМ40ТН №408040001/2014/015813 від 03.11.2014) та товаросупровідні документи, а саме: інвойс №1832 від 27.10.2014, CMR №б/н від 28.10.2014, packing list №б/н від 27.10.2014, Carnet TIR РХ.77606332, від 28.10.2016, сертифікат про походження товару №К 0859603 від 28.10.2014 копію декларації країни відправлення товару №14270100ЕХ079019 від 28.10.2016, згідно яких на адресу ПУП «І.В.ЕКСІМ» у відповідності до контракту №2210 UA від 17.10.2014 укладеного з турецькою фірмою "SIRECI DIS TICARET LTD. STL", надійшов товар "Пряжа (NM 1/7,5) з синтетичних штапельних волокон - акрил 100%, однониткова пофарбована, різних кольорів, лінійною щільністю 146 децітекс, у бобінах, розфасована не для роздрібної торгівлі, вартістю 46662,80 доларів США (604316,18 гривень по курсу НБУ станом на 03.11.2014 року) та "Пряжа (NM 2/40/32 НВ) однокручена, пофарбована, різних кольорів, з синтетичних штапельних волокон - акрил 100%, лінійною щільністю 617 децітекс не розфасована для роздрібної торгівлі в бобінах, вартістю 25173,14 долара США (326009,38 гривень по курсу НБУ станом на 03.11.2014 року).

На підставі відомостей, зазначених у ВМД та товаросупровідних документах, загальна вага нетто склала 18120,35кг, а вартість імпортованого товару становила 930324,56 гривень, в зв'язку з чим митним органом було нараховано, а суб'єктом сплачено 215072,05 гривень необхідних податків, зборів та платежів.

- вантажну митну декларацію типу 1М40ДЕ №40804000172014/016571 та товаросупровідні документи, а саме: інвойс №1844 від 06.11.2014, С MR №000163 від 06.11.2014, packing list №б/н від 06.11.2014, сертифікат про походження товару №L0098418 від 06.11.2014 копію декларації країни відправлення товару №14270100ЕХ079012 від 06.11.2016, згідно яких на адресу ПУП «І.В.ЕКСІМ» у відповідності до контракту №2210 UA від 17.10.2014р. укладеного з турецькою фірмою" SIRECI DIS TICARET LTD. STL", надійшов товар "Пряжа (NM 1/7,5) з синтетичних штапельних волокон - акрил 100%, однониткова пофарбована, різних кольорів, лінійною щільністю 146 децітекс, у бобінах, розфасована не для роздрібної торгівлі, вартістю 25696,40 доларів США (404708,64 гривень по курсу НБУ станом на 13.11.2014 року) та "Пряжа (NM 2/40/32 НВ) однокручена, пофарбована, різних кольорів, з синтетичних штапельних волокон - акрил 100%, лінійною щільністю 617 децітекс не розфасована для роздрібної торгівлі в бобінах, вартістю 42685,11 долара США (672274,43 гривень по курсу НБУ станом на 13.11.2014 року).

На підставі відомостей, зазначених у ВМД та товаросупровідних документах, загальна вага нетто склала 17369,00 кг, а вартість імпортованого товару становила 1076983,07 гривень, в зв'язку з чим митним органом було нараховано, а суб'єктом сплачено 234822,6366 гривень необхідних податків, зборів та платежів.

Всього по вказаних МД (№408040001/2014/016513 та МД №408040001/2014/016571 від 13.11.2014) було оформлення товарів "пряжа" в загальній кількості - 35489,35 кг (18120,35 +17369,00), та загальною вартістю 2 914 465,15 гривень (1357245,80 + 1557219,35).

Відповідно до графи 54 МД №408040001/2014/016513 та МД №408040001/2014/016571 від 13.11.2014 особою яка подавала митні декларації являється позивач ОСОБА_3.

Листом Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ДФС України на адресу Чернівецької митниці ДФС від 30.07.2015 року направлено відповідь з митних органів Республіки Туреччина від 22.06.2015 року щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій підприємством ТОВ «Кейтерінг Інвест» та надано витяги ЕМД №14160100ЕХ046799 від 11.07.2014 року, №14160100ЕХ075624 від 12.11.2014 року та №14270100ЕХ080181 від 21.11.2014 року, а також копії інвойсів №518024 від 11.07.2014 року, №518179 від 12.11.2014 року та №103304 від 21.11.2014 року відповідно до яких митницею встановлено, що в ЕМД №14160100ЕХ046799 та інвойсі №518024 від 11.07.2014 року зазначено фактурну вартість товарів в сумі 55560,67 дол. США (еквівалентно 650458,43 грн.), умови поставки у графі 20 вказані «EXW - BURSA». Таким чином, при ввезені на митну територію України товарів за умовами поставки «EXW - BURSA» та вартості товарів відповідно до ЕМД та інвойсу наданих Республікою Туреччина, сума необхідних до сплати податків і зборів за ІМ 40 ТН №408040001/2014/008996 від 16.07.2014 року, ІМ 40 ДТ №408040001/2014/009814 від 31.07.2014 року повинна була становити 200670,62 грн., що на 74509,07 грн. більше ніж фактично було сплачено.

Крім того, вказаним листом також встановлено, що в графі 22 ЕМД №14160100ЕХ075624 від 12.11.2014 року та інвойсі №518179 від 12.11.2014 року зазначено фактурну вартість товарів в сумі 52279,41 дол. США (еквівалентно 805752,06 грн.) та умови поставки «EXW - BURSA». Таким чином, при ввезені на митну територію України товарів на умовах поставки та вартістю зазначених у вказаних документах, наданих Республікою Туреччина, сума необхідних до сплати податків і зборів повинна була становити 247592,66 грн., що на 91310,69 грн. більше ніж фактично було сплачено.

Листом ДФС України від 09.09.2016 №30223/7/99-99-19-01-04-17 на адресу Чернівецької митниці ДФС направлено копії документів митних органів Туреччини щодо поставки товарів "Пряжа" на адресу ПУП "І.В.ЕКСІМ", оформлених за МД №408040001/2014/016513 та МД №408040001/2014/016571, а саме фактуру від 27.10.2014 №001832, де зазначено, що загальна вага нетто товару становить 18120,35 кг., загальна вартість - 104801,09 долара США та копію експортної декларації Республіки Туреччина від 28.10.2014 №14270100ЕХ072688, в графі № 22 якої зазначено фактурну вартість товару 104801,09 доларів США; фактуру від 06.11.2014 № 001844, де зазначено, що загальна вага нетто товару становить 17369,00 кг., загальна вартість - 98872,43 долара США та копію експортної декларації Республіки Туреччина від 06.11.2014 № 14270100ЕХ075719, в графі № 22 якої зазначено фактурну вартість товару 98872,43 доларів США.

За результатами перевірки митницею було встановлено, що фактична вартість імпортованого з турецької компанії "81ЯЕСІ БІ8 Т1САЯЕТ 1,1В. 8ТГ товару по МД №408040001/2014/016513 на 32965,15 доларів США більше, ніж зазначено в товаросупровідних документах, наданих Чернівецькій митниці ДФС, а по МД №408040001/2014/016571 - на 30490,92 долара США більше, ніж зазначено в товаросупровідних документах, наданих Чернівецькій митниці ДФС. Тобто при ввезенні на митну територію України даних товарів сума необхідних до сплати податків та зборів повинна була становити 653978,66 гривень, що на 204083,98 гривень більше, ніж фактично сплачено.

У зв'язку з вказаним висновком, 09.11.2016 у відношенні позивача ОСОБА_3 Чернівецькою митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил №1623/40802/16 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, а 23.12.2016 Чернівецькою митницею ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1623/40802/16, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Так, диспозицією ст. 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Санкцією вказаної статті передбачено накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

При цьому, відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняти вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стали розбіжності щодо фактурної вартості переміщуваних через митний кордон України товарів та умов поставки в документах поданих ПУП «І.В.ЕКСІМ» з метою митного оформлення товару, який переміщувався через митний кордон України з документами, які надійшли з митних органів Республіка Туреччина щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємством ПУП «І.В.ЕКСІМ». З урахуванням наданих митними органом Туреччини відомостей, розмір податків та зборів які мали бути сплачені при переміщенні через митний кордон України оформлення товарів "пряжа" в загальній кількості - 35489,35 кг (18120,35 +17369,00) повинна була становити 653978,66 гривень, що на 204083,98 гривень більше, ніж фактично сплачено.

Відповідно до вимог ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ч. 3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Крім того, положеннями ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності.

Так, інвойсом є документ, який надається покупцеві продавцем і містить певний перелік товарів із зазначенням їх кількості та ціни, за якою вони повинні бути поставлені клієнтові. Також в даному документі повинні бути зазначені особливості товару, зокрема його вага, а також визначені умови поставки і основні дані про одержувача та відправника. Інвойс пред'являється митному органу під час митного оформлення товарів з метою перевірки поставки вантажів міжнародного призначення.

З матеріалів даної справи та справи про ПМП убачається, що для декларування товарів "Пряжа (NM 1/7,5) з синтетичних штапельних волокон - акрил 100%, однониткова пофарбована, різних кольорів, лінійною щільністю 146 децітекс, у бобінах, розфасована не для роздрібної торгівлі було подано: інвойс №1832 від 27.10.2014, згідно якого у відповідності до контракту №2210 UA від 17.10.2014 укладеного з турецькою фірмою "SIRECI DIS TICARET LTD. STL" його вартість становить 46662,80 доларів США (604316,18 гривень по курсу НБУ станом на 03.11.2014 року) та "Пряжа (NM 2/40/32 НВ) однокручена, пофарбована, різних кольорів, з синтетичних штапельних волокон - акрил 100%, лінійною щільністю 617 децітекс не розфасована для роздрібної торгівлі в бобінах, вартістю 25173,14 долара США (326009,38 гривень по курсу НБУ станом на 03.11.2014 року).

Так, згідно ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, як убачається із змісту ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, з об'єктивної сторони правопорушення передбачене ст. 485 МК України в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак, зокрема: діяння, спрямоване ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів, та причинний зв'язок між діянням та наслідками.

При цьому, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 2, 4 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як було встановлено судом, з метою митного оформлення переміщуваних через державний кордон України товарів, позивачем на підтвердження їх митної вартості було надано документи в яких містилась ціна зазначених товарів, таким чином в даному випадку підлягав застосуванню саме метод визначення вартості товару за ціною договору.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, митний орган на підставі отриманого ним листа-відповіді ДФС України від 09.09.2016 №30223/7/99-99-19-01-04-17 з копіями документів митних органів Туреччини щодо поставки товарів "Пряжа" на адресу ПУП "І.В.ЕКСІМ", оформлених за МД №408040001/2014/016513 та МД №408040001/2014/016571, а також копії інвойсів №1844 від 06.11.2014 року та №1832 від 27.10.2014 року, відповідно до яких фактурна вартість переміщуваних через державний кордон товарів різниться від тієї, що вказана у наданих для митного оформлення деклараціях, дійшов висновків про наявність у діях позивача складу правопорушення передбаченого ст. 485 МК України.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 53-55 МК України, у випадку виявлення розбіжностей у документах щодо митної вартості товарів звернення органу доходів і зборів з письмовою вимогою до декларанта або уповноваженої ним особи про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а також подальшого коригування декларантом митної вартості товарів на підставі відповідного рішення, яке приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що такі заходи вживались митним органом з метою можливого усунення розбіжностей у документах щодо митної вартості товарів, а також коригування митної вартості товарів та подальшої сплати митних платежів у встановленому розмірі.

При цьому, у матеріалах справи вістуні й докази того, що позивачу дійсно направлявся митним органом лист про необхідність з'явитися до митниці для коригування митної вартості й відповідно даний лист був вручений позивачу у визначеному законом порядку. Відомості щодо направлення даних листів позивачу рекомендованим повідомленням поштового відправлення відсутні, а наявне у справі рекомендоване повідомлення взагалі не містить відомостей про його направлення, відповідних кодів та отримання його адресатом.

Крім того, матеріали справи також не містять належних і допустимих доказів, що саме вказана фактурна вартість товарів у митних деклараціях країни відправника відповідає дійсність вартості переміщуваних через митний кордон України товарів "Пряжа (NM 1/7,5) з синтетичних штапельних волокон - акрил 100%, однониткова пофарбована, різних кольорів, лінійною щільністю 146 децітекс, у бобінах, розфасована не для роздрібної торгівлі, всього по вказаних у митних деклараціях (№408040001/2014/016513 та №408040001/2014/016571 від 13.11.2014) в загальній кількості - 35489,35 кг (18120,35 +17369,00) та подані до митного оформлення позивачем, ЕМД та товаросупровідні документи містять неправдиві відомості щодо митної вартості товарів, а тому відсутні підстави вважати, що сплачені ПУП «І.В.ЕКСІМ» податки та збори були заниженими, оскільки дійсна вартість вказаного вантажу відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) митницею на момент саме винесення постанови не була встановлена.

При цьому, як зазначила представник відповідачів в судовому засіданні тільки 27.02,2017 року, тобто вже після звернення позивача з адміністративним позовом, Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області був виданий акт про результати документальної невиїзної перевірки ПУП «І.В.ЕКСІМ» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів по митним деклараціям №408040001/2014/016513 та №408040001/2014/016571 від 13.11.2014.

На момент винесення постанови таких відомостей не було.

Зокрема, як убачається з диспозиції ст. 485 МК України, остання передбачає умисну форму вини яка спрямована на неправомірне звільнення від сплати податків або зменшення їх розміру.

При цьому, ст. 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

При цьому, статтею 10 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Крім того, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012 року, правила якого також поширюються на електронні митні декларації, декларантом або уповноваженою ним особою вносяться відомості відповідно до товаросупровідних документів.

Так, з матеріалів справи убачається, що декларування переміщуваних через митний кордон України товарів здійснено позивачем на підставі товаросупровідних документів, а саме інвойси №1832 від 27.10.2014 року, №1844 від 06.11.2014 року за контрактом з турецькою фірмою "SIRECI DIS TICARET LTD. STL", при цьому відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що на момент розгляду справи про порушення митних правил, у відповідача були достовірні відомості, про те що саме ці інвойси містять неправдиві відомості щодо вартості товарів, про що було відомо безпосередньо позивачу при здійсненні ним декларування товару й відповідно в його діях був умисел на зменшення митних платежів.

Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що у позивача був умисел подати митному органу України документи, які містять неправдиві відомості щодо митної вартості імпортованого товару, а також умов його поставки з метою заниження розміру необхідних для сплати митних платежів та податків.

Так, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних постанов.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимог позивача про закриття провадження у справах про ПМП, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 522 МК України справи про порушення митних правил передбачених ст. 485 МК України розглядаються органами доходів і зборів, а тому вирішення питання щодо закриття провадженні у справі про ПМП за ст. 485 МК України не відноситься до компетенції суду, а входить до обов'язків відповідача та реалізується в процесі здійснення ним провадження у справі про ПМП, суд в даному випадку лише перевіряє відповідність прийнятного органом доходів і зборів рішення вимогам чинного законодавства.

Крім того, відповідно ст. 162 КАС України, в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, передбачених ст. 251 КУпАП та ст. 69 КАС України щодо спростування доводів позивача та доведеності наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України й відповідно правомірність оскаржуваних позивачем постанов.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 458,485,495,531 МК України, ст.ст.2, 6, 8, 9, 10, 11, 69,70, 71, 72, 79, 86, 122, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовльнити частково.

Скасувати постанову Чернівецької митниці ДФС від 23.12.2016 року про порушення митних правил відповідно до якої ОСОБА_3 притягнуто до адмінстративної відповідальності за ст.485 МК України та постанову Державної фіскальної служби України від 01.02.2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ: