Вирок № 66033980, 18.04.2017, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 р. м. Кремінна Справа № 414/2306/16-к Провадження № 1-кп/414/42/2017

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Харченка Г.А.,

при секретарі Водолазській Т.Ю.,

за участю прокурора Карпової І.А.,

захисника Кравченка О.В.

потерпілих ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

представника потерпілих ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Славута Хмельницької області, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працює на посаді помічника машиніста дизельного потягу Сватівського моторно-вагонного депо, не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_1 та який мешкає по АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

8 жовтня 2016 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, за відсутності атмосферних опадів, в умовах достатньої видимості у напрямку свого руху водій ОСОБА_5, керуючи технічно справним легковим автомобілем ВАЗ-21061, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по автомобільній дорозі Р-66 в районі 132 км + 390 м сполученням «с. Житлівка - м. Кремінна» Кремінського району Луганської області, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, зі сторони с. Житлівка у бік м. Кремінна. У цей час по вказаній проїзній частині автодороги Р-66 в районі 132 км + 390 м у зустрічному для водія ОСОБА_5 напрямку рухався пішохід ОСОБА_6 Обвинувачений, маючи об'єктивну можливість своєчасно виявити пішохода на дорозі, діючи в умовах достатньої видимості та оглядовості, порушуючи вимоги п. 12.3 ПДР, не прийняв міри до негайної зупинки транспортного засобу, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6, який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди. Згідно висновкусудово-медичної експертизи № 151-1 від 16.11.2016 року смерть ОСОБА_6, настала від поєднаної тупої травми голови, грудної клітини, з множинними переломами кісток скелету та пошкодженням внутрішніх органів, які ускладнилися у своїй течії травматичним шоком, що призвело до зупинки сердечної та дихальної діяльності, тобто смерті. З технічної точки зору, дії водія автомобіля ВАЗ-21061 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5, невідповідні технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України знаходились в причинному зв'язку зі створенням аварійної ситуації та настанням події розглянутого ДТП.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що не вважає себе винним у скоєнні ДТП, оскільки він не порушував Правил дорожнього руху, а вину відносить на пішохода, тому просив суд його виправдати.

Незважаючи на не визнання вини з боку обвинуваченого, вона підтверджується наступними доказами.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснили , що про подію дізналися від сторонніх людей, на даний час претензій матеріального характеру до обвинуваченого не мають, окрім моральних вимог, просили призначити ОСОБА_5 покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що на момент скоєння ДТП, а це було восени 2016 року, працював слідчим та був закріплений за вказаною категорією справ. Ввечері був викликаний на місце ДТП в районі 132 км автодороги Р66 Кремінна-Житлівка. Прибувши на місце ДТП він побачив водія автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_5, його дружину та сина. Автомобіль мав пошкодження, далі за автомобілем лежало тіло чоловіка - ОСОБА_3, якого вони встановили по паспорту громадянина України, який був при ньому. Було складено протокол та схему ДТП, проводилися фото - та відео фіксація. Радіус заокруглення дороги на той час не вимірювався, видимість не визначалася. На зауваження захисника що місця ДТП вказав, що міг допустити помилку у номері кілометру, а саме 131 км., а не 132 км. Транспортний засіб ОСОБА_5 надав самостійно для проведення експертиз. При складенні протоколу та схеми автомобіль та труп знаходилися на проїжджій частині на рівній ділянці місцевості після закруглення. Водій після ДТП викликав швидку та надавав першу допомогу потерпілому. Чітких пояснень щодо події він надати не міг, був у шоковому стані.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він розслідував кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 Водій спочатку йшов на співпрацю з працівниками поліції, давав пояснення та був згоден на проведення слідчого експерименту. Також давала відповідні пояснення і його співмешканка - пасажир автомобіля ВАЗ - свідок ОСОБА_9 Згодом обвинувачений від проведення слідчого експерименту відмовився та він був проведений на підставі пояснень, що попередньо надавалися водієм та свідком ДТП. При призначенні експертизи слідчим були взяті за основу вихідні дані, які були надані обвинуваченим та свідком на попередньому допиті, оскільки водій від участі в експерименті відмовився. При первісних свідченнях ОСОБА_5 вказував, що при перемиканні світла фар з дальнього на ближній та на дальній відбувся наїзд ним на пішохода. При експерименті використовувався автомобіль ВАЗ 2106 з такими ж характеристиками як і у обвинуваченого, при проведенні підтримувалися необхідні оберти двигуна авто. Місце наїзду на пішохода було встановлено відповідно до протоколу та схеми ДТП, які складав слідчий Талалаєв Я.Ф. Вказав, що дана ділянка дуже добре проглядається, ніяких споруд, дерев чи інших перешкод там не має.

Експерт ОСОБА_10 суду пояснив, що обидва висновки щодо можливості запобігти наїзду на пішохода вірні, вони відрізняються у зв'язку з різними вихідними даними, що були надані захистом та слідчим. Окрім даних слідчим були також надані матеріали кримінального провадження, які були прийняті до уваги при наданні висновку. Надав виключні відповіді на всі питання, всі заміри при проведенні слідчого експерименту відповідали обставинам справи, все відповідало вимогам закону. Автомобіль був у робочому стані, всі фари працювали. Вихідні дані, що надані слідчим, на його думку, відповідають дійсності. Всі дані відповідали технічній дійсності, ним було досліджені матеріали кримінального провадження. При отриманні вихідних даних адвокатом він не був присутнім.

Як вбачається з протоколів огляду місця ДТП, схеми та фото-таблиці до них, предметом огляду є ділянка місцевості в районі автодороги Р-66 132 км + 390 м, де сталося ДТП, наявні сліди гальмування, речовина бурого кольору, частини пошкодженого автомобіля, труп ОСОБА_6 (а.с.74-86).

Як видно з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння ОСОБА_5 останній не перебував в момент скоєння ДТП в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (а.с. 87).

Згідно з висновком судової технічної експертизи від 27.10.2016 року автомобіль ВАЗ 21061 знаходиться в технічно справному стані (а.с. 93-99).

Відповідно до висновку судово-криміналістичної експертизи від 31.10.2016 року на одязі потерпілого ОСОБА_6 були виявлені механічні пошкодження, які могли виникнути в результаті ДТП (а.с.100-108).

Як вбачається з протоколу слідчого експерименту, при проведенні останнього була встановлена загальна видимість елементів проїжджої частини з робочого місця водія автомобіля ВАЗ 2106 та можливість водія виявити пішохода на проїжджій частині (а.с.110-116).

З висновку судової автотехнічної експертизи від 11.11.2016 року вбачається, що водій транспортного засобу мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, для чого у нього не було перешкод технічного характеру (а.с.127-132).

Відповідно до висновків судово-медичних експертиз від 11 та 16 листопада 2016 року у ОСОБА_6 встановлені наступні пошкодження: забита рана потиличної-тім'яної області праворуч, забита рана з садном на лобі справа, по одному садну на лобі справа і зліва, в скуловій області зліва, на нижньому столітті правого ока, по одному садну на підборідді справа і зліва, два садна на лівій щоці в області кута і тіла нижньої щелепи, садно внутрішньої поверхні лівої вушної раковини, три садна тилу лівої кисті, множинні садна тилу правої кисті, множинні садна зовнішньої поверхні правого стегна (на відстані 84 см від підошви), садно задньо-зовнішній поверхні середньої третини лівого стегна (на висоті 62 см від підошви), садно передньо-зовнішній поверхні середньої третини лівої гомілки (розташованої на висоті 32 см від підошви), садно передньої поверхні верхньої третини лівої гомілки (розташована на висоті 40 см від підошви), по синцях на нижньому віці правого ока, верхньої поверхні правого плеча, задній поверхні правого і лівого локтевого суглобів, передній поверхні середньої третини лівої гомілки (на висоті 38 см від підошви), передньо-зовнішній поверхні лівого колінного суглобу (на висоті 53 см від підошви). Крововилив в м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в потилично-тім'яно-скроневої області зліва, в потилично-скроневої області справа. Множинні переломи кісток склепіння та основи черепа. Розрив твердої мозкової оболонки в потилично-тім'яної області справа. Субарахноїдальний крововилив півкуль мозку і мозочка. Множинні точкові крововиливи в тканину мозку. Рідка кров в бічних шлуночках мозку. Точкові крововиливи в тканину і біля коріння обох легенів. По передній пахвовій - середньої ключичній лініях справа зламані 3,4,5,6,7,8 ребра, по середній пахвовій - передній пахвовій лініях зліва зламані 3,4,5,6,7,8,9,10 ребра. Осередковий темно-червоний крововилив в литкового м'яза лівої гомілки у верхній третині (на висоті 42 см від підошви), розлитий темно-червоний крововилив в м'язи зовнішньої поверхні середньої третини правого стегна (на висоті 60 см від підошви. Смерть настала від поєднаної тупої травми голови, грудної клітини, з множинними переломами кісток скелету та пошкодженням внутрішніх органів, які ускладнилися у своїй течії травматичним шоком, що призвело до зупинки сердечної та дихальної діяльності (а.с.120-126).

Суд критично оцінює доводи обвинуваченого щодо невизнання ним своєї вини, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколом огляду місця події, схемою та фото-таблицею, на який обвинувачений зауважень не подавав і все що було встановлено при огляді, як вихідні дані, було покладено в основу проведення слідчого експерименту та авто-технічної експертизи; висновком авто-технічної експертизи, відповідно до якої обвинувачений мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода; протоколом слідчого експерименту, згідно якому встановлена загальна видимість елементів проїжджої частини з робочого місця водія автомобіля ВАЗ 2106 та можливість водія виявити пішохода на проїжджій частині та іншими доказами по кримінальному провадженню, які в сукупності свідчать про наявність вини ОСОБА_5

Наданий стороною захисту висновок експерта від 11.11.2016 року, згідно якому, враховуючи вихідні данні, які були надані водієм, мають право на існування та за таких даних водій не мав технічної змоги запобігти наїзду на пішохода шляхом екстреного гальмування, суд оцінює критично, оскільки ці вихідні дані розглядалися експертом за відсутності матеріалів кримінального провадження на підставі наданих захистом розрахунків без участі всіх учасників кримінального провадження. При цьому сторона захисту від проведення слідчого експерименту відмовилась, автомобіль не надала.

Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ст. 286 ч. 2 КК України, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5, як особа що керувала транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Потерпілою ОСОБА_2 був заявлений цивільний позов до обвинуваченого, в якому вона просила стягнути 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, який обвинувачений в суді не визнав. Разом з тим, даний позов знайшов своє підтвердження при розгляді справи і на підставі ст. 1167ЦК України підлягає частковому задоволенню, оскільки в даному випадку потерпіла зазнала душевних страждань у зв'язку зі втратою рідної людини в результаті ДТП, глибоко переживала ці події, були порушені її нормальні життєві зв'язки і, таким чином, суд знаходить співмірною цим стражданням суму у розмірі 15 000 грн.

При призначенні виду та міри покарання суд відповідно до ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, працює, думки потерпілих, які просили призначити покарання, не пов'язане з реальним позбавленням волі, не судимий, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає добровільне відшкодування матеріальної шкоди, скоєння злочину вперше.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

З огляду на викладені обставини суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами із застосуванням ст.ст. 75, 76 ч. 1 п.п. 1,2 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Процесуальні витрати за проведення експертизи технічного стану автомобіля та авто-технічної експертизи на загальну суму 2111,04 грн. на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Ухвалою слідчого судді було накладено арешт на майно обвинуваченого, а саме автомобіль ВАЗ 2106, р/н НОМЕР_1, який на підставі ст. 174 КПК України суд вважає за необхідне зняти.

Питання щодо речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним та призначити йому покарання за ст. 286 ч. 2 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, а на підставі ст.ст. 75,76 ч. 1 п.п. 1,2 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням строком три роки та зобов'язанням засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5, ІПН НОМЕР_4, на користь ОСОБА_2 15 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5, ІПН НОМЕР_4, на користь держави судові витрати за проведення експертиз на загальну суму 2111,04 грн. на розрахунковий рахунок № 31111149700001, отримувач коштів ГУ ДКСУ у Луганській області 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, код банку отримувача (МФО) 804013.

Речові докази: чоловічий піджак темно-синього кольору, чоловічі брюки сірого кольору, поясний ремінь чорного кольору, чоловічі кросівки з шкіри чорного кольору, чоловічу сорочку білого кольору з смуга темного кольору, чоловічі шкарпетки світло-сірого кольору, чоловічі труси світло-синього кольору - передати родичам потерпілого; автомобіль ВАЗ 2106 р/н НОМЕР_1 - повернути засудженому за приналежністю, попередньо знявши з нього арешт на підставі ухвали слідчого судді.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів, починаючи з наступного дня після його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кремінський районний суд.

Суддя Г.А. Харченко