Рішення № 66032993, 12.04.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/1282/14-ц 22-ц/774/646/К/17

Справа № 212/1282/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22ц/774/646/К/17 суддя Зімін М.В.

Категорія - 58 (ІV) Суддя-доповідач ОСОБА_1

РІШЕННЯ

Іменем України

12 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Зубакової В.П.

суддів: Барильської А.П., Бондар Я.М.

за участю секретаря: Гладиш К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 23 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Криворізької Північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про визнання права власності на майно, поділ майна та звільнення його з-під арешту.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представник відповідача ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції - ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2014 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Криворізької Північної обєднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, поділ майна та звільнення його з-під арешту, посилаючись на те, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_4, який зареєстровано 7 серпня 2004 року. Вироком Казанівського районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2012 року ОСОБА_4 засуджено до 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді та посади, повязані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в державних установах строком на 3 роки, з конфіскацією 1/2 частини майна зі сплатою штрафу у розмірі 4250 грн. Під час досудового слідства постановою від 26 серпня 2011 року був накладений арешт на все майно ОСОБА_4, у тому числі й на автомобіль марки «Шевролє Ніва 21230», який був придбаний у 2006 році під час шлюбу з відповідачем. Вважає, що вказаний автомобіль є обєктом права спільної сумісної власності подружжя. Вважає, що накладення арешту на спірний автомобіль порушує її право власності у праві спільної сумісної власності подружжя.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано легковий автомобіль марки «Шевролє Ніва 21230», 2004 року випуску, темно-сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований на імя ОСОБА_4, таким, що належить на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Визнано частки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 рівними у розмірі 1/2 у праві спільної сумісної власності на вищевказаний автомобіль.

У решті позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 вересня 2015 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2015 року в частині позову ОСОБА_2 до Криворізької Північної обєднаної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, про поділ майна подружжя та звільнення його з-під арешту скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, позивач уточнила позовні вимоги та, зазначивши відповідачами в останній редакції позовної заяви від 13 червня 2016 року Криворізьку Північну обєднану державну податкову інспекціїю Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції(т. 1 а.с. 227-228), просила суд: визнати за нею 1/4 частину легкового автомобіля НОМЕР_2; стягнути з неї грошову компенсацію в розмірі 23 659,33 грн., що становить вартість 1/4 частини легкового автомобіля «Шевролє Ніва 21230» 2004 року випуску; виключити негайно після внесення грошової компенсації в розмірі 23659,33 грн. на депозитний рахунок ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції із акту опису та скасувати (зняти) арешт, заборону та розшук рухомого майна; зобовязати ОСОБА_5 відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції скасувати (зняти) негайно, після внесення позивачем грошової компенсації у розмірі 23659,33 грн. на депозитний рахунок ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції арешт та заборону накладені на підставі постанови слідчого прокуратури Дніпропетровської області в ОВС ОСОБА_7 від 26.08.2011 про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_2; виключити, негайно, після внесення позивачем грошової компенсації у розмірі 23659,33 грн. на депозитний рахунок ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції арешт рухомого майна, накладений постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 25.02.2013.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 23 грудня 2016 рокув задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Так, судом не було враховано висновки, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 вересня 2015 року, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції в частині визначення часток подружжя у спірному майні та зазначено про те, суд не звернув увагу на можливість виключення майна з акта опису і стягнення з позивача в дохід держави чи на користь стягувача грошової компенсації. При цьому, іншим судовий рішення було задоволено аналогічні позовні вимоги ОСОБА_2 про виключення з опису автомобіля марки «HYUNDAU TUCSON». Крім того, зазначає, що суд безпідставно вдався до аналізу джерела походження спірного автомобіля.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, надавши письмові пояснення по справі та просив суд задовольнити апеляційну скаргу, розглянувши справу за його відсутності (т. 2 а.с. 110-111).

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника відповідача ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції - ОСОБА_6, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для їх задоволення.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Однак, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 07 серпня 2004 року було укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище «Українець», що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_5 районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області серії 1-КИ № 221890 від 07.08.2004 року (т. 1 а.с. 4).

Вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.10.2012 року, який залишено без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 25.01.2013 року, ОСОБА_4 був засуджений за скоєння злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 368, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 24, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді та посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в державних установах строком на 3 роки з конфіскацією 1/2 частини майна та зі сплатою штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (т. 1 а.с. 8-14).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС037328, транспортний засіб «Шевроле Ніва 21230» 2004 року випуску був 30.11.2006 зареєстрований за ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 15).

Поставною слідчого з ОВС прокуратури області ОСОБА_9 від 26.08.2011 року було, в межах кримінальної справи № 49-3283, накладено арешт на все майно підозрюваного ОСОБА_4 (т.1 а.с. 26).

Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 26.02.2013 при примусовому виконанні провадження про конфіскацію майна ОСОБА_4 було оголошено розшук та затримання транспортних засобів «Шевролє Ніва 21230», держ. номер НОМЕР_1 та Хюндай TUCSON, держ. номер НОМЕР_3, які належать на праві власності ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 35).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 січня 2015 року, яке ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2015 року залишено без змін. визнано легковий автомобіль марки «Шевролє Ніва 21230», 2004 року випуску, темно-сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований на імя ОСОБА_4, таким, що належить на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Визнано частки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 рівними у розмірі 1/2 у праві спільної сумісної власності на вищевказаний автомобіль.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 вересня 2015 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 залишено без змін (т. 1 а.с. 91-94, 129-131, 154-156).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що автомобіль марки «Шевролє Ніва 21230», 2004 року випуску, темно-сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований на імя ОСОБА_4, належить на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_4, по 1/2 частині кожному, а тому ці обставини для суду є встановленими та додатковому доказуванню не підлягають.

Звертаючись до суду, ОСОБА_2 посилалась на те, що накладення арешту на спірний автомобіль порушує її право власності у праві спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до розяснень, викладених у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 Про судову практику в справах про виключення майна з опису від 27.08.1976 року (з наступними змінами), коли предметом позову є частка в спільній сумісній власності на неподільну річ, на яку звертаються конфіскація або стягнення на користь організації, питання про виключення цієї речі з акта опису вирішується відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що дані в п. 7 Постанови від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності». При цьому, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, може виключити річ з акта опису і стягнути з позивача в дохід держави чи на користь організації грошову компенсацію за частку, що припадає боржнику, або залишити річ в описові, зобов'язавши відповідну державну податкову інспекцію або організацію виплатити позивачу відповідну частину її вартості.

При визначенні розміру частки у майні, що належить подружжю, частки боржника у спільній сумісній власності, а також частки неподільної речі суд має виходити з дійсної вартості цього майна на день ухвалення рішення. Дійсна вартість майна визначається її ринковою вартістю, яка діє на день ухвалення рішення суду. Якщо оцінка окремого виду майна є складною або позивач чи відповідач оспорюють зазначену в описі оцінку майна, суд для визначення дійсної вартості арештованого (описаного) майна за клопотанням сторони у справі може призначити відповідну експертизу.

Згідно ч. 2 ст. 183 ЦК України, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Зважаючи на викладене та враховуючи те, що, вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.10.2012 рокуне було встановлено, що спірний автомобіль придбано за кошти, здобуті злочинним шляхом, конфіскації підлягає лише 1/2 частина від частини автомобіля, яка належить ОСОБА_4, колегія суддів приходить до висновку, що накладення арешту на спірний автомобіль та його конфіскація порушить права позивача, як законного власника його частини. Так, автомобіль є неподільною річчю, його не можливо поділити без втрати цільового призначення, неможливо виділити частку, належну позивачу ОСОБА_2, в натурі та неможливо спільно користуватись автомобілем. Відповідач ОСОБА_4, який є співвласником спірного автомобіля, не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 110-111), у звязку з чим вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/4 частину спірного автомобіля (яка підлягає конфіскації згідно вироку Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.10.2012 року), зняття арешту та передачу їй цього автомобіля підлягають задоволенню.

На зазначені обставини звернув увагу й Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй ухвалі від 09 вересня 2015 року, який зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції, при розгляді даного позову, не звернули уваги на можливість виключення майна з акта опису і стягнення з позивача в дохід держави чи на користь стягувача грошової компенсації за частку, що припадає боржнику, або щодо залишення майна під арештом, зобовязавши відповідний орган виплатити позивачу відповідну частину її вартості.

Згідно ж ч. 4 ст. 228 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обовязковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Висновком експерта ОСОБА_10 № 197/16 від 07 жовтня 2016 року було визначено, що ринкова вартість автомобіля «Шевролє Ніва 21230», типу легковий універсал-В, обєм двигуна 1690, ідентифікаційний номер (VIN) Х9L21230040047385, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на час проведення експертизи, складає 94637,30 грн. (т. 2 а.с. 25-35), тобто вартість 1/4 частини цього автомобіля становить 23659,33 грн.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_2, від імені та в інтересах якої діяв представник ОСОБА_3, внесла кошти у розмірі 23659,33 грн. на депозитний рахунок суду (т. 2 а.с. 124).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що задоволення позовних вимог ОСОБА_2 шляхом визнання за нею права власності на 1/4 частку легкового автомобіля «Шевролє Ніва 21230», типу легковий універсал-В, обєм двигуна 1690, ідентифікаційний номер (VIN) Х9L21230040047385, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що складає 1/2 частку від 1/2 частки вищевказаного автомобіля, яка належить ОСОБА_4 та підлягає конфіскації відповідно до вироку Казанківського районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2012 року, стягнення з ОСОБА_2 вартості цієї частики, скасування арешту спірного автомобіля та виключення його з акта опису, якнайкраще забезпечить право ОСОБА_2 на вільне розпорядження своєю власністю та не перешкоджатиме виконанню вироку Казанківського районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2012 року в частині конфіскації частки цього автомобіля у дохід держави.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_2 до Криворізької Північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про визнання права власності на майно, поділ майна та звільнення його з-під арешту підлягають задоволенню, у звязку з чим колегія суддів вважає прийнятними доводи апеляційної скарги та, на підставі п.п. 3,4 с. 1 ст. 309 ЦПК України, скасовує рішення суду першої інстанції, у звязку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права, та ухвалює нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3- задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 23 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Криворізької Північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про визнання права власності на майно, поділ майна та звільнення його з-під арешту задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку легкового автомобіля «Шевролє Ніва 21230», типу легковий універсал-В, обєм двигуна 1690, ідентифікаційний номер (VIN) Х9L21230040047385, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що складає 1/2 частку від 1/2 частки вищевказаного автомобіля, яка належить ОСОБА_4 та підлягає конфіскації відповідно до вироку Казанківського районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави грошову компенсацію у розмірі 23659,33 гривень за 1/4 частку легкового автомобіля «Шевролє Ніва 21230», типу легковий універсал-В, обєм двигуна 1690, ідентифікаційний номер (VIN) Х9L21230040047385, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що складає 1/2 частку від 1/2 частки вищевказаного автомобіля, яка належить ОСОБА_4 та підлягає конфіскації відповідно до вироку Казанківського районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2012 року, шляхом перерахування коштів у розмірі 23659,33 гривень з депозитного рахунку Апеляційного суду Дніпропетровської області № 373188008101064 (код ЄДРПО 02891291, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м.Київ), які внесені ОСОБА_2 згідно квитанції № 0.0.733262503.1 від 24.03.2017 року, на депозитний рахунок ОСОБА_5 відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, а саме на рахунок: р/р 37117360001490, отримувач ОСОБА_5 ВДВС код ЄДРПОУ 34545918, МФО 820172, ДКСУ м.Київ, отримувач: ОСОБА_5 ВДВС м.Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Виключити, негайно, після зарахування грошової компенсації у розмірі 23659,33 гривень на депозитний рахунок ОСОБА_5 відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, із акту опису та скасувати (зняти) арешт, заборону та розшук рухомого майна, накладені Постановою державного виконавця Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 26.02.2013 року якою орієнтовано особовий склад Криворізького відділення РЕР ДАІ на розшук та затримання транспортного засобу - автомобіля «Шевролє Ніва 21230», типу легковий універсал-В, обєм двигуна 1690, ідентифікаційний номер (VIN) Х9L21230040047385, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з обов'язковим вилученням документів та ключів.

Зобовязати ОСОБА_5 відділ Державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати (зняти) негайно, після зарахування грошової компенсації у розмірі 23659,33 гривень на депозитний рахунок ОСОБА_5 відділу Державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області , арешт, та заборону накладені на підставі Постанови слідчого Прокуратури Дніпропетровської області в ОВС ОСОБА_7 б/н, від 26.08.2011 року, про накладання арешту на автомобіль «Шевролє Ніва 21230», типу легковий універсал-В, обєм двигуна 1690, ідентифікаційний номер (VIN) Х9L21230040047385, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Виключити, негайно, після зарахування грошової компенсації у розмірі 23659,33 гривень на депозитний рахунок ОСОБА_5 відділу Державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, із акту опису та скасувати (зняти) арешт рухомого майна, накладений Постановою державного виконавця Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 25.02.2013 року якою накладено арешт на все рухоме майно автомобіль «Шевролє Ніва 21230», типу легковий універсал-В, обєм двигуна 1690, ідентифікаційний номер (VIN) Х9L21230040047385, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: