Ухвала суду № 66032267, 18.04.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/11183/16- ц

провадження 2/201/326/2017

У Х В А Л А

18 квітня 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання представника позивача про призначення судової генетичної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Жовтневий відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про оспорювання батьківства, зобовязання вчинити певні дії та витребування документів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08 серпня 2016 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, зобовязання вчинити певні дії та витребування документів, позовні вимоги доповнювалися і уточнювалися. Справа прийнята до провадження, призначене судове засідання, по суті слухалася, виносилися ухвали, спір по суті не вирішено.

В ході судового засідання представник позивача звернувся до суду з клопотанням про забезпечення доказів шляхом призначення судової генетичної експертизи з метою зясування обставини, чи є позивач ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник відповідача в судовому засіданні частково заперечував проти заявленого клопотання, вважаючи його в такому вигляді не обгрунтованим.

Зясувавши думку сторін та учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Клопотання про призначення вказаної судової генетичної експертизи заявлене стороною позивача для забезпечення доказу позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України способами забезпечення доказів є саме витребування та огляд доказів, проведення експертизи, тому вказані заявником положення про призначення експертизи охоплюються ст. 133 ЦПК України, яка в ч. 1 першій передбачає судовий збір, можливе посилання ж на Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по цьому питанню (лист та інш.) носить лише рекомендаційний характер і не замінює норму прямої дії, передбаченої в ЦПК України.

Заявляти вказані клопотання можливо лише до початку слухання в справі (ст. 137 ЦПК України), а справа по суті вже слухається, законом не передбачено право чи обовязок суду збирати і надавати в справу докази на підтвердження позиції чи вимогу будь-якої сторони, частина витребуваних документів матеріалах справи вже є (наданих при подачі позову /копії свідоцтв, квитанцій, довідки та інш./ та надані іншими учасниками спору або витребувані судом /матеріали іншої справи, актові записи/ при розгляді справи), не зазначено в законі і можливість забезпечення та витребування доказів саме для проведення певних процесуальних дій, також у клопотанні не зазначено відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами та з якою метою потрібно їх забезпечити, а тому з урахуванням вище викладених обставин не може суд прийняти до уваги наполягання заявника на вимогах свого клопотання, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим обєктивно не підтверджуються; заявником в клопотанні навіть не зазначено посилання на вищезазначені норми ст. 133, 134 ЦПК України.

Суд вважає, що задоволення клопотання може унеможливити проведення самої експертизи, буде викликати клопотання експертів про надання додаткових матеріалів і доказів, що призведе і вже частково призвело до затягування розгляду в справі. Сторона зобовязана спочатку надати ці докази, які потрібно дослідити експертам, суду, а потім заявляти клопотання, а не навпаки. Суд не повинен за сторону шукати, витребувати і надавати необхідні одній із сторін докази чи документи.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Справа по суті заслухана, матеріали справи досліджені, пояснення сторін були, розглянуто всі клопотання, інших доказів не надано. Таким чином обґрунтованих підстав на підтримку клопотання не надано, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Крім того, в клопотанні не вказано, саме для чого потрібно таке забезпечення доказів і в такому порядку (призначення експертизи після дослідження матеріалів справи, пояснень сторін та інш.), не сплачено передбачений законом судовий збір при подачі заяви про забезпечення доказів

З огляду на вказане суд вважає за не можливе задоволення вказаного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 57, 58, 60, 133, 137, 143, 144, 168, 208-210, 293 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової генетичної експертизи по цій цивільній справі відмовити.

Суддя -