Ухвала суду № 66031936, 21.03.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

21 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 лютого 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження у зазначеній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року. Своє рішення обґрунтував тим, що особою, яка подає касаційну скаргу, оскаржується рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови суду першої інстанції, прийнятої у скороченому провадженні, яке відповідно до частини десятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) касаційному оскарженню не підлягає.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 17 березня 2017 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 КАС, посилаючись на неоднакове застосування положень статті 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (чинного на час виникнення спірних відносин) та статті 214 КАС.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.

Оскільки касаційний перегляд рішення суду апеляційної інстанції у справі за позовом ОСОБА_2 не відбувся, а відтак, ухвала не містить висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права, тому Верховний Суд України позбавлений можливості переглянути судові рішення у цій справі з підстави неоднакового застосування норм матеріального права.

Що стосується неоднакового застосування судом касаційної інстанції, на думку заявника, норм статті 214 КАС, то прийняття різних процесуальних рішень зумовлено різними обставинами з яких виходив суд при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження.

Так, в оскаржуваному рішенні суд касаційної інстанції виходив із того, що особою, яка подає касаційну скаргу, оскаржується рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови суду першої інстанції, прийнятої у скороченому провадженні, яке відповідно до частини десятої статті 183-2 КАС касаційному оскарженню не підлягає.

Тоді як у рішенні Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року цей суд здійснив касаційний розгляд справи, яка була розглянута судом першої інстанції за загальними правилами КАС.

А з рішення касаційного суду від 19 січня 2017 року, на яке також посилається заявник, вбачається, що суд встановив підстави для відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 лютого 2017 року.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 лютого 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. КривендаСудді: О.Ф. Волков І.Л. Самсін