Ухвала суду № 66031927, 27.03.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

27 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Самсіна І.Л., -розглянувши заяву Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - управління ПФУ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління ПФУ про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 лютого 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 9 грудня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року.

Не погоджуючись з цією ухвалою, управління ПФУ подало до Верховного Суду України заяву про її перегляд з передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального і процесуального права. На думку заявника, неоднаковість в правозастосуванні, підтверджується ухвалами суду касаційної інстанції від 3 та 23 лютого 2017 року (справи №№ К/800/5155/17, К/800/2811/17 відповідно).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша).

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Зі змісту оскарженого рішення видно, що причинами відмови у відкритті касаційного провадження на постанову суду першої інстанції стало те, що справа не переглядалася в апеляційному порядку. З урахуванням часу звернення управління ПФУ з апеляційною скаргою (28 грудня 2016 року), ненадання документа про сплату судового збору, суд касаційної інстанції погодився з рішенням суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

У рішеннях, наданих для порівняння, суд за підстав, наведених у касаційних скаргах відкрив касаційне провадження, керуючись при цьому мотивами, які визнав достатніми для такого рішення.

З наведеного висновується, що суди не тлумачили зміст зазначеної норми закону, а застосовували її залежно від фактичних обставин кожної із справ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зі змісту доданих до заяви судових рішень висновується, що суд касаційної інстанції не застосовував норм матеріального права, а також не ухвалив остаточного рішення по суті спору. Цей суд у кожній зі справ прийняв процесуальне рішення про відкриття касаційного провадження.

Зазначені обставини в розумінні положень пунктів 1, 2 частини першої статті 237, пункту 3 частини другої статті 239 КАС дають підстави вважати заяву необґрунтованою і такою, що унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від

2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2017 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

І.Л. Самсін