Ухвала суду № 66031673, 11.04.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 737/98/14-к Головуючий у І інстанції Ченцова С. М. Провадження № 11-кп/795/84/2017 Категорія - Доповідач Баглай І. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів Акуленко С.О., Салая Г.А.,

при секретарі Гой Н.Г.,

при апеляційному розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріалів кримінального провадження №12.015.270.210.001.879, за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5 та прокурора на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 серпня 2016 року, постановлений щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

з участю прокурорів Єременка Р.А., Залозного С.О.,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а:

Вироком місцевого суду визнано винуватим та засуджено ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 постановлено рахувати з часу його затримання, з 16.10.2013 року.

Зараховано ОСОБА_5 у строк відбування покарання відбуте покарання за попереднім вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 18.03.2014 року, за період з 05.06.2014 року по 23.06.2015 року.

Цим же вироком визнано винуватим та засуджено ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 постановлено рахувати з часу його затримання, з 16.10.2013 року.

Зараховано ОСОБА_4 у строк відбування покарання відбуте покарання за попереднім вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 18.03.2014 року, за період з 05.06.2014 року по 23.06.2015 року.

Цивільний позов потерпілої та цивільного позивача, ОСОБА_7 задоволено, стягнуто із обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4, солідарно, на користь потерпілої в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1255,00 гривень.

Стягнуто зі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі по 195 гривень 60 копійок, з кожного.

Зараховано ОСОБА_5 у строк відбування покарання попереднє увязнення, за періоди з 16.01.2014 року по 04.06.2014 року та з 23.06.2015 року по 22.08.2016 року.

Зараховано ОСОБА_4 у строк відбування покарання попереднє увязнення, за 16.10.2013 року, за період з 24.10.2013 року по 04.06.2014 року та з 23.06.2015 року по 10.09.2015 року .

Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_5, не погодившись з вироком місцевого суду, в апеляційній скарзі просить його скасувати та змінити із-за суворої міри покарання. Вважає, що суд при призначенні покарання не врахував помякшуючі обставини, а саме: характеристику з місця проживання, визнання своєї вини та цивільного позову, щире каяття. Суд не взяв до уваги його клопотання про завдання йому працівниками поліції тілесних ушкоджень, де свідком була ОСОБА_8. Окрім того, вказує на суперечливі покази ОСОБА_9. Просить зарахувати строк попереднього увязнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, рахуючи з 16.10.2013 року по набрання вироком законної сили.

Захисник ОСОБА_2, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу в якій просить вирок місцевого суду скасувати, а кримінальне провадження закрити. Вказує, що досліджені у судових засіданнях висновки експертиз вказують на непричетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, оскільки він не мав безпосереднього контакту із ОСОБА_10. Відповідно до показань свідків, подряпини у ОСОБА_4 виникли до моменту смерті ОСОБА_11 і причинний зв'язок тілесних ушкоджень відсутній. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4, враховуючи покази свідків та самого ОСОБА_4, були отримані під час рубання дров та проведення ремонтних робіт трактора. А суд першої інстанції, досліджуючи їх, дійшов передчасних висновків про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Також сам ОСОБА_5В надав суду покази, що ОСОБА_4 жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_11 не наносив. У день вбивства ОСОБА_11 ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного спяніння та ледве рухався, що фізично унеможливлює нанесення ним ударів.

Захисник ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, на вирок місцевого суду також подала апеляційну скаргу в якій просить його скасувати і кримінальне провадження відносно нього закрити. Вважає, що саме невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи вплинула на вирішення питання винуватості ОСОБА_4. Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вбивства ОСОБА_11 не визнав та неодноразово наголошував, що ударів потерпілому він не наносив. Жодних прямих доказів по справі, які вказують на вину ОСОБА_4 в матеріалах кримінального провадження немає. Судом не досліджено в повному обсязі та не надано належну оцінку даним висновкам експертиз, які чітко і ясно вказують на відсутність прямого контакту ОСОБА_11 з ОСОБА_4 під час події, що виключає можливість нанесення останнім тілесних ушкоджень ОСОБА_11. У судовому засіданні було встановлено, що жоден свідок не був на місті події під час скоєння злочину, тому висновки суду ґрунтувались на результатах експертиз та показах обвинувачених.

Не погоджуючись з вироком районного суду і прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та ухвалити новий, ОСОБА_12 визнати винуватим за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, визнати обставинами, що обтяжують покарання, рецидив злочинів та вчинення злочину у стані алкогольного спяніння і призначити покарання у виді позбавлення волі строком 14 років. ОСОБА_4 визнати винуватим за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 12 років. Дослідити наявні у справі докази. Вважає вирок необґрунтованим та незаконним і таким, що підлягає скасуванню в звязку з невірною кваліфікацією дій обвинувачених, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особам обвинувачених.

Суд І інстанції вважає доведеним, що 15 жовтня 2013 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, в період часу з 13 год. по 14 год., прийшли до будинку по вул. Грушевського, №34, в с. Дроздівка, Куликівського району Чернігівської області, де проживав ОСОБА_11, вибили вхідні двері та вчинили сварку із потерпілим, в ході якої умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нанесли потерпілому ОСОБА_11 не менше двадцяти ударів руками та ногами в область голови, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок. Від отриманих тілесних ушкоджень, які у своїй сукупності відносяться до категорії тяжких, ОСОБА_11І помер.

Заслухавши доповідача, прохання прокурора задовольнити апеляційну скаргу сторони обвинувачення та відхилити інші, прохання захисників і обвинувачених задовольнити апеляційні скарги сторони захисту і відмовити прокурору, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставами для скасування вироку місцевого суду при розгляді справи в апеляційному суді є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно зі статтею 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Із обвинувачення, визнаного місцевим судом доведеним, видно, що обидва обвинувачені синхронно та одночасно наносили удари потерпілому і заподіяли тілесні ушкодження, що призвели до його смерті.

У той же час місцевий суд перекваліфікував дії кожного із обвинувачених із п. 12 ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 115 КК України, належним чином не мотивувавши це своє рішення.

Із вироку не видно, чиї ж саме із двох обвинувачених дії призвели до смерті потерпілого, а якщо до даних наслідків призвели їхні спільні дії, то не мотивована перекваліфікація цих дій.

Таким чином висновки місцевого суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наведені порушення чинного законодавства колегія суддів вважає такими, що істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, що є безумовною підставою для скасування вироку.

Через невідповідність вироку суду першої інстанції вимогам КПК України, апеляційний суд позбавлений можливості змінити вирок, ухвалити свій вирок чи закрити кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

На думку колегії суддів, вирок місцевого суду слід скасувати і призначити новий розгляд у суді 1-ї інстанції в іншому складі. Прийняттям саме такого рішення у даному кримінальному провадження не буде порушено баланс прав і законних інтересів обвинувачених та потерпілого.

При новому розгляді необхідно з дотриманням вимог кримінального процесуального закону ретельно дослідити обставини справи та доводи апеляційних скарг і прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись ст.ст. 197, 376, 405, 407, 409, 419 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, та прокурора задовольнити частково.

Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 серпня 2016 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити на строк 60 днів, тобто до 11 червня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

С.О. ОСОБА_13 ОСОБА_14 Салай