Постанова № 66030113, 18.04.2017, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/436/17

2-а/583/22/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді - Сидоренка Р.В.,

при секретарі с/з - Зубатовій І.В.,

за участю представника третьої особи - Соколова Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирці адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, треті особи Сумський обласний військовий комісаріат, Охтирський об'єднаний міський військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

27 лютого 2017 ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в якому просить поновити строк звернення до суду із вищевказаним адміністративним позовом починаючи з 30.08.2016 року - наступного дня після виписки з медичного госпіталю та отримання копії протокольного рішення Міністерства оборони України №36 від 20.05.2016 року; визнати протиправними та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби за №36 від 20.05.2016 року, в частині направлення документів ОСОБА_3 на доопрацювання з поверненням їх до обласного військового комісаріату; зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення виплати та виплатити ОСОБА_3 суму одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення, контузії пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975.

Свої вимоги мотивує тим, що в період з 02.08.1986 року по 22.06.1988 року проходив строкову військову службу в Лавах Збройних Сил колишнього Радянського Союзу у військовій частині польової пошти 39277 на посаді водія, у військовому званні рядового, з прийняттям участі у бойових діях, в тому числі у складі діючої армії в період бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан. В травні 1988 року позивач, при виконанні чергового бойового завдання, отримав поранення уламками в голову. Згідно акту судово - медичного обстеження №61 від 26.02.2014 року, шрами на голові ОСОБА_3, як сліди колишніх ран, могли утворитися в результаті уламкових поранень за давністю нанесенні більш ніж 1 рік, що не виключає можливості отримання шрамів - слідів минулих ран під час бойових дій в Афганістані. Протоколом №3302 від 24.10.2014 року засідання Центральної військово - лікарняної комісії підтверджено заподіяння вогнепального осколкового поранення голови (контузія головного мозку 1988 року) та надано висновок, що поранення (контузія) пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Згідно довідки до акту МСЕК серії 10 ААВ №925139 від 03.12.2014 року ОСОБА_3 встановлена 3 група інвалідності та 16.12.2014 року він отримав відповідне посвідчення. У 2016 році позивачу стало відомо про можливість отримання допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року. В зв'язку з чим, позивач звернувся із відповідною заявою до Охтирського об'єднаного міського військового комісаріату, який перевіривши, надіслав заяву та додатні до неї документи на опрацювання до Сумського обласного військового комісаріату, а той в свою чергу до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Відповідно до п. 494 Протоколу №36 від 20.05.2016 року засідання комісії з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, який був затверджений Міністром оборони України, прийнято рішення про повернення позивачу документів на доопрацювання, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми та каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п. 11 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975. Позивач вважає, що рішення відповідача протиправне та таке, яке прийняте не у спосіб, регламентований чинним законодавством України, в наслідок чого позивач змушений звернутися до суду з питанням відновлення та захисту своїх прав та інтересів.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, від представника позивача ОСОБА_6 надійшла письмова заява, в якій останній просить розгляд справи провести без участі позивача та його представника.

Представник відповідача Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали письмові заперечення, згідно яких не погоджуються з вимогами позивача, вважають їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначають, що були надані на адресу військового комісаріату не всі документи передбачені Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги, а саме не було надано копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Такі документи, в силу ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», є суттєвими та визначальними, за відсутності яких неможливо визначити право позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Чинними нормативно - правовими актами чітко встановлений перелік документів, які можуть свідчити про причини та обставини одержання поранення (травми), контузії військовослужбовцем, що в повній мірі доводить той факт, що позивачем не було надано на адресу Міноборони необхідних та обов'язкових документів, передбачених Порядком №975, через що вимоги в частині зобов'язання Міноборони розглянути питання щодо призначення йому одноразової грошової допомоги також не підлягають задоволенню. Крім того, Міністерство оборони України не розглядало заяву позивача по суті, а лише відмовило у задоволенні заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку з ненаданням повного пакету документів, а тому відсутні підстави для зобов'язання Міноборони призначити одноразову грошову допомогу. Самі по собі дії (бездіяльність) відповідача не порушують прав позивача, а тому не підлягають захисту в судовому порядку у зв'язку з відсутністю предмета оскарження, у з в'язку з чим в даній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Тому просять відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.

Представник третьої особи Сумського обласного військового комісаріату в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали письмовий відгук на позовну заяву, згідно якого зазначають, що позивач, з метою отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, звернувся до Охтирського ОМВК з відповідною заявою від 30.12.2015 року та надав документи для оформлення і призначення вказаної грошової допомоги. Сумський обласний військовий комісаріат направив заяву позивача з відповідними документами на розгляд Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Відповідно до рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 року №36, позивачу було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Сумський ОВК, як орган владних повноважень, вчинив всі передбачені законом дії, які відносяться до його компетенції відповідно до Порядку №975. Крім того, саме на позивача покладено обов'язок подання копії документу, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Вважають відмову міністерства оборони України у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги правомірною, в зв'язку з чим просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник Охтирського об'єднаного міського військового комісаріату Соколов Є.О. в судовому засіданні проти позову заперечував. Надав письмові заперечення проти позову, згідно яких ОСОБА_3 звертався до Охтирського об'єднаного міського військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, в зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, який направив заяву та подані ним документи на опрацювання до Сумського обласного військового комісаріату. Останній, в свою чергу, відповідно до п. 13 Порядку №975 направив заяву та додатні до неї документи до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. 20.05.2016 року відповідно до п. 494 Протоколу №36 засідання комісії було прийнято рішення про повернення ОСОБА_3 на доопрацювання документів, оскільки позивачем не було надано документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми та каліцтва). Таким чином у Міністерства оборони України буди відсутні законні підстави для прийняття будь - якого рішення з приводу заяви позивача. Міністерством оборони України рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги або відмову у такому призначенні по суті не приймалося, фактично надано можливість усунути виявлені недоліки у формуванні документів. В зв'язку з чим, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку представника третьої особи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу у військовій частині польова пошта 39277 з 02.08.1986 року по 22.06.1988 року на посаді водія, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 від 02.04.1986 року (а.с.12-14).

Особовий склад військової частини польова пошта 39277 з 05.12.1981 року по 04.02.1989 року приймав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан, що підтверджується архівною довідкою виданою 31.10.2006 року Центральним архівом Міністерства оборони Російської Федерації (а.с. 15).

Згідно довідки виданої Охтирським об'єднаним міським військовим комісаріатом за №2 від 04.01.2016 року вбачається, що з 02.08.1986 року по 22.06.1988 року рядовий ОСОБА_3 брав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан (а.с.19).

Згідно з даними висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 26.02.2014 року, знайдені у ОСОБА_3 шрами (сліди колишніх ран), могли утворитись в результаті уламкових поранень. Давність нанесення ушкоджень більше 1 року. Не виключена можливість отримання шрамів - слідів минулих ран під час бойових дій в Афганістані (а.с. 16).

З даних витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (Протокол № 3302 від 24.10.2014 року) видно, що поранення (контузія) та захворювання позивача, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.17).

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК 03.12.2014 року позивачу при первинному огляді була встановлена третя група інвалідності, внаслідок поранення (контузії), та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, на строк до 01 січня 2017 року (а.с.18).

30 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Охтирського ОМВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с.35).

Того ж дня, заява ОСОБА_3 з доданими документами була направлена до Сумського обласного військового комісаріату (а.с.35 на звороті).

Згідно з даними витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 року №36 (а.с. 20) комісія дійшла висновку про необхідність повернення документів позивача до Сумського ОВК на доопрацювання у зв'язку з відсутністю документів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

22 червня 2016 року на адресу Охтирського об'єднаного міського військового комісаріату повернуто документи ОСОБА_3, які були отримані останнім на руки 29.08.2016 року, що підтверджується особистим підписом позивача (а.с. 70 на звороті).

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2, ст. 16 Закону №2011-XII (в редакції чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до підпункту «б» пункту 1 ст. 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

В постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року у справі №21-563а14 по справі з аналогічними правовідносинами, визначено, що право на отримання допомоги виникає у військовослужбовця з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби. Крім того, визначено, що одноразова грошова допомога є компенсаційним механізмом соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до п. 3 Порядку, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці МСЕК.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 встановлено, що особи, які до набрання чинності Порядку, затвердженого цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Отже, з аналізу правових норм вбачається, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги по ІІІ групі інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, виникло з моменту встановлення інвалідності - 03.12.2014 року.

Водночас, відповідно до п. 11 Порядку військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до п. 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово - лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. № 402 (далі - Положення № 402), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Також, відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

В матеріалах справи міститься витяг із протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по становленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва у колишнього військовослужбовця, протокол №3302 від 24.10.2014 року, що здійснювалось для визначення причинного зв'язку отриманих травм, контузій під час військової служби у країнах, де велись бойові дії. Як вбачається з даного витягу, у позивача було виявлено вогнепальні осколкові поранення голови (контузія головного мозку 1988 року), наслідком яких стали шкіряні рубці у зазначених анатомічних областях, що підтверджується актом судово-медичного обстеження №61 від 26.02.2014 року.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що рішення Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України №3302 від 24.10.2014 року, яким встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія, та захворювання), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та акт судово - медичного обстеження №61 від 26.02.2014 року засвідчили в діях позивача відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 року по справі 2-а-1626/12/1370, де зазначено, що документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про неправомірність повернення Міністерством оборони України документів позивача на доопрацювання.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також суд звертає свою увагу на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем 20.05.2016 року проте з даним позовом позивач звернувся лише 27.02.2017 року, тобто із пропуском шестимісного строку, визначеного ст. 99 КАС України.

Разом з цим суд звертає свою увагу на те, що про прийняти рішення стосовно повернення його документів на доопрацювання позивач дізнався лише 29.08.2016 року, коли повернувся зі стаціонарного лікарняного медичного госпіталю, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2156, та підписом позивача в матеріалах справи про отримання ним документів.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача та поновити позивачу строк для звернення до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До складу витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати на правову допомогу.

Частиною 1 статті 90 зазначеного Кодексу передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частиною 3 названої правової норми передбачено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні

Згідно зі статтею 2 зазначеного Закону у разі якщо сторона у цивільній чи адміністративній справі звільнена від оплати витрат на правову допомогу, компенсація таких витрат виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, у розмірі, що не перевищує 2,5 відсотка прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що в 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня складає 1600 гривень.

Таким чином, судом установлено, що максимальний граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу за годину участі особи, яка надавала правову допомогу поза судовим засіданням становить: 1600х40%=640,00 грн. за годину, і не може перевищувати дану суму.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача до адміністративного позову були додані: договір про надання правової допомоги від 27.02.2017 року, акт здачі - прийняття виконаних робіт за договором про надання правової допомоги, розрахункову квитанцію серії ЦВІ №27-02/2017 на суму 2500,00 грн.

Проаналізувавши надані позивачем документи, суд встановив, що ними підтверджується понесені позивачем витрат на правову допомогу у частині суми 1000,00 грн., що підлягають стягненню на користь позивача за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір сплачується за ставкою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00грн.).

Враховуючи те, за подання адміністративного позову ОСОБА_3, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 640,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Поновити ОСОБА_3 строк на звернення до суду з позовом до Міністерства оборони України, треті особи Сумський обласний військовий комісаріат, Охтирський об'єднаний міський військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.

Визнати протиправним і скасувати пункт 494 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 року №36 щодо повернення на доопрацювання до Сумського обласного військового комісаріату документів ОСОБА_3.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ у розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на день встановлення інвалідності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1) судові витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського адміністративного апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з часу її проголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Р.В.Сидоренко