Постанова № 66029797, 14.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/574/17

Номер справи місцевого суду: 521/21707/16-п

Головуючий у першій інстанції Іщенко О.В.

Доповідач Кадегроб А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2017 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області - Кадегроб А.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10.02.2017 року про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

встановив:

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2017 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та до нього застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Вищевказаною постановою ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 12.12.2016 року о 03.00 годині, керував автомобілем НОМЕР_1, по вул. 5-й Деревообробний провулок, 93 у м. Одесі, в стані алкогольного сп'яніння, відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду №3/521/7892/16 від 12.12.2016 року, складеного на підставі акту медичного огляду №002170 від 12.12.2016 року, чим порушив п. 2.9-а ПДР України.

На дану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в яких просить поновити йому строк на оскарження постанови, скасувати її та закрити провадження по справі на підставі ч.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Вимогу про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 мотивує тим, що не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, копію постанови поштою він не отримував та про її існування дізнався лише 17.03.2017 року, у зв'язку з чим вважає, що строк був пропущений з поважних причин.

В обґрунтування своїх вимог про скасування постанови ОСОБА_2 вказує, що суд при розгляді справи повинен був з'ясувати всі обставини передбаченні статтями 247, 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. В постанові не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. Крім того, суд повинен був повернути протокол відповідному правоохоронному органу, оскільки протокол не відповідав вимогам ст. 256 КУпАП, так як в ньому відсутнє посилання на частину, ст. 130 КУпАП яку порушив ОСОБА_2

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав доводи клопотання та апеляційної скарги і просив їх задовольнити, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи. В матеріалах справи наявні повістки на ім'я ОСОБА_2, однак вони ніким не підписані та не містять відомостей про їх отримання ОСОБА_2 Судовий розгляд відбувся 10.02.2017 року без його участі. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 надав суду копії посвідчення про відрядження, з якого вбачається, що в період з 09.02.2017 року по 12.02.2017 року він вибув у відрядження до м. Києва. При цьому в матеріалах справи наявна телефонограма, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 повідомив суд про те, що він перебуватиме у відрядженні, однак, незважаючи на це, справа була розглянута без його участі.

Також з матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог ст.285 КУпАП після винесення постанови її копія не була вручена чи направлена ОСОБА_2

Таким чином, у апеляційного суду відсутні підстави піддавати сумніву викладені в апеляційній скарзі доводи стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим цей строк підлягає поновленню.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП, Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суд першої інстанції під час розгляду справи не дотримався вищевказаних вимог КУпАП.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що суд розглянув справу без участі ОСОБА_2, не маючи при цьому даних про його належне сповіщення, чим позбавив його можливості надати пояснення, докази, заявляти клопотання тощо, і таким чином реалізувати своє право на захист.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що суд допустив неповноту та однобічність розгляду справи.

Так, протокол про адміністративне правопорушення, висновок про результати медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння були складені відносно ОСОБА_2, в поясненнях свідка також зазначені анкетні дані ОСОБА_2, а постановою суду у вчиненні адміністративного правопорушення був визнаний ОСОБА_3, чим суд фактично притягнув до відповідальності не ту особу, стосовно якої надійшли адміністративні матеріали.

В оскаржуваній постанові зазначено, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністартивне правопорушення, актом медичного огляду на стан сп'яніння та поясненнями свідка ОСОБА_4

При цьому з письмових пояснень свідка ОСОБА_4 вбачається, що останній 12.12.2016 року о 03.10 годині знаходився за місцем свого проживання та через вікно побачив, як працівники поліції переслідували особу, яка від них тікала. Коли він вийшов на вулицю, то побачив припаркований автомобіль НОМЕР_2, та затриманого працівниками поліції ОСОБА_2, від якого відчувався запах алкоголю.

При цьому з пояснень свідка не вбачається, щоб він бачив, як ОСОБА_2 керував будь-яким транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив інкриміноване йому правопорушення.

Суд на вказані суперечності уваги не звернув, не вжив заходів для виклику в судове засідання свідків та працівників поліції, не витребував відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, у зв'язку з чим висновок про керування ОСОБА_3 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння є передчасним.

Вищевказані порушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення.

Згідно з частиною сьомою статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративні правопорушення не можуть бути розпочаті, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 інкримінується вчинення вказаного правопорушення 12.12.2016 року, відповідно строк притягнення особи до адміністративної відповідальності вже сплинув.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд вважає, що за даних обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню, а провадження по даній адміністративній справі - закриттю в зв'язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 33, 38, 289, 293, 294 КУпАП, -

постановив:

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 10.02.2017 року - задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10.02.2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, встановленого ст.38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області А.І. Кадегроб