Справа № 522/25022/16-а
Провадження № 2а/522/677/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2017 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого-судді Кічмаренка С.М.,
за участю секретаря Стогнієнко Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, по якому просить суд визнати протиправними відмову та рішення № 470 від 07.12.2016 р. управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси «Про відмову у перерахунку пенсій» прийнятих відносно ОСОБА_1. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м Одеси здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01,12.2015 року у розмірі 83% від заробітної плати з урахуванням усіх видів виплат у сумі 11638,80 грн. згідно з довідкою від 29.11.2016 р. № Б-4219, виданою Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради.
03.02.2017 року надійшло заперечення проти позову від Управління Пенсійного фонду України, в яких відповідач посилається на те, що застосовувати при обчисленні пенсії « інші виплати» не є можливим з огляду на норми чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши повідомлені позивачем та відповідачем у матеріалах справи письмові докази та оцінивши заперечення відповідача в сукупності, проаналізувавши приписи чинного законодавства України, за внутрішнім переконанням та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, суд, з посиланням на чинне національне законодавство, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини між сторонами є адміністративно-правовими та врегульовані положеннями КАС України.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень у тому числі органів державної влади.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Судом встановлено, що з 2001 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Приморському районі м. Одеси та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України « Про державну службу».
Пенсію позивачу було призначено в розмірі 83% від заробітної плати, що підтверджується копією розпорядження 450 від 16.11.2001 року та розпорядження 194635 від 03.03.2008 року.
02.12.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку та надав довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії відповідно до Закону України « Про державну службу» станом на 01.12.2015 року від 29.11.2016 року № Б-4219, видану Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради.
Листом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 16.12.2016 року № 968/Б-11 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку із набранням чинності Закону України « Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII скасовано, зокрема ст. 37 Закону України « Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723 - ХІІ, якою передбачалось право на проведення перерахунку пенсії. Також зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 « Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» стосовно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865, яким визначається механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону 3723, у зв'язку із чим підстави для видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій відсутні.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те що засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, встановлені Законом України «Про державну службу».
Відповідно до вимог ст.37 цього Закону (в ред. чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру.
Таким чином, призначення державному службовцю пенсії та її перерахунок здійснюється із сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
А статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії ОСОБА_1 було встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких законодавчих актів» від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та застосовується з 1 грудня 2015 року, посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджені, зокрема, додатками постанови КМУ №268 підвищуються на 25%.
Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу Існуючих прав і свобод.
Відповідно до рішення КСУ від 22.05.2008 № 10-рп/2008, тлумачення словосполучення "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій статті 22 Конституції України ( 254к/96-ВР ), Конституційний Суд України дав у Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 ( v005р710-05 ) (справа про постійне користування земельними ділянками), згідно з яким "конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними". При цьому Конституційний Суд України зазначив, що "загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена" (абзац четвертий підпункту 5.2 пункту 5 мотивувальної частини) ( v005р710-05 ).
Отже, визнання Законом (107-17) правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.
Отже, норми ст. 37 Закону України «Про державну службу» діють на сьогодні І вони не змінені, не скасовані в установленому конституцією України порядку.
Згідно з вимогами статті 37-1 Закону України від 16.12.1993 року за №3723-ХІ1 (в редакції, що була чинна на час призначення пенсії ОСОБА_1.), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи, Із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014р. №76-УШ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України», згідно Із пунктом 11 якого текст статті 37-1 Закону України «Про державну службу викладений в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державних службовців визначаються Кабінетом Міністрів України».
Порядок перерахунку пенсій державних службовців був урегульований пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсій», а саме: у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року за № 432-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:
1)пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з
якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на
момент перерахунку;
2)іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із
сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді..з
якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Згідно пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 05.2000 р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсій»,передбачалось, що перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики. .
Разом з тим враховуючи те, що пенсія ОСОБА_1 була призначена з 2001 року Відповідач не може застосовувати положення Закону «Про державну службу» від 10.12.2013р. №889- VIII, що набув чинності із 01 травня 2016р., оскільки цим Законом на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення державних службовців у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення Із набуттям чинності цього Закону, тобто із 05 травня 2016 р., а відтак не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, що не позбавляє мене права на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку Із підвищення заробітної плати державного службовця за відповідною посадою, з якої призначено пенсію.
До правовідносин сторін повинні застосовуватися приписи статті 37 та статті 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії ОСОБА_1.).
Разом з тим, згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013. яка застосовується з 01.12.2015 р.) форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
Так, постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 р. №15-1 затверджено та введено в дію форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію. Вказана форма довідки містить у собі наступні складові: посадовий оклад, надбавка за ранг? або кваліфікаційний клас, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг; надбавка за вислугу років, надбавка за знання та використання в роботі Іноземної мови; надбавка за почесне звання "заслужений"; надбавка за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності Інформації; доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи; премія; Інші виплати (винагорода за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань).
Окрім того, відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України № 15-1 від 04,09.2013 р., були затверджені форми довідок про заробітну плату, в тому числі, форма довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на Інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію» І станом па 01.32-2015 року вказані форми довідок були чинними.
Тому, посилання відповідача на те, що форми довідок про заробітну плату, які надавалися для проведення перерахунку пенсії, були вилучені постановою правління ПФУ від 04.07.2016 року № 15-2, суперечить Конституції України і фактичним звуженням обсягу прав громадян встановлених Конституцією України.
В п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади», зазначено, що відповідно до ст. ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
Стаття 41 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують. 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної штати.
Таким чином, вважаю, що матеріальні допомоги, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця, враховуються при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись не положенням законів України „Про державну службу" та „Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Згідно з статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014р., за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу (йдеться про Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції.
В силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захисті прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, враховуючи вищевикладене дії управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси грубо порушують конституційні права ОСОБА_1 на перерахунок пенсії по інвалідності в повному обсязі з урахуванням всіх отриманих виплат на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний соціальний внесок.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Таким чином, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в Інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Відповідно до ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, Інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту пільг.
Також, статтею 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи Інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо визнання відмови Управління пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси, пов'язані з відмовою пенсії позивачу - неправомірними .
Керуючись ст.ст. 99, 159-163, 183-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправними відмову та рішення № 470 від 07.12.2016 р. управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси «Про відмову у перерахунку пенсій» прийнятих відносно ОСОБА_1.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м Одеси здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01,12.2015 року у розмірі 83% від заробітної плати з урахуванням усіх видів виплат у сумі 11638,80 грн. згідно з довідкою від 29.11.2016 р. № Б-4219, виданою Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради.
Постанова суду в частині призначення та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її отримання. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: С.М. Кічмаренко
10.04.2017
Судове рішення № 66029246, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 10.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/25022/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: