Рішення № 66028479, 18.04.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/195/17 18.04.2017 18.04.2017 18.04.2017

Провадження №22-ц/784/777/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 487/195/17-ц

Провадження № 22-ц/784/777/17 Головуючий першої інстанції: Андрощук В.В.

Категорія: 50 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Кушнірової Т.Б.,

Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Лівшенком О.С.

за участі: відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2017 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

в с т а н о в и л а:

13 січня 2017 р. ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказувала, що з 06 грудня 2008 р. перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, який було розірвано рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 квітня 2016 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6.

Посилаючись на те, що сімейні відносини з відповідачем припинено, дитина проживає з нею, коштів, які відповідач надає для утримання сина недостатньо, позивачка просила суд з урахуванням того, що відповідач є приватним підприємцем, має нерегулярний, мінливий дохід, стягнути з нього на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1 000 грн. щомісячно, але в будь-якому випадку не менше 459 грн. 30 коп. (30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік»).

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2017 р. позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 750 грн. щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 січня 2017 р. і до досягнення дитиною повноліття. Також з відповідача стягнуто на користь держави 640 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує на те, що судом не було враховано обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору, а саме: наявність у нього іншої дитини, відсутність постійного заробітку та скрутне матеріальне становище, а тому невірно визначив розмір стягнутих аліментів, у зв'язку із чим просить рішення суду змінити та стягнути з нього аліменти в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У запереченні на апеляційну скаргу позивачка вказує на її безпідставність і просить скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що сторони з 06 грудня 2008 р. перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 квітня 2016 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6, який після розірвання шлюбу та припинення сторонами спільного проживання проживає разом з позивачкою та перебуває на утриманні останньої.

Між сторонами існує спір щодо надання відповідачем коштів на утримання малолітньої дитини.

За відсутністю домовленості між батьками щодо участі в утриманні дитини той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів (ст. 181 СК України).

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

В силу положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Як встановлено судом, відповідач є повнолітньою, працездатною особою, має на утриманні іншу неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, постійної роботи не має, а тому його дохід є мінливим.

З урахуванням викладених обставин справи та положень закону, суд обґрунтовано поклав на відповідача обов'язок по сплаті аліментів на утримання доньки та вірно вважав, що аліменти слід визначити у твердій грошовій сумі.

Між тим, з визначеним судом розміром стягнутих аліментів погодитись не можна.

Так, в порушення вимог ст. 182 СК України суд, встановивши наявність у відповідача іншого утриманця, не взяв такі обставини до уваги і не врахував їх при визначенні розміру аліментів.

При цьому суд помилково виходив з того, що відповідачем не надано доказів своїх витрат на утримання доньки, що суперечить положенням ст. 182 СК України, згідно з якими юридичне значення має факт наявності у платника аліментів інших дітей.

За такого з урахуванням наявності у ОСОБА_3 іншої дитини, яку останній також зобов'язаний утримувати, а також інших встановлених судом обставини щодо його матеріального стану, мінливого доходу колегія суддів вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки аліменти в розмірі 500 грн.

Крім того суд помилково, визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, зазначив, що їх розмір має бути не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки згідно із ч. 4 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу, а саме при стягненні аліментів у твердій грошовій сумі. Таким чином, стягуючи з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі, суд безпідставно застосував положення ч. 4 ст. 182 СК України

У зв'язку із викладеним рішення суду в силу п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині визначення розміру стягнутих аліментів, а також з виключенням з резолютивної частині рішення висновку про мінімальний розмір аліментів.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2017 року в частині визначення розміру аліментів змінити, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 500 (п'ятсот) грн. щомісяця, та виключивши з резолютивної частини рішення суду висновок про те, що розмір аліментів має бути не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

Ж.М. Яворська