Ухвала суду № 66027721, 13.04.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 135/1747/16-к

Провадження №11-кп/772/498/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Волошина Т. В.

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

суддів: Мішеніної С.В., Рупака А.А.,

зі секретарем: Доценко М.І.

розглянув «13» квітня 2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань з № 12016020070000333 від 17 жовтня 2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_2 ,

народження ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця м. Ладижин Вінницької області

українця, громадянина

України, раніше судимого:

-16.06.2016 року Ладижинським міським судом

Вінницької області за ч.1 ст. 309 КК України до

2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК

України звільненого від відбування покарання з

Іспитовим строком 1 рік.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 185 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Миколайчука Д.Г.

за апеляційною скаргою обвиунвчаеного ОСОБА_2 на вирок Ладижинського міського суду Вінницької області від 21 грудня 2016 року, -

В с т а н о в и в :

Судом встановлено, що З 11 по 14 жовтня 2016 року в нічний час ОСОБА_2, проходячи біля будинку АДРЕСА_1 побачив відчинені двері до підвального приміщення даного під'їзду й вирішив зайти до нього. Зайшовши в підвал ОСОБА_2 підійшов до підвального приміщення АДРЕСА_1 власником якого являється ОСОБА_3, яке було замкнуте на навісний замок, ОСОБА_2 вирішив проникнути до нього й здійснити крадіжку матеріальних цінностей, які там знаходяться. В подальшому, маючи при собі зв'язку ключів, шляхом підбору ключа відчинив навісний замок та проник до даного підвального приміщення, де умисно, протиправно, таємно, з корисливих мотивів, маючи на меті збагачення за рахунок чужого майна, незаконно заволодів маскою для підводного плавання овальної форми зеленого кольору, вартістю 350 грн, силіконовою маскою для підводного плавання зеленого кольору марки «Tempered Glass», вартістю 300 грн, пластиковою трубкою для підводного плавання сірого кольору марки «Dolver» вартістю 300 грн, саморобною підводною гвинтівкою вартістю 500 грн, ножом з пластиковим захисним чохлом синього кольору вартістю 120 грн, гідрокостюмом для підводного плавання марки «Seac sub Race Flex 400» вартістю 2100 грн та сумкою «коричневого кольору вартістю 100 грн, в яку помістив викрадені речі, після чого вийшов з підвалу та попрямував до місця свого проживання. Внаслідок вищезазначених протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4 завдано матеріальний збиток на загальну суму 3770 (три тисячі сімсот сімдесят) грн.

Вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 21.12.2016 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.

На підставі ст. ст. 71,72 КК України, до призначеного за даним вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 16 червня 2016 року та остаточну міру покарання ОСОБА_2 призначено у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

Вирішена доля речових доказів.

Не погоджуючись із даним вироком суду, обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу , в якій ставить питання про скасування вироку Ладижиснького міського суду Вінницької області від 21.12.2016 року та направити матеріали кримінального провадження на новий судовий розгляд, в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Свої вимоги обвинувачений ОСОБА_2 мотивує тим, що суд першої інстанції при винесенні вироку щодо нього, не навів у вироку формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, тим самим порушив вимоги положень ст. 370 КПК України, щодо законного, обґрунтованого і вмотивованого судового рішення. Крім того зазначає, що вирок Ладижинського міського суду від 21.12.2016 року не вмотивований в частині обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 , прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5 ставить питання про залишення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та залишення без змін вироку Ладижинського міського суду Вінницької області від 21.12.2016 року, яким ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Свої вимоги прокурор мотивував тим, що судом першої інстанції у мотивувальній частині вироку суду чітко зазначено формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення та зазначено статтю закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений. Також судом першої інстанції обгрунтвоано обрано обвинуваченому запобіжний захід до набрання вироком законної сили - цілодобовий домашній арешт з метою забезпечення подальшого виконання вироку.

В судове засідання обвинувачений ОСОБА_2 не з'явився з невідомих для суду причин, хоча був повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність вироку щодо ОСОБА_2, дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.

Згідно ст. 404 КПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України , розглядалось відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження.

Суд першої інстанції, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, при цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, надав детальні пояснення, щодо скоєного ним злочину.

Судом першої інстанції у мотивувальній частині вироку суду чітко зазначено формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення та зазначено статтю закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_2 , що мотивувальна частина обвинувального вироку Ладижинського міського суду щодо нього не містить формулювання обвинувачення, визначеного судом доведеним, із посиланням на рішення Апеляційного суду Рівненської області від 01.03.2016 року, то слід зазначити , що в даному рішенні зокрема зазначено, що суд першої інстанції не навів, як не вказав у вироку, які ж незаконні дії вчинила особа, встановив сам суд, пославшись на встановлення винуватості особи у скоєному досудовим розслідуванням, що має місце для формулювання визнання особи виправданою.

Тому дані твердження судом до уваги не приймаються, крім того суд не вправі розглядати кримінальне провадження за аналогією.

Крім того, відповідно до ст. 374 КПК України, суд постановляючи вирок повинен вирішити, в тому числі, питання, щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать і запобіжні заходи.

Суд першої інстанції при винесенні вирок врахував обґрунтованість висунутого обвинувачення , обраний судом вид покарання, особу обвинуваченого, а саме вчинення злочину під час іспитового строку, врахував ризики, передбачені ст.177 КПК України , а тому задовольнив клопотання прокурора і обрав щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, а тому доводи обвинуваченого ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що вирок Ладижиснького міського суду щодо нього не вмотивований в частині обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту -є безпідставними.

Суд, призначаючи покарання у межах установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу, відповідно до ст. 65 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд першої інстанції, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання дотримався вимог статті 65 КК України врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який вчинив злочин під час іспитового строку, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування заподіяних збитків, що судом обгрунтвоано віднесено до обставин, що пом'якшують його відповідальність.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Ладижинського міського суду Вінницької області від 21.12.2016 року щодо ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України залишити без змін.

Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

На судове рішення може бути подана касаційна скарга до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом першої інстанції, а засудженим ОСОБА_2 - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.

Судді:

Ващук В.П. Мішеніна С.В. Федчук В.В.

Згідно з ориігналом: