Ухвала суду № 66026972, 12.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 р.

м.Одеса

Справа № 815/4196/16

Категорія: 11.5

Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Димерлія О.О., Коваля М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ренійському районі ГУ ДФС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ренійському районі ГУ ДФС в Одеській області до Ренійського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування обтяжень в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна – арешту майна внесеного постановами державної виконавчої служби, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ренійському районі ГУ ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 26 серпня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд залишив без розгляду адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ренійському районі ГУ ДФС в Одеській області до Ренійського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування обтяжень в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна – арешту майна внесеного постановами державної виконавчої служби.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції послався на обставини, які не підтверджені матеріалами справи, оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження отримані контролюючим органом 18.08.2016 року не від державного виконавця, а від боржника ТОВ «Лагуна-Рені», а позов до суду першої інстанції поданий 23.08.2016 року, тобто з дотриманням строків.

Відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції встановив, що 23 серпня 2016 року до суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ренійському районі Головного управління ДФС в Одеській області до Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить:

- скасувати обтяження № 9036150 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, де значиться арешт всього нерухомого майна, що належить ТОВ «Лагуна – Рені», винесений постановою ВДВС Ренійського РУЮ від 13.03.2015 року;

- скасувати обтяження № 14416499 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, де значиться арешт всього нерухомого майна, що належить ТОВ «Лагуна – Рені», винесений постановою ВПВР УДВС ГТУ юстиції в Одеській області від 05.05.2016 року за № 29512501.

Також суд першої інстанції встановив, що в адміністративному позові позивач просить поновити йому строк для звернення з позовною заявою, в обґрунтування чого послеться на те, що постанова ВДВС Ренійського РУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.03.2015 року та постанова ВПВР УДВС ГТУ юстиції в Одеській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2016 року на адресу ДПІ не надходили, а отримані 18.08.2016 року разом з листом ТОВ «Лагуна-Рені», зокрема постанова від 13.03.2015 р., а про постанову від 05.05.2016 року контролюючий орган дізнався з основної інформаційної бази про здійснені виконавчі дії.

З посиланням на приписи ч. 3 ст. 99, ч. 2 ст. 181 КАС України, встановивши, що постанови державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень контролюючий орган отримав, своєчасно не скористався своїм правом, як учасник виконавчих проваджень, на ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою в мережі Інтернет, суд першої інстанції не встановив наявності поважних причин пропуску строку, встановленого для звернення до адміністративного суду.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначених ст. 100 КАС України.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції встановив відсутність поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, встановленого ч. 2 ст. 181 КАС України.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду:

- у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

- у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Статтею 181 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до матеріалів справи, в позові поданому до суду першої інстанції податковим органом, заявлені вимоги не стосуються оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

Предметом спору по справі є скасування обтяжень нерухомого майна, тобто звільнення нерухомого майна ТОВ «Лагуна-Рені» з-під арешту, накладеного постановами органів державної виконавчої служби. При цьому контролюючим органом не заявлено жодних вимог щодо визнання протиправності дій (бездіяльності) чи рішень (постанов про накладення арешту) органу державної виконавчої служби, як стороною виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення - вимоги №Ю-495-252-У від 15.01.2015 року про стягнення з ТОВ «Лагуна-Рені» єдиного соціального внеску.

Таким чином, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані скорочені строки звернення до адміністративного суду, встановлені ст. 181 КАС України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд встановив, що внаслідок помилкового визначення предмету спору, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин ст. 181 КАС України, та як наслідок дійшов помилкового висновку про пропуск строку звернення до суду з адміністративним позовом, про відсутність поважних причин пропуску цього строку та про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції допустив помилкове застосування норм процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена частково (не з підстав зазначених в апеляційній скарзі), оскаржена ухвала – скасована, а справа направлення до суду першої інстанції для продовження розгляду – вчинення судом дій відповідно до приписів ст. 107 КАС України.

Оскільки стаття 94 КАС України, розподіл судових витрат передбачає у разі вирішення справи по суті спору, а статті 95, 96 КАС України – у різі прийняття судового рішення, яким суд закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду, апеляційний суд зазначає, що питання розподілу судових витрат, понесених апелянтом при оскаржені ухвали суду першої інстанції, має бути вирішено при ухвалені судом першої інстанції судового рішення по суті спору, або при постановленні ним ухвал, якими суд відмовляє у відкритті провадження по справі, закриває провадження у справі або залишає позовну заяву без розгляду, у випадках, встановлених нормами КАС України.

Керуючись ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204, ст. 206, ч. 2 ст. 211, ч. 6 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ренійському районі ГУ ДФС в Одеській області задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року скасувати.

Справу № 815/4196/16 направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення, та оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Димерлій

суддя М.П.Коваль