Ухвала суду № 66024338, 12.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Миколаєць І.Ю.

№22-ц/796/5444/2017 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №759/3402/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Оніщука М.І.,

Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря Майданець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_4, про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця,-

В С Т А Н О В И Л А

У цивільній справі №759/12167/15-ц за позовом ОСОБА_5 до нотаріуса Київського міського нотаріального округу ЗверьковоїН.В. про скасування нотаріальної дії представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подана позовна заява третьої особи із самостійними вимогами, яка виділена у самостійне провадження із №2/759/30/17 (справа №759/3402/16-ц).

Згідно позовної заяви ОСОБА_2 просила суд визнати незаконною та скасувати постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державного виконавця Антонова А.В. Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 18.03.2013 року у ВП №18406089 (виконавчий лист №2-336, виданий 03.10.2008 року Святошинським районним судом м. Києва, про стягнення боргу в розмірі 263 665 грн з боржника ОСОБА_7 на користь стягувача ОСОБА_5.).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_4, про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця закрито.

Роз'яснено, що даний спір вирішується у порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає, що судом не взято до уваги, що за клопотанням ОСОБА_2 від 22.03.2016 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.03.2016 року було відкрито провадження у справі з залученням двох відповідачів: ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві та ОСОБА_4 в якості співвідповідача у справі.

Проте, суд, виключивши ОСОБА_4 як співвідповідача у справі, розглядав вимоги лише до ВДВС, не звернувши увагу, що ОСОБА_4 також є відповідачем у справі.

Вказує, що в поданому позові вона оспорювала право власності ОСОБА_4 в порядку ст. 15 ЦПК України, так як вона не є учасником виконавчого провадження і не може звертатися із скаргою на дії державного виконавця. Суд на власний розсуд визначив, що відповідачем у справі є лише один відповідач ВДВС та що позовні вимоги стосуються лише ВДВС.

Крім того, суд змінив позовні вимоги позивача на власний розсуд з посиланням на ст. 105 КАС України, зазначаючи, що позивач заявляв вимоги лише про зобов'язання ВДВС як суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій, яких позивачем навіть не заявлялось.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, заяву ОСОБА_4 про розгляд справи без її представника, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення.

Закриваючи провадження в справі суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 оскаржує дії державного виконавця і як особа, яка не є стороною виконавчого провадження, має право на оскарження дій державного виконавця відповідно до вимог ст. 105 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору в справі за позовом ОСОБА_4 до нотаріуса Київського міського нотаріального округу про скасування нотаріальної дії.

Зазначену вимогу ОСОБА_2 суд виділив в окреме провадження.

Отже, позов ОСОБА_2 став окремою позовною заявою, заявленою в порядку цивільного судочинства і зареєстрований як цивільна справа.

У процесі розгляду справи суд за клопотанням ОСОБА_2 залучив до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4

Матеріали справи не містять заяв ОСОБА_2 про зміну підстав чи предмету позову, уточнення позовних вимог, як те передбачено законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин першої та другої ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Колегія суддів погоджується з доводами ОСОБА_2, що в силу закону вона має право звернутися в суд з позовом, якщо вважає, що спір виник щодо права власності на її майно, передане стягувачу ОСОБА_4 в порядку виконання судового рішення і вона обрала саме такий спосіб захисту порушеного права на власний розсуд.

Погоджується колегія суддів із доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не зверталася в суд із скаргою на дії державного виконавця, оскільки це підтверджується її позовною заявою, яку суд прийняв до розгляду в порядку цивільного судочинства, як позовну заяву, а не як скаргу на дії державного виконавця.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню з поверненням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2017року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набираєзаконної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Л.Д.Українець

Судді М.І.Оніщук

В.А.Шебуєва