Ухвала суду № 66024243, 13.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа №757/24437/15-ц Головуючий в 1 інстанції - Остапчук Т.В.

апеляційне провадження № 22-ц/796/814/2017 Доповідач - Заришняк Г.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Липкижитлосервіс», Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва про порушення прав та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2017 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій КП «Липкижитлосервіс» скасовано та постановлено нове рішення в цій частині, яким визнано протиправними дії КП «Липкижитлосервіс» про нарахування ОСОБА_1 в період з 2009 року по 2010 р. заборгованості в сумі 1169 грн. 89 коп. В решті дане рішення суду залишено без зміни.

31 березня 2017 року від ОСОБА_1 надійшла заява в якій він просив скасувати неіснуючий борг пункту 3 уточнених позовних вимог від 17 червня 2016 року в сумі 1096 грн., який з'явився через умовне існування боргу, попередньо скасованого рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2017 року. Також просив пояснити причини залишених без розгляду (уваги) його вимог пунктів 2,4,5 уточнених позовних вимог від 17 червня 2016 року про невизнання судом наданих ним актів претензій, передбачених законом, з приводу оплати половини комунальних послуг, які не надавались і не надаються в нинішній час, а також з приводу нанесення йому моральної та матеріальної шкоди.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав заяву.

Вивчивши доводи, викладені в заяві, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1- відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2017 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій КП «Липкижитлосервіс» скасовано та постановлено нове рішення в цій частині, яким визнано протиправними дії КП «Липкижитлосервіс» про нарахування ОСОБА_1 в період з 2009 року по 2010 р. заборгованості в сумі 1169 грн. 89 коп. В решті дане рішення суду залишено без зміни.

Відповідно до ч.1 ст.221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

За змістом цієї статті незрозумілим є рішення, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення.

Згідно із роз'ясненнями, викладеними в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення

фактичних обставин важко сприймається.

Відповідно до статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.(п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»).

Ухвалене Апеляційним судом м. Києва 30 березня 2017 року рішення є повним і ясним, та не містить незрозумілих висновків, в рішенні зазначені мотиви, з яких апеляційний суд виходив при його постановленні, і положення закону, яким він керувався, а тому підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Також не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_1 про скасування неіснуючого боргу пункту 3 уточнених позовних вимог від 17 червня 2016 року в сумі 1096 грн., який з'явився через умовне існування боргу, попередньо скасованого рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2017 року, оскільки дана вимога була предметом розгляду судом апеляційної інстанції і щодо цієї вимоги прийнято відповідне рішення.

Керуючись ст.221 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2017 року - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: