Ухвала суду № 66024136, 23.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Росік Т.В.

суддів - Лашевича В.М., Рибака І.О.

при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника Кононенка Сергія Васильовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2017 року,

за участю прокурора - Беби Є.Г. ,

підозрюваного - ОСОБА_2,

захисника - Кононенка С.В.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.03.2017 р. задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Римаренка І.М., погоджене із прокурором прокуратури м. Києва ПеребойчукА.С. про продовження строку тримання під вартою до 11.05.2017 року в межах строку досудового розслідування щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про продовження підозрюваному строку тримання під вартою слідчий суддя врахував конкретні обставини справи, що вказують на наявність достатніх підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_2 зазначеного кримінального правопорушення, яка обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами та наявність ризиків, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, щопідозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, і вказані ризики на момент розгляду клопотання не зменшилися, а також необхідність проведення слідчих та процесуальних дій, без проведення яких закінчення досудового розслідування є не можливим.

Справа № 11-сс/796/1688/2017

Категорія: ст. 199 КПК України.

Слідчий суддя у суді першої інстанції - Мєлєшак О.В.

Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - Росік Т.В.

При цьому, слідчий суддя врахував тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_2, який вчинено у період іспитового строку, його вік, стан здоров'я, та інші дані, що характеризують його особу та дійшов висновку про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу.

Таким чином слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 до 11.05.2017 року в межах строку досудового розслідування.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Кононенко С.В. подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 з покладенням на нього певних обов'язків, або встановити заставу у визначеному законом розмірі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги захисник зазначає, що рішення слідчого судді про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 є безпідставним, оскільки клопотання слідчого не містить належних доказів, які свідчать про наявність зазначених у ньому ризиків, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

На його думку, слідством не було здобуто жодних доказів, які вказують про причетність ОСОБА_2 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, його не було затримано на місці злочину, останній не причетний до повідомленої йому підозри, жоден зі свідків не вказали на нього як на особу, яка вчинила інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а той факт, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності не може служити заявленим ризикам з огляду на презумпцію невинуватості.

Зазначає, що судом при розгляді клопотання слідчого не було враховано характеризуючі особу підозрюваного дані, а саме: його молодий вік, наявність міцних соціальних зв'язків та родини у м. Києві за місцем його проживання та реєстрації у м. Києві, того, що останній разом з матір'ю доглядає за бабусею, яка є інвалідом та потребує стороннього догляду. При розгляді апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції врахувати заяву народного депутата України ОСОБА_7 про готовність взяти ОСОБА_2 на поруку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника і підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів, СУ ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12017100090000267 від 11.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

11.01.2017 року о 04.20 год. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України. Фактичний час затримання - 01.00 год. 11.01.2017 року.

11.01.2017 року року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13.01.2017 року щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.03.2017 року.

Постановою в.о. прокурора міста Києва строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 11.05.2017 року.

06.03.2017 року слідчий СУ ГУ НП у м. Києві Римаренко І.М., за погодженням із прокурором прокуратури м. Києва Перебойчук А.С., звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою до 11.05.2017 року в межах досудового розслідування, яке обґрунтовував тим, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, а саме, щоостанній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшилися та продовжують існувати та необхідністю проведення у кримінальному провадженні слідчих та процесуальних дій, без проведення яких закінчення досудового розслідування є не можливим.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 07.03.2017 року клопотання слідчого задоволено та продовжено ОСОБА_2 строк тримання під вартою в межах досудового розслідування до 05.05.2017 року.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Аналіз вищезазначеної норми закону вказує на те, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя повинен керуватися загальними засадами застосування запобіжного заходу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків)

Задовольняючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, обґрунтував наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, які на час розгляду клопотання не зменшилися, продовжують існувати і дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також з урахуванням обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього рішення слідчого судді та дійшов висновку про наявність підстав для продовження щодо ОСОБА_2, строку тримання під вартою.

Колегія суддів приодить до висновку, що слідчий суддя прийняв обґрунтоване рішення про необхідність задоволення клопотання про продовження щодо ОСОБА_2, дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України підозрюваному не визначено розмір застави.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Згідно повідомлення про підозру від 11.01.2017 року, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) та з погрозою застосування такого насильства, вчинений за попередньою змовою групою осі, поєднаним з проникненням у приміщення скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України.

Проте, матеріали судового провадження не містять даних, що саме підозрюваний ОСОБА_2 своїми діями під час нападу з метою заволодіння чужим майном застосував насильство чи погрозу його застосування.

Зазначене, на думку колегії суддів дає можливість визначити ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, а також тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_2, його молодий вік, наявність міцних соціальних зв'язків та родини у м. Києві за місцем його проживання та реєстрації, ту обставину, що останній разом з матір'ю доглядає за бабусею, яка є інвалідом та потребує стороннього догляду, а також з урахуванням прохання народного депутата України ОСОБА_7 про передачу підозрюваного йому на поруку, колегія суддів вважає за можливе визначити ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 160 000 гривень у національній грошовій одиниці України, відповідно до меж встановлених п. 3 ч.5 ст. 182 КПК України, який, за переконанням колегії суддів, є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні для забезпечення достатньої та належної поведінки ОСОБА_2 та виконанню останнім покладених на нього обов'язків.

За таких обставинколегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.03.2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Римаренка І.М., погоджене із прокурором прокуратури м. Києва Перебойчук А.С. задовольнити частково та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у межах строку досудового розслідування до 11.05. 2017 року з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 160 000 гривень у національній грошовій одиниці України з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Кононенка СергіяВасильовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Римаренка І.М., погоджене із прокурором прокуратури м. Києва Перебойчук А.С. про продовження строку тримання під вартою до 11 травня 2017 року в межах строку досудового розслідування щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Римаренка І.М., погоджене із прокурором прокуратури м. Києва Перебойчук А.С. про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, у межах строку досудового розслідування, тобто до 11 травня 2017 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 160 000 гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок №37310016015850).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 2-х місячний термін дії зазначених обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається на користь держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

______ ________ _____

Т.В. Росік В.М. Лашевич І.О. Рибак