Постанова № 66023781, 13.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2017 р. Справа№ 910/3373/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Чорної Л.В.

За участю представників сторін:

- позивача: Чуб А.І. довіреність № 05 від 17.01.2017

- відповідача -1: не з'явився;

- відповідача -2: не з'явився;

- відповідача -3: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.03.2017 у справі № 910/3373/17 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», м. Київ

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ», м. Київ

2. товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп», м. Київ

3. Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, м. Київ

про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації транспортних засобів та зобов'язання вчинити дії

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2017 у справі № 910/3373/17 (суддя Ващенко Т.М.) позовну заяву публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду міста Києва, публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» (надалі- ПАТ «УПБ»/ апелянт), звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким передати справу № 910/3373/17 на розгляд до господарського суду міста Києва (в межах справи про банкрутство № 910/20920/14).

Апеляційна скарга мотивована порушення місцевим господарським судом норм матеріально та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 відновлено ПАТ «УПБ» пропущений процесуальний строк на звернення за апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.03.2017 у справі № 910/3373/17; скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.04.2017.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав та просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 03.03.2017 скасувати.

Представники відповідачів 1-3 не скористалися наданим їм процесуальним правом бути присутніми у судовому засіданні.

Відзивів на апеляційну скаргу відповідачі 1-3 не надали. Клопотань чи заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції від відповідачів 1-3 не надходило.

Враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи та обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідачів 1-3.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

В силу ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з оригіналу позовної заяви, яка була додана позивачем до поданої ним апеляційної скарги, 01.03.2017 публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ», товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп», управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, в якій просило суд:

1. визнати недійсним укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп» правочин щодо відчуження об'єктів рухомого майна, а саме: автобуса марки ЛАЗ, модель A J91F0 шасі (кузов) № Y8AA191F0A0000027, 2012 року випуску, державний номерний знак АА 6917 МХ; автобуса марки ЛАЗ, модель A 191F0, шасі (кузов) № Y8AA191F0A0000031, 2012 року випуску, державний номерний знак АА 6915 МХ; автобуса марки ЛАЗ, модель A 191F0, шасі (кузов) № Y8AA191F0A0000034, 2012 року випуску, державний номерний знак АА 6917 МХ;

2. скасувати державну реєстрацію транспортних засобів: автобуса марки ЛАЗ, модель A J91F0 шасі (кузов) № Y8AA191F0A0000027, 2012 року випуску, державний номерний знак АА 6917 МХ; автобуса марки ЛАЗ, модель A 191F0, шасі (кузов) № Y8AA191F0A0000031, 2012 року випуску, державний номерний знак АА 6915 МХ; автобуса марки ЛАЗ, модель A 191F0, шасі (кузов) № Y8AA191F0A0000034, 2012 року випуску, державний номерний знак АА 6917 МХ;

3. зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп», ідентифікаційний код 35122889 передати ліквідатору ТОВ «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ» майно, а саме: автобуса марки ЛАЗ, модель A J91F0 шасі (кузов) № Y8AA191F0A0000027, 2012 року випуску, державний номерний знак АА 6917 МХ; автобус марки ЛАЗ, модель A 191F0, шасі (кузов) № Y8AA191F0A0000031, 2012 року випуску, державний номерний знак АА 6915 МХ; автобус марки ЛАЗ, модель A 191F0, шасі (кузов) № Y8AA191F0A0000034, 2012 року випуску, державний номерний знак АА 6917 МХ.

Як встановлено місцевим господарським судом ПАТ «УПБ» при зверненні з позовною заявою до господарського суду було сплачено судовий збір у розмірі 9 600,00 грн.

Місцевий господарський суд повертаючи вказану позовну заяву на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, виходив з того, що оскільки позивачем було заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнання недійсним правочину та скасування державної реєстрації) та одну вимогу майнового характеру - повернення майна, а саме автобуса марки ЛАЗ, модель A J91F0 шасі (кузов) № Y8AA191F0A0000027, 2012 року випуску, державний номерний знак АА 6917 МХ; автобуса марки ЛАЗ, модель A 191F0, шасі (кузов) № Y8AA191F0A0000031, 2012 року випуску, державний номерний знак АА 6915 МХ; автобуса марки ЛАЗ, модель A 191F0, шасі (кузов) № Y8AA191F0A0000034, 2012 року випуску, державний номерний знак АА 6917 МХ, проте позивачем в супереч вимогам ст. 54, 55 Господарського процесуального кодексу України не було визначено ні ціни позову, ні подано до матеріалів позовної заяви документів, які б підтверджували вартість рухомого майна (автобусів), а тому суд позбавлений можливості визначити чи сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 9 600,00 грн. є достатньою.

Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав не погодитися із місцевим господарським судом, з огляду на таке.

Відповідно п. 3 ч. 1 до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником, та повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів).

Згідно зі ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Пунктом 2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК).

Одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 3 ч. ч.1 ст. 63 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що загальні вимоги, яким має відповідати позовна заява встановлені ст. 57 Господарського процесуального кодексу України (надалі- ГПК України), відповідно до якої, зокрема, до позовної заяви додаються докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

В силу п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Разом з тим, дослідивши надану апелянтом позовну заяву, колегія суддів встановила, що позивачем не визначено у поданій позовні заяві ціну позову. Зазначене, в свою чергу позбавляє можливості застосувати положення ч.3 ст. 55 ГПК України щодо самостійного визначення ціни позову суддею, а тому колегія суддів погоджується з правомірним висновком місцевого господарського суду проте, що визначити чи достатньою є сплата ПАТ «УПБ» судового збору у розмірі 9 600,00 грн. не вбачається за можливе без визначенням позивачем ціни позову, та, відповідно, правомірності сплати останнім судового збору у визначеному Закону України «Про судовий збір» порядку та розмірі.

Таким чином, встановивши факт порушення ПАТ «УПБ» норм процесуального законодавства щодо форми і змісту позовної заяви, місцевий господарський суд правомірно повернув позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що розгляд питання про прийняття чи повернення його позовної заяви повинно було розглядатись у межах № 910/20920/14 про банкрутство, колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються з огляду на те, що, як вбачається з ухвали господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 910/20920/14, ПАТ «УПБ» зверталося з заявою про визнання недійсним договору у межах справи про банкрутство, як це передбачено ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», натомість оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду повернуто ПАТ «УПБ» саме позовну заяву, подану публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» у порядку позовного провадження.

На підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги твердження апелянта, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 03.03.2017 року у справі № 910/3373/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Б.В. Отрюх

Л.В. Чорна