Рішення № 66023015, 04.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2017Справа №910/23431/16За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до 1) Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про визнання недійсним договору

Суддя: Ярмак О.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_3 представник за дов.;ОСОБА_4 представник за дов.;

Від відповідача-1: Ящук І.М. представник за дов.; Горобець В.В. представник за дов.;

Від відповідача-2: ОСОБА_7 представник за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору № 50555-000140838-761-01/2568 від 16.04.2013 про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в утриманні об'єкта благоустрою м. Києва, укладеного між відповідачами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між відповідачами договір № 50555-000 40838-761-01/2568 від 16.04.2013, суперечить договору № б/н від 05.07.2011 про організацію торгівельної діяльності, укладеному позивачем з відповідачем 2, оскільки він укладений без згоди позивача та порушує його право. Посилаючись на рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 97/9154, ст.ст. 215,203 ЦК України, позивач просить визнати недійсним договір №50555-000140838-761-01/2568 від 16.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/23431/16 та призначено розгляд справи на 07.02.2017.

06.02.2017 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує.

Ухвалою суду від 07.02.2017 відкладено розгляд справи на 28.02.2017.

24.02.2017 від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових пояснень.

28.02.2017 від позивача надійшли додаткові матеріали по справі, від відповідача-1 надійшло заперечення на позовну заяву.

В судовому засіданні 28.02.2017 оголошено перерву до 14.03.2017.

10.03.2017 від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

14.03.2017 у судовому засіданні представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду справи, яке задоволене судом, ухвалою суду продовжено строк розгляду справи та оголошено перерву до 21.03.2017.

В судових засіданнях 21.03.2017, 28.03.2017 судом оголошувались перерви до 28.03.2017 та до 04.04.2017 відповідно.

04.04.2017 позивачем подано клопотання про зупинення провадження по справі.

Розглянувши в судовому засіданні 04.04.2017 клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 910/234317/16 до вирішення іншої, пов'язаної з нею справи № 761/9277/17, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

В межах справи № 910/23431/16 позов пред'явлено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про визнання недійсним договору про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в утриманні об'єкта благоустрою м. Києва.

В межах справи 761/9277/17 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва про визнання недійсним договору №1 оренди торгівельного кіоску (МАФ)від 21.09.2008, договору купівлі-продажу торгівельного кіоску (МАФ) від 20.09.2012.

Відповідно до приписів ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Обставини даної справи суд може встановити самостійно в межах її розгляду, оскільки суд в даній ситуації жодним чином не обмежений ні своєю юрисдикцією, ні предметом позову щодо збирання та оцінки доказів.

Крім того, із обставин даної справи не вбачається, що дана справа про визнання недійсним договору про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в утриманні об'єкта благоустрою м. Києва, має бути розглянута тільки після завершення розгляду справи про визнання недійсним договору оренди № 1 оренди торгівельного кіоску (МАФ)від 21.09.2008, договору купівлі-продажу торгівельного кіоску (МАФ) від 20.09.2012.

В судовому засіданні 04.04.2017 представниками позивачів підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі, представники відповідачів проти позову заперечили.

В судовому засіданні 04.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2011 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (надалі - позивач, сторона 1) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - відповідач 2, сторона 2) укладено договір № б/н про організацію торгівельної діяльності.

Відповідно до п. 1.1 договору Сторони організовують спільну торгівельну діяльність в кіоску за якою Сторона 1 дозволяє використання земельної ділянки, а Сторона 2 проводить торгівлю від свого імені або від імені Сторони 1.

Пунктом 1.2. передбачено, що за Договором Сторони мають на меті отримання від спільної діяльності доходу.

Відповідно до п. 2.2. усі рішення щодо спільної діяльності приймаються тільки за згодою Сторін.

В п. 1.3 договору зазначено, що земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить стороні-1 на праві оренди згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та Печерською районною в місті Києві радою від 26.08.2005.

Відповідно до п. 3.2.2. договору Сторона 1 (позивач) зобов'язувався забезпечити правомірність використання земельної ділянки, включаючи наявність землевпорядних та правовстановлюючих документів, а також видати довіреність Стороні 2 у разі здійснення торгівельної діяльності від свого імені. Натомість, Сторона 2 (відповідач 2) має право встановити власний торгівельний павільйон та обладнання, надати торгівельний павільйон в оренду Стороні 1 (п.п.3.3.2., 3.3.3), та зобов'язувалась отримати необхідні дозволи та ліцензії на торгівельну діяльність, провадити торгівельну діяльність від імені Сторони 1 або від свого імені.

Цього ж дня, тобто 05.07.2011 ОСОБА_10 видав на ім'я ОСОБА_2 нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси в будь - яких органах державної влади та управління, установах, та надав всі права та повноваження необхідні для ведення господарської діяльності від імені та в інтересах ФОП ОСОБА_10

З метою вирішення питань здійснення підприємницької діяльності в тимчасових спорудах на території міста Києва Київською міською радою було прийнято рішення від 26.01.2012 № 2/7339 «Про деякі питання здійснення підприємницької діяльності в тимчасових спорудах», пунктом 1 якого було встановлено, що розміщені до набрання чинності цим рішенням тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності функціонують до 01.01.2013 (якщо документацією щодо їх встановлення не передбачено пізнішого терміну її дії) за умови виконання вимог, зазначених у пунктах 2 і 3 цього рішення.

Згідно з пунктами 2 і 3, суб'єктам господарювання - власникам (користувачам) тимчасових споруд, зазначених у пункті 1 цього рішення, укласти договір про сплату пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд (малих архітектурних форм) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва (далі - пайова участь) відповідно до рішення Київської міської ради від 24.02.2011 N 56/5443 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд (малих архітектурних форм) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" (п.2.), встановити, що пункти 1, 2 цього рішення розповсюджуються на суб'єктів господарювання у разі подання ними у встановленому порядку заяви про укладення договору про сплату пайової участі до 01.04.2012 та сплати 100 % пайової участі до 01.06.2012 (окрім переоформлення у встановленому порядку договорів про сплату пайової участі, що були укладені до набрання чинності цим рішенням) ( п.3.)

Відповідно до вказаних рішень та Порядку, 08.05.2012 між Головним управлінням внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 був укладений договір № 329-01/38 про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва.

При цьому, заяву та необхідні документи на укладення вказаного договору подавала ОСОБА_2 від імені ФОП ОСОБА_1 на підставі довіреності.

28.02.2013 Київська міська рада прийняла рішення N 97/9154 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності у м. Києві», згідно підпункту 2.1 пункту 2 якого власники (користувачі) ТС, що здійснювали підприємницьку діяльність в ТС у 2012 році відповідно до рішення Київської міської ради від 26 січня 2012 року N 2/7339 "Про деякі питання здійснення підприємницької діяльності в тимчасових спорудах" та мають намір продовжити свою підприємницьку діяльність у 2013 році, подають до міського дозвільного центру в термін до 01 травня 2013 року оригінал довідки про функціональне призначення ТС, виданої у 2012 році, та документи для укладення договору про сплату пайової участі (внеску) за 2013 рік відповідно до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року N 56/5443 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" (перелік згідно з додатком до цього рішення).

В перелік власників (користувачів) тимчасової споруди, за якими у 2012 році укладено договори про сплату пайової участі (внеску), затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 року № 97/9154 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торгівельного побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, для здійснення підприємницької діяльності у м. Києві», під порядковим № 2559 вказано - ОСОБА_1, адреса розташування тимчасової споруди: АДРЕСА_2, Печерський район, площа - 24 м.кв. серія та номер довідки про функціональне призначення тимчасової споруди № 4266 від 26.06.2012.

До вказаного переліку ФОП ОСОБА_1 було включено у зв'язку з наявністю договору № 329-01/38, укладеного позивачем з Головним управлінням внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.05.2012 та довідки про функціональне призначення тимчасової споруди № 4266 від 26.06.2012.

Рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 97/9154 з переліком власників (користувачів) тимчасової споруди, було надруковано в газеті «Хрещатик» від 14 березня 2013 року № 36/1 (4243/1).

Відповідно до Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради, для укладення договору про сплату пайової участі суб'єкт господарювання звертається до Управління із заявою, до якої додаються такі документи:

- реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація, платіжні реквізити);

- копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а для фізичних осіб - копія паспорта та ідентифікаційного коду;

- схема місця розташування тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням площі тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі з прив'язкою до місцевості, виконана замовником у довільній формі;

- фотофіксація місця розташування тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі на день подачі заяви;

- документ дозвільного характеру на розміщення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, виданий до набрання чинності цим Тимчасовим порядком (у разі наявності);

- копія договору з виконавцем послуг з вивезення відходів у м. Києві.

Перелік документів, що додаються до заяви, є вичерпним ( пункт 4.5.1 в редакції від 28.02.2013).

Заява та документи, що додаються до неї, подаються особисто заявником (керівником юридичної особи, фізичною особою - підприємцем) або уповноваженою ним особою у паперовому вигляді в міський дозвільний центр або в електронному вигляді через мережу Інтернет шляхом використання електронного цифрового підпису. Заявник несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві та документах, що додаються до неї (пункт 4.5.2.).

Таким чином, позивач відповідно до вказаних вище положень, маючи всі необхідні документи, набув право звернення для укладення договору про сплату пайової участі (внеску) на 2013 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся в Департамент промисловості та розвитку підприємництва за наданням інформації про перелік документів які було подано до міського дозвільного центру на укладання договору про сплату пайової участі (внеску) на тимчасову споруду за адресою: АДРЕСА_2 в 2013 році.

Листом № 052-8333 від 17.12.2013 Департамент промисловості та розвитку підприємництва надав відповідь, що договір № 50555-000140838-761-01/2568 про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в утриманні об'єкта благоустрою м. Києва від 16.04.2013 року укладено з ФОП ОСОБА_2, відповідно до поданої заяви та документів передбачених п.п. 4.5.2 п.4 рішення Кївської міської ради від 24.02.2011 № 56/5443 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд (малих архітектурних форм) в утриманні об'єктів благоустрою м.Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради».

Позивач звернувся з вимогами про визнання недійсним договору, укладеного 16.04.2013 між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та ФОП ОСОБА_2 (платник), № 50555-000140838-761-01/2568 про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в утриманні об'єкта благоустрою м. Києва, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2. надано дозвіл здійснення підприємницької діяльності в тимчасовій споруді, розміщеній за адресою АДРЕСА_2 у Печерському районі міста Києва.

Відповідач 1 у запереченнях проти позову вказує, що підставою укладання оспорюваного договору пайової участі був договір купівлі-продажу торгівельного кіоску (МАФ), який укладений 20.09.2012 між ОСОБА_11 та ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_2 набула у власність торгівельний кіоск (малу архітектурну форму).

Зі змісту вказаного договору купівлі - продажу, копія якого долучена до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_11 зобов'язалась передати у власність ОСОБА_2 (покупця) торгівельний кіоск (МАФ), тимчасово розміщений за адресою: м. Київ, пров.Щорса,5, що визначено план - схемою до договору (п.1.1., 1.2.), МАФ допущений до експлуатації на тимчасове розміщення торговельного кіоску, на підставі довідки про функціональне призначення тимчасової споруди серія ТС №4265 від 04.07.2012. (п.1.3.).

Судом встановлено, що довідка серія ТС №4265 від 04.07.2012 про функціональне призначення тимчасової споруди - кіоску, загальною площею 24 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, оформлена Головним управлінням внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення на суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_1.

При цьому, наявність договору купівлі - продажу кіоску не передбачено переліком документів, визначених в п. 4.5.1. Порядку (рішення КМР № 56/5443) та не звільняє заявника - суб'єкта господарювання від надання всіх необхідних документів до заяви, зокрема, документу дозвільного характеру на розміщення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, виданого до набрання чинності цим Тимчасовим порядком (у разі наявності).

Наданими представниками позивача документами, а саме: паспортом на тимчасове розміщення кіоску, затвердженого 20.07.1999, дозволом № 99/00620/М на розміщення малої архітектурної форми (МАФ), договором оренди земельної ділянки від 26.07.2005, приписами листуванням та фотофіксаціями, тощо, копії яких додані до матеріалів справи, підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю, використовуючи торгівельний кіоск (малу архітектурну форму), розміщений за адресою АДРЕСА_2 в м. Києві, з 1999 року.

Доказів відмови ФОП ОСОБА_12 від використання місця розташування кіоску за вказаною адресою суду не надано.

З аналізу положень рішення Київської міської ради від 28.02.2013 року № 97/9154 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності у м. Києві», випливає, що у разі відсутності у суб'єкта господарювання оригіналу довідки про функціональне призначення тимчасової споруди, виданої Головним управлінням внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення в 2012 році, та у разі відсутності його у Переліку власників користувачів тимчасових споруд, з таким суб'єктом господарювання в 2013 році, договір про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в утриманні об'єкта благоустрою м. Києва, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва не укладається.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202, частини 2 статті 203, статей 205, 207, 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.13. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене, договір № 50555-000140838-761-01/2568 про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально - культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в утриманні об'єкта благоустрою м. Києва від 16.04.2013 року, укладений без згоди позивача та в порушення вимог рішення Київської міської ради від 28.02.2013 року № 97/9154 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності у м. Києві» , підлягає визнанню недійсним.

Заперечення відповідачів судом до уваги не приймаються з підстав необґрунтованості та не відповідності обставинам справи.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву вказує на застосування позовної давності.

Згідно з статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До вимоги, заявленої у даному позові, застосовується загальна позовна давність.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України слив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У пункті 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК України - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ЦК України встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними (частини друга, третя статті 261 ЦК України).

Частинами третьою, четвертою, п'ятою статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У пункті 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 19.11.2013 звертався до відповідача з листом про надання договору пайової участі за 2013 рік. Таким чином, саме з 19.11.2013 позивач міг довідатися про укладення між відповідачами Договору про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в утриманні об'єкта благоустрою м. Києва.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1.Визнати недійсним договір № 50555-000140838-761-01/2568 про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально - культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в утриманні об'єкта благоустрою м. Києва від 16.04.2013 року укладений між Департаментом промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

2.Стягнути з Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, буд.11-а, код ЄДРПОУ 24250297) в доход державного бюджету України 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. судового збору.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (04205, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. судового збору.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.04.2017

Суддя О.М.Ярмак