Рішення № 66022710, 14.04.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.2017 Справа № 905/292/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельна фірма “Грог”, м. Сєвєродонецьк

до відповідача: Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове

про стягнення заборгованості в розмірі 378559,43 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельна фірма “Грог”, м. Сєвєродонецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове про стягнення 378559,43 грн., в тому числі заборгованість в розмірі 196251,12 грн., інфляційні втрати в розмірі 145618,31грн., 3% річних в розмірі 16609,06грн., пеня в розмірі 20080,94грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №2/158-13 ЭМС від 10.10.2013.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.01.2017 порушено провадження по справі № 905/292/17.

Відповідачем до матеріалів справи наданий відзив №09/389 від 27.02.2017, в якому відповідач проти позову заперечує оскільки згідно умов договору №2/158-13 ЭМС від 10.10.2013 строк оплати протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт і акту повернення з ремонту обладнання, однак на адресу відповідача обладнання з ремонту не повернуто, на адресу відповідача не надходило будь-якої інформації щодо можливості та/або дати передачі обладнання з ремонту, акт повернення з ремонту обладнання не складався та відповідачу не надавався, крім того відповідач щодо вимог про стягнення неустойки заявив про застосування позовної давності.

На електронну адресу суду від позивача 10.03.2017 надійшли пояснення № 3/03-2017 від 10.03.2017, в яких зазначено, що відповідач не направляв свого повноважного представника для прийняття обладнання із ремонту та не надавав актів повернення обладнання з ремонту, зазначені акти в позивача відсутні та на підставі частин 1,4 ст. 538 Цивільного кодексу України просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 04.04.2017 судом задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Розгляд справи відкладався та продовжувався на підставі ст.77, 69 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

10.10.2013 між відповідачем, Державним підприємством “Селидіввугілля”, м.Селидове (замовник) та позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельна фірма “Грог”, м. Сєвєродонецьк (виконавець) укладено договір №2/158-13 ЭМС (договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню капітальних та середніх ремонтів гірничо-шахтного обладнання, згідно вимогам Стандарту Міністерства вугільної промисловості України СОУ- 10.1.00174071.003:2008 у відповідності до затвердженої кошторисної документації робіт (або калькуляцій) та специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору. У специфікації відображаються, узгоджені обома сторонами, найменування, кількість, ціна, строки ремонту (п.1.1 договору).

Зокрема, відповідно до специфікації № 4 до договору позивач зобов’язаний виконати роботи по капітальному ремонту обладнання відповідача: електродвигуна 2ЭДКОФ 250М4 110квт 1500 об/мин на суму 58497,97грн. та електродвигуна 2ЭДКОФ 250М4 110квт 1500об/мин на суму 57999,29грн.; відповідно до специфікації №5 до договору позивач зобов’язаний виконати роботи по капітальному ремонту обладнання відповідача: електродвигуна 2ЭДКОФ 250М4 110квт 1500 об/мин на суму 57497,99грн. та ротор електродвигуна 2ЭДКОФ 250М4 110 квт 1500 об/мин на суму 22255,87 грн.

Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу в терміни, обумовлені цим договором (п.1.2 договору).

Доставка обладнання в ремонт та повернення його з ремонту здійснюється транспортом замовника. Ремонт здійснюється на ремонтній базі виконавця (п. 2.1 договору).

Відповідно до п.3.1. договору загальна вартість робіт за цим договором складається із сум специфікацій кожної партії обладнання.

Так, відповідно до п.3.3. договору розрахунки за ремонт здійснюються шляхом перерахування замовником грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця в наступному порядку:

- 50% передоплата згідно з виставленими рахунками за наявності калькуляції у замовника і оформленої належним чином специфікації на кожну партію обладнання,

- 50% за фактом виконаних робіт протягом 30 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт і повернення з ремонту обладнання, якщо інше не обумовлено в специфікаціях.

У відповідності до специфікацій № 4 та №5 до договору встановлений наступний порядок оплати:

- 50% передоплата згідно з виставленими рахунками за наявності калькуляції у Замовника і оформленої належним чином специфікації на кожну партію ремфонду,

- 50% за фактом виконаних робіт протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт і акту повернення з ремонту обладнання.

Для приймання обладнання з ремонту замовник зобов’язаний направити виконавцю свого уповноваженого представника, повноваження якого підтверджується довіреністю, підписаною керівником замовника та скріпленою печаткою. При прийманні обладнання з ремонту складається та підписується уповноваженими представниками сторін акт повернення обладнання з ремонту (п. 3.8 договору).

Виконавець надає замовнику в тому числі акт повернення обладнання з ремонту (п. 4.1.5 договору).

Відповідно до п.9.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання з обох сторін та діє до 31.12.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, підрядником виконано роботи за договором відповідно до Специфікації №4 та №5 на загальну суму 196251,12грн, про що свідчать акти виконаних робіт від 28.01.2014 на суму 116497,26грн. та від 14.02.2014 на суму 79753,86грн, які підписано та скріплено печатками сторін.

В зв’язку із несплатою відповідачем 196251,12 грн. позивачем на адресу останнього було направлено лист №15/16-11 від 28.11.2016, з вимогою сплатити наявну заборгованість. В матеріалах справи наявна копія опису вкладення та фіскального чеку від 28.11.2016 на підтвердження направлення претензії на адресу відповідача.

У зв’язку з несплатою відповідачем виконаних робіт на загальну суму 196251,12грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості розмірі 196251,12 грн., інфляційних втрат в розмірі 145618,31грн., 3% річних в розмірі 16609,06грн., пені в розмірі 20080,94грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до умов договору розрахунки за ремонт здійснюються замовником здійснюється на користь виконавця в наступному порядку:

- 50% передоплата згідно з виставленими рахунками за наявності калькуляції у Замовника і оформленої належним чином специфікації на кожну партію обладнання,

- 50% за фактом виконаних робіт протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт і акту повернення з ремонту обладнання.

Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, ремонтні роботи були здійснені без попередньої оплати.

Суд зазначає, що акти здачі-приймання виконаних робіт були сторонами підписані, однак актів повернення з ремонту обладнання суду не надано.

Позивач в поясненнях № 3/03-2017 від 10.03.2017 зазначив, що відповідач не направив позивачу свого повноважного представника для прийняття обладнання з ремонту, при цьому доказів звернення позивача до відповідача з пропозицією забрати обладнання з ремонту в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до п. 4.1.5 договору саме виконавець (позивач) надає замовнику (відповідачу) акти повернення обладнання з ремонту, однак доказів направлення відповідних актів відповідачу суду не надано, у зв’язку з чим посилання позивача в обгрунтування своєї правової позиції, що строк оплати настав відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, є помилковим.

Згідно з передбаченими статтями 33-34 Господарського процесуального кодексу України правилами доведення обставин, що входять до предмету доказування в господарській справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вказаних вимог Господарського процесуального кодексу України України, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що строк оплати вартості робіт настав.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельна фірма “Грог”, м. Сєвєродонецьк в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове заборгованості в розмірі 196251,12 грн. за недоведеністю.

Оскільки інфляційні втрати, 3% річних та пеня є наслідком порушення грошового зобов’язання, відсутність заборгованості виключає підстави для задоволення означених вимог.

У зв’язку з тим, що підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення пені не має, позовна давність не застосовується.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 69, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельна фірма “Грог”, м. Сєвєродонецьк до Державного підприємства “Селидіввугілля”, м.Селидове про стягнення 378559,43 грн., в тому числі заборгованість в розмірі 196251,12 грн., інфляційні втрати в розмірі 145618,31грн., 3% річних в розмірі 16609,06грн., пені в розмірі 20080,94грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 14.04.2017 оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.Є. Курило