Рішення № 66022520, 13.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.04.2017 Справа № 904/2099/17

За позовом Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ", 49600, м. Дніпро, вул.Херсонська, буд.26

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-комерційний центр"53201, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, проспект Трубників, буд.56

про стягнення заборгованості

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за дов. № 1019 від 12.12.2016 року.

від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розрахунково-комерційний центр» про стягнення основного боргу у розмірі 10460,10 грн., 3% річних у сумі 264,58 грн., інфляційних втрат у розмірі 1046,58 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № № 1411/1 від 29.11.2013 року про надання в користування опор зв'язку для підвішування кабелю сторонніх організацій.

Відповідач мотивований відзив не надав, в судове засідання 04.04.2017 року не з'явився.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 02.03.2017 року юридичне місцезнаходження відповідача 53201, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, проспект Трубників, буд.56 - куди судом і направлялись ухвала про порушення провадження у справі.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розрахунково-комерційний центр» укладено договір №1411/1 від 29.11.2013р. предметом якого є надання позивачем у користування відповідачу опор зв'язку, для підвішування кабелю споживача (п.п.1.2. р. 1 договору).

Відповідно до п. п. 2.1. договору позивач надав відповідачу в користування опори звязку в тимчасове платне користування для підвішування кабелю електрозвязку споживача за заявленим призначенням і за складом, визначеними в додатку №1 «Перелік та технічні дані опор звязку товариства, наданих в користування для підвішування кабелю споживача.

Відповідно до п. п. 11.2. термін дії договору продовжується на кожен наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не заявить письмово іншій стороні про своє небажання продовжити дію договору не менше ніж за місяць до закінчення строку його дії.

Згідно до п. п. 11.3. та п. п. 11.3.1. дія договору припиняється за взаємною згодою сторін.

З 10.03.2016 р. договір є припинений сторонами, шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 10.03.2016 р. (а.с. 35).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди №1 від 10.03.2016 р. припинення дії договору не звільняє споживача від виконання грошових зобовязань, які виникли під час дії договору.

Згідно умов договору (п. п. 4.4. р.4), відповідач прийняв на себе договірне зобов'язання сплачувати отримані від позивача послуги з користування опорами зв'язку в термін не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі отриманих рахунків від позивача. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця наступного за звітним, споживач повинен оплатити послугу відповідно до п. 3.4.1., 4.3., п. 4.7. Договору, Додатку 1, листа № 12К500-307 від 26.05.2015 року, як невід'ємної частини договору.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору було направлено на адресу відповідача рахунки-акти з розшифровками нарахувань (а.с. 36-47), що підтверджується реєстрами кур'єрської доставки (а.с.48-62).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заборгованість не погашена, що підтверджується бухгалтерською довідкою №12Е200-31 від 24.01.2017 р. (а.с. 7) у сумі 10460,10 грн. та згідно довідки № б/н від 03.04.2017 року наданої позивачем в судовому засіданні 04.04.2017 року оплат в рахунок погашення заборгованості станом на 04.04.2017 року від боржника не надходило (а.с. 76).

Згідно п. 3.2.2, п. 4.4. Договору № 1411/1 відповідач повинен своєчасно оплачувати надані телекомунікаційні послуги до 20 числа місяця, що настає за звітним.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 33 ЗУ Про телекомунікації, споживач зобовязаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги.

Виходячи з вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач систематично не виконує своїх зобов'язань та не оплачує рахунки за надані послуги у повному обсязі, що підтверджується наявними в позовній заяві доказами.

В результаті порушення договірних зобов'язань в період з січня по березень 2016 року за відповідачем виникла заборгованість в сумі 10460,10 грн., що підтверджується доданими у справу доказами.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Положеннями п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено: сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи вищевказані норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати за період з березня 2016 року по грудень 2016 року у розмірі 1046,58 грн. та 3% річних за період з 20.02.2016 року по 25.01.2017 року у розмірі 264,58 грн., розрахунок яких судом був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-комерційний центр" (53201, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 56, код ЄДРПОУ 19320635) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (49600, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26, код ЄДРПОУ 25543196) заборгованість у розмірі 10460 (десять тисяч чотириста шістдесят) грн. 10 коп., інфляційні втрати у розмірі 1046(одна тисяча сорок шість) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 58 коп., судовий збір у розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот) грн., про що видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.04.2017

Суддя ОСОБА_2