Рішення № 66022499, 13.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.04.2017 Справа № 904/2090/17

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАДРО ЦЕНТР", 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 28

до Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВАЖМАШ", 49000, м. Дніпро, вул. Сухий острів, буд. 3

про стягнення заборгованості

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. № б/н від 20.02.2017 року.

від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Квадро центр звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Дніпроважмаш про стягнення заборгованості у розмірі 54999,00 грн., пеню у розмірі 10298,04 грн., інфляційні витрати 7 169,84 грн., та 3% річних 1582, 16 грн., всього 74049, 04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 100313 від 01.012014 року.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач мотивований відзив не надав, в судове засідання 18.01.2017 року не з'явився.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 02.03.2017 року юридичне місцезнаходження відповідача 49000, м. Дніпро, вул. Сухий острів, буд. №3 - куди судом і направлялись ухвала про порушення провадження у справі.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Від відповідача надійшло клопотання № б/н від 12.04.2017 року про відкладення розгляду справи. Від позивача надійшло заперечення на клопотання № б/н від 13.04.2017 року. Клопотання враховуючи ст. 28 Господарського процесуального кодексу України не підлягає задоволенню.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Квадро центр» (Виконавевець) та Публічним акціонерним товариством „Дніпроважмаш (Клієнт) був укладений договір № 100313 від 01.01.2014 р. транспортно-експедиторського обслуговування (а.с. 9).

Відповідно до умов пункту 1.1 договору виконавець зобов'язується за плату та за рахунок клієнта виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом.

Згідно п. 2.1.5 договору виконавець має право одержувати від клієнта плату за свої послуги, в т.ч. за послуги надання рухомого складу, інші послуги, передбачені умовами даного договору, а також відшкодування витрат, штрафів, неустойок та інших платежів, понесених в інтересах клієнта або внаслідок винних дій (бездіяльності) клієнта та документально підтверджені.

Пунктом 2.4.4. договору передбачено, що обовязком клієнта є своєчасно сплатити належну плату виконавцю, витрати виконавця, встановлені умовами даного договору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені виконавцем в інтересах клієнта в цілях виконання даного договору. Відшкодувати додаткові витрати, штрафи, неустойки та інші платежі, понесені виконавцем в інтересах клієнта, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта або внаслідок винних дій (бездіяльності) клієнта, внаслідок невиконання вказівок виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуг на суму 1383468,00 грн., що підтверджується актами надання послуг:

- № 363№ 363 від 30.04.2013 р. на суму 60490,00 грн. (а.с.19);

- № 1026 від 31.10.2013 р. на суму 103117,00 грн.(а.с.21);

- № 80 від 31.01.2014 р. на суму 327199,00 грн.(а.с. 23);

- № 493 від 31.05.2014 р. на суму 210578,00 грн.(а.с.25);

- № 161 від 31.05.2015 р. на сум)- 57354,00 грн.(а.с.27);

- № 99 від 31.03.2016 р. на суму 633730,00 грн.(а.с.29).

Здійснення організації зазначених перевезень підтверджуються залізничною накладною № 45636040 від 06.02.2016 р. щодо вагону № 39410246 та залізничною накладною № 45636032 від 06.02.2016 р. щодо вагону № 39410170 (а.с. 23 зв. ст. сп.)

Відповідно до п. 4.1. договору для виконання замовлених послуг клієнт забезпечує виконавця грошовими коштами на умовах 100 % попередньої оплати запланованих витрат, якщо інше не передбачено в додатках до даного договору. Перерахування грошових коштів здійснюється у строки обумовлені в рахунку, рахунок-фактурі, інвойсі, тощо (за даним договором «Рахунок»), виставленому виконавцем, але в будь-якому разі не пізніше закінчені перевезення, якщо інший строк не вказано у додатках до даного договору.

Згідно інформації ГІОЦ УЗ про вагонні операції з вагонами №№ 39410246, 39410170 перевезення вантажу у вагоні № 39410246 закінчилось 01.03.2016 р., а перевезення вантажу у вагоні № 39410170 закінчилось .25.02.2016 р. Тобто з 26.02.2016 року несплаченою сумою залишилась сума 54999,00 грн., по вагону 39410246, що підтверджується (а.с. 53-54)

Згідно до п. 8 додатку до договору взаєморозрахунки між виконавцем та клієнтом здійснюються на умовах 100% попередньої оплати запланованих витрат. Перерахування грошових коштів здійснюється клієнтом на поточний рахунок виконавця рахунку до оплати (а.с. 17).

Пунктом 4.6. договору передбачено, що після підписання акту надання послуг, виконавець набуває права власності на погоджений розмір плати виконавця за відповідно надані послуги. Надлишок коштів вважається оплатою витрат виконавця на майбутнє або підлягає поверненню клієнту протягом 10 /десяти/ робочих днів після отримання виконавцем відповідної письмової вимоги. Увипадку недостатності коштів, виконавець виставляє рахунок на відповідну суму витрат та оплату виконавця, який підлягає сплаті клієнтом у строки, вказані в рахунку або додатках до даного договору.

Відповідно до умов п. 4.6. договору відповідач за період з 21.03.2013 по 14.02.2017 року перерахував за отримані послуги по актам надання послуг кошти у розмірі 1328469,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, та довідкою з АТ "Таскомбанк" від 12.04.2017 року за № 2622/507. Сума не сплачених коштів відповідачем по договору становить 54999,00 грн., що підтверджується інформацією з платіжних доручень перелічених у акті звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем (а.с. 31).

29.07.2016 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № КВ-326 від 27.07.2016 р. на суму 140000 грн. (а.с. 32) та рахунок на оплату № 329 від 27.07.2016 р.(а.с.34).

30.12.2016 року позивач направив відповідачу претензію № КВ-534 від 27.12.2016 р. та рахунок № 565 від 27.12.2016 р.

Однак, відповідач не надав відповіді на вищезазначені вимогу та претензію.

Доказів належного виконання відповідачем зобовязання щодо остаточного розрахунку по договору, суду не надано. Заборгованість відповідача на час розгляду справи складає у розмірі 54999,00 грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК).

Згідно до п. 6.4. за прострочення оплати рахунків виконавця, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення платежу. Обовязок сплати пені наступає у клієнта у випадку надсилання виконавцем відповідної письмової претензії. Нарахування пені є правом виконавця.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 02.03.2016 року по 02.09.2016 року в сумі 10298,04 грн. підлягають задоволенню частково у розмірі 10185,33 грн. В решті позовних вимог відмовити.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями п 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено: сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, він зобов'язаний сплатити 3% річних за період з 02.03.2016 року по 14.02.2017 року у розмірі 1578,39 грн. В решті позовних вимог відмовити.

Господарський суд перевірив розрахунок позивача щодо інфляційних втрат та вважає, що розрахунок повинен бути здійснений за період з квітня 2016 року по січень 2017 року у звязку з чим розмір інфляційних втрат складає 6554,30 грн. за період з квітня 2016 року по січень 2017 року. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (49000, м. Дніпро, вул.. Сухий острів, буд.3, ідентифікаційний код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро центр» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 28, ідентифікаційний код 35810530) заборгованість у розмірі 54999 (пятдесят чотири тисячі девятсот девяносто девять) грн., пеню у розмірі 10185(десять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн. 33 коп., інфляційні втрати 6554(шість тисяч пятсот пятдесят чотири) грн. 30 коп., 3% річних у розмірі 1578 (одна тисяча пятсот вісімдесят дві)грн. 39 коп., судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.04.2017

Суддя ОСОБА_2