Рішення № 66022478, 13.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.04.2017 Справа № 904/2883/17За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЕКСАНДР-АГРО 3", с. Долинське, Запорізька область

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСОБА_1 ПЛЮС", м.Дніпро

про стягнення 22 000,00 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЕКСАНДР-АГРО 3", звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСОБА_1 ПЛЮС" про стягнення 22 000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.03.17 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.04.17.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 12.04.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач сплатив на рахунок відповідача суму 22 000,00 грн. за бензин у кількості 1000 л, що підтверджується платіжним дорученням №2038 від 10.01.17 на суму 11 000,00 грн., та платіжним дорученням № 2039 від 10.01.17 на суму 11 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами, у спрощений спосіб (шляхом прийняття до виконання рахунків фактур, складання видаткових накладних з довіреностями, отриманням товару), укладено договір поставки товару.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно дог ч. 1 ст. 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 2 ст.693 ЦК України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак, відповідач порушив умови договору та чинного законодавства України і не поставив позивачу товар.

На адресу відповідача була направлена претензія позивачем № 14/1 про відмову від договору і повернення грошових коштів в сумі 22 000,00 грн. Претензія була отримана відповідачем 13.02.17, проте відповідач відповіді на неї на надав, грошові кошти не повернув.

А отже, позивач має право на повернення суми попередньої оплати.

У своєму відзиві відповідач зазначив, що позивач замість рахунку 26007370616338 в АТ «Ощадбанк» перерахував кошти на рахунок №26003050016486 в КБ «ПРИВАТБАНК». Тому вважає, що у нього відсутні зобовязання щодо передачі товару. Такі заперечення не спростовують обов'язку відповідача повернути суми попередньої оплати і не можуть слугувати підставою для відмови в позові.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми в розмірі 22 000,00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 181, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530,610, 611, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЕКСАНДР-АГРО 3" (70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, вул.Степова, буд.1-А, код 36415223) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСОБА_1 ПЛЮС"(49051, м. Дніпро, пр.Слобожанський,б.40-А, код 39726851) суму боргу в розмірі 22 000,00 грн. та судовий збір у сумі 1600,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 18.04.2017

Суддя М.О.Ніколенко